Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №447/3852/25 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/105/26

Справа №447/3852/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

25.02.2026 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Рябчун А. В., ознайомившись з матеріалами справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИЛА:

До Миколаївського районного суду Львівської області надійшли адміністративні справи за протоколами серії ЕПР1 № 522459 від 24 листопада 2025 року за частиною 3 статті 130 КУпАП, серії ЕПР1 № 574389 від 24 січня 2025 року за частиною 3 статті 130 КУпАП щодо однієї і тієї ж самої особи ОСОБА_1 .

Так, згідно з протоколом серії ЕПР1 №522459 про адміністративне правопорушення від 24 листопада 2025 року вбачається, що 24 листопада 2025 року о 15:23 год. за адресою: вул. Івана Франка, 27, с. Більче, Стрийського району, Львівської області ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці, блідність обличчя. Від проходження медичного освідування на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.5. ПДР.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 574389 про адміністративне правопорушення від 24 листопада 2025 року вбачається, що 24 січня 2026 року о 15:15 год. за адресою: вул. Івана Франка, 29, с. Більче, Стрийського району, Львівської області ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження медичного освідування на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом до повного витверезення. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.5. ПДР.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності в суд не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Відтак, з метою усунення зловживань процесуальними правами особи, відносно якої вирішується питання про його притягнення до адміністративної відповідальності, уникнення затягування розгляду справи з огляду на строки накладення адміністративного стягнення, що можуть бути спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, вважаю, що відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, можливо розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Суд вважає за необхідне об`єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення №447/3852/25 та №447/373/26 присвоїти їм єдиний номер №447/3852/25.

Розглянувши адміністративну справу суд дійшов наступного висновку.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову.

Відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог частини 3 статті 130 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника

Судом встановлено, що 24 січня 2025 року о 15:15 год. за адресою: вул. Івана Франка, 29, с. Більче, Стрийського району, Львівської області ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1 . Від проходження медичного освідування на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом до повного витверезення. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.5. ПДР.

Крім цього, 24 листопада 2025 року о 15:23 год. за адресою: вул. Івана Франка, 27, с. Більче, Стрийського району, Львівської області ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1 . Від проходження медичного освідування на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.5. ПДР.

Зокрема, постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 10 червня 2025 року у справі № 443/759/25 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП. Постанова суду набрала законної сили 30 червня 2025 року.

Встановлено, що постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 08 вересня 2025 року у справі № 447/2020/25 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у тому числі за частиною 2 статті 130 КУпАП. Постанова суду набрала законної сили 19 вересня 2025 року.

Встановлено, що постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2025 року у справі №349/1415/25 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 130 КУпАП. Постанова суду набрала законної сили 25 листопада 2025 року.

Крім цього, постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 26 листопада 2025 року у справі № 443/1861/25 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 130 КУпАП. Постанова суду набрала законної сили 08 грудня 2025 року.

Відповідно до пункту 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП, підтверджена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення; направленнями Миколаївської ЦРЛ на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння; довідками ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про повторність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та оглянутим відеозаписом порушення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що діяння ОСОБА_1 відповідають кваліфікації за частиною 3 статті 130 КУпАП.

Відповідно до протоколів про адміністративні серії ЕПР1 № 522459 від 24 листопада 2025 року за частиною 3 статті 130 КУпАП, серії ЕПР1 № 574389 від 24 січня 2025 року, такі оформлениі відповідно до положень статті 256 КУпАП, оскільки їх форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, і вони є складеними та підписаними уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП.

Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у справі зібрано достовірні, належні та допустимі докази, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 130 КУпАП.

Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкцією частини 3 статті 130 КУпАП передбачено покарання у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Згідно з вимогами статті 33 КУпАП при накладенні на ОСОБА_1 стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та вважає, що для виправлення та перевиховання останнього доцільно застосувати стягнення у виді штрафу.

Статтею 36 КУпАП визначено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано, як адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 130 КУпАП підстави для закриття адміністративних проваджень відсутні.

У зв`язку з тим, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП, враховуючи особу правопорушника та матеріали адміністративних справ, до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом, та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Керуючись статтями 13, 24-1, 121, 126, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 130 КУпАП, частиною 3 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за частиною 3 статті 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 /п`ятдесят одна тисяча/ гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 /десять/ років;

- за частиною 3 статті 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 /п`ятдесят одна тисяча/ гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 /десять/ років.

Відповідно до статті 36 КУпАП призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне стягнення, встановленого за більш серйозне правопорушення, у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становись 51 000 /п`ятдесят одну тисячу/ гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 10 /десять/ років.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі добровільної сплати штрафу та судового збору, оригінали квитанцій необхідно надати в канцелярію суду.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Анна Рябчун