Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №489/528/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/528/26

Провадження № 2/489/1093/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Микульшиної Г.С.,

із секретарем судових засідань Тищенко Д.О.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

У січні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Петренко К.Д. із застосуванням системи «Електронний суд» звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона та відповідач є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із нею та знаходяться на її утриманні та вихованні. З серпня 2025 року сторони мешкають окремо. На теперішній час позивач разом з дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо перемішені особи. Відповідач є працездатною особою, перебуває на військовій службі у військовій частині № НОМЕР_1 , де отримує стабільне щомісячне грошове забезпечення, та має можливість сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини від свого заробітку.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 27.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Петренко К.Д. в судове засідання не з`явились, повідомлялись судом про розгляд справи належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки з доданими матеріалами рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, та додатково шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону, зазначений в позовній заяві, яке не було доставлено. Направлена на його адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 12 липня 2013 року Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (а.с. 8).

Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 05.08.2014 та серії НОМЕР_4 від 26.04.2016 (а.с. 8-9).

Згідно довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб № 4802-5003542166, № 4802-5003542183, № 4802-5003542195 від 29.11.2024, адресою фактичного ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 є: АДРЕСА_1 (а.с. 9-10).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що з серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 мешкають окремо. Відповідач самоусунувся від обов`язку щодо належного матеріального забезпечення дітей, спільного господарства сторони не ведуть, фінансової допомоги на потреби дітей відповідач не надає. Позивач самостійно забезпечує належні умови для їхнього життя, всебічного розвитку та виховання, несучи все пов`язані з цим витрати, що включають забезпечення дітей повноцінним харчуванням, сезонним одягом та взуттям, придбання засобів для інтелектуального та творчого розвитку, іграшок, навчальної художньої літератури.(а.с. 2).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що її чоловік є працездатною особою, перебуває на військовій службі у військовій частині № НОМЕР_1 , де отримує стабільне щомісячне грошове забезпечення, даний дохід є регулярним, має задовільний стан здоров`я, не має інших дітей або непрацездатних батьків, які знаходяться на його утриманні, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини від його заробітку.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У відповідності до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/3 частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця на утримання дітей, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частино першоюстатті 181 СК Україниспособи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з частиною третьоюстатті 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може змінюватись за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (частина першастатті 182 СК України).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини друга статті 77 ЦПК України).

Згідно частин першої, другої статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною першою статті 191 СК України передбачено, що суд стягує аліменти від дня пред`явлення позову.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, однак підлягають частковому задоволенню. А саме з відповідача на її користь необхідно стягнути аліменти в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу) на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_3 але неменше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожного з дітей, починаючи стягнення з 26.01.2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, потім в розмірі 1/4 до досягнення повноліття іншою.

При цьому суд враховує, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання своїх дітей, відповідач ОСОБА_2 є працездатним, його фінансове становище є стабільним, відомості про наявність у нього інших утриманців відсутня.

Оскільки позивач, у відповідності до пункту 3 частини першої ЗУ «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів, на підставістатті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 311, 20 грн.

Керуючись статтями12, 13, 141, 259, 263- 265, 268, 280, 430 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку на кожного з дітей, починаючи з 26.01.2026 і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, потім в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення повноліття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 311, 20 грн. (одна тисяча триста одинадцять гривень 20 коп.).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 26.02.2026.

Суддя Г.А. Микульшина