Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №473/6131/25 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Суд: Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 25 лютого 2026 р.

Справа: №473/6131/25

Суддя: Усіков О. В.

Справа № 473/6131/25

П О С Т А Н О В А

іменем України

"26" лютого 2026 р. м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді: Усікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Матвійця Ю.П.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Вишневського А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

У протоколі серія ЕПР1 №515207 від 17.11.2025 р., посадовою особою, що його склала, зазначено, що: «17.11.2025 00:11:00 м. Вознесенськ, вулиця Київська (Жовтневої Революції) 249 17.11.2025 року близько 00 годин 11 хв по автомобільній дорозі Н-24 (139-км) в межах м. Вознесенськ по вул. Київська поблизу буд. 249 водій гр. ОСОБА_1 керував т.з SKODA OCTAVIA A5 д.н.з НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці т.з за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810 ARAM2263 та в закладі охорони здоров`я КП КНП ВБЛ ВМР водій гр. ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР - Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарських».

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, зазначив, що 16.11.2025 року близько 24:00 виїхав до батька, інваліда II групи, у якого стався серцевий напад. Оскільки мати перебувала в стані істерики та не могла знайти ліки, а в його автомобілі знаходився нітрогліцерин, він був змушений негайно надати допомогу. О 00:10 17.11.2025 у м. Вознесенську його зупинила поліція за порушення комендантської години. ОСОБА_1 зазначив, що через критичний стан батька та стрес від затримання у нього загострилася хронічна хвороба — забій головного мозку II ступеня (травма 2012 року). Це спричинило панічну атаку, дезорієнтацію та нечітку мову, про що він одразу повідомив поліцейських. Мати, яка прибігла до місця зупинки за ліками, підтвердила ці обставини правоохоронцям. ОСОБА_1 наголосив, що діяв у стані крайньої необхідності, рятуючи життя батька, а його поведінка була зумовлена виключно медичним станом, а не сп`янінням. У разі визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення просив розстрочити суму штрафу на 10 місяців з сплатою до 25 числа кожного місяця.

В судовому засідання свідок ОСОБА_2 пояснила, що її чоловік (батько ОСОБА_1 ) є особою з хронічними серцево-судинними захворюваннями та раніше переніс інфаркт. За словами свідка, в ніч з 16 на 17 число стан здоров`я чоловіка різко погіршився, він знепритомнів, вона сильно запанікувала. У зв`язку з підозрою на повторний інфаркт, вона терміново зателефонувала сину з проханням негайно приїхати для надання допомоги, оскільки необхідні ліки знаходилися в його автомобілі, бо вони з батьком користуються однією машиною на двох. Вказані обставини свідчать про те, що водій перебував у стані крайньої необхідності та поспішав з метою порятунку життя батька, про що свідок ОСОБА_2 особисто повідомила працівникам поліції, прибувши на місце зупинки транспортного засобу.

В судовому засіданні захисник Вишневський А.В. заявив клопотання про закриття провадження по справі відносно ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що близько 24:00 16.11.2025 р. ОСОБА_1 виїхав до батька (інваліда II групи), у якого стався серцевий напад, оскільки мав при собі необхідні ліки (нітрогліцерин), а мати перебувала в стані істерики. О 00:10 17.11.2025 р. у м. Вознесенську його зупинила поліція за порушення комендантської години. Через критичний стан батька та затримання у ОСОБА_1 загострилася стара травма (забій головного мозку II ст.), що спричинило панічну атаку, дезорієнтацію та нечітку мову. Мати особисто прибігла до місця зупинки за ліками та підтвердила поліції як критичний стан батька, так і діагноз сина. Попри очевидний стан крайньої необхідності та медичні причини поведінки водія, поліція склала протокол за відмову від огляду на стан сп`яніння.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, свідка ОСОБА_2 суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Суд критично поставився до показань свідка ОСОБА_2 яка є матір`ю ОСОБА_1 та є зацікавленою особою, намагається допомогти уникнути останньому адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Вказані твердження повністю спростовуються відеозаписом з нагрудних камер (бодікамер) працівників поліції, долученим до протоколу.

Аналізуючи стан «крайньої необхідності», на який посилається ОСОБА_1 та його захисник, суд встановив, що процедура складання протоколу тривала близько 45 хвилин. Протягом усього цього часу ні водій, ні його мати, яка прибула на місце, не виявляли ознак поспіху, притаманних ситуації, де життя людини перебуває під загрозою. Жодна з вказаних осіб не просила поліцейських викликати «швидку» або допомогти терміново доставити ліки хворому батьку.

Суд також вбачає очевидну логічну невідповідність у поясненнях правопорушника. Твердження про те, що швидка допомога їхала б занадто довго (близько 30 хвилин), спростовується та ставиться під сумнів тим фактом, що ОСОБА_1 добровільно залишався на місці зупинки понад 45 хвилин. За цей час він не вжив жодних дієвих заходів для порятунку батька (наприклад, не передав ліки іншим транспортом та не звертався за допомогою у супроводі до поліції). Таким чином, час оформлення матеріалів значно перевищив ймовірний час очікування медиків, що свідчить про відсутність реальної загрози життю, яка б виправдовувала порушення закону.

Крім того, відеозапис підтверджує, що ОСОБА_1 не скаржився на самопочуття та не повідомляв про панічну атаку чи наслідки травми мозку. Навпаки, зафіксована поведінка водія — а саме порушення координації рухів та невнятна мова — чітко відповідала встановленим законом ознакам алкогольного сп`яніння. Такі прояви є характерними саме для наслідків вживання спиртних напоїв, а не для проявів раптового погіршення стану здоров`я чи стресової реакції, як стверджує захист.

Таким чином, версія про крайню необхідність не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні та спростовується об`єктивними доказами. Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку є задокументованою та доведеною.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №515207 від 17.11.2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 16.11.2025 р., диском з відеозаписом, який було переглянуто в судовому засіданні та встановлено, що на відеозапису містяться дані, які підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною, виходячи з наступного.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, зобов`язано водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення, в т. ч., стану наркотичного сп`яніння.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, сукупність досліджених у справі доказів свідчить про те, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи суспільну небезпеку вчиненого правопорушення та його характер, дані про особу порушника, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає доцільним застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді та тривалістю, передбаченими санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно водіїв.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283-285, 301, 304 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) в дохід держави: (рахунок: UA438999980313010149000014001, отримувач: Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), який підлягає сплаті не пізніше, як через 15 /п`ятнадцять/ днів з дня отримання копії постанови, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розстрочити виплату штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., призначеного йому на підставі постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 лютого 2026 року, - на 10 (десять) місяців із розрахунку по 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок на місяць із сплатою кожного платежу до 25 числа кожного місяця.

Перебіг строку давності виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку розстрочки.

Після закінчення строку встановленої розстрочки, строк пред`явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу становить три місяці.

У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП в разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходженням майна, яким стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір розмірі 665 грн. 60 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Докази сплати штрафу та судового збору необхідно надати суду.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.В. Усіков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua