Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №603/668/25 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/668/25

Провадження № 1-кп/603/19/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Монастириська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025216130000146 від 17.10.2025 року, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іркутськ Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, із вищою освітою, непрацевлаштованого, учасника бойових дій, який є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції), законного представника потерпілої ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції), представника потерпілої – адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 16.10.2025 року приблизно о 16 год 40 хв, перебуваючи у приміщенні навчального класу історії Коропецького обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою, що за адресою: вул. М. Каганця, 3-А, с-ще Коропець Чортківського району Тернопільської області, під час самостійної підготовки, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час словесного конфлікту з неповнолітньою ОСОБА_5 схопив її обома руками за обличчя, внаслідок чого потерпіла відчула різкий фізичний біль.

Після цього ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, перебуваючи навпроти потерпілої ОСОБА_5 , раптово застосовуючи фізичну силу, повалив ОСОБА_5 на підлогу. У цей час ОСОБА_3 , не зупиняючись на досягнутому, діючи на ґрунті особистої неприязні до потерпілої, присівши над ОСОБА_5 , яка перебувала у лежачому положенні на спині, умисно своєю правою рукою утримував та стискав руки потерпілої, а лівою рукою обхопив та стискав шию ОСОБА_5 , від чого потерпіла відчула різкий фізичний біль, проте тілесних ушкоджень не отримала.

Внаслідок таких насильницьких дій неповнолітня ОСОБА_5 відчула різкий фізичний біль, проте тілесних ушкоджень не отримала.

Отже, вказаними умисними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України, а саме умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

18.12.2025 року між неповнолітньою потерпілою ОСОБА_5 за згодою законного представника потерпілої ОСОБА_6 та за участю представника потерпілої – адвоката ОСОБА_7 і підозрюваним ОСОБА_3 укладено угоду про примирення.

За цією угодою її сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 126 КК України, істотних для даного кримінального правопорушення обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 – у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Підозрюваний погодився на призначення вищевказаного покарання, взяв на себе зобов`язання вибачитися перед неповнолітньою потерпілою, а також підтвердив, що наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди йому зрозумілі.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, за викладених в обвинувальному акті та угоді про примирення обставин. Зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване внаслідок затвердження угоди про примирення, просив затвердити вказану угоду і призначити узгоджену міру покарання.

Прокурор ОСОБА_4 просила затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Потерпіла ОСОБА_5 та її законний представник ОСОБА_6 підтвердили, що їм зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, та просили затвердити зазначену угоду.

Представник потерпілої ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_7 просив затвердити угоду про примирення.

Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про примирення у порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд зазначає таке.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України належить до кримінальних проступків.

Укладення угоди про примирення сторонами є добровільним. Умови угоди відповідають вимогам КПК України.

Суд також з`ясував, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення, затвердження угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, а також те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Узгоджена сторонами угоди міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та не суперечить інтересам суспільства.

Враховуючи викладене, заслухавши думку учасників кримінального провадження, оскільки умови угоди про примирення відповідають вимогам закону, суд дійшов висновку про наявність усіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання. Зазначене покарання із врахуванням таких пом`якшуючих обставин як щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставини, що обтяжує покарання, – вчинення кримінального проступку у присутності дитини, даних про особу обвинуваченого, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Заходи забезпечення та процесуальні витрати – відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 471, 474, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про примирення, укладену 18.12.2025 року між неповнолітньою потерпілою ОСОБА_5 за згодою законного представника потерпілої ОСОБА_6 та за участю представника потерпілої адвоката ОСОБА_7 і підозрюваним ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025216130000146 від 17.10.2025 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 18.12.2025 року покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речовий доказ у кримінальному провадженні – карту пам`яті «teamgroup micro SD HC 32 GB» чорного кольору залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Головуючий суддя ОСОБА_1