Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №603/681/25 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/681/25

Провадження №2/603/59/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.,

секретар судового засідання Сандалюк О. В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у підготовчому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права на завершення процедури приватизації земельних ділянок у порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Андрусенко І. Я., звернулася до суду із позовом до Монастириської міської ради про визнання права на завершення процедури приватизації земельних ділянок у порядку спадкування.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що після смерті її свекрухи ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,26 га, передану їй у приватну власність рішенням третьої сесії двадцять другого скликання Горішньослобідської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області (далі – Горішньослобідська сільська Рада народних депутатів) від 13.12.1995 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування». Вказану спадщину прийняв син спадкодавця ОСОБА_3 (чоловік позивача), оскільки є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом та на момент відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем.

Після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилася спадщина на зазначену вище земельну ділянку, яку вона прийняла, оскільки належить до спадкоємців ОСОБА_3 першої черги за законом, на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем, а також звернулася до нотаріуса із відповідною заявою. Окрім того, на її замовлення на підставі вищевказаного рішення Горішньослобідської сільської Ради народних депутатів виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 0,0577 га та 0,1822 га з кадастровими номерами 6124282800:02:001:0712 та 6124282800:02:001:0715. Проте Монастириська міська рада відмовила їй у завершенні процедури приватизації зазначених земельних ділянок. Також їй відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначене спадкове майно у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 за життя не завершила процедуру приватизації переданої їй земельної ділянки та не зареєструвала право власності на неї. З огляду на наведені обставини просить визнати за нею право на завершення процедури приватизації вказаних земельних ділянок у порядку спадкування, а також право на реєстрацію за нею права власності (речового права).

Ухвалою суду від 29.12.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у Монастириської державної нотаріальної контори інформацію про те, чи заведено спадкові справи після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Андрусенко І. Я. у підготовче засідання не з`явилися, проте представник позивача разом із позовом заявив клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності.

Представник відповідача Монастириської міської ради у підготовче засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просить розглянути справу за відсутності представника Монастириської міської ради. З обставинами, викладеними у позовній заяві, Монастириська міська рада погоджується та не заперечує проти задоволення позову.

З огляду на наведене суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити у підготовчому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України у порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Суд установив такі обставини.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00016102888 від 11.12.2015 року ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його матір`ю зазначено ОСОБА_2 .

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 22.11.1980 року, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 уклали шлюб 22.11.1980 року. Після укладення шлюбу позивач змінила прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Як видно зі змісту архівного витягу з протоколу третьої сесії двадцять другого скликання Горішньослобідської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 13.12.1995 року, рішенням Горішньослобідської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської № 16 від 13.12.1995 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування» вирішено передати безкоштовно у приватну власність та постійне користування громадян села Горішня Слобідка земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових і господарських будівель (присадибні ділянки), особистого підсобного господарства згідно з додатком.

Згідно зі списком громадян сіл, яким передаються земельні ділянки у власність та постійне користування (додаток до вказаного рішення), ОСОБА_2 , жительці с. Горішня Слобідка, передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,26 га.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 06.12.2005 року.

Установлено, що у списку громадян сіл, яким передаються земельні ділянки у власність та постійне користування, до рішення Горішньослобідської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області № 16 від 13.12.1995 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування» ім`я ОСОБА_2 зазначено як « ОСОБА_8 », а у свідоцтві про смерть – як « ОСОБА_9 ».

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 17.02.2003 року секретарем Горішньослобідської сільської ради Монастириського району Тернопільської області Старик І. О. (реєстровий № 28), яким заповіла усе належне їй майно своєму синові ОСОБА_3 .

Згідно з відповіддю державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори Войташека В. І. № 8/01-16 від 10.01.2026 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкової справи не заведено.

Як видно зі змісту довідки виконавчого комітету Горішньослобідської сільської ради Монастириського району Тернопільської області № 176 від 11.04.2016 року, долученої до матеріалів вказаної відповіді, ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті ОСОБА_2 разом із нею за вказаною адресою були зареєстровані та проживали: син ОСОБА_3 , невістка ОСОБА_1 , онуки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , правнук ОСОБА_12 .

Те, що ОСОБА_3 проживав разом із матір`ю ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, також підтверджується довідкою виконавчого комітету Монастириської міської ради № 232 від 15.12.2025 року.

ОСОБА_3 (чоловік позивача) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 14.11.2015 року.

Згідно з відповіддю державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори Войташека В. І. № 8/01-16 від 10.01.2026 року після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено спадкову справу № 79 за 2016 рік.

З матеріалів вказаної спадкової справи видно, що 19.04.2016 року із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 звернулася його дружина ОСОБА_1 (позивач).

25.04.2016 року доньки спадкодавця ОСОБА_13 та ОСОБА_10 подали заяви про відмову від прийняття належної їм частки у спадщині.

Як видно зі змісту довідки виконавчого комітету Горішньослобідської сільської ради Монастириського району Тернопільської області № 175 за 2016 рік, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті ОСОБА_3 разом із ним за вказаною адресою проживали: дружина ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_10 , зять ОСОБА_11 , онуки ОСОБА_12 , ОСОБА_14 .

20.06.2017 року позивачу ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за законом на належні ОСОБА_3 земельні ділянки площею 0,9654 га, 02439 га, 0,1851 га та 0,1075 га з кадастровими номерами 6124282800:01:001:0282, 6124282800:01:001:0616, 6124282800:01:001:0312, і 6124282800:02:001:0372, а 18.11.2020 року – на автомобіль ВАЗ 2105 з реєстраційним номером НОМЕР_4 .

Окрім того, 20.06.2017 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,4000 га з кадастровим номером 6124282800:01:001:2016, що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої за заповітом був її син ОСОБА_3 та який прийняв спадщину, але за життя не оформив своїх спадкових прав.

Зі змісту витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2100786172025 від 26.09.2025 року, № НВ-1201987012025 від 23.09.2025 року видно, що 18.09.2025 року ПП «Землі Придністров`я» розробило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1822 га та 0,0577 га, розташовані у с. Горішня Слобідка Чортківського району Тернопільської області, з кадастровими номерами 6124282800:02:001:0715 і 6124282800:02:001:0712.

Згідно з відповіддю ПП «Землі Придністров`я» № 0919 від 15.12.2025 року вищевказаним земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери відповідно до технічної документації, розробленої на підставі рішення Горішньослобідської сільської Ради народних депутатів від 10.03.1995 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування», яким ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства.

Інформаційним листом № 535/01-16 від 16.12.2025 року завідувач Монастириської державної нотаріальної контори Войташек В. І. відмовив позивачу ОСОБА_1 в оформленні спадкових прав на земельні ділянки площею 0,1822 га та 0,0577 га, що залишилися після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відмова у вчиненні нотаріальних дій мотивована тим, що ОСОБА_2 , спадкоємцем якої був ОСОБА_3 , за життя не завершила процедуру приватизації і не зареєструвала речове право на земельну ділянку площею 0,26 га, передану їй рішенням Горішньослобідської сільської Ради народних депутатів від 10.03.1995 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування».

Листом № 1351/02-16 від 28.10.2025 року Монастириська міська рада відмовила позивачу у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1822 га та 0,0577 га у с. Горішня Слобідка.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з приписами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Абзацом 2 п. 1 Перехідних положень ЗК України визначено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації.

Аналогічний за змістом висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 350/67/15-ц.

Про те, що до складу спадщини входить право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смертю, Верховний Суд також вказав у постанові від 23.11.2022 року у справі № 752/1229/21.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що передбачено ч. 1 ст. 1270 ЦК України.

Частиною 1 ст. 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну (ч. 2 ст. 1275 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Установлено, що свекрусі позивача ОСОБА_2 належала земельна ділянка загальною площею 0,26 га, призначена для ведення особистого підсобного господарства, передана їй у приватну власність рішенням третьої сесії двадцять другого скликання Горішньослобідської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської № 16 від 13.12.1995 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування». Проте ОСОБА_2 за життя не завершила процедуру приватизації вказаної земельної ділянки та не зареєструвала своє речове право. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вищевказану земельну ділянку, до складу якої входять земельні ділянки площею 0,0577 га та 0,1822 га з кадастровими номерами 6124282800:02:001:0712 і 6124282800:02:001:0715, успадкував її син ОСОБА_3 (чоловік позивача). Проте ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя не оформив своїх прав на зазначене вище спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 першої черги за законом, спадщину прийняла. Діти спадкодавця – ОСОБА_13 та ОСОБА_10 відмовилися від прийняття належної їм частки у спадщині, про що подали нотаріусу відповідні письмові заяви. Дані про інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , відсутні. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 315, 354 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, 1220, 1223, 1235, 1258, 1261, 1268-1270, 1273, 1275, 1296 ЦК України, ст. ст. 116, 125 ЗК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права на завершення процедури приватизації земельних ділянок у порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення процедури приватизації земельних ділянок у порядку спадкування, у тому числі право на реєстрацію за нею права власності (речового права) на:

– земельну ділянку площею 0,1822 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території с. Горішня Слобідка Чортківського району Тернопільської області, з кадастровим номером 6124282800:02:001:0715;

– земельну ділянку площею 0,0577 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території с. Горішня Слобідка Чортківського району Тернопільської області, з кадастровим номером 6124282800:02:001:0712.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: Монастириська міська рада, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.

Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова