Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №331/5944/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/5944/25

Провадження № 2/331/776/2026

РІШЕННЯ

іменем України

26.02.2026

Олександрівський районний суд м.Запоріжжя в складі головуючого судді – Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання – Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, яка діє в інтересах Бердянської міської ради Запорізької області про визнання права власності ,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в жовтні 2025 року, через представника адвоката Розум О.В., звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на частину житлового будинку, АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянськ, Запорізької області померла мати Позивачки – ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 . На час смерті померла була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За час життя померла володіла 1/2 частиною житлового будинку, 139, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтво про право власності від 31.01.2001 року. Так, за вказаним свідоцтвом померлій ОСОБА_2 належало майно на праві власності у спільному майні набутому подружжям за час шлюбу. Інша частина 1/2 частини житлового будинку належить Позивачці на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.01.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори Запорізької області Тищук Н.Ю., зареєстрованого в реєстрі 2-65. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є донька - Позивач по справі. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину – не має. Померла залишила заповіт на Позивачку. Позивачка вчасно звернулась до державного нотаріуса. Проте, через відсутність оригіналів правових документів на спадкове майно, приватний нотаріус Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Єремеєва А.В. видала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Оригінали документів були втрачені у м. Бердянськ. Позивачка використала усі можливості задля оформлення спадщини у досудовому порядку.

Ухвалою Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 10.10.2025 року позовну заяву про визнання права власності залишено без руху.

Ухвалою Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 22.10.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 24.11.2025 року витребувано у державного нотаріусу спадкову справу.

Ухвалою Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 22.01.2026 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання позивачка не з`явилася, її представник – адвокат Розум О.С. долучив до матеріалів справи заяву, про розгляд справу без їх участі, позов підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, до матеріалів справи долучили заяву про розгляд справи у їх відсутність, прохали рішення ухвалити на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянськ, Запорізької області померла мати Позивачки – ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 09.08.2022 року.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_1 . Інших спадкоємців, які прийняли спадщину – немає.

За час життя ОСОБА_2 володіла 1/2 частиною житлового будинку, 139, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтво про право власності від 31.01.2001 року. Так, за вказаним свідоцтвом померлій ОСОБА_2 належало майно на праві власності у спільному майні набутому подружжям за час шлюбу. Інша частина 1/2 частини житлового будинку належить Позивачці на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.01.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори Запорізької області Тищук Н.Ю., зареєстрованого в реєстрі 2-65.

Позивачка вчасно звернулась до державного нотаріуса. Проте, через відсутність оригіналів правових документів на спадкове майно, приватний нотаріус Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Єремеєва А.В. видала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Оригінали документів були втрачені у м. Бердянськ.

Відповідно до Висновку про вартість майна, виготовленого ТОВ «Експрес-Сервіс» вартість спадкового майна 1/2 частини житлового будинку, 139, який розташований за адресою АДРЕСА_1 складає – 129 375.00 грн.

На теперішній час отримати дублікати правовстановлюючих документів на будинок позивач не має можливості, у зв`язку з тим, що м. Бердянськ визнано тимчасово окупованою територією відповідно до п. 2 Розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань Реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22 грудня 2022 року.

Відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України від 25.04.2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України від 28.04.2022 року № 80), територія міста Бердянськ Запорізької області офіційно встановлений особливий правовий режим, в умовах якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

У відповідності із ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 8 Конвенції, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позивачка на теперішній час позбавлена можливості відновити оригінали правовстановлюючих документів або отримати дублікати правовстановлюючих документів,має право на спадкування, як спадкоємиця за заповітом , що відмова у вчиненні нотаріальної дії та неможливість оформлення права власності у нотаріальному порядку, призвела до неспроможності позивачки розпоряджатися належним їй майном, тому позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15-16, 316-317, 319, 321, 328, 392 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 76-77, 81, 89, 141, 247, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України,суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, яка діє в інтересах Бердянської міської ради Запорізької області про визнання права власності – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на частину житлового будинку, АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 26.02.2026року.

Суддя: Н.В.Фісун