Суд: Чернігівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 25 лютого 2026 р.
Справа: №751/5304/25
Суддя: Антипець В. М.
Справа № 751/5304/25 Головуючий у 1 інстанції Яременко І. В.
Провадження № 33/4823/242/26
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
Розглянув у місті Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 січня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 05 червня 2025 року о 23 год. 26 хв. по вул. Незалежності, 3, у м. Чернігові, ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAZDA 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Мотивує тим, що матеріали справи не містять відомостей (доказів) факту керування ним транспортним засобом у дату та час, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Зазначає, що у м. Чернігові по вул. Незалежності, 3, транспортним засобом MAZDA 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не керував, а чекав коли йому привезуть цигарки, натомість вказаним транспортним засобом керувала особа, прізвище якої він не пам`ятає. Після того, як автомобіль під`їхав та зупинився по вул. Незалежності, 3, він автомобілем не керував, а сів до нього, щоб дістати свої особисті речі.
Вказує, що через деякий час до нього звернувся працівник поліції з приводу причетності автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження лівого дзеркала. При спілкуванні з працівниками поліції у них виник конфлікт та відносно нього був складений протокол. Однак вказує, що правопорушення він не вчиняв, тому просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На апеляційний розгляд ОСОБА_1 не прибув. Повідомлений про день і час розгляду в установленому законом порядку. Його явка на виклик апеляційного суду є необов`язковою.
Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення додані матеріали відеозаписів, з яких видно як працівники поліції стоять біля автомобіля MAZDA 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на водійському сидінні якого перебуває ОСОБА_1 . Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що його транспортний засіб може бути причетний до дорожньо-транспортної пригоди. У подальшому, о 23 год. 34 хв. ОСОБА_1 звертається до працівників поліції та перепитує неодноразово: «Ви мене зупинили? На якій підставі, підстава зупинки?».
О 23 год. 35 хв. на повідомлення працівників поліції про виявлення ними порушення Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 відповів, що нічого не порушував.
О 23 год. 37 хв. ОСОБА_1 знову запитує працівників поліції, чому вони його зупинили, о 23 год. 38 хв. ОСОБА_1 запитує поліцейських про те, хто його зупинив.
О 23 год. 39 хв. працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки, на що ОСОБА_1 відмовився. На пропозицію пройти огляд на визначення стану сп`яніння у медичному закладу у лікаря - нарколога ОСОБА_1 , також відмовився.
На неодноразові повідомлення працівників поліції про виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, останній в 00 год. 16 хв. повідомив працівникам патрульної поліції, що ледь-ледь проїхав, в 00 год. 17 хв. зазначив, що їхав тверезий, в 00 год. 50 хв. зазначив, що не їхав п`яний, а їхав тверезий.
Крім того, відеозаписом з камер системи «Безпечне місто» зафіксовано легковий транспортний засіб, MAZDA 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у русі.
Працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, або у відповідному закладі охорони здоров`я, на що отримували від ОСОБА_1 відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, з нецензурною лайкою.
Поліцейські неодноразово повторюють вимогу пройти медичний огляд на місці зупинки та в медичному закладі. До водія пред`являється вимога проходження огляду, він протягом тривалого часу відмовляється, намагаючись затягнути час.
На відеозапису добре видно, що у водія ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння такі як порушення координація рухів та мови, поліцейський неодноразово звертав увагу на присутність запаху алкоголю з порожнини рота, що свідчить про законність вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Поліцейські не повинні були умовляти водія пройти огляд, достатньо було пред`явити одну вимогу, за відмову від виконання якої настає відповідальність.
Слід зазначити і те, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, протягом всього часу складання на нього матеріалів намагався залякати працівників поліції, щоб ті його відпустили. ОСОБА_1 із заявами про неправильність дій чи порушення його прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Протокол про адміністративне правопорушення із доданим до нього у встановленому порядку відеозаписом, у сукупності поза розумним сумнівом підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння та його відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Незгода з діями поліцейських не звільняла водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я. Пункт 2.5 Правил дорожнього руху носить імперативний характер, з боку працівників поліції не було допущено жодних порушень.
Чинне законодавство, в тому числі Правила дорожнього руху, не містять визначення терміну «керування транспортним засобом», але таке визначення було наведене в п. 27 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом визнається виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів - водіїв, незалежно від того керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
За вимогами п. 1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано Указом Президії ВП УРСР № 2614-УПІ від 25.04.1974 - кожний транспортний засіб або склад транспортних засобів, які перебувають у русі, повинні мати водія.
З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, убачається, що водій ОСОБА_1 відмовився пройти перевірку на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер і відмовився їхати в лікарню на освідування. При цьому неодноразово залякував поліцейських, повідомляв про наявність впливових зв`язків.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції забезпечив своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи та ухвалив обґрунтоване рішення про накладення стягнення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua