Рішення від 11 грудня 2025 р. у справі №676/287/21 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/287/21

Номер провадження 2/676/31/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2025 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Михайловської І.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Баблонюк О.В.

представника відповідача Рудика В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 1995 року проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, мали спільний бюджет, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки подружжя. В 1999 році в них народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через рік 17 квітня 2000 р. ОСОБА_4 зареєстрував своє батьківство щодо їх доньки. 09 грудня 2006 року сторони зареєструвала шлюб, який розірваний 18 лютого 2020 р. За час спільного проживання сторони за спільні кошти побудували житловий будинок з надвірними будівлями біля нього, розташований на земельній ділянці площею 0,08 га з кадастровим номером 6822487400:03:001:0692 за адресою АДРЕСА_1 та придбали рухоме майно: трансопортний засіб марки Mersedes-Benz модель VITO 109 CDI, 2004 року випуску, об`єм двигуна 2148 куб. см., мотоцикл марки QM125-7, 2011 року випуску, об`єм двигуна 125 куб. см., власником переліченого майна записаний ОСОБА_4 ; генератор 3 квт. вартістю 6000 грн., машинку для пошиття хутрових виробів вартістю 700 доларів США, шуруповерт 2 шт. вартістю 2400 грн., лобзик електричний вартістю 1000 грн., точильний електростанок варістю 1800 грн., газонокосарка вартістю 4000 грн., бензопила вартістю 2200 грн., болгарка вартістю 4500 грн., перфоратор варістю 2000 грн., пістолет під патрон Флобера вартістю 7000 грн.

Крім того подружжя накопичили грошові кошти в сумі 8300 доларів США, 56 000 грн.

В лютому 2020 р. відповідач таємно без згоди позивача забрав з будинку АДРЕСА_1 спільне майно: транспортний засіб марки Mersedes-Benz, модель VITO, 109 CDI, 2004 року випуску, об`єм двигуна 2148 куб. см., генератор 3 квт., швейну машинку, болгарку, перфоратор, пістолет, шуруповерт, точильний електростанок, шуруповерт, лобзик, газонокосарку, бензопилу та готівку.

Відповідач переїхав проживати на інше місце, з позивачкою не спілкується, родинні зв`язки не підтримує. Сторони добровільно поділити майно не можуть. Вважає, що все перелічене майно є спільним майном подружжя, яке вони придбали за час спільного проживання, починаючи з 1995 року, тому просить поділити майно наступним чином: виділити їй у власність частку домоволодіння по АДРЕСА_1 ; частку земельної ділянки площею 0,08 га, кадастровий номер 6822487400:03:001:0692 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_4 компенсацію транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель VITO 109 CDI, 2004 р.в., та вартості мотоцикла марки QINGQI, модель QM125-7, 2011 р.в., об?єм двигуна 125 куб.см., а іншу частину нерухомого майна та транспортні засоби залишити у власності ОСОБА_4 встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та стягнення з ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 3000 гривень як грошову компенсацію вартості частки вартості генератора; 14450 гривень як грошову компенсацію вартості частки вартості швейної машинки для пошиття хутряних виробів; 1200 гривень як грошову компенсацію вартості частки вартості шуруповерта; 500 гривень як грошову компенсацію вартості частки вартості лобзика електричного; 900 гривень як грошову компенсацію вартості частки вартості точильного електростанка; 2000 гривень як грошову компенсацію вартості частки вартості газонокосарки; 1100 гривень як грошову компенсацію вартості частки вартості бензопили; 2250 гривень як грошову компенсацію вартості частки вартості болгарки; 1000 гривень як грошову компенсацію вартості частки вартості перфоратора; 3500 гривень як грошову компенсацію вартості частки вартості травматичного пістолета "Фломбер"; 171 312 гривень як половину викрадених відповідачем ОСОБА_4 8300 доларів США; 28 000 гривень як половину викрадених відповідачем ОСОБА_4 56 000 гривень.

ОСОБА_4 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі рішення виконавчого комітету Слобідсько-Кульчиєвецької сільської ради від 30.03.1989 р. № 18 та рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської районної ради № 74 від 20.04.1989 р. ОСОБА_4 надано дозвіл на будівництво на нововиділеній земельній ділянці площею 0,08 га житлового будинку житловою площею 52,9 кв. м. на 4 кімнати та надвірної будівлі - сарай.

12.04.1989 р. зареєстрований паспорт забудови садиби на ім`я ОСОБА_4 .

В 1991 році розпочав разом з батьками будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Слобідо-Кульчиєвецької сільської ради № 6 від 25.05.1993 р. ОСОБА_4 приватизував зазначену земельну ділянку на своє ім`я.

В 2004 році до будинку були підведені комунікації, укладені відповідні договори з обслуговуючими організаціями.

Рішенням виконавчого комітету Слобідко-Кульчиєвецької сільської ради від 10.07.2008 р. № 79 за ОСОБА_4 визнано право власності на індивідуальний житловий будинок в АДРЕСА_1 .

Фактично всі будівельні роботи та роботи з облаштування будинку були проведені відповідачем у період шлюбу з ОСОБА_7 (з 03.03.1990 р. по 26.09.2003 р.), з ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з 09.12.2006 року по 18.02.2020 р. Оскільки спірний будинок побудований до укладення шлюбу з відповідачкою, на земельній ділянці, яка була набута у особисту власність, то зазначене майно є його особистою власністю.

Крім того, у 2011 році ОСОБА_4 виготовив тимчасову споруду кіоск, площею 4,0 кв. м., розмістив його на торгівельному місці № НОМЕР_8 на території продуктового ринку, що в м. Кам`янці-Подільському по пр. Грушевського, 23 та уклав 01.09.2011 р. із ТОВ «КВЗП «Кам`янець-Подільський» договір оренди торгівельного місця, який в подальшому неодноразово переукладався. В 2015 році ОСОБА_1 була зареєстрована як ФОП і мала пільги при сплаті податку, тому в подальшому такі договори оренди укладались з ОСОБА_1 . Зазначений кіоск створений у шлюбі з ОСОБА_1 . ОСОБА_1 використовує тимчасову споруду у здійсненні підприємницької діяльності. Кіоск реально не може бути поділений.

Просить визнати особистою приватною власністю ОСОБА_4 домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку загальною площею 66,2 кв.м. та літньої кухні-гаража. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 100000,00 грн., як грошову компенсацію вартості частини тимчасової споруди площею 4 кв.м., що розташована на торговельному місці № НОМЕР_1 ап продуктового ринку за адресою: проспект Грушевського, 23, місто Кам?янець-Подільський, Хмельницька область , залишивши у власності ОСОБА_1 вказану тимчасову споруду.

Рух справи.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2021 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 лютого 2022 року призначено судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2022 року відновлено провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 липня 2022 року накладено арешт на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель VITO 109 CDI, 2004 р.в., об`єм двигуна 2148 куб.см., зареєстрований за відповідачем ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 липня 2022 року призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 вересня 2022 року відновлено провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 вересня 2022 року матеріали справи повернуно в Хмельницьке НДЕКЦ МВС України судовому експерту Булаєнко І. для продовження призначеної по справі ухвалою суду від 04.07.2022 р. судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2022 року відновлено провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2023 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про поділ майна подружжя в розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя в редакції від 10.07.2024 р.об`єднати в одне провадження з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжята присвоїти номер справи № 676/287/21.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2024 року прийнято заяву позивача ОСОБА_1 в новій редакції від 30.10.2024 р.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2024 року призначено будівельно-технічну, земельно-технічну, оціночно-будівельну експертизу.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 січня 2025 року відновлено провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

В суді ОСОБА_1 та її представник адвокат Баблонюк О.В. позов підтримали, просять задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просять відмовити.

В суді представник відповідача адвокат Рудик В.М. позов ОСОБА_4 підтримав, просить задовольнити не заперечує щодо сплати грошової компенсації за транспортні засоби ОСОБА_1 за цінами на час вирішення спору.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи в повному обсязі суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, мотиви, позиція суду.

В 1997 році сторони по справі вступили в фактичні шлюбні відносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в сторін народилась донька, ОСОБА_9 , батьками дитини записані ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 від 05.07.1999 р.

27 квітня 2000 року ОСОБА_4 визнав себе батьком дитини, що підтверджується свідоцтвом про встановлення батьківства НОМЕР_4 від 27 квітня 2000 р.

09 грудня 2006 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища витяг №00025665796 від 19.02.2020 р.

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відмітками в паспорті громадянина України на їх ім`я.

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірваний 18.02.2020 р. що підтверджується Витягом з ДРАЦСГ №00028947045 від 17.12.2020 р.

За час спільного проживання сторони набули у власність наступне майно: житловий будинок з надвірними будівлями біля нього, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03.08.2010 р. (підстава: рішення виконавчого комітету Слобідсько-Кульчиєвецької сільської ради). Право власності зареєстровано Кам`янець-Подільським МБТІ, реєстр.№31131409, номер запису 698 в книзі 3, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.08.2010 р. Власником майна зареєстрований ОСОБА_4 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель VITO 109 CDI, 2004 р.в., об?єм двигуна 2148 куб.см., зареєстрований 20 листопада 2015 року; мотоцикл марки QINGQI, модель QM125-7, 2011 р. в., об?єм двигуна 125 куб. см., зареєстрований 03 квітня 2012 року, що підтверджується інформацією начальника ТСЦ МВС №6843 Олега Ганзюка від 14 січня 2020 року, отриманої з Єдиного державного реєстру МВС.

Висновком експерта № СЕ-19/123-22/6835-АВ від 04.10.2022 р. ринкова ціна трансопртного засобу марки марки Mersedes-Benz модель VITO 109 CDI, 2004 року випуску, об`єм двигуна 2148 куб. см., станом на дату проведення експретизи (04.10.2022 р.), складає 247570 грн.

Ринкова вартість мотоцикла марки QINGQ1 моделі QM125-7, 2011 року випуску, об`єм двигуна 125 куб. см., зареєстрвоаного 03 квітня 2012 р., станом на дату проведення експретизи (04.10.2022 р.) складає 151200 грн.

'Відповідач не погоджується розділити майно в позасудовому порядку.

Норми права, застосовані судом, мотиви суду.

Відповідно до частин 2 і 4 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Про утворення особами сім`ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визнає можливість створення сім`ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, свідчать положення статті 74 СК України.

За змістом статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить стаття 368 ЦК України.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

У постанові від 24 січня 2020 року у справі № 546/912/16 Верховний Суд зазначив, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про власність", майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об`єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі. Отже, майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім`ї (при цьому спільною працею осіб необхідно вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, внаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. У зв`язку з цим суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім`єю, необхідно встановити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й обставини придбання спірного майна внаслідок спільної праці. Сам факт перебування у незареєстрованих шлюбних відносинах без установлення обставин ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною із сторін.

Матеріалами справи підтверджується, щоОСОБА_4 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб 09 грудня 2006 року.

До реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у фактичних шлюбних відносинах з 1997 року. В 1999 році в сторін народилась донька ОСОБА_12 .

27 квтня 2000 р. ОСОБА_4 зареєстрував своє батьківство відносно доньки ОСОБА_9 .

ОСОБА_4 факт перебування з ОСОБА_1 у фактичних шлюбних відносинах з 1997 р. не заперечив.

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 постійно проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Факт реєстрації за цією адресою вбачається з паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а також підтвердили допитані в суді свідки.

На підставі рішення виконавчого комітету Слобідсько-Кульчиєвецької сільської ради від 30.03.1989 р. № 18 та рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської районної ради № 74 від 20.04.1989 р. ОСОБА_4 виділено для забудови земельну ділянку площею 0,08 га та надано дозвіл на будівництво на нововиділеній земельній ділянці житлового будинку житловою площею 52,9 кв. м. на 4 кімнати та надвірної будівлі - сарай. Адреса будівництва: АДРЕСА_1 .

Рішенням Слобідко-Кульчиєвецької сільської ради № 6 від 25.05.1993 р. ОСОБА_4 передано у власність вищезазначену земельну ділянку площею 0,08 га та видано державний акт на право приватної власності на землю Серія ХМ № 08293 від 04.01.2000 р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватвної власності на землю за № 0571. Земельна ділянка площею 0,08 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 6822487400:03:001:0692 (номер запису про право власності 5214100 28.03.2014 р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 329979968104), зареєстрвоана за ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстра речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №19948139 від 03.04.2014 р.

Згідно інформації Слобідсько-Кульчиєвецької сільської ради відповідно відомостей сільської ради погосподарський номер на домоволодіння ОСОБА_4 відкрито в 1991 р. після виділення земельної ділянки під забудову площею 0,08 га.

24.04.2003 р. відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської РДА на ім`я ОСОБА_4 видано паспорт забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 , погоджений 26.04.2003 р. головним архітектором району.

У 2003 році Хмельницькою філією Державного інстиутту «НДІпроектреконструкція» на замовлення ОСОБА_4 виготовлено проект будівництва житлового бдуинку по АДРЕСА_1 .

09.03.2002 р. ОСОБА_4 видані технічні умови на виготовлення проектно-кошторисної документації по підключенню домоволодіння по АДРЕСА_1 до мережі водопроводу.

11.10.1999 р. ОСОБА_4 видані технічні умови для під`єднання житлового будинку до мереж РЕМ.

01.03.2004 р. ОСОБА_4 уклав з КП «Міськтепловоденергія» договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення по АДРЕСА_3 .

У 2003 р. ОСОБА_4 виготовлений робочий проект газифікації житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Актом від 25.06.2003 р. встановлений газовий лічильник для обліку спожитого газу за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Слобідо-Кульчиєвецької сільської ради від 10.07.2008 р. № 79 визнано право власності на індивідульаний житловий будинок в АДРЕСА_3 за ОСОБА_4 . Право власності зареєстровано Кам`янець-Подільським МБТІ, реєстр.№31131409, номер запису 698 в книзі 3, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.08.2010 р.

В суді свідок ОСОБА_13 показала, що проживає по сусідству з сім`єю ОСОБА_14 . ОСОБА_4 проживав з ОСОБА_15 як чоловік та жінка. ОСОБА_4 привів дружину в будиноку АДРЕСА_3 . Будинок ще не був повністю готовий. Подружжя проживали в цьому будинку і будували. ОСОБА_16 наймала родичів для будівельних робіт. Матеріали купували за спільні кошти подружжя. Про інше майно їй нічого не відомо.

В суді свідок ОСОБА_17 показала, що проживає по сусідству з подружжям ОСОБА_14 . Батьки ОСОБА_4 володіли земельною ділянкою і розпочали будівництво будинку, заклали фундамент. Після того як ОСОБА_4 та ОСОБА_1 почали проживати як подружжя спільно, ОСОБА_4 продовжив будівництво спірного будинку. ОСОБА_16 наймала родичів для проведення будівельних робіт, будівельні матеріали купували за спільні кошти. В цьому будинку вних народилась донька, зіграли весілля. ОСОБА_4 працював на ринку, ОСОБА_16 допомагала. Після розірвання шлюбу, зі слів ОСОБА_16 знає, що ОСОБА_18 забрав автомобіль, будівельні інструменти та гроші.

В суді свідок ОСОБА_19 суду показала, що знайома з ОСОБА_15 . Зі слів ОСОБА_15 їй відомо, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_3 належала батькам ОСОБА_4 , які розпочали будівництво. Після того як стала проживати з ОСОБА_4 , будинок будували за спільні кошти. На будівництві працювали родичі ОСОБА_15 , будівельні матеріали купувала ОСОБА_15 за сімейні кошти. ОСОБА_4 не працював, кошти в сім`ю заробляла ОСОБА_15 , яка працювала на ринку. Після розірвання шлюбу зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що ОСОБА_4 забрав спільний автомобіль, будівельні інструменти, гроші.

Свідок ОСОБА_20 суду показала що поруч з подружжям ОСОБА_14 має торгівельне місце де здійснює торгівельну діяльність. Їй відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за спільні кошти побудували будинок в с. Жовтневе. ОСОБА_1 розповідала, що після розірвання шлюбу ОСОБА_4 забрав транспортний засіб, інструменти, спільні кошти.

В суді свідок ОСОБА_9 показала, що є донькою сторін по справі. До знайомства з матір`ю батько перебував у шлюбі з іншою жінкою, від якої пішов у 1994 році. Батько познайомився з матір`ю і почав проживати з нею однією сім`єю. Батько завжди визнавав її своєю донькою, любив її, балував подарунками, приділяв їй увагу. До її народження будинок не був завершений. Батьки закінчили будівництво будинку вже будучи в шлюбі. Батьки спільно торгували на базарі, батько купував рибу, мати продавала. В певний час батько хотів шити на продаж хутрові шапки і для цього придбали швейну машинку. Але цей бізнес не пішов. Батьки вкладали в будівництво зароблені гроші. Під час шлюбу батьки купили не одну машину, остання Мерседес червоного кольору, газонокосарку, генератор, швейну машинку, лобзик, шуруповерт, електростанок, болгарку, бензопилу. Ці речи зі слів матері, батько забрав. Ще зі слів матері відомо, що були накопичення в сумі 8300 дол. США і гривні, які батько забрав. З приводу крадіжки речей та грошей в поліцію не заявляли. З часу розірвання шлюбу батько уникає спілкування з нею.

Звертаючись з даним позовом, позивач просила встновити факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з 1997 року до реєстрації шлюбу.

Суд вважає, що факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з 1997 року підтверджується тривалим фактичним проживанням та реєстрацією позивача у житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_4 , народження в цей період спільної дитини, відносно якої відповідач встановив батьківство, будівництво та облаштування спільними зусиллями та за спільні кошти будинку, в якому сім`я постійно проживала, що підтвердили в судовому засіданні свідки та не заперечив ОСОБА_4 .

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2024 року в справі № 523/14489/15-ц дійшла висновку, що особа, яка вважає себе власником майна (або його частини), може здійснити захист свого цивільного права, обґрунтувавши в позові підставу позовних вимог про поділ майна тим, що воно набуте за час спільного проживання жінки та чоловіка однією сім`єю. Позовні вимоги про поділ майна, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності є ефективним способом захисту прав, здатним справедливо та без занадто обтяжливих для сторін судових процедур вирішити цивільну справу. Заявлення у таких справах позовного провадження окремої вимоги про встановлення факту спільного проживання жінки та чоловіка однією сім`єю без реєстрації шлюбу не здатне забезпечити захист прав власника.

У справах позовного провадження факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов`язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК).

Враховуючи, що вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав у справах про поділ майна подружжя, а лише підставою для вирішення такої справи, в задоволенні позовної вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу слід відмовити.

Матеріалами справи підтверджується, що під час спільного проживання сторони побудували житловий будинок з надвірними будівлями біля нього за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок з відповідними спорудами було зведено на земельній ділянці з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, видано свідоцтво про право власності на будинок.

При цьому презюмується, що і придбання, і витрачання коштів у період спільного проживання здійснюється в інтересах сім`ї.

За приписами частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації - з моменту прийняття його до експлуатації, а в разі, коли право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно із частиною третьою статті 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації та з моменту державної реєстрації права власності на нього. До цього, не будучи житловим будинком з юридичної точки зору, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, отже є майном, яке за умов, передбачених законом, може належати на праві спільної сумісної власності подружжю та може бути предметом поділу між подружжям.

Рішенням виконавчого комітету Слобідо-Кульчиєвецької сільської ради від 10.07.2008 р. № 79 визнано право власності на індивідульаний житловий будинок в АДРЕСА_3 за ОСОБА_4 .

На час прийняття будинку в експлуатацію та оформлення права власності на будинок сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Відповідач ОСОБА_4 в суді не заперечив факт спільного з ОСОБА_1 будівництва будинку.

ОСОБА_22 , з якою ОСОБА_4 розірвав шлюб 26.09.2003 р., вимоги про визнання за нею права власності на частину будинку як спільне майно подружжя не заявляла.

З урахуванням того, що на майно, яке придбано за час шлюбу розповсюджується презумпція спільності права власності подружжя на майно, то тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на ту особу, яка її спростовує.

Оцінивши зібрані у справі докази суд дійшов висновку, що відповідач на спростування презумпції права спільної сумісної власності на майно, набуте під час шлюбу, належних, достатніх та допустимих доказів не надав, як і не надав доказів, що виключно за його особисті кошти спірне майно було набуто у власність, утримання ним одноосібно сім`ї під час перебування у шлюбі з позивачем, а тому позовні вимоги відповідача про те, що спірний житловий будинок є його особистим майном, оскільки набутий у власність за його особисті кошти під час перебування у шлюбі з позивачем, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу суду.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 належить подружжю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності в рівних частках по .

Пленумом Верховного Суду України у пункті18-2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (у редакції від 19 березня 2010 року), роз`яснено, якщо на земельній ділянці, яка є особистою приватною власністю одного з подружжя, а не спільною сумісною власністю подружжя, знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК України, 377 ЦК України.

Згідно з частиною четвертою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені. Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований; згідно з цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

З огляду на викладене, врахувавши рівність часток подружжя у спірному домоволодінні, що підлягає поділу, суд дійшов висновку про визнання за сторонами права власності по частці спірної земельної ділянки, загальною площею 0,08 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6822487400:03:001:0692.

Відповідно до статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Тлумачення положень статті 71 СК України дає підстави для висновку про те, що частини четверта та п`ята цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку.

Вартість майна що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

За клопотанням позивача проведені судові товарознавчі експертизи щодо визначення вартості транспортних засобів.

Згідно висновку судового експерта Хмельницького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/123-22/6835-АВ від 04.10.2022 р. середня ринкова ціна транспортного засобу марки «MERCLDES-BENZ» моделі «VITO 109», CDI, 2004 р.в., об?єм двигуна 2148 см3 , станом на дату проведення експертизи (04.10.2022), складас 247570,00 грн. (двісті сорок сім тисяч п?ятсот сімдесят гривень 00 копійок). Ринкова вартість мотоцикла марки «QINGQ1» моделі «QM125-7», 2011 р.в., об?єм двигуна 125 см3 ., зареєстрованого 03 квітня 2012 року, станом надату проведення експертизи (04.10.2022), складає 15120,00 грн. (п?ятнадцятьтисяч сто двадця 00 копійок).

Відповідач вартість транспортних засобів не спростував.

Судом встановлено, що відповідач погодився на розподіл спірних транспортних засобів шляхом виплати грошової компенсації ОСОБА_1 їх вартості.

ОСОБА_1 щодо такого варіанту поділу спільного майна не заперечила.

Враховуючи, що транспортні засоби марки «MERCLDES-BENZ» моделі «VITO 109», CDI, 2004 р.в., об?єм двигуна 2148 см3 та марки «QINGQ1» моделі «QM125-7», 2011 р.в., об?єм двигуна 125 см3 є неподільними речами, перебувають у користуванні відповідача, який не заперечував проти залишення цього майна в його власності, суд дійшов висновку про поділ спільного майна подружжя шляхом стягнення з відповідача на користь позивача вартості належних їй часток вказаного майна в сумі 123 785,00 грн. + 7560,00 грн. = 131345,00 грн.

Щодо поділу інструментів та устаткування, що є рухомим майном: генератор 3 квт. вартістю 6000 грн., машинку для пошиття хутрових виробів вартістю 700 доларів США, шуруповерт 2 шт., вартістю 2400 грн., лобзик електричний вартістю 1000 грн., точильний електростанокварістю 1800 грн., газонокосарка вартістю 4000 грн., бензопила вартістю 2200 грн., болгарка вартістю 4500 грн., перфоратор варістю 2000 грн., пістолет під патрон Флобера вартістю 7000 грн., суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів доказів придбання такого майна, вартості цього майна та привласнення його відповідачем всупереч волі позивача.

Покази свідків про придбання рухомого майна суд визнає неналежними доказами, оскільки такою інформацією вони володіють зі слів ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 заявила вимогу про поділ спільних коштів в сумі 8300 доларів США та 56000 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що саме на позивача, що просить здійснити поділ таких коштів, покладається тягар доказування того, що ці кошти було витрачено одним з подружжя на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби.

Позивачем всупереч ст. 12. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовної вимоги.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 зареєстрований ФОП 06.09.2001 р., № запису 2 6590170000007161. ОСОБА_6 зареєстрована ФОП 04.11.2015 р., № запису 10000000504348.

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 здійснювали торгівельну діяльність на продуктовому ринку м. Кам`янець-Подільського.

Дані обставини сторонами не оспорюються.

Згідно листа від 06.06.2024 р. директора ТОВ «Хвиля 2018» К. Чернявського щодо оренди ОСОБА_1 торговельного місця на території ТОВ "КВЗП "Кам?янець-Подільський" за адресою м. Кам?янець-Подільський, проспект Грушевського, 23, повідомлено, що ОСОБА_1 орендує торгівельне місце для розміщення тимчасової споруди/кіоск № НОМЕР_9/ на продуктовому ринку. Договір оренди торговельного місця укладався між ТОВ «Хвиля 2018» та ОСОБА_1 , що підтверджується договорами №60а від 30.12.2021 р., 30.12.2022 р., 01.01.2024 р. Товариство не здійснює обліку власників тимчасових споруд, тому право власності тимчасової споруди підтвердити не можливо.

ОСОБА_4 всупереч ст. 12. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження перебування у власності ОСОБА_1 тимчасової споруди кіоску.

Згідно із статтею статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено вимоги щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд, дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та про відмову ОСОБА_4 в задоволенні зустрічного позову.

Судові витрати.

У відповідності до п. 3. ч. 2, ч. 13 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог.

З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 4955,72 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позову, 496,20 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за забезпечення позову та 21880,29 грн. у відшкодування витрат за проведення будівельно-технічної, земельно-технічної, оціночно-будівельної, автотоварознавчої експертиз.

З ОСОБА_4 на користь держави слід стягнути 116,57 грн. судового збору.

Керуючись ст. 12, 13, 81-83, 89, 141, 262-265 ЦПК України, ст. 61, 63, 69, 70, 71 СК України, 368, 372 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 загальною площею 66,2 кв.м., в тому числі житловою 27,4 кв.м., частку земельної ділянки площею 0,0800 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6822487400:03:001:0692 по АДРЕСА_1 .

Залишити в приватній власності ОСОБА_4 частку житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 загальною площею 66,2 кв.м., в тому числі житловою 27,4 кв.м., частку земельної ділянки площею 0,0800 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6822487400:03:001:0692 по АДРЕСА_1 .

Залишити у власності ОСОБА_4 автомобіль марки Mercedes-Benz модель Vito 109, 2004 року випуску, об`єм двигуна 2148 см3 та мотоцикл Qingqi моделі QM125-7, 2011 року випуску, об`єм двигуна 125 см3.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 вартості автомобіля марки Mercedes-Benz модель Vito 109, 2004 року випуску, об`єм двигуна 2148 см3 у розмірі 123 785,00 грн., вартості мотоцикла Qingqi моделі QM125-7, 2011 року випуску, об`єм двигуна 125 см3 у розмірі 7560,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 4955,72 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позову.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 116,57 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 496,20 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за забезпечення позову позову.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 21880,29 грн. у відшкодування витрат за проведення будівельно-технічної, земельно-технічної, оціночно-будівельної, автотоварознавчої експертиз.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

ОСОБА_4 в задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання, АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 грудня 2025 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.