Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №302/1643/25 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Суд: Міжгірський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі

Дата: 24 лютого 2026 р.

Справа: №302/1643/25

Суддя: Кривка В. П.

Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1643/25

1-кп/302/48/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

25.02.2026селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,

з участю : секретарка судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

захисник - адвокат ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні з викликом сторін справу кримінального провадження ЄРДР № 12025078110000131 від 15.11.2025 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Хащованя Сколівського району Львівської області, мешканця АДРЕСА_1 , з середньою професійно-технічною освітою, особи з інвалідністю третьої групи безстроково, непрацюючого, одруженого, раніше судимого згідно з вироками Міжгірського районного суду Закарпатської області від: 09.09.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 125 КК України, з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень (справа № 302/1298/24); 26.02.2025 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 125 КК України, з призначенням покарання у виді громадських робіт строком на 70 годин (справа № 302/281/25); 25.09.2025 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, з призначенням покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин (справа № 302/1261/25) (покарання за цими вироками відбуті повністю, - зазначені судимості не зняті і не погашені),

- про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 389 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, за вироком Міжгірського районного суду від 25 вересня 2025 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, до покарання у виді громадських робіт 200 (двісті) годин, на шлях виправлення не став і знову скоїв злочин, а саме, умисно, без поважних на те причин, з метою ухилення від покарання, не пов`язаного із позбавленням волі, у виді громадських робіт 200 (двісті) годин, ухилявся від даного покарання, а саме 03 листопада 2025 року ОСОБА_4 , був поставлений на облік в Хустському районному секторі філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області, 07 листопада 2025 року ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт та письмово попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання. Однак, незважаючи на призначене вироком суду покарання, у період із 12 листопада 2025 року по 14 листопада 2025 рік, ОСОБА_4 умисно ухилився від відбування покарання без поважних причин, тобто не виконував громадські роботи, та не зважаючи на неодноразові його попередження про кримінальну відповідальність, заходів до виконання вказаного вироку не вжив.

Відповідно до положень частини третьої статті 382 КПК України суд визнав за необхідне з власної ініціативи призначити розгляд обвинувального акта в судовому засіданні з викликом для участі в ньому учасників кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 на досудовому розслідування повністю визнавав зазначені обставини та вину в учиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого статтею 389 ч.2 КК України. Натомість на початку судового розгляду справи змінив цю позицію і повністю заперечив вину, покликаючись на те, що не ухилявся від відбування покарання у виді громадських робіт, а пропустив три дні, передбачені графіком відбуття громадських робіт (з 12.11. по 14.11.2025) з поважних причин, бо захворів, маючи болі в спині. У кінці судового розгляду справи (під час судових дебатів) обвинувачений знову змінив свою позицію і визнав обставини, зазначені в обвинувальному акті та свою провину в учиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого статтею 389 ч.2 КК України, вибачився, запевнив, що не допустить подібного в майбутньому, розкаявся. Обвинувачений просить узяти до уваги те, що він є особою з інвалідністю, а також має захворювання у вигляді гіпертонії та страждає хронічною періодичною біллю в спині унаслідок фізичних навантажень. У зв`язку з цим просить призначити йому м`яке покарання на розсуд суду.

Обставини, які встановлені судом і відповідають змісту формулювання обвинувачення за обвинувальним актом, підтверджені, окрім показів і позиції обвинуваченого, такими доказами.

Свідок ОСОБА_6 (завідувач господарським відділом Пилипецької сільської ради – відповідальний за відбуття особами громадських робіт, призначених за рішеннями судів) показав, що за вироком суду і направленням з органу пробації ОСОБА_4 відбував в Пилипецькій сільській ради громадські роботи за затвердженим графіком у вигляді земляних робіт (перенесення ґрунту) у селі Пилипець неподалік приміщення сільської ради. За письмовою згодою ОСОБА_4 відбув за графіком громадські роботи 8 годин щодня, окрім суботи і неділі. 11 листопада 2025 після виконання громадських робіт ОСОБА_4 повідомляв ОСОБА_6 , що в нього сильно болить спина. 12.11.2025 обвинувачений не вийшов на роботу; 13.11.2025 обвинувачений зателефонував, що він теж не вийде на роботу, бо захворів і має сильні болі в спині, на що ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4 , що необхідно буде надати медичне підтвердження. Наступного дня 14.11.2025 ОСОБА_4 не вийшов на роботу і ОСОБА_6 повідомив про пропуски виконання громадських робіт в орган пробації. З понеділка наступного тижня, тобто 17.11.2025 ОСОБА_4 вийшов на роботу і надалі відбував громадські роботи без порушень і пропусків і станом на час розгляду справи повністю відбув призначений строк 200 годин. Того ж дня обвинувачений передав ОСОБА_6 довідку від лікаря з села Нижній Студений (за місцем проживання) про те, що він звертався за медичною допомогою. Цю довідку ОСОБА_6 передав в орган пробації.

Свідок ОСОБА_7 (лікар сімейної медицини в амбулаторії села Нижній Студений) показала, що в листопаді 2025 ОСОБА_4 звертався до неї за допомогою зі скаргами болі в спині, а також повідомив, що не був на громадських роботах. ОСОБА_4 було призначено лікування (приймати ліки в уколах), а також видано медичну довідку про звернення до сімейного лікаря у день звернення. Свідок надала в справу копію довідки, яка видавалась ОСОБА_4 , що була зафіксована у відповідній програмі амбулаторії.

Свідок ОСОБА_8 (психолог Пилипецької сільської ради) показала, що ОСОБА_4 за рішенням органу пробації проходив пробаційну програм «Кривдника» у визначені дні. 13.11.2025 вона зателефонувала ОСОБА_4 , щоб він прийшов на інтерв`ю 14.11.2025 на 9 годину. У призначений день і час ОСОБА_4 прибув на зустріч з психологом і пройшов відповідний денний курс. При цьому повідомляв, що не вийде для відбуття громадських робіт, бо має болі в спині. Під час спілкування він був тверезим, проте мав сповільнені рухи і виглядав втомлено. Станом на час вирішення справи в суді ОСОБА_4 завершив проходження вище зазначеної програми.

Свідок ОСОБА_9 (секретар приймальні Пилипецької сільської ради) показала, що 14.11.2025 вранці бачила ОСОБА_4 у сільській раді, бо він відвідував психолога, а потім заходив у приймальню і спитав де перебуває ОСОБА_6 , однак нічого не повідомляв.

Свідок ОСОБА_10 (провідний інспектор органу пробації) показала, що вона веде особову справу засудженого ОСОБА_4 щодо виконання ним покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин. 14.11.2025 їй зателефонував працівник органу пробації ОСОБА_11 , який здійснював перевірку відбування покарання засудженими в Пилипецькій ОТГ, що засуджений ОСОБА_4 не вийшов на роботу для відбуття громадських робіт і він склав про це акт. ОСОБА_10 зателефонувала ОСОБА_4 для з`ясування причин неявки, і він повідомив їй, що хворіє, має болі в спині. Натомість по змісту розмови вона припустила, що ОСОБА_4 , ймовірно, перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Під час спілкування по телефону також вона почула вигуки дружини засудженого чи його доньки, що він вживає алкоголь, і що біля нього пляшка горілки. ОСОБА_10 показала, що завершила розмову з ОСОБА_4 повідомленням, що він має надати підтвердження про своє захворювання. Пізніше відповідальна особа з Пилипецької сільської ради ОСОБА_6 приніс їй довідку, яку йому надав ОСОБА_4 наступного тижня про звертання до лікаря сімейної медицини. З огляду на те, що засуджений не надав належне підтвердження про поважність причини не виходу для відбуття громадських робіт протягом трьох днів поспіль, ОСОБА_10 прийняла рішення оформлення матеріалів для звернення в місцевий орган поліції щодо притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування кримінального покарання у виді громадських робіт.

Свідок ОСОБА_12 (дружина ОСОБА_4 ) за згодою надала такі покази в судовому засіданні.

ОСОБА_4 відбував в листопаді 2025 року громадські роботи в селі Пилипець. До місця відбуття покарання ОСОБА_4 добирався пішки, інколи автобусом або ж підвозили знайомі односельчани, бо необхідно було подолати відстань більше 5 км. 11.12.2025 ОСОБА_4 після виконання громадських робіт вжив вдома велику кількість спиртного і наступних два дні не виходив на роботу. При цьому скаржився на болі в спині, бо має періодичні приступи в попереку, а також на підвищення тиску, бо страждає гіпертонією. Водночас ОСОБА_4 не припиняв вживати алкоголь, хоча й звертався за медичною допомогою в амбулаторію сімейної медицини. 14.11.2025 ОСОБА_4 також не вийшов на роботу і того ж дня після обіду зателефонувала інспектор з органу пробації (жінка) і спитала, де він і чому не відбуває громадські роботи. ОСОБА_12 повідомила інспекторці, що він вдома, у нетверезому стані, вживає алкоголь. Очевидцем цих обставин також була їх дочка ОСОБА_13 .

Свідок ОСОБА_13 (дочка обвинуваченого) показала, що її батько ОСОБА_4 відбував громадські роботи і їздив у листопаді 2025 року в робочі дні тижня в селі Пилипець. Вранці 14.11.2025 батько вживав горілку і повідомив, що не вийде на роботу. Йому зателефонувала психологиня і він їй теж підтвердив, що не прибуде для інтерв`ю щодо проходження програми «Кривдника». З цього приводу вона обурилась, бо батько часто зловживає алкоголем і вчиняв в сім`ї домашнє насильство стосовно мами і неї, а тому здійснила відеозапис на свій мобільний телефон та зафіксувала як батько вживає алкоголь вдома і повідомляє психологині неправдиві відомості. З цього приводу вона надіслала відео психологині і написала їй повідомлення, що батько обманює її. Свідок ОСОБА_13 продемонструвала відеозапис обставин, які стверджують її покази, всім учасникам у судовому засіданні.

Вище зазначені покази свідків обвинувачений у судовому засіданні не спростовував.

Матеріалами особової справи № 22/ГР/2025 з філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області Хустського районного сектору підтверджено направлення ОСОБА_4 , засудженого вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.09.2025 (справа № 302/1261/25) за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, з призначенням покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин, для відбуття зазначеного покарання в Пилипецьку сільську раду, ознайомлення засудженого з графіком громадських робіт та порядком їх відбування, фіксацію відповідальної особи Пилипецької сільської ради ОСОБА_6 ; не вихід на роботу ОСОБА_4 у період з 12.11.2025 по 14.11.2025; повідомлення уповноваженого органу пробації в орган поліції про обставини ухилення засудженого від виконання громадських робіт.

Статтею 36 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено :

- покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем проживання засудженого або в межах міста чи області, в яких він проживає. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування;

- перелік об`єктів, на яких засуджені відбувають громадські роботи, визначає уповноважений орган з питань пробації за погодженням з органами місцевого самоврядування. До переліку таких об`єктів можуть бути включені підприємства, установи, організації будь-якої форми власності, крім приватної;

- виконання покарання у виді громадських робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою відповідно до вимог цього Кодексу;

- контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації;

- судове рішення приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили або звернення його до виконання;

- уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених до покарання у виді громадських робіт; роз`яснює засудженим порядок та умови відбування покарання; здійснює контроль за додержанням засудженими порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт; здійснює контроль за додержанням судового рішення власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем роботи засудженого; вживає заходів з припинення порушень судових рішень; веде сумарний облік відпрацьованого засудженим часу; вживає першочергових заходів з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме.

Згідно з частиною першою статті 37 КВК України засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов`язані: додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання; сумлінно ставитися до праці; працювати на визначених для них об`єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з`являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації. Поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк є несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.

Згідно з частиною першою статті 39 КВК України на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання у виді громадських робіт покладається: погодження з уповноваженим органом з питань пробації переліку об`єктів, на яких засуджені відбувають громадські роботи, та видів цих робіт; організація транспортування засудженого до об`єкта відбування громадських робіт та у зворотному напрямку, якщо такий об`єкт розташований поза межами району, міста, селища, села, де проживає засуджений; контроль за виконанням засудженими визначених для них робіт та дотриманням правил техніки безпеки; своєчасне повідомлення уповноваженого органу з питань пробації про ухилення засудженого від відбування покарання та переведення його на інше місце роботи, появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, порушення громадського порядку; ведення обліку та щомісячне інформування уповноваженого органу з питань пробації про кількість відпрацьованих засудженим годин і його ставлення до праці.

Статтею 40 частинами 1-3 КВК України передбачено:

- за порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, а також порушення громадського порядку, за яке засудженого було притягнуто до адміністративної відповідальності, до нього уповноваженим органом з питань пробації може бути застосоване застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності;

- стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді громадських робіт, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали правоохоронним органам для відповідного реагування для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України;

- ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є: систематичне невиконання встановлених обов`язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження; невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Оцінивши встановлені обставини, подані докази стороною обвинувачення, остаточну позицію обвинуваченого під час судового розгляду обвинувального акта, за якою він визнав вину за ознаками статті 389 ч.2 КК України, суд дійшов переконання, що ОСОБА_4 є винуватим в учинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 389 частина друга КК України за такими кваліфікуючими ознаками: умисне ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Такий висновок суду ґрунтується на доказах обвинувачення, які ретельно перевірені судом з метою перевірки зміни позиції обвинуваченого, недопущення самообмовлення в учиненні кримінального правопорушення, підтвердження всіх обставин, які зазначені в обвинувальному акті. При цьому судом установлено, що причиною невиходу на роботу для виконання покарання у виді громадських робіт було не тимчасовий розлад здоров`я ОСОБА_4 , а саме вживання ним спиртних напоїв протягом трьох днів, які були зафіксовані як ухилення від виконання цього покарання. Ці обставини виключають застосування положень частини 1 статті 37 КВК України щодо поважності причин неявки засудженого для виконання громадських робіт згідно затвердженого графіку.

За вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_4 підлягає покаранню.

Обираючи вид і розмір покарання, виходячи з альтернативної санкції статті 389 ч.2 КК України, суд зважає на таке.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, у справі не має (в обвинувальному акті не зазначено).

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його розкаяння та визнання вини, не зважаючи на те, що обвинувачений змінював свою позицію. Адже в судових дебатах обвинувачений визнав, що діяв помилково, просив узяти до уваги стан його здоров`я та запевнив, що не допустить подібного в майбутньому.

Суд бере до уваги особу обвинуваченого, а саме те, що він є особою з інвалідністю третьої групи безстроково унаслідок захворювання органів зору, що стверджено довідкою МСЕК серія 12 ААГ № 702381 від 19.12.2023, постійного місця праці не має, утримує себе за рахунок призначеної пенсії в розмірі 2400 гривень щомісячно та тимчасовими не облікованими сільськогосподарськими роботами за місцевим проживання. Обвинувачений має зареєстроване місце проживання, одружений. З місця проживання старостою села Нижній Студений характеризується конфліктною особистістю, яка зловживає алкоголем через конфліктні ситуації в сім`ї. Інших негативних відомостей про особу обвинуваченого не має.

Суд також бере до уваги те, що обвинувачений раніше судився за вчинення кримінальних правопорушень на ґрунті домашнього насильства. Натомість призначені судом покарання відбув повністю, зокрема й покарання за вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.09.2025 у виді громадських робіт строком на 200 годин. Зазначене підтверджено довідкою з органу пробації та поясненнями представників органу пробації в судовому засіданні.

Суд зважає на обставини справи, а саме на кількість днів не виходу обвинуваченого на громадські роботи (три дні), як інкриміновані обвинуваченому як ухилення від виконання покарання у виді громадських робіт, що становить всього 24 години громадських робіт за затвердженим графіком. Ці години обвинувачений також повністю відбув. За показами відповідальної особи Пилипецької сільської ради ОСОБА_4 у цілому роботи виконував сумлінно і якісно. Інших порушень під час відбуття зазначеного покарання в особовій справі ОСОБА_14 не зафіксовано.

Отже, наявність пом`якшуючої покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, відомості про особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення, переконують суд у тому, що ОСОБА_4 заслуговує найм`якішого покарання, як передбачено в санкції ч.2 статті 389 КК України, і яке запропоновано стороною обвинувачення, тобто у виді пробаційного нагляду на мінімальний строк, передбачений ч.1 статі 59-1 КК України (один рік).

Цивільного позову в справі не має. Речові докази відсутні. Запобіжний захід не обирався і стороною обвинувачення не заявлялось клопотання про його застосування до набрання вироком законної сили .

Керуючись статтями 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 389 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік з такими обов`язками, передбаченими частиною другою статті 59-1 КК України :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після спливу строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Вирок з повним текстом складено 25.02.2026.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua