Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №679/1790/25 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 3/679/24/2026

Справа № 679/1790/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року м.Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Стасюк Р.М., за участю особи яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , працюючої у ВП «Хмельницька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом»,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 05.12.2025 серії ВАД № 419944, 05.12.2025 о 17 годині 15 хвилин по вул. Варшавська у м.Нетішин, ОСОБА_1 , у порушення вимоги ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ухилилася від виконання передбачених законодавством необхідних, безпечних умов життя свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: 01.03.2024 він допустив рух на самокаті на дорозі по вул. Варшавська, унаслідок чого порушив п.4.8 Правил дорожнього руху, під`їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, не зійшов з самокату, а переїхав через проїжджу частину, що призвело до його зіткнення з транспортним засобом та стало причиною травмування дитини, а саме: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м`яких тканин обличчя, забою правого колінного суглобу.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 184 КУпАП.

Особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнала, просила закрити провадження у справі за відсутності у її діях події та складу адміністративного правопорушення посилаючи на те, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів ухилення її від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання сина ОСОБА_2 .

01.03.2024 ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом допустила наїзд на її сина, який перетинав проїжджу частину на самокаті по нерегульованому пішохідному переході у результаті чого дитина отримала тілесні ушкодження середнього ступня тяжкості. Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21.11.2025 кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст. 286 КК україни закрито у зв`язку з примиренням з потерпілим.

Суддя, заслухавши пояснення особи яка притягається до відповідальності, дослідивши матеріалами справи в їх сукупності, дійшов висновку про таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

У відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення.

Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведеності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, на підставі належних та допустимих доказів. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП, правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки диспозиція ст.184 КУпАП передбачає саме ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.184 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння, а тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за цією статтею обов`язковим є посилання на спеціальні норми законодавства, зокрема ст.150 СК України, Закон України «Про охорону дитинства», тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Пленум Верховного Суду України у п.16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Таким чином ухиленням від виконання батьківських обов`язків не вважається будь-яка дія, а лише невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, а зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП слід встановити, які саме обов`язки вона, як мати неповнолітньої дитини, не виконала.

На підтвердження порушення ОСОБА_1 вимог ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» та її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, особою уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення долучено наступні докази:

копію витягу з ЄРДР від 01.03.2024 з якого вбачається, що 01.03.2024 на підставі заяви ОСОБА_2 до реєстру внесено відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України – здійснення 01.03.2024 транспортним засобом під керуванням ОСОБА_3 наїзду на неповнолітнього ОСОБА_2 , який переїжджав проїжджу частину дороги на нерегульованому пішохідному переході на самокаті;

копію висновку експерта № 36 відповідно до якого отримані 01.03.2024 під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримано тілесні ушкодження, які за своїм характером та кваліфікуючим критерієм тривалого розладу здоров`я відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості;

копія висновку за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 30.05.2025;

копію обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12024244000000388 від 01.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України;

копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 є його матір`ю.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серед іншого зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Суд звертає увагу, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 419944 від 05.12.2025 та долучених до нього матеріалів, подія за якої неповнолітній ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження внаслідок перетину проїжджої частини по нерегульованому пішохідному переході на самокаті мала місце 01.03.2024, у той час як у провину ОСОБА_1 ставиться ухилення нею 05.12.2025 о 17 годині 15 хвилин по вул. Варшавська у м.Нетішин від виконання передбачених законодавством необхідних, безпечних умов життя свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та порушення ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства».

Статтею 62 Конституції України визначено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз досліджених в ході розгляду справи доказів та їх належна оцінка свідчить про те, що особою уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано вимог закону щодо необхідності встановлення ознак складу даного адміністративного правопорушення та не зібрано доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, зокрема доказів, які б підтверджували ухилення нею 05.12.2025 о 17 годині 15 хвилин по вул. Варшавська у м.Нетішин від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також порушення прав малолітнього сина на рівень життя, достатній для його фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, як це зазначено у ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства».

Слід також наголосити, що суд не має права самостійно змінювати фабулу адміністративного правопорушення та відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки «поза розумним сумнівом» не доведено її вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні, тому провадження у справі слід закрити.

Керуючись п.1 ст. 247, ст. ст. 265, 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Суддя Стасюк Р.М.