Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №243/1014/26 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/1014/26

Провадження № 1-кп/243/517/2026

ВИРОК

Іменем України

26 лютого 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника, адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026052510000005 від 02.01.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Ташкент Узбекистану, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 17.09.2025 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці серпня 2025 року (більш точний час судом не встановлено) ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за скоєння кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, та маючи не зняту і не погашену в законному порядку судимість, проходив по вул. Лебедєва-Кумача м. Слов`янська Донецької області, де на пустирі побачив зростаючі кущі дикорослих конопель. В цей час на тому ж місці у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу – канабісу, для особистого вживання, без мети збуту.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» № 770 від 06.05.2000, знаходячись по вул. Лебедіва-Кумача м. Слов`янська, зірвав руками з куща рослини роду коноплі гілки з листями та верхніми частинами, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено, – канабіс, для особистого вживання, без мети збуту. Вказані гілки з листям дикозростаючої рослини коноплі ОСОБА_4 переніс до місця свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де поклав сохнути у приміщенні будинку, тим самим став незаконно зберігати наркотичний засіб-канабіс, для особистого вживання, без мети збуту.

Продовжуючи свій протиправний умисел, у кінці серпня 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , після того, як листя рослини коноплі висохли, перетер їх частину за допомогою рук, тим самим виготовив наркотичний засіб, обіг якого обмежено, – канабіс, для подальшого особистого вживання, без мети збуту. Подрібнений небезпечний наркотичний засіб канабіс ОСОБА_4 помістив до полімерного пакету, після чого продовжив незаконно зберігати за місцем свого мешкання для особистого вживання, без мети збуту.

26 січня 2026 року, приблизно, о 08 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання, помістив до кишені куртки поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження масою 16,43г, яка є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, складає 14,37г, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, тим самим продовжив незаконно зберігати наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - канабіс, без мети збуту, та направився з місця свого мешкання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , до магазину, що розташовується за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, вул. Ізюмська, буд. 88.

26 січня 2026 року, приблизно, о 08 год. 30 хв., ОСОБА_4 , рухаючись по вул. Лебедіва-Кумача м. Слов`янська Краматорського району Донецької області, в районі буд. 13 був зупинений співробітниками поліції для перевірки документів та під час спілкування повідомив, що зберігає при собі заборонену речовину та добровільно видав працівникам поліції з кишені курки 1 поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження масою 16,43г, яка є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, складає 14,37г, яку ОСОБА_4 незаконно придбав, виготовив та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

28.01.2026 між прокурором Слов`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026052510000005 від 02.01.2026, з одного боку, та ОСОБА_4 , за участю захисника, адвоката ОСОБА_5 , з іншого боку, укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. ст. 468, 468, 472 КПК України.

Згідно з угодою про визнання винуватості, маючий на момент її укладення статус підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті. Сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їхніх позицій.

ОСОБА_4 зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення в обсязі висунутого обвинувачення в судовому провадженні.

Підписуючи зазначену угоду, сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин вказаного кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією.

З урахуванням обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які відобразились у щирому каятті, повному визнанні ОСОБА_4 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення, активній допомозі під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 309 КК України – у виді 1 року позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків частково приєднати до призначеного покарання не відбуту частину покарання за вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17.09.2025.

Даною угодою обвинувачений ОСОБА_4 підтверджує свою згоду на призначення йому вказаного виду та міри покарання.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання з`ясував у обвинуваченого, чи цілком він розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також він має такі права:

- мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Суд роз`яснив ОСОБА_4 наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, розкаявся.

Сторони просять затвердити угоду про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:

1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;

2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;

3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, яке, згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що укладення цієї угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, і що угода відповідає вимогам закону і вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28.01.2026 між прокурором Слов`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026052510000005 від 02.01.2026, з одного боку, та ОСОБА_4 , за участю захисника, адвоката ОСОБА_5 , і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Згідно ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Судом з достовірністю встановлено, що ОСОБА_4 раніш вже був засуджений вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17.09.2025 за ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді двох років пробаційного нагляду. На теперішній час покарання не відбуте, судимість не погашена.

Згідно пп. «а1» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.

З огляду на наведене вище, з урахуванням положень ч. 1 ст. 71, пп. «а1» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, суд вважає за необхідне частково приєднати до покарання за цим вироком не відбуте покарання за вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17.09.2025, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

На думку суду, вказане покарання обвинуваченому ОСОБА_4 буде справедливим, необхідним, достатнім та таким, що відповідає меті покарання, в тому числі буде стримуючим запобіжником вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Запобіжні заходи відносно ОСОБА_4 не застосовувались.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів за висновком № СЕ-19/105-26/249-НЗПРАП від 16.01.2026, в сумі 3119,90 грн підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 28.01.2026 про визнання винуватості, укладену між прокурором Слов`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026052510000005 від 02.01.2026, з одного боку, та ОСОБА_4 , за участю захисника, адвоката ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71, пп. «а1» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17.09.2025 остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення цього вирока до виконання, тобто фактичного затримання засудженого або поміщення останнього до установи виконання покарань у виді позбавлення волі після його добровільного прибуття для відбування покарання.

Речові докази, згідно квитанції про отримання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 12026052510000005 від 02.01.2026, № 914, а саме – наркотичну речовину «канабіс» (в перерахунку на суху речовину) загальною масою 16,24 г, в пакеті із полімерного матеріалу, первинна упаковка – в спец.пакеті № 6428503, - знищити після набрання вироком законної сили.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів за висновком № СЕ-19/105-26/249-НЗПРАП від 16.01.2026, в сумі 3119,90 грн (три тисячі сто дев`ятнадцять гривень 90 копійок).

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4, ч.6, ч.7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1