Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №936/846/25 — Воловецький районний суд Закарпатської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 936/846/25

Провадження № 1-кп/936/116/2025

26.02.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря с/з ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Воловець кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025071090000111 від 02.06.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України Міністерства оборони України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

З обвинувального акта вбачається, що 27.04.2025 близько 10:50 години, ОСОБА_4 , знаходячись за своїм місцем проживання в АДРЕСА_1 , затіяв сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , в ході якої висловлювався на її адресу нецензурними словами та виганяв останню із будинку, чим вчинив домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного характеру, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.Також, 27.04.2025 близько 20:25 години, ОСОБА_4 , знаходячись за своїм місцем проживання в АДРЕСА_1 , затіяв сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , в ході якої висловлювався на її адресу нецензурними словами та намагався, вдарити потерпілу, чим вчинив домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного характеру, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 27.04.2025 близько 20:26 години, ОСОБА_4 , знаходячись за своїм місцем проживання в АДРЕСА_1 , порушив умови термінового заборонного припису серії АА №115682 від 27.04.2025, а саме заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, а саме із співмешканкою ОСОБА_5 , за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 173-8 КУпАП.

Постановою Воловецького районного суду Закарпатської області від 06.06.2025 справи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 173-2, ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-8 КУпАП відносно ОСОБА_4 об`єднані в одне провадження.

Натомість, ОСОБА_4 в порушення вищевказаних норм Законів, повторно вчинив злочин пов`язаний із домашнім насильством за наступних обставин:

Так, 01.06.2025, ОСОБА_4 , знаходячись за своїм місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 , в порушення вимог статті 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, в порушення вимог Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильству», а також в порушення вимог Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція), маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, на ґрунті неприязних відносин, систематично вчиняв психологічне насильство над своєю співмешканкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою перебуває у близьких відносинах та розділяє спільний побут, внаслідок чого завдав останній психологічних страждань, що погіршило якість життя потерпілої.

Отже вказаними насильницькими діями ОСОБА_4 заподіяв своїй співмешканці ОСОБА_5 систематичних психологічних страждань, що виразилися в словесних образах, які викликали у потерпілої ОСОБА_5 побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдали шкоди її психічному здоров`ю.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.126-1 КК України - умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи з якою винний перебуває у близьких відносинах (співмешканки), що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненому визнав, не заперечив, що неодноразово сварився з співмешканкою ОСОБА_5 застосовуючи нецензурну лайку, образи та погрози, щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні,

Потерпіла ОСОБА_5 підтвердила, що обвинувачений, який є її співмешканцем, вчиняє з нею сварки та застосовує психологічне насильство, ображає нецензурними словами, через що вона постійно звертається до правоохоронних органів. Проте, на даний час вона вибачила обвинуваченого, претензій морального чи матеріального характеру до нього не має, подала заяву, в якій просить призначити обвинуваченому мінімальний строк покарання та не застосовувати щодо обвинуваченого обмежувальні заходи, передбачені ст.91-1 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу вірнорозуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням, зібраних досудовим розслідуванням матеріалів, що характеризують його особу.

Суд належним чином проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, і його дії вірно кваліфіковано за ст.126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя (дружини), що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, суд враховує, що метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин.

З досліджених даних про особу обвинуваченого встановлено, що він є військовослужбовцем, який на даний час перебууває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період, під час несення військової служби був декілька раз травмований відповідно до довідок військово-лікарських комісій №546/671 від 17.02.2025, №2025-0410-1136-4846-3 від 08.04.2025, раніше не судимий, по місцю проживання характеризується, як людина з буйним характером, схильний до конфліктів, .

Обставинами, які пом`якшують покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України не встановлено.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, з метою застосування загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, виходячи з принципів необхідності та достатності призначеного покарання, попередження вчинення нових злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе за умови призначення покарання у межах санкції ст.126-1 КК України у виді одного року обмеження волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік із покладенням на засудженого обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальних витрат та речових доказів немає.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.

Суд, керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ст.126-1 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти командира військової частини (уповноважений орган з питань пробації) про зміну свого місця проживання, роботи.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на командира військової частини, а у разі звільнення ОСОБА_4 зі служби у Збройних Силах України на органи пробації за місцем його проживання.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Воловецький районний суд в 30-денний термін з часу його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_6