Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №472/588/25 — Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/588/25

Провадження №2-о/472/6/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року с- ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого – судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Маслюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Степівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

19 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У заяві представник заявника ОСОБА_4 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син заявниці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , смерть якого було зареєстровано Заводським відділом ДРАЦС у м. Миколаєві Миколаївської області Південного МУМЮ (м. Одеса), про що в 01 березня 2024 року було складено відповідний актовий запис за № 317.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали йому, як спадкодавцеві, на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Заповіту ОСОБА_5 не залишив, а тому право на спадкування набули заявниця ОСОБА_1 (матір спадкодавця), і його діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

На день смерті ОСОБА_5 заявниця разом із спадкодавцем проживали в АДРЕСА_1 , а тому заявниця була впевнена, що вона прийняла спадщину автоматично.

21.03.2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко О.М. з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину.

Вивчивши надані нею документи, нотаріус надала письмове роз`яснення від 21.03.2025 р. № 124/02-14, в якому вказала на те, що заявниця пропустила визначений законом строк для прийняття спадщини та рекомендувала звернутися їй до суду з метою визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки остання зареєстрована за іншою адресою, а ніж спадкодавець або встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем.

За вказаних обставин, зважаючи на те, що заявниця не може документально підтвердити факт свого постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, але цей факт підтверджується сукупністю зазначених в заяві доказів, заявниця вважає за можливе просити суд про встановлення цього факту.

Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 заявлені вимоги підтримала повністю з тих же підстав зазначених в заяві та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заінтересовані особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені через оголошення, опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України та направлено на їх адресу судову кореспонденцію, яка повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.

Суд, заслухавши представника заявника, покази свідків, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до переконання, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 у с. Катеринівка, Веселинівського району Миколаївської області, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 01 березня 2024 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.5).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали йому, як спадкодавцеві, на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За життя ОСОБА_5 заповіту не залишив, а тому право на спадкування набули заявниця ОСОБА_1 , та його діти ОСОБА_3 і ОСОБА_2 .

На день смерті ОСОБА_5 , останній разом з матір`ю проживали в АДРЕСА_1 , а тому заявниця уважала, що прийняла спадщину автоматично.

21.03.2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко О.М. з питанням щодо оформлення її права на спадщину.

Вивчивши надані нею документи, нотаріус надала письмове роз`яснення від 21.03.2025 р. № 124/02-14, в якій вказала на те, що заявниця пропустила визначений законом строк для прийняття спадщини та рекомендувала звернутися їй до суду з метою визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки остання зареєстрована за іншою адресою, а ніж спадкодавець, або встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем (а.с. 6).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №78511367 від 26.09.2024 року вбачається, що після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Катеринівка Веселинівського району Миколаївської області приватним нотаріусом ОСОБА_6 була заведена спадкова справа №95/2024.

19.09.2025 року на виконання ухвали Веселинівського районного суду Миколаївської області від приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко О.М. надійшла спадкова справа №95/2024 року, заведена після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 . В спадковій справі наявна заява ОСОБА_1 від 26.09.2024 р. про прийняття спадщини. Інші спадкоємці заяв про прийняття або відмову від прийняття спадщини не подавали.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З направлення на медико-соціально-експертної комісії (МСЕК) від 10.08.2022 р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що останній мав захворювання: лімфома Ходжкіна та супутні захворювання серця, нирок. (а.с.8-9).

У зв`язку із станом здоров`я та потребою у догляді ОСОБА_5 в серпні 2022 року переселився до матері та вони разом проживали в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_1 здійснювала догляд за сином.

З довідки Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області №222/02-15 від 19.02.2025 р., яка була надана на запит приватного нотаріуса Філіпенко О. вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 01.07.2014 року та знятий з реєстрації за заявою власника 06.03.2023 року.

З довідки Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області №3-117 від 25.07.2024 року вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . За вказаною адресою разом з померлим на момент його смерті зареєстровані особи: матір – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована з 25.07.1981 року по теперішній час.

Відповідно до довідки про причини смерті №79 від 01.03.2024 р. ОСОБА_5 , 1963 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 від лімфоми Ходжкіна (а.с.10).

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00047178950 від 26 вересня 2024 р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що в графі відомості про матір зазначена ОСОБА_1 , що підтверджує родині відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мати – син.

Факт постійного проживання заявниці ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_5 з серпня 2022 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується показами свідків.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вони з ОСОБА_1 є односельчанами та проживають в одному селі Катеринівка Миколаївського району Миколаївської області. В неї був син ОСОБА_5 , в 2022 році він захворів і приїхав до матері, де і проживав до дня своєї смерті. Дітей ОСОБА_8 вона ніколи не бачила, до бабусі та батька вони не приїздили.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що заявницю знає давно, вони є односельчанами. Приблизно років п`ять з нею проживав її син ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , який помер. Дітей ОСОБА_11 вона ніколи не бачила і не знає де вони зараз мешкають.

На підставі наданих та досліджених у судовому засіданні доказів та, враховуючи, що встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 11-13, 19, 77-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Степівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 26 лютого 2026 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський