Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №459/37/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/37/26

Провадження № 1-кп/459/2/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Шептицькому обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025141150000716 від 18.11.2025 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Цеблів Сокальського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, раніше несудимого, військовослужбовця - кулеметника 3 відділення 4 взводу охорони 4 роти охорони 7 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 18 листопада 2025 року о 08 годині 23 хвилини по вул. Святого Володимира, 113 поблизу Комунального підприємства «Комунальник», що у м. Шептицькому Львівської області, перебуваючи поруч зі службовим автомобілем, після його зупинки працівниками Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, які діяли відповідно до протоколу N?54 відеоселекторної наради керівництва Головного управління Національної поліції у Львівській області від 23 квітня 2024 року на виконання вимог наради Міністерства внутрішніх справ України, Генерального штабу Збройних Сил України, Національної поліції України від 23 квітня 2024 року з питань взаємодії з організації роботи з установлення місцезнаходження осіб, які ухиляються від виконання вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або передачі таких осіб до ТЦК та СП, з метою ухилення від мобілізації, звернувся до начальника ВРПП Шептицького ВПГУНП у Львівській області ОСОБА_5 з пропозицією надати йому неправомірну вигоду за невчинення в його інтересах дій із використанням службового становища, а саме — за сприяння в ухиленні від мобілізації. Реалізовуючи виниклий злочинний умисел, ОСОБА_4 18.11.2025 о 08 годині 23 хвилини, знаходячись поруч службового автомобіля марки «RENAULT DASTER», державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі, надав начальнику ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , який згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, неправомірну вигоду в сумі 5 500 гривень 00 копійок, який на дану пропозицію не погодився та відмовився від отримання неправомірної вигоди. Про вказаний факт начальник ВРПП Шептицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 повідомив службу «102» та викликав слідчо-оперативну групу Шептицького РВП ГУНП у Львівській області.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому повністю визнав, підтвердив обставини вказані вище та повідомив, що 18 листопада 2025 року близько 08:00 години його було зупинено працівниками поліції поблизу комунального підприємства у м. Шептицькому. На вимогу працівників поліції надати військово-облікові документи він повідомив, що таких документів не має. У подальшому працівники поліції здійснили перевірку наданої ним інформації за відповідними обліковими базами даних, за результатами якої встановили відсутність відомостей про наявність у нього військово-облікових документів та перебування на військовому обліку. Відтак, з метою уникнення направлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки обвинувачений запропонував працівникові поліції неправомірну вигоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень. Незважаючи на відмову працівників поліції прийняти вказані кошти, обвинувачений продовжував наполягати на їх прийнятті. Після цього працівники поліції зателефонували на лінію «102» та повідомили про подію, у зв`язку з чим було викликано слідчо-оперативну групу. У вчиненому обвинувачений щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати та пообіцяв у подальшому подібних правопорушень не вчиняти.

У зв`язку із повним визнанням вини обвинуваченим, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд, з`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з`ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи наведені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що у судовому засіданні повністю доведена вина ОСОБА_4 у здійсненні пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду та надання такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 369 КК України.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, тобто здійснив пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого діяння, що є нетяжкими злочином.

Враховується й особа обвинуваченого, що є людиною молодого віку, раніше несудимий, військовослужбовець, на обліку у психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг на нього не надходило має міцні соціальні зв`язки.

Обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виду і міри покарання, суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16.10.2008 та у п. п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30.10. 2014.

За таких обставин у їх сукупності суд вважає, що з метою кари і виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення ним нових злочинів, необхідним та достатнім для нього буде покарання у виді штрафу.

Арешт на майно, що накладений згідно з ухвалою слідчого судді, підлягає скасуванню.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Згідно з ч. 9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Спеціальна конфіскація, відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 96-2 КК України застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речових доказів у вигляді грошових коштів застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Після вступу вироку у законну силу арешт, що накладений ухвалою слідчого судді Шептицького міського суду Львівської області від 20.11.2025 у справі № 459/4072/25 (провадження № 1-кс/459/1162/2025) на грошові кошти, які були вилучені на місці події - скасувати.

Після набуття вироком законної сили речові докази - диски DVD-R з відеозаписами та аудіозаписами - залишити при матеріалах кримінального провадження.

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України грошові кошти, а саме: дві грошові купюри номіналом 1000 гривень із номерами: ГК 0399633, ЕВ 0107359; сім купюр номіналом 500 гривень із номерами: ЕИ 8757733, БА 7932284, ЄН 3529454, ЄС 5763132, ЄВ 0813311, ЕД 2494139, ЗА 174115 - в порядку спеціальної конфіскації конфіскувати у власність держави.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: ОСОБА_1