Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №337/430/25 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

25.02.2026

ЄУН 337/430/25

Провадження №2/337/630/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.,

за участю секретаря Коваленко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільній справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2025 до суду через систему «Електронний суд» (сформовано в системі «Електронний суд» 23.01.2025) надійшов вказаний позов ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», який позивач мотивує тим, що між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 11.01.2024 було укладено договір №4288840 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого останній отримав в кредит грошові кошти в сумі 22500 грн строком на 360 днів (з 11.01.2024 по 05.01.2025), з стандартною процентною ставкою в розмірі 2,5% в день, яка застосовується в межах строку кредиту, зі зниженою процентною ставкою в розмірі 0,75% в день, яка застосовується на умовах визначених кредитним договором. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Кредитні кошти надані відповідачу шляхом їх перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 . Відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка розрахована первісним кредитором за період з 11.01.2024 по 25.10.2024 та становить 148497,45 грн. У зазначений період відповідачем було здійснено оплату на рахунок первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту у розмірі 0,02 грн. та оплату процентів за користування кредитними коштами в сумі 5624,99 грн.

Відповідно до договору факторингу №25/10/2024 від 25.10.2024 ТОВ «Лінеура Україна» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (рішенням єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» №251124/1 від 25.11.2024 змінено найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») у загальній сумі заборгованості 165372,44 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 22499,98 грн, заборгованість по процентам 142872,46 грн, у зв`язку з чим позивач має право вимагати стягнення з відповідача вказану заборгованості за договором на свою користь.

Оскільки станом на дату укладання договору факторингу від 25.10.2024 №25/10/2024, строк дії договору № 4288840 від 11.01.2024 не закінчився, позивачем в межах строку його дії у період з 26.10.2024 по 05.01.2025 (72 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою 2,5%, у сумі 40500 грн.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 4288840 від 11.01.2024 у загальному розмірі 205872,44 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 22499,98 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 142872,46 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 72 календарних дні 40500 грн. а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою суду від 28.01.2025 у справі за вказаним позовом було відкрито спрощене позовне провадження, а 07.05.2025 за вказаним позовом судом було ухвалено заочне рішення.

Ухвалою від 26.12.2025 заочне рішення суду від 07.05.2025 скасовано, справу призначено до нового судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не прибув, по час та місце проведення судового засідання позивач був повідомлений належним чином. У позовній заяві представник позивача просить проводити розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не подав, в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки на електронну адресу відповідача та поштовим зв`язком за зареєстрованим місцем проживання, однак поштове відправлення повернуто до суду без вручення із зазначенням «адресат відсутній» за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, а від адвоката Серебрянникова Д.В. 28.01.2026 надійшла заява, в якій він повідомив про розірвання договору про надання правничої допомоги з відповідачем ОСОБА_1 , суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст.638,640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.525,526,530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Крім того, до відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем на даний час визначається Законом України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015р. (далі Закон №675).

Відповідно до ст.3 цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст.11 зазначеного Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч.1).

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч.3).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч.4).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (ч.5).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7).

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору (ч.8).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12).

Ст.12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд встановив, що 11.01.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №4288840 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до вказаного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 отримав від кредитора ТОВ «Лінеура Україна» в кредит грошові кошти в сумі 22500 грн шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника із використанням реквізитів платіжної картки НОМЕР_2 , строком на 360 днів. Тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка - 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту; знижена процентна ставка - 0,75% в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач до 09.02.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до кредитного договору (Графік платежів). Кінцевий термін повернення кредиту 04.01.2025 включно.

Відповідач ОСОБА_1 , підписавши кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором «93408», прийняв на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором, зокрема, повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Зарахування кредитних коштів в сумі 22500,00 грн на платіжну карту НОМЕР_1 відбулось 11.01.2024 на підставі укладеного Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 03.01.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», про що свідчить інформація, викладена в листі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 01.11.2024.

Згідно з інформацією АТ «ПУМБ» №КНО-07.8.5/5109БТ від 22.04.2025 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_5 до рахунку НОМЕР_6 , на яку 11.01.2024 з використанням сервісу переказу коштів було зараховано переказ в сумі 22500,00 грн.

Відповідно до договору факторингу №25/10/2024 від 25.10.2024, ТОВ «Лінеура Україна» відступило право вимоги за кредитним договором №4288840 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».

Рішенням єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» №251124/1 від 25.11.2024 найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінено на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору факторингу №25/10/2024 від 25.10.2024, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором становить 165372,44 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 22499,98 грн, заборгованості за відсотками 142872,46 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №4288840 від 11.01.2024, який складений ТОВ «Лінеура Україна» станом на 25.10.2024, заборгованість відповідача ОСОБА_1 складає 165372,44 грн, а саме: за тілом кредиту 22499,98 грн, за відсотками 142872,46 грн. З цього ж розрахунку вбачається, що позичальником ОСОБА_1 первісному кредитору перераховано 09.02.2024 - 5062,51 грн, з яких 5062,50 грн зараховано на погашення відсотків, а 0,01 грн. – на тіло кредиту; 10.02.2024 – 562,50 грн, з яких 562,49 грн. зараховано на погашення відсотків, а 0,01 грн. – на тіло кредиту; усього 5625,01 грн., з яких 5624,99 грн зараховано на погашення відсотків, а 0,02 грн. – на тіло кредиту.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №4288840 від 11.01.2024, який складений ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» станом на 05.01.2025, позивачем за 72 календарні дні, а саме за період з 26.10.2024 по 05.01.2025, нараховані проценти за користування кредитними коштами за ставкоюю2,5 % в день, що становить 40500,00 грн.

Згідно з ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає позов ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» таким, що підлягає частковому задоволенню.

В даному випадку суд виходить з того, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов. Кредитний договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов такого виду договорів, що підтверджується їх підписами у відповідному письмовому документі.

При цьому, кредитний договір, укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом обміну електронними повідомленнями, з підписанням електронним цифровим підписом, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису, відповідно до ст. 207 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, тобто недійсним в силу закону, та відповідно до ст. 215 ЦК України визнання його таким судом не вимагається.

В силу приписів ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №2-383/2010).

При цьому, встановлення обставин, за яких правочин може бути визнаний недійсним/нікчемним, за відсутності відповідних заперечень з боку заінтересованої сторони, виходить за межі судового розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Так, в даній справі суд вважає встановленим та доведеним, що 11.01.2024 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 діючи вільно, на власний розсуд, уклали договір №4288840 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав в кредит 22500,00 грн, зобов`язавшись повернути їх та сплатити проценти за користування ними в порядку та строки, визначені договором.

Вказаний кредитний договір оформлений письмовим документом і підписаний сторонами в передбачений чинним законодавством спосіб, зокрема, позичальником/відповідачем електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з положеннями ст. 207, 1055 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Факт підписання договору відповідачем та, відповідно, факт укладання кредитного договору, підтверджується безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами, наданими позивачем, - паспортом споживчого кредиту, договором №4288840 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.01.2024 з графіком платежів, в яких зазначені персональні дані відповідача ОСОБА_1 , його ПІБ, РНОКПП - НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_7 , виданий Хортицьким РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області 20.11.1997, місце реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 , номера мобільних телефонів. Зазначені персональні дані є актуальними і на час розгляду судом цієї справи.

Жодних обставин, які б свідчили про недійсність (нікчемність) вказаного кредитного договору, за аналізом та оцінкою наданих позивачем доказів судом не встановлено. На спростування правомірності укладеного кредитного договору відповідач належних та допустимих доказів не подав.

За змістом кредитного договору надання кредиту позичальнику/відповідачу передбачалось шляхом безготівкового переказу кредитних коштів на зазначені ним в договорі реквізити платіжної картки - № НОМЕР_2 і ТОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) виконав свої зобов`язання за кредитним договором, здійснивши 11.01.2024 переказ 22500,00 грн на зазначену платіжну картку за посередницьких послуг ТОВ «Пейтек Україна», що достовірно підтверджуються інформаційними листами ТОВ «Пейтек Україна» від 01.11.2024 про успішність переказу,та АТ «ПУМБ» від 22.04.2025 про випуск на ім`я ОСОБА_1 банківської платіжної картки № НОМЕР_5 , на яку 11.01.2024 було зараховано переказ в сумі 22500,00 грн, які суд вважає належними та допустимими доказами.

Належних та допустимих доказів на спростування факту отримання кредитних коштів за вказаним кредитним договором відповідач суду не надав.

Також судом встановлено, що відповідач порушив умови укладеного кредитного договору, оскільки належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення кредиту у строки, визначені договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

При цьому суд враховує, що відбулась заміна кредитора, до позивача перейшли права ТОВ «Лінеура Україна», і позивач має право вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором.

Як вже зазначалось, в межах цієї справи позивач вимагає стягнення з відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 22499,98 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 142872,46 грн., нарахованих процентів позивачем 40500 грн.

Ухвалюючи рішення, суд враховує, що звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 07.05.2025 у цій справі, відповідач та його представник посилалися, серед іншого, на ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» як на підставу звільнення відповідача від сплати процентів за користування кредитними коштами за весь час.

Так, відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у чинній на час розгляду справи редакції) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави

На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який продовжувався і діє до цього часу.

Згідно з копією військового квитка відповідача ОСОБА_1 , він 16.08.2022 був призваний на військову службу під час мобілізації в період запровадження воєнного стану і проходив військову службу до 13.06.2025, а відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_8 від 14.06.2025 є учасником бойових дій, отже на нього у цей період розповсюджуються пільги, визначені вищевказаним Законом.

Таким чином, враховуючи, що станом на час укладення кредитного договору та погодженого строку кредитування(з 11.01.2024 по 05.01.2025) відповідач був військовослужбовцем, суд вважає, що на нього розповсюджуються положення ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і підстав для стягнення з нього заборгованості за процентами в розмірі 142872,46 грн та 40500 грн немає. В задоволенні позову в цій частині суд вважає необхідним відмовити.

Щодо заявлених вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту, то суд враховує наступне.

Так, з розрахунку заборгованості первісним кредитором вбачається, що відповідачем були внесені платежі у рахунок погашення заборгованості за кредитом 09.02.2024 у сумі 5062,51 грн, 10.02.2024 в сумі 562,50 грн, що загалом становить 5625,01 грн. З цих коштів 5624,99 грн первісним кредитором зараховано на погашення відсотків, а 0,02 грн. - на тіло кредиту.

Разом з тим, оскільки відповідач як військовослужбовець згідно ч. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів, то ТОВ «Лінеура Україна» безпідставно і незаконно здійснило зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості за договором №4288840 від 11.02.2024 в сумі 5624,99 грн на погашення процентів за користування кредитними коштами, а отже ці кошти слід зарахувати в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту, що відповідатиме вимогам ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає неповернута сума кредиту у розмірі 16 874,99 грн з розрахунку: 22500,00 грн (сума кредиту) - 5625,01 грн (сума внесених платежів).

На підставі вищевикладеного, позов ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» слід задовольнити частково.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.п.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №244/25/5917/в від 29.09.2025, відповідач ОСОБА_1 з 15.08.2025 є собою з інвалідністю ІІ групи.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позов заявлено на суму 205872,44 грн, сума судового збору, яку позивач мав сплатити при зверненні до суду із вказаним позовом становить 2470,47 грн (з розрахунку: 205872,44 грн : 100 х 1,5 х 0,8), задоволено позов на суму 16874,99 грн або 8,20% від заявленої суми. Оскільки рішенням суду вимоги позивача задоволено частково, при цьому відповідач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України понесені документально підтверджені судові витрати ТОВ «ФК Фінтраст Капітал» у вигляді судового збору у розмірі 202,58 грн (з розрахунку: 2470,47 грн : 100% х 8,20%) слід компенсувати за рахунок держави у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Крім того позивачем заявлені до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

При цьому, чинним законодавством передбачено, що особи з інвалідністю ІІ групи звільнені лише від сплати судового збору, а не витрат на професійну правничу допомогу

Як передбачено ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Здійснення таких витрат позивачем підтверджується: копією договору №10/12-2024 від 10.12.2024 про надання правової допомоги, який укладено між ТОВ «ФК «Фінтасрт Капітал» та адвокатом Столітнім М.М.; копією заявки №6286 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024; копією акту №6286 від 14.01.2025 прийму-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024, відповідно до якого адвокатом Столітнім М.М. надані клієнту ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» послуги на суму 10000,00 грн, ордером про надання правничої допомоги серії АІ №1792532 від 14.01.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №9422/10 від 18.09.2020, які є належними та допустимими доказами. Окрім того, суд вважає такий розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторін.

Таким чином суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам у загальному розмірі 16874,99 грн або 8,20% від первісно заявлених, витрати на правову допомогу в сумі 820,00 грн. (10000 грн х 8,20 % / 100%).

Керуючись ст.2,4,5,12,13,76-82,89,137,141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, м. Київ, вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2, заборгованість за договором №4288840 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.01.2024 в загальному розмірі 16874,99 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 820,00 грн, усього 17 694 (сімнадцять тисяч шістсот дев`яносто чотири) гривні 99 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» щодо сплати судового збору в сумі 202 (двісті дві) гривні 58 копійок компенсувати за рахунок держави в порядку передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В. Сидорова