Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №336/1263/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1263/26

Провадження №: 3/336/987/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, при секретарі Пустовіт В.О., за участі потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 26 січня 2026 року приблизно о 10.50 годині за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 прийшов до своєї сестри ОСОБА_1 та намагався потрапити до її квартири, погрожував, заважав відпочивати, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, викликався до суду двічі, як шляхом зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення, так і шляхом направлення смс-повістки на номер телефону, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, про причини неявки суд не повідомив.

Як вказував Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 року по справі № 560/5541/20, якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.

Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП є обов`язковою, водночас, ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився без поважних на те причин, тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Потерпіла в судовому засіданні повідомила про відсутність відомостей щодо причин неявки ОСОБА_2 , оскільки не спілкується з ним. Зазначила, що особа, яка притягається до відповідальності є її братом, зловживає алкогольними напоями та часто поводиться агресивно. 26.01.2026 року знову прийшов до її квартири, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 не пускала ОСОБА_2 до квартири та він почав гучно стукати у двері, намагаючись потрапити до квартири. Це всі дії, які вчинив ОСОБА_2 того дня.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 від надання пояснень по суті порушення відмовився.

На відеозаписі, долученому до матеріалів справи зафіксовані події приїзду поліції на виклик за адресою: АДРЕСА_3 , спілкування з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та складання протоколу відносно ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП. Також відносно ОСОБА_2 була складена постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 178 ч. 1 КУпАП.

При вирішенні питання про наявність події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2 суд керується наступним.

Фабулою ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства.

Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 намагався потрапити в квартиру, гучно стукаючи у двері, що не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки такі дії, хоч і відбувались у під`їзді багатоквартирного будинку, проте вочевидь не були направлені на порушення саме громадського порядку та спокою громадян, оскільки, окрім ОСОБА_1 , будь-які інші особи не звертались з цього приводу до правоохоронних органів, а інші обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження під час дослідження доказів, отже на думку суду, вина останнього не була доведена поза розумним сумнівом.

Згідно ст. 247 п. 1 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а почате підлягає закриттю при відсутності події адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 247 КУпАП,—

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, закрити на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП, за відсутністю події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя О.І. Дацюк

Постанова набрала законної чинності «_____»_________________20___року

Дата видачі «_____»_________________20___року