Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №307/423/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/423/26

Провадження № 2/307/180/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Чопик В.В., за участю секретаря с/з Рішко О.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник – адвокат Гримут Тетяна Василівна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , від імені якої діє представник – адвокат Гримут Т.В., звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона перебувала у шлюбі, який зареєстрований 28 жовтня 2003 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Тячівського районного суду, Закарпатської області по справі № 307/3690/24 від 15.10.2024 року шлюб між сторонами розірвано. Від даного шлюбу у них народилось двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діти проживають разом з нею та перебувають на її повному утриманні. Після досягнення ОСОБА_5 повноліття він продовжив навчання, а тому керуючись ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв`язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. На даний час зі слів та повідомлень самого відповідача до суду через електронну форму звернення громадян у справі щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_6 (справа № 307/4296/25), відповідач повідомив, що проходить службу в лавах Національній гвардії України, тобто окрім наявного у власності нерухомого майна відповідач отримує заробітну плату та може сплачувати аліменти на дитину, яка продовжує навчатись. З моменту розірвання шлюбу відповідач не утримує свою дитину та не бере жодної участі в її вихованні, його не цікавить доля власної дитини. Весь цей період відповідач добровільно не утримував дитину. Їй матеріально важко утримувати дитину, так як відповідач в добровільному порядку не надає кошти на утримання сина, який навчається і жодним чином матеріально не допомагає. Дитина проживає з нею та перебуває на її повному утриманні, що стверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 04.09.2025 року та довідкою № 545 від 04.09.2025 року. Наявність таких обставин впливає на її матеріальний стан у сторону його погіршення. В зв`язку з цим вона вимушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на повнолітню дитину у частці від доходу. Вона самостійно, власними силами намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати дитину, а також виконувати всі інші обов`язки, покладені на неї законом та необхідні для належного утримання дитини, яка навчається. Відповідно до договору, укладеного між Запорізьким національним університетом та законним представником нею, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 буде проходити навчання з 2025 по 2029 рік за спеціальністю «Право». Законний представник зобов`язується сплатити за навчання учня такі витрати: 2025-2026 навчальний рік - 18 330.00 гривень.- 2026-2027 навчальний рік - 18 330.00 гривень. 2027-2028 навчальний рік - 18 330.00 гривень.- 2028-2029 навчальний рік - 18 330.00 гривень. Відповідно до зазначеного договору, ОСОБА_3 2025 році був зарахований на заочну форму навчання, для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю «Право» і є студентом 1-го курсу Запорізького національного університету, на умовах Договору про надання платної освітньої послуги Запорізького національного університету. Термін навчання - з 2025 року до 2029 року. Також ОСОБА_7 , навчається за денною формою навчання в КЗ « Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради до 01.07.2027 року. На даний час дитина потребує регулярного фінансового забезпечення для покриття витрат на харчування, одяг, лікування, оплату освітніх послуг, купівлю підручників, культурного розвитку та інших необхідних потреб, які забезпечують її нормальний фізичний, розумовий, моральний та духовний розвиток. Дитині, в усякому разі, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку та навчання. Вона власними силами намагається матеріально забезпечити та оплачувати навчання сина, що підтверджується квитанцією від 19.08.2025 року, а також виконувати всі інші обов`язки, покладені на неї законом та необхідні для належного утримання дитини, яка навчається та не маєз моги працювати. Окрім витрат на проїзд сина до навчальних закладів, вона несе постійні витрати на щоденні поїздки сина до навчального закладу в м. Хуст, харчування та інші побутові потреби. Високі ціни на продукти харчування та інші необхідні послуги роблять утримання сина фінансово обтяжливим. У зв`язку з цим, їй не вистачає коштів для забезпечення сина належними умовами для навчання та комфортного проживання. Так як, відповідач інших осіб на утриманні не має, він працездатний, отримує дохід, його стан здоров?я дозволяє працювати, а тому вважаємо він може сплачувати такий розмір аліментів.

Тому просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років.

Представник позивач ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду клопотання в якому просить суд розглянути справу в її та позивачки відсутності, позовні вимоги підтримують повністю з мотивів, викладених у позові, просять позов задовольнити, а тому суд на підстав ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, а тому, суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності на підставі письмових доказів, що є у матеріалах справи.

У зв`язку з неявкою сторін, на підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2003 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюбу, який на підставі рішення Тячівського районного суду, Закарпатської області по справі № 307/3690/24 від 15.10.2024 року було розірвано.

Від даного шлюбу у них народилось двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діти проживають разом з позивачкою та перебувають на її повному утриманні.

Відповідно до договору, укладеного між Запорізьким національним університетом та законним представником ОСОБА_1 , ОСОБА_3 буде проходити навчання з 2025 по 2029 рік за спеціальністю «Право».

Законний представник зобов`язується сплатити за навчання учня такі витрати: 2025-2026 навчальний рік - 18 330.00 гривень.; 2026-2027 навчальний рік - 18 330.00 гривень; 2027-2028 навчальний рік - 18 330.00 гривень; 2028-2029 навчальний рік - 18 330.00 гривень.

Відповідно до зазначеного договору, ОСОБА_3 2025 році був зарахований на заочну форму навчання, для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю «Право» і є студентом 1-го курсу Запорізького національного університету, на умовах Договору про надання платної освітньої послуги Запорізького національного університету. Термін навчання - з 2025 року до 2029 року.

Також, ОСОБА_7 , навчається за денною формою навчання в КЗ « Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради до 01.07.2027 року.

Положення ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, ч. 8 ст. 7 СК України передбачають, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини).

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Аналогічна норма, викладена і в ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства".

Оцінюючи положення статті 180 СК України щодо обов`язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття в контексті згаданого законодавства, суд визнає, що забезпечення права дитини на рівень життя, необхідний для її гармонійного розвитку, є спільним обов`язком батьків, тобто матері та батька.

Згідно зі ст. 18 Конвенції ООН про права дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною 1 ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Частина 1 статті 199 СК України вказує, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ч. 2 ст. 200 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Суд бере до уваги, що відповідач є фізично здоровою особою працездатного віку, відтак, може працювати і допомагати матеріально своєму повнолітньому сину, який навчається, як цього вимагає закон.

Згідно з ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Тому, виходячи з вищенаведеного, враховуючи матеріальне становище сторін та обставини, визначені в ст. 182 СК України, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягувати аліменти на повнолітнього сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно до закінчення дитиною навчання, але не більше як до досягнення нею 23-річного віку.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1331,20 грн. судового збору.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст. 7, 79, 141, 180, 181, 182, 184, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 142, 206, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Головуючий суддя : В.В. Чопик