Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №304/353/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/353/26 Провадження № 1-кп/304/189/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42026072030000002 від 07 січня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Тур`ї Ремети Перечинського району Закарпатської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженої, непрацюючої, на утриманні має п`ятеро дітей, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вчинила умисне легке тілесне ушкодження за наступних обставин.

Так, 22 грудня 2025 року близько 01 години 50 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання наслідків, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин після словесного конфлікту, з метою спричинення тілесних ушкоджень, підійшла до свого сина ОСОБА_4 , взявши в свою праву руку скляний стакан ємністю 50 мл, яким нанесла останньому один удар по голові в область тім`яної ділянки голови, чим вчинила кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством, в результаті чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді: рубця в тім`яній ділянці посередині волосистої частини голови, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Вказані тілесні ушкодження мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше як шість днів і відповідно до п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Тим самим ОСОБА_3 скоїла проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України, а обвинувачена ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. Тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених судом обставин, та із зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину обвинуваченої ОСОБА_3 і кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання, згідно з ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України умисне легке тілесне ушкодження є кримінальним проступком.

Суд ураховує дані про особу винної: ОСОБА_3 за місцем проживання охарактеризована як така, що громадський порядок не порушує, до адміністративної відповідальності не притягалася, скарги та заяви на її поведінку до виконкому сільської ради не поступали, на диспансерному обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, на утриманні має п`ятеро дітей, раніше не судима відповідно до ст. 89 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують ОСОБА_3 покарання обвинуваченій суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченій відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах.

За сукупності наведених обставин, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд ураховує характер вчиненого нею проступку, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального проступку, форму вини, обстановку вчинення проступку, особу обвинуваченої, суд уважає за необхідне призначити їй покарання у виді громадських робіт у межах санкції, за якою кваліфіковано її дії, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для її виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.

Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, а положення ч. 1 ст. 91-1 КК України передбачають можливість застосування обмежувальних заходів лише у разі вчинення злочину, пов`язаного з домашнім насильством, підстав для застосування до ОСОБА_3 обмежувальних заходів суд не вбачає.

Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_3 під час досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання суд не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити їй покарання у виді громадських робіт строком на 80 (вісімдесят) годин.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуюча: ОСОБА_1