Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №127/29932/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29932/25

Провадження № 1-кп/127/987/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2026 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 14 січня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020020000072 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сутиски, Тиврівського району, Вінницької області, громадянина України, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-24.11.2025 Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 13.01.2020, близько 23:00 год., перебував спільно з товаришем Особою матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та малознайомим їм ОСОБА_6 неподалік ломбарду «Найкращий», що за адресою: м. Вінниця, вул. Привокзальна, 2/1.

В цей час, ОСОБА_4 та Особа матеріали щодо якої виділено в окреме провадження намагались словесно переконати ОСОБА_6 реалізувати належний ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Samsung Duos SI 52 К» та в подальшому передати їм грошові кошти, на що ОСОБА_6 не погодився та намагався залишити місце події. Після чого у ОСОБА_4 та Особи матеріали щодо якої виділено в окреме провадження виник спільний злочинний умисел спрямований на незаконне відкрите заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, реалізовуючи який ОСОБА_4 зупинив ОСОБА_6 , взявши його за плече та повернувши обличчям до себе, та наніс удар ліктем лівої руки в обличчя ОСОБА_6 . Після чого, Особа матеріали щодо якої виділено в окреме провадження наніс кілька хаотичних ударів ОСОБА_6 коліном у груди. У цей час ОСОБА_4 , застосовуючи фізичну силу, нахилив ОСОБА_6 обличчям до землі, а Особа матеріали щодо якої виділено в окреме провадження дістав з кишені куртки ОСОБА_6 належний останньому мобільний телефон марки «Samsung Duos SI 52 К», вартість якого згідно висновку експерта № 48 від 22.01.2020 року становить 416,67 гривень.

Після цього, ОСОБА_4 та Особа матеріали щодо якої виділено в окреме провадження разом з викраденим мобільним телефоном втекли з місця вчинення злочину, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 416,67 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому діянні визнав в повному обсязі в чому щиро розкаявся.

З`ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням матеріалів, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

По суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 надав суду покази аналогічні обставинам викладеним в обвинувальному акті. По суті справи суду повідомив, що дійсно 13.01.2020, близько 23 год., перебував з товаришем Особою матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та малознайомим ОСОБА_6 неподалік ломбарду, що по вул. Привокзальній в м. Вінниця. В ході спілкування між ними виникла суперечка в ході якої потерпілому нанесли декілька ударів в різні частини тіла та дістали з кишені куртки ОСОБА_6 належний останньому мобільний телефон. Після чого, втекли з місця вчинення злочину, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_7 додатково зазначив, що про вчинене жалкує в чому щиро розкаюється. Просив суд суворо його не карати та не позбавляти волі, оскільки він переоцінив свої життєві цінності та в повному обсязі усвідомив свою провину та наслідки своїх дій. Просив суд надати йому останній шанс та не позбавляти волі, цим же дати можливість стати на захист Вітчизни.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні просив суд не позбавляти волі обвинуваченого ОСОБА_4 .

Заслухавши пояснення обвинуваченого та потерпілого, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно довідки про склад сім`ї, за підписом селищного голови ОСОБА_8 від 20.01.2020, вбачається, що ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_9 , 1948 року народження, та сином ОСОБА_10 , 2012 року народження;

Згідно довідки КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР», вих. №338 від 31.01.2020, ОСОБА_4 під диспансерним наркологічним спостереженням у вказаному закладі не перебуває.

Згідно вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 24.11.2025 ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 : раніше судимий; на обліку у лікаря-нарколога не перебуває; вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав в повному обсязі в чому щиро розкаявся.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який вину визнав в чому щирого розкаявся. Відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого. Суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 на даний час засуджений вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 24.11.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік, проте злочин, який ставиться йому в провину він вчинив до постановлення вказаного вироку, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання у відповідності до вимог ч. 4 ст. 70 КК України.

Разом з тим, суд приймає до уваги наявність пом`якшуючої покарання обставини у виді щирого каяття. Наявності на утриманні ОСОБА_4 неповнолітньої дитини. Думку потерпілого ОСОБА_6 , який просив суд не позбавляти волі ОСОБА_4 . Наведені обставини надають підстави для прийняття судом рішення про можливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України із застосуванням положень п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Суд, враховуючи положення ч. 5 ст. 72 КК України, вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період з 14.01.2020 по 16.01.2020, з 20.07.2021 по 09.05.2023, а також з 03.11.2025 по 25.02.2026.

Відповідно ч. 7 ст. 72 КК України, домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Таким чином, суд враховуючи положення ч. 7 ст. 72 КК України, вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк цілодобового домашнього арешту з 16.01.2020 по 14.03.2020, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Окрім того, з обвинуваченого ОСОБА_7 на підставі ст. 124 КПК України слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати за проведення експертизи в кримінальному провадженні №48 від 22.01.2020, що складає 392 грн. 52 коп.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368-374 КПК України, ст.ст. 65-67, 70, 72, 186 КК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 24.11.2025, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 25.02.2026.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити з тримання під вартою на особисте зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, звільнивши його з під-варти, в залі суду, негайно.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період з 14.01.2020 по 16.01.2020, з 20.07.2021 по 09.05.2023, а також з 03.11.2025 по 25.02.2026.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк цілодобового домашнього арешту з 16.01.2020 по 14.03.2020 із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.01.2020 (Справа №127/963/20), на майно, а саме: джинсові штани білого кольору і з плямами речовини бурого кольору у ділянці правого коліна; сім-карту мобільного оператора «Київстар», скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: джинсові штани білого кольору і з плямами речовини бурого кольору у ділянці правого коліна; сім-карту мобільного оператора «Київстар», які зберігаються в камері зберігання речових доказів Лівобережного ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області, повернути за належністю ОСОБА_4 .

Питання щодо скасування арешту на майно, накладеного ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.01.2020 (Справа №127/966/20) та долю речового доказу – мобільного телефону марки «Samsung Duos SI 52 К» в корпусі білого кольору, судом буде вирішено під час ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд кримінального провадження №127/6563/20.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: