Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №473/6012/25 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/6012/25

Номер провадження1-кп/473/20/2026

ВИРОК

іменем України

"26" лютого 2026 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження № 12025153190000216 від 01.11.2025 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новомар`ївка Братського району, Миколаївської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, на утриманні малолітніх дітей немає, не судима, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Учасники кримінального провадження:

прокурор: ОСОБА_4

потерпіла (цивільний позивач): ОСОБА_5

представник потерпілої (представник цивільного позивача): ОСОБА_6

обвинувачена (цивільний відповідач): ОСОБА_3

захисник (представник цивільного відповідача): ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.10.2025 близько 16:45 год. в м. Вознесенськ Миколаївської області на території перону залізничного вокзалу, розташованого по вул. Соборності, 77, між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних відносин виникла сварка, під час якої у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 нанесла один удар розкладним ножем в область грудної клітини ОСОБА_5 , а також один удар вищевказаним ножем в область правої руки ОСОБА_5 .

В результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді: рани та синця в області правої молочної залози, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також ран на трьох пальцях правої кисті, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Дії ОСОБА_3 на кваліфіковано з ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Позиція обвинуваченої ОСОБА_3 .

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_3 вину визнала в повному обсязі, згідно ст. 63 Конституції України відмовилася давати показання щодо себе. Цивільний позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Так, вина обвинуваченої підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

- висновком експерта № 229 від 03.11.2025, відповідно до якого у гр. ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді ран на трьох пальцях правої кисті, рани та синці в області правої молочної залози, які за своїми характерами (рівні краї, гострі кінці, переважання довжини над глибиною) є різаними, могли бути спричинені незадовго до потрапляння до лікувального закладу, предметом, що володіє ріжучими властивостями, не виключено лезом ножа, можливо в строк, за умов та обставин, на які вказала під експертна. Характер та локалізація ушкоджень унеможливлює їх отримання внаслідок падіння із вертикального положення на тверду площину. В момент отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 могла знаходитись в любому положенні, відносно особи, що їх спричинила, зручному для їх нанесення. Ушкодження у ОСОБА_5 не були небезпечними для життя, викликати розлад здоров`я строком більше 6-ти днів (хірургічні шви з ран зазвичай знімаються на 7-10 добу після їх накладання), та не потребують лікування строком більше 21-го дня, і за цими критеріями, відповідно до п.п. 2.3.1.а, 2.3.2.а., 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжко тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р, відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, спричинили короткочасний розлад здоров`я /а.к.п. 39-40/;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.11.2025 року з фототаблицею за участі потерпілої ОСОБА_5 , де остання вказала на обставини вчинення кримінального правопорушення /а.к.п. 41-46/;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.11.2025 року з фототаблицею за участі свідка ОСОБА_8 , де останній продемонстрував за допомогою статиста, яким чином ОСОБА_3 наносила тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_5 /а.к.п. 47-53/;

Крім того, вина обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_5 , яка підтвердила обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.

Таким чином, вина обвинувачена ОСОБА_3 в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України доведена в повному обсязі.

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачена ОСОБА_3 .

Умисні дії обвинуваченої ОСОБА_3 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 .

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю проступку.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 не встановлено.

Мотиви призначення покарання, мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , суд виходить з наступних обставин та враховує характер та ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком проти життя та здоров`я особи.

Суд також враховує умови життя обвинуваченої ОСОБА_3 , її соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, рівень культури та освіти, сімейний стан, соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 повністю усвідомлювала значення своїх умисних дій і в повній мірі могла керувати ними. Вивченням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що вона раніше не судима, має середню освіту, не працює, на утриманні дітей не має, характеризується посередньо, за місцем проживання скарг не надходило, за медичною допомогою до лікаря нарколога та психіатра не зверталася, до адміністративної відповідальності не притягувалася /а.к.п. 54-58/;.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, позиції прокурора, потерпілої, обвинуваченої, захисника, представника потерпілої при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а також інші обставини кримінального провадження, при наявності пом`якшуючої покарання обставини та відсутності обтяжуючої обставини покарання, з врахуванням особи обвинуваченої ОСОБА_3 , її ставлення до вчиненого нею кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити вид основного покарання в виді пробаційного нагляду в межах санкції визначених ч. 2 ст. 125 КК України для даного виду покарання.

Таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_5 цивільний позов про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 1 064,12 грн, моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. та витрати на кваліфіковану юридичну допомогу у розмірі 10 000 грн. суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, позовна заява повертається позивачеві, якщо заява не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Судом встановлено, що подана на досудовому розслідуванні потерпілою ОСОБА_5 позовна заява про відшкодування шкоди не містить підпису позивача, що є грубим порушенням вимог ст. 175 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви. Не допускається підписання позовної заяви на стадії судового розгляду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_3 слід залишити без розгляду на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Залишення цивільного позову без розгляду не позбавляє потерпілу права пред`явити позов у порядку цивільного судочинства згідно з ч. 7 ст. 128 КПК України.

Потерпіла та його представник просили стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

При вирішенні питання про відшкодування обвинуваченим понесених витрат на правову допомогу суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 118 КПК України до процесуальних витрат належать витрати на правову допомогу, яку згідно вимог ст. 119 КПК України суд має право зменшити.

Крім того, порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.

За змістом ч.1, ч.3 ст. 133 ЦПК України до судових витрати належать витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження витрат на правову допомогу цивільним позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 06.11.2025, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 06.11.2025, копію платіжної інструкції та акт приймання-передачі наданих юридичних послуг.

Згідно ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тож суд вважає за необхідне зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, так як обсяг робіт і час, витрачених у зв`язку з розглядом справи, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

До цього висновку суд також дійшов з огляду на те, що в даній справі відбулося 4 судових засідання, в яких приймав участь представник потерпілої, зокрема 18.11.2025 року судове засідання тривало 24 хв, 18.12.2026 року — 6 хв., 09.01.2026 року — 64 хв., та судове засідання 20.02.2026 року, яке тривало менше ніж півгодини. Встановлюючи розмір судових витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 , судом також враховано час необхідний на ознайомлення адвоката з матеріалами справи.

Враховуючи особливості розгляду справи, її значення для учасників, обґрунтування розміру витрат на правову допомогу, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та складністю справи, виходячи з конкретних обставин справи та матеріального стану сторін, суд приходить до висновку, що розмір судових витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 , підлягає зменшенню до 3000 грн.

Що стосується витрат потерпілої, пов`язаних з прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження.

Так, представником потерпілої до матеріалів справи було долучено розписку ОСОБА_9 від 14.11.2025 року про надання ОСОБА_5 транспортних послуг на суму 2500 грн., та ОСОБА_10 від 18.12.2025 про надання ОСОБА_5 транспортних послуг на суму 3200 грн.

Частиною 1 ст.121 КПК дано визначення витратам, пов`язаним із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження. Під цим різновидом процесуальних витрат слід розуміти «витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв`язку з відривом від звичайних занять».

Витрати, пов`язані з прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, покриваються за рахунок обвинуваченого (в тому числі захисника обвинуваченого) й потерпілого (витрати, пов`язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження представника потерпілого).

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, встановлений Урядом.

Порядок і розміри витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, у частині, що не суперечить положенням КПК України, визначаються Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат і виплати винагороди особам, які викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, а також виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їхніми працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1.07.96 №710.

Особи, які викликаються як свідок, потерпілий, експерт, спеціаліст, перекладач, мають право на відшкодування видатків за явкою.

У видатки за явкою включається вартість проїзду до місця виклику й назад, видатки з наймання житлового приміщення та добові, якщо місце проживання викликаної особи — в іншому населеному пункті.

Проїзд до місця явки й назад до місця постійного проживання оплачується свідкам, потерпілим, експертам, спеціалістам, перекладачам на підставі проїзних документів, з розрахунку:

• залізницею — вартість проїзду в плацкартному (купейному) вагоні;

• водними шляхами — вартість проїзду в каютах, оплачуваних за V—VІІІ групами тарифних ставок на суднах морського флоту чи в каюті III категорії на суднах річкового флоту;

• шосейними та ґрунтовими шляхами — вартість проїзду громадським транспортом (крім таксі);

• при використанні повітряного транспорту відшкодовується вартість звичайного (туристичного) класу.

При наданні відповідних документів компенсуються викликуваним особам страхові платежі з державного обов`язкового страхування пасажирів на транспорті, вартість попереднього продажу проїзних документів. Крім того, свідкам, потерпілим, експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються видатки на проїзд автотранспортом (крім таксі) до залізничної станції, пристані, аеродрому, якщо вони перебувають за межами населеного пункту.

Враховуючи те, що потерпіла добиралася до місця досудового розслідування або судового провадження не громадським транспортом, а таксі, те що суду були надані саме розписки фізичних осіб, а не проїзні документи, такі витрати відшкодуванню не підлягають.

Витрати за залучення експерта відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_3 при проведенні судового слідства не застосовувався, підстави для обрання запобіжного заходу при ухваленні вироку відсутні.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі п. п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України встановити засудженій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Виконання покарання у вигляді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженої.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення – залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не були подані. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1