Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №127/3509/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/3509/25

Провадження №1-кп/127/906/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

представник служби у справах дітей: ОСОБА_8 ,

представник ювенальної превенції ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Немирів, Вінницької області, неодруженого, який навчається на другому курсі ДНЗ «Вище професійне училище №7 м. Вінниці», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025025010000109 від 24.05.2025, –

ВСТАНОВИВ:

Неповнолітній ОСОБА_4 , 23.05.2025, близько 17 год. 30 хв., рухаючись вздовж берегу річки «Південний Буг» зі сторони туристичного центру «Панорама», поряд із саморобним містком через рівчак, що неподалік вулиці Крутий Узвіз у місті Вінниці, тобто в громадському місці, помітив неповнолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та під приводом того, що потерпілий нібито розповсюджує заборонені в обігу речовини, шляхом схову їх під вищезазначений місток, розпочав конфлікт, вимагаючи у нього віддати йому заборонену речовину.

В подальшому, в ході конфлікту ОСОБА_4 , грубо порушуючи громадський порядок та з бажанням показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві, самоствердитись за рахунок приниження інших осіб та протиставити себе суспільству, з особливою зухвалістю, на ґрунті створеного самим нікчемного конфлікту, підійшов до ОСОБА_10 та почав шарпати останнього за одяг, після чого, безпричинно та несподівано для потерпілого розпочав наносити удари кулаками ОСОБА_10 в область обличчя, внаслідок чого останні впали у рівчак, над яким розташований саморобний місток.

Після чого, ОСОБА_4 , підібравши зручну позицію над ОСОБА_10 , так як останній лежав на спині в рівчаку, закриваючи обличчя руками, скориставшись неспроможністю останнього чинити активний опір його протиправним діям, виражаючи явну агресію та неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю, продовжив вчиняти хуліганські дії, що виразилась у насильстві із завданням тілесних ушкоджень, а саме – нанесення ударів коліном по тілу ОСОБА_10 , внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Згідно з висновком експерта №556/627 від 20.06.2025 у ОСОБА_10 були виявлені тілесні ушкодження: закритий імпресійний перелом (передньої стінки) лівої лобної пазухи; синці на голові, садна на тильній поверхні правої кисті. Вказані ушкодження у ОСОБА_10 належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки закритий імпресійний перелом (передньої стінки) лівої лобної пазухи, за своїм характером спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я, виникли під час травматичної дії (удару) тупого предмета (предметів).

Крім того, неповнолітній ОСОБА_4 , 23.05.2025 близько 17 год. 30 хв., перебуваючи поряд із саморобним містком через рівчак, що неподалік вулиці Крутий Узвіз у місті Вінниці, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_10 та умисно неодноразово наніс удари кулаками в область обличчя та голови, а також коліном в область лобної пазухи, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку експерта №556/627 від 20.06.2025 у ОСОБА_10 були виявлені тілесні ушкодження: закритий імпресійний перелом (передньої стінки) лівої лобної пазухи; синці на голові, садна на тильній поверхні правої кисті. Вказані ушкодження у ОСОБА_10 належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки закритий імпресійний перелом (передньої стінки) лівої лобної пазухи, за своїм характером спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я, виникли під час травматичної дії (удару) тупого предмета (предметів).

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, визнав у повному обсязі, суду пояснив, що раніше з потерпілим знайомий не був, зустрів його біля річки «Південний Буг» та йому здалось, що він розкладає закладки з забороненими речовинами. Він звернувся до потерпілого, запитав, що він робить, однак останній не відповів. Коли потерпілий намагався піти, він затримав його та завдав удар в область голови, після чого, між ними почалась штовханина і вони разом впали в річку. Зазначив, що він встав раніше та ще завдав один удар потерпілому коліном. Далі він залишив місце події та пішов до свого знайомого де залишився ночувати. Наступного дня, коли він прокинувся поруч з ним були працівники поліції, які забрали його до відділку. Також, зазначив, що про вчинене шкодує, у вчиненому щиро розкаюється, проходить реабілітацію від наркозалежності де має позитивні показники, просив суд суворо його не карати та дати шанс довести своє виправлення.

Законний представник ОСОБА_5 суду пояснила, що ОСОБА_4 є її сином, виховується у повноцінній сім`ї, має молодшого брата. Зазначила, що не розуміє чому так сталося, однак через дані обставини він проходив стаціонарне лікування у приватній клініці, а також, продовжує лікування і зараз, спілкується з психологами, приймає відповідне лікування. Крім того, повідомила, що на даний час є позитивна динаміка у лікуванні, відновились довірливі відносини.

Представник служби у справах дітей ОСОБА_8 зазначила, що ОСОБА_4 на будь яких обліках у службі не перебуває, компрометуючих даних про неналежне виконання батьківських обов`язків не надходило.

Окрім, визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень його вина доводиться також дослідженими в судовому засіданнями доказами, а саме:

- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 23.05.2025, від 24.06.2025, відповідно до якого ОСОБА_10 просив прийняти міри до невідомого хлопця, який наніс йому тілесні ушкодження у громадському місці (т.1 а.с. 79, 80);

- даними висновку експерта №556/627 від 20.06.2025, відповідно до якого у ОСОБА_10 були виявлені тілесні ушкодження: закритий імпресійний перелом (передньої стінки) лівої лобної пазухи, синці на голові, садна на тильній поверхні правої кисті.

Вказані ушкодження у ОСОБА_10 належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки закритий імпресійний перелом (передньої стінки) лівої лобної пазухи, за своїм характером спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я (п.2.2.1. «в» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України 17.01.1995р.), виникли від травматичної дії (удару) тупого твердого предмета (предметів), давність утворення можливо в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи – 23.05.2025 (т.1 а.с. 81).

Також судом було досліджено:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025025010000109 від 24.05.2025 (т.1 а.с. 76, 77);

- повідомлення про виклик працівників поліції від 23.05.2025 (т.1 а.с. 78);

- постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань в одне провадження від 26.06.2025 (т.1 а.с. 82, 83);

- постанова про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 24.05.2025, від 03.06.2025, від 05.06.2025 (т.1 а.с. 89, 94, 95);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області про арешт майна від 30.05.2025 (т.1 а.с. 91-93).

Заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлені достатні докази, які «поза розумним сумнівом» вказують на доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, доводиться показаннями обвинуваченого, який визнав свою вину та узгоджуються з ретельно та детально дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 23.05.2025, від 24.06.2025, а також висновком експерта №556/627 від 20.06.2025, який підтверджує наявність у потерпілого тілесних ушкоджень, зокрема закритого імпресійного перелому (передньої стінки) лівої лобної пазухи, синців на голові, саден на тильній поверхні правої кисті, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Єдиною підставою кримінальної відповідальності є склад кримінального правопорушення, тобто наявність у діях обвинуваченого усіх юридичних ознак злочину.

Безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони за ст. 296 КК України є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.

Кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Зі змісту ст. 296 КК України та судової практики Верховного Суду (постанова Великої Палати від 03 липня 2019 року провадження №288/1158/16-к, №13-28кс19), вбачається, що кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється в людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння за ст. 296 КК України обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього кримінального правопорушення у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства.

Суб`єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства – це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що сукупність досліджених судом доказів доводять наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що під час вчинення ОСОБА_4 хуліганських дій потерпілому ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Пунктом 13 Постанови ПВСУ «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006, передбачено, що при вирішенні питання про кваліфікацію дій винних осіб, які під час грубого порушення громадського порядку з мотиву явної неповаги до суспільства вчинили й інші злочини, передбачені різними статтями Особливої частини КК (2341-14), судам належить виходити з положень ст. 33 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 33 КК України, сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються кримінальні правопорушення, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом. При сукупності кримінальних правопорушень кожне з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_10 та умисно неодноразово наніс удари кулаками в область обличчя та голови, а також коліном в область лобної пазухи, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта №556/627 від 20.06.2025 у ОСОБА_10 були виявлені тілесні ушкодження: закритий імпресійний перелом (передньої стінки) лівої лобної пазухи; синці на голові, садна на тильній поверхні правої кисті. Вказані ушкодження у ОСОБА_10 належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки закритий імпресійний перелом (передньої стінки) лівої лобної пазухи, за своїм характером спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я, виникли під час травматичної дії (удару) тупого предмета (предметів).

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 122 КК України передбачена кримінальна відповідальність за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ч. 1 ст. 122 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

З об`єктивної сторони злочин характеризується: 1) дією або бездіяльністю, спрямованими на заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження; 2) наслідком у вигляді спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження; 3) причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідком.

Об`єктивна сторона в даному випадку виразилася в суспільно небезпечному протиправному діянні обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме, нанесені ударів кулаками в обличчя та голову, а також, коліном в область лобної пазухи, від яких потерпілий ОСОБА_10 , як наслідок, отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, між якими наявний причинний зв`язок.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України доведена повністю.

Таким чином, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати:

- за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю;

- за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При вирішенні питання щодо обрання покарання, суд керується роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» в якому зазначено, що при призначенні покарання за хуліганство суди зобов`язані в кожному конкретному випадку і стосовно кожного підсудного неухильно додержувати вимог ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи його законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Зокрема, судом враховано особу обвинуваченого, який раніше не судимий (т.1 а.с. 106), за місцем навчання характеризується посередньо, має хороший фізичний і розумовий розвиток, однак навчається не в міру своїх можливостей, прагнення до навчання не проявляє, на уроках пасивний, мотивація до навчання відсутня, має запальний характер, часто створює конфліктні ситуації, часто прогулює уроки, батьки регулярно відвідують батьківські збори та приділяють належну увагу вихованню сина (т.1 а.с. 100), на обліку в службі у справах дітей Вінницької міської ради як дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах не перебував та не перебуває (т.1 а.с. 101), згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання дитини від 16.04.2025 ОСОБА_4 створено належні умови для проживання (т.1 а.с. 102), згідно довідки ГО «Феникс+» від 26.05.2025, від 15.10.2025, від 24.02.2026, ОСОБА_4 проходив курс психо-соціальної реабілітації у тренінговому центрі з 24.05.2025 по 23.08.2025, за час перебування у програмі проявив себе позитивно, як дисциплінований та відповідальний, дотримується внутрішнього розпорядку, приймає активну участь у заходах центру, конфліктних ситуацій у центрі не створював, проявляв емпатію та готовність допомагати іншим, крім того, з 28.01.2026 знову почав проходити реабілітацію у центрі (т.1 а.с. 103, 108, 110, 119), перебував на стаціонарному лікування в 16-му відділенні КНП «ВОКПЛ імені акад. О.І. Ющенка ВОР» з 24.05.2025 по 26.05.2025 (т.1 а.с. 104), під диспансерним спостереженням в КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» не перебуває, за медичною допомогою не звертався, на стаціонарному лікуванні не перебував (т.1 а.с. 105), за час тренувань у секції кікбоксингу СК «Слава» проявив себе цілеспрямованим спортсменом, активний, товариський, емоційний, неодноразово займав призові місця у змаганнях (т.1 а.с. 109, 111-118).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №631 від 07.08.2025, вбачається, що:

- у період часу, що відноситься до інкримінованого ОСОБА_4 діяння, він виявляв психічні розлади у вигляді розладів психіки та поведінки внаслідок вживання декількох наркотичних засобів та інших психоактивних речовин синдром залежності (F19.2), за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, за своїм психічним станом повною мірою міг усвідомлювати свої дії та керувати ними;

- в теперішній час у ОСОБА_4 виявлені психічні розлади у вигляді розладів психіки та поведінки внаслідок вживання декількох наркотичних засобів та інших психоактивних речовин, синдрому залежності (F19.2). ОСОБА_4 здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру;

- у ОСОБА_4 виявлені психічні розлади у вигляді розладів психіки та поведінки внаслідок вживання декількох наркотичних засобів та інших психоактивних речовин, синдрому залежності (F19.2), він потребує лікування на загальних підставах (т.1 а.с. 84-88).

Згідно досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення чи обмеження волі на певний строк, ризик повторного вчинення кримінального правопорушення низький. Також, зазначено, що у разі, звільнення від відбування покарання з випробуванням слід покласти обов`язки передбачені п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України (т.1 а.с. 57-60).

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав, раніше не судимий, на обліку в службі у справах дітей Вінницької міської ради не перебуває, з врахуванням особливостей кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх, передбачені Розділом ХV КК України, суд приходить до висновку, що покарання достатнє для перевиховання та виправлення ОСОБА_4 , а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому слід призначити у виді пробаційного нагляду на строк в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України та у виді позбавлення волі на строк в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України, визначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України – шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який раніше не судимий, його щире каяття, думку законного представника потерпілого щодо призначення покарання, зважаючи на те, що на обліку в службі у справах дітей Вінницької міської ради як дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах він не перебував, відомостей про неналежне виконання батьками батьківських обов`язків до відповідних органів не надходило, він вчинив кримінальні правопорушення будучи неповнолітнім, відсутність претензій зі сторони потерпілого, висновок органу з питань пробації про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення чи обмеження волі на певний строк, наявність пом`якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, перебування на лікуванні у тренінговому центрі де він проявив себе позитивно, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання та про можливість звільнення його на підставі ст. 75, ст. 104 КК України від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду, дане покарання буде достатнім та сприятиме виправленню, вихованню та соціальній реабілітації ОСОБА_4 відповідатиме принципам розумності та справедливості.

Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України арешт накладений на речові докази в кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 63, 65-67, 75, 76, 102, 104, 122, 296 КК України, ст. ст. 100, 174, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 296 КК України – у виді одного року пробаційного нагляду;

- за ч. 1 ст. 122 КК України – у виді двох років позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Арешт накладений на майно ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області №127/16314/25 від 30.05.2025, після набрання вироком законної сили – скасувати.

Речові докази в кримінальному провадженні №12025025010000109, а саме:

- спортивну кофту темно-синього кольору з білими смужками на рукавах фірми «Adidas», яка передана на зберігання до камери речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, після набрання вироком законної сили – повернути ОСОБА_4 ;

- диск DVD-R з камер відеоспостереження Ситуаційного центру Вінницької міської ради, протокол обстеження КТ головного мозку ОСОБА_10 та DVD-R-диск даного обстеження, після набрання вироком законної сили – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1