Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №194/64/26 — Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Суд: Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Дата: 24 лютого 2026 р.

Справа: №194/64/26

Суддя: Хоменко Д. Є.

Справа № 194/64/26

Номер провадження № 3/194/82/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Хоменка Д.Є., при секретарі судового засідання – Єрмолаєвої А.Г., за участю прокурора – Кисельова В.Г., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, депутата Тернівської міської ради, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Епізод 1 за ч.1 ст.172-7 КУпАП.

Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно- правову відповідальність.

Частиною 1 статті 65-1 Закону встановлено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті З цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції.

Пунктом 1 статті 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутат місцевих рад зобов`язаний додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.

Повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання, що встановлено ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно постанови №45 від 03 листопада 2020 Тернівської міської територіальної виборчої комісії Павлоградського району Дніпропетровської області «Про реєстрацію обраних депутатів Тернівської міської ради Дніпропетровської області» - ОСОБА_1 було зареєстровано депутатом Тернівської міської ради Дніпропетровської області.

Рішенням Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року № 3-2/УІІІ «Про затвердження положення про постійні комісії Тернівської міської ради, їх складу та обрання голів» ОСОБА_1 входить до складу постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології.

Відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст.3 Закону ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону за вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією.

25.06.2025 в приміщенні Тернівської міської ради Дніпропетровської області, за адресою:, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, місто Тернівка, вулиця Михайла Грушевського, будинок 5а, відбулось засідання 41 позачергової сесії Тернівської міської ради Дніпропетровської області.

25 червня 2025 року на підставі ст.21 Регламенту роботи міської ради і в зв`язку з невідкладністю прийняття рішень запропоновано провести спільне засідання постійних комісій міської ради під час пленарного засідання.

До складу постійної комісії з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології входив депутат Тернівської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 , який, під час розгляду питання №19 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Тернівської міської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області» не повідомив комісію з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

Відповідно до додатку 1.1. до рішення Тернівської міської ради від 25.06.2025 №970 41/VIII зменшено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме ставку на гаражі, криті автостоянки була зменшена з 0.5% до 0% для гаражів фізичних осіб.

Під час розгляду вищезазначеного питання, жоден з членів постійної комісії міської ради, в тому числі депутат ОСОБА_1 , про наявний конфлікт інтересів не повідомив.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна - ОСОБА_1 є власником гаражу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Частиною 1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, судців Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Згідно з ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідний колегіальним органом.

Частиною 3 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов`язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.

Разом з тим, в протоколі спільного засідання постійних комісій Тернівської міської ради Дніпропетровської області зазначене повідомлення відсутнє.

Як роз`яснило НАЗК у своїх Методичних рекомендаціях «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції^ стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції», затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 12.01.2024 № 2 (далі - Методичні рекомендації), основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.

Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При ньому, слід зауважити, що типовими обставинами, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати сімейні та родинні стосунки, а також реалізацію службових або представницьких повноважень відносно себе.

Навіть за умови, що особа маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Приватний інтерес депутата Тернівської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 полягає у майновому інтересі особи, який зумовлений необхідністю сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме ставки на гаражі для фізичних осіб, оскільки у його володінні перебуває гараж № НОМЕР_1 , який знаходиться за адресою: провулок Парковий, м. Тернівка, Дніпропетровської області.

Реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 полягає у наявності ' суперечності між приватним майновим інтересом особи та його представницькими повноваженнями, як депутата ради, який має дбати про інтереси громади в частині отримання громадою найбільшого розміру сплачених місцевих податків та зборів.

Тому, неповідомлення ОСОБА_1 про наявний конфлікт інтересів та участь в розгляді питання щодо зменшення податку на нерухомість, як членом постійної комісії міської ради, у будь-якому разі свідчить про вплив його приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість під час розгляду вказаного питання.

Суперечність також полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний немайновий інтерес, а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави, має виконувати свої представницькі повноваження в інтересах держави, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

За таких обставин, особа, уповноважена на виконання функцій держави вчиняючи ту чи іншу дію стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави) або приватного інтересу, діючи саме в інтересах.

За умов, навіть якщо особа приймає об`єктивні та неупереджені рішення, що в повній мірі відповідають закону, відбувається втраті суспільної довіри до органу місцевого самоврядування, в якому суб`єкт Закону здійснює свої представницькі повноваження.

Об`єктивна сторона ч. 1 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення нею дій при здійснення представницьких повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (поступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, депутат Тернівської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», публічно не повідомив колегіальний орган, в особі постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології Тернівської міської ради Дніпропетровської області про наявність в нього реального конфлікту інтересів, який виник в нього 25.06.2025 під час засідання зазначеної комісії міської ради, під час розгляду питання №19 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Тернівської міської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області» в якому розглядалось зменшення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме ставка на гаражі, криті автостоянки була зменшена з 0.5% до 0% для гаражів фізичних осіб, тим самим зменшивши собі податкове навантаження при цьому маючи у власності гараж, який знаходиться за адресою: провулок Парковий, гараж № 6, м. Тернівка, області.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Епізод 2 за ч.1 ст.172-7 КУпАП.

Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» далі - Закон) правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно- правову відповідальність.

Відповідно до ч. З ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції.

25.06.2025 в приміщенні Тернівської міської ради Дніпропетровської області, за адресою: Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, місто Тернівка, вулиця Михайла Грушевського, будинок 5а, відбулось засідання 41 позачергової сесії Тернівської міської ради Дніпропетровської області.

На розгляд 41 позачергової сесії Тернівської міської ради Дніпропетровської області винесено питання № 28 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Тернівської міської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області», яке стосувалось зменшенню ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме ставки на гаражі, криті автостоянки.

Разом з цим, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна депутат ОСОБА_1 є власником гаражу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, перед проведенням голосування за питання № 28 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Тернівської міської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області», депутат Тернівської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 , публічно не повідомив колегіальний орган, в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області про наявність в нього реального конфлікту інтересів перед голосуванням за вищезазначене питання № 28.

Під час розгляду вищезазначеного питання, жоден з депутатів міської ради, в тому числі депутат ОСОБА_1 , про наявний конфлікт інтересів не повідомив.

Так, відповідно до додатку 1.1. до рішення Тернівської міської ради від 25.06.2025 №970 41/VІІІ зменшено ставку податку на нерухоме май$о, відмінне від земельної ділянки, а саме ставка на гаражі, криті автостоянки була зменшена з 0.5% до 0% для гаражів фізичних осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під «ас виконання зазначених повноважень.

Частиною 1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади г галізації відповідних органів.

Згідно з ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів ; особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Як роз`яснило НАЗК у своїх Методичних рекомендаціях «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції», затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 12.01.2024 № 2 (далі - Методичні рекомендації), основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.

Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, що типовими обставинами, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати сімейні та родинні стосунки, а також реалізацію службових або представницьких повноважень відносно себе.

Реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 полягає у наявності суперечності між приватним майновим інтересом особи та його представницькими повноваженнями, як депутата ради, який має дбати про інтереси громади в частині отримання громадою найбільшого розміру сплачених місцевих податків та зборів.

Тому, неповідомлення ОСОБА_1 про наявний конфлікт інтересів та участь в розгляді питання щодо зменшення податку на нерухомість, як депутатом міської ради, у будь-якому разі свідчить про вплив його приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість під час виконання ним представницьких повноважень.

Суперечність також полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний майновий інтерес, а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій місцевого самоврядування, має виконувати свої представницькі повноваження в інтересах громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

За таких обставин, особа, уповноважена на виконання функцій місцевого самоврядування вчиняючи ту чи іншу дію стоїть перед вибором про задоволення публічного інтересу (на користь громади) або приватного інтересу.

За умов, навіть якщо особа приймає об`єктивні та неупереджені рішення, що в повній мірі відповідають закону, відбувається втрата суспільної довіри до органу місцевого самоврядування, в якому суб`єкт Закону здійснює свої представницькі повноваження.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна} дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, депутат Тернівської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», публічно не повідомив колегіальний орган, в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області про наявність в нього реального конфлікту інтересів, який виник 25.06.2025 під час участі на засіданні 41 сесії 8 скликання Тернівської міської ради, перед розглядом питання № 28 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Тернівської міської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області» щодо зменшення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме ставки на гаражі, криті автостоянки зменшено з 0.5% до 0% для гаражів фізичних осіб, тим самим зменшивши собі податкове навантаження, маючи у власності гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Епізод 3 за ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» .

Відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону за вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Разом з цим, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна - ОСОБА_1 є власником гаражу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, відповідно до додатку 1.1. до рішення Тернівської міської ради від 25.06.2025 №970 41/VIII зменшено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме ставка на гаражі, криті автостоянки була зменшена з 0.5% до 0% для гаражів фізичних осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними Ми юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Частиною 1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Згідно з ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права Брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування б Україні» встановлено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.

Як роз`яснило НАЗК у своїх Методичних рекомендаціях «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримайся обмежень щодо запобігання корупції», затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 12.01.2024 № 2 (далі - Методичні рекомендації), основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.

Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, що типовими обставинами, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати сімейні та родинні стосунки, а також реалізацію службових або представницьких повноважень відносно себе.

Тому, голосування ОСОБА_1 , як депутатом Тернівської міської ради, у будь-якому разі свідчить про безпосередній вплив його приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість під час розгляду вказаного питання на 41 сесії 8 скликання Тернівської міської ради.

Об`єктивна сторона ч.2 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів: вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в діяльності особи, (голосування «ЗА» питання порядку денного на сесії міської ради), знаючи про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість вчинення ним дії при здійсненні представницьких повноважень, та не виконанні обов`язку щодо не вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, депутат Тернівської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», 25.06.2025 на 41 сесії 8 скликання Тернівської міської ради, вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів проголосувавши «ЗА» питання порядку денного № 28 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Тернівської міської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області» в якому зменшено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме ставку на гаражі, криті автостоянки зменшено з 0.5% до 0% для гаражів фізичних осіб, тим самим зменшивши собі податкове навантаження, маючи у власності гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Епізод 4 за ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» _пі - Закон) правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно- правову відповідальність.

Рішенням Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року № 3-2/VIII «Про затвердження положення про постійні комісії Тернівської міської ради, їх складу та обрання голів» ОСОБА_1 входить до складу постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології.

Відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону за вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією.

25.06.2025 в приміщенні Тернівської міської ради Дніпропетровської області, за адресою:, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, міста Тернівка, вулиця Михайла Грушевського, будинок 5а, відбулось засідання 41 позачергової сесії Тернівської міської ради Дніпропетровської області.

До складу постійної комісії з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології входив депутат Тернівської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 , який, під час розгляду питання №19 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Тернівської міської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області», проголосував «ЗА», маючи у власності гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державні» реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна - ОСОБА_1 є власником гаражу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Частиною 1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус 5 оповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Частиною 3 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядуванні^ Україні» передбачено, що якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов`язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.

Як роз`яснило НАЗК у своїх Методичних рекомендаціях «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотриману обмежень щодо запобігання корупції», затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 12.01.2024 № 2 (далі - Методичні рекомендації), основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.

Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, що типовими обставинами, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати сімейні та родинні стосунки, а також реалізацію службових або представницьких повноважень відносно себе.

Реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 полягає у наявний суперечності між приватним майновим інтересом особи та його представницькими повноваженнями, як депутата ради, який має дбати про інтереси громади в частині отримання громадою найбільшого розміру сплачених місцевих податків та зборів.

Тому, голосування ОСОБА_1 , як члена постійної комісії міської ради, у будь-якому разі свідчить про безпосередній вплив його приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість під час розгляду вказаного питання на засіданні комісії.

З урахуванням викладеного, суперечність між приватним інтересом та здійсненням представницьких повноважень пов`язана з розглядом та голосуванням ОСОБА_1 , як депутатом місцевої ради в питанні, яке безпосередньо пов`язане зі зменшенням ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме ставка на гаражі, криті автостоянки була зменшена з 0.5% до 0% для гаражів фізичних осіб.

Об`єктивна сторона ч.2 статті 172-7КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів: вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в діяльності особи, (голосування «ЗА» питання порядку денного на сесії селищної ради), знаючи про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість вчинення ним дії при здійсненні представницьких повноважень, та не виконанні обов`язку щодо не вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Таким чином, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, депутат Тернівської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», 25.06.2025 на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології Тернівської міської ради Дніпропетровської області, вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів проголосувавши ЗА» питання порядку денного № 19 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Тернівської міської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області» в якому розглядалось зменшення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме ставка на гаражі, криті автостоянки була зменшена з 0.5% до 0% для гаражів фізичних осіб, тим самим зменшивши собі податкове навантаження, при цьому маючи у власності гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Отже, гр.. ОСОБА_1 інкримінуються два епізоди за ч.1 ст.172-1 КУпАП(не повідомлення Тернівської міської ради та постійної комісії міської ради про наявний реальний конфлікт інтересів під час розгляду питання про місцеві податки і збори а саме, зменшення ставок з 0,5 % до 0% для гаражів) та два епізоди за ч.2 ст.172-7 КУпАП(голосування на сесії міської ради та на засіданні комісії міської ради в умовах реального конфлікту інтересів за питання про місцеві податки і збори, а саме, зменшення ставок з 0,5 % до 0% для гаражів).

В судовому засіданні прокурор наголошував на існуючий у гр. ОСОБА_1 реальний конфлікт інтересів, обов`язок депутата місцевого самоврядування піклуватися про місцевий бюджет в умовах військового стану. Просив суд притягнути вказану особу до адміністративної відповідальності за ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП та з урахуванням ст.36 КУпАП за сукупністю правопорушень призначити покарання у виді штрафу розміром 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У свою чергу гр.. ОСОБА_1 не спростовуючи фактичних обставин справи щодо голосування ним особисто на сесії міської ради та на засіданні комісії міської ради за питання про місцеві податки і збори, а саме, зменшення ставок з 0,5 % до 0% для гаражів, категорично заперечував наявність реального конфлікту інтересів. В судовому засіданні зазначив, що під час голосування керувався роз`ясненнями НАЗК, які він отримав у телефонному режимі. Під час спілкування з відповідною особою, йому було роз`яснено, що у разі голосування за питання місцевих податків і зборів конфлікт інтересів відсутній. Також вказав, що сумлінно виконував свої повноваження депутата місцевого самоврядування, декларував наявний у нього гараж кожен рік. У 2018 році він сплачував річний податок за наявний гараж у розмірі близько 57 грн. В той час банківська операція про перерахування податку коштувала більше ніж сам податок. Спростовуючи аргументи прокурора вказав, що під час війни депутати повинні опікуватись не тільки наповненням місцевого бюджету, а враховувати важкий фінансовий стан громадян, і виходячи з цього, за можливості, встановлювати певні пільги для полегшення їх життя.

Суд, в судовому засіданні, вивчив наступні письмові докази:

-список депутатів Тернівської міської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Додаток 1 до постанови Тернівської міської територіальної виборчої комісії від 03.11.2020 №45, де під №18 рахується ОСОБА_1 1988р.н.;

-лист виконкому Тернівської міської ради №2484/0/2-25 від 19.09.2025 щодо повідомлення про прийняття 25 червня 2025 року на позачерговій сорок першій сесії восьмого скликання Тернівської міської ради рішення №970-41/VIII, яким рада визначила порядок справляння місцевих податків і зборів та затвердила пільги до них, зокрема щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та зменшила оподаткування для категорії майна «гаражі, криті автостоянки з 0,5% до 0%.;

-витяг з протоколу спільного засідання постійної комісії з питань ЖКГ, комунальної власності та благоустрою міста, транспорту, енергозбереження та комісій з питань прав людини, питань містобудування, питань охорони здоров`я, питань економічної і інвестиційної політики від 25.06.2025 року, де під №19 порядку денного обговорено питання «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Тернівської міської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області», доповідач – Булгакова К. Проголосували за прийняття проекту 17 присутніх осіб, серед яких ОСОБА_2 ;

-протокол від 25 червня 2025 року позачергової сорок першій сесії восьмого скликання Тернівської міської ради у якому під номером 28 слухалося питання «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Тернівської міської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області», доповідач – Булгакова К. Проголосували «за» 17 присутніх депутатів, серед яких і ОСОБА_2 ;

-рішення від 25.06.2025 року Тернівської міської ради позачергової сорок першій сесії восьмого скликання «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Тернівської міської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області» №970-41/VIII, яким у Додатку 1.1 до вказаного рішення встановлено ставки податку відмінного від земельної ділянки, що діють на території Тернівської міської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області. У якому ставка податку за 1 кв. метр для фізичних осіб встановлена 0% для будівель гаражів;

-рішення від 23.06.2017 №372-23/VII Тернівської міської ради сьомого скликання двадцять третя сесія «Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно в м.Тернівка, відмінне від земельної ділянки в новій редакції» у Додатку до вказаного положення встановлено ставку податку для гаражів, критих автостоянок – 05%;

-регламент Тернівської міської ради VIII скликання, який є додатком до рішення міської ради від 16.11.2020 №4-2/VIII, яким визначено, що рішення ради приймаються на її пленарному засіданні більшістю депутатів із загального складу, крім випадків, передбачених ЗУ «Про місцеве самоврядування»;

-витяг з протоколу Тернівської міської ради восьмого скликання перша сесія від 06 листопада 2020 року, яким відповідно до постанови Тернівської міської територіальної виборчої комісії №45 від 03.11.2020 року обрано та зареєстровано депутатів Тернівської міської ради, серед яких рахується і ОСОБА_1 ;

-відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державні» реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна №452411506 від 17.11.2025 року згідно яких ОСОБА_1 є власником гаражу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з 18.10.2011 року;

-декларація гр.. ОСОБА_1 за 2024 рік, у якій він задекларував гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , площа 37,7кв.м.

Дійсно вищевказаними письмовими доказами підтверджується факт голосування депутата ОСОБА_1 на сесії міської ради та на засіданні комісії міської ради за питання про місцеві податки і збори, а саме, зменшення ставок з 0,5 % до 0% для гаражів, але дана особа і не заперечувала існування вказаного факту.

Що стосується наявності реального конфлікту інтересів в діях гр.. ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Листом ВССУ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року роз`яснено, що аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, виконаного на замовлення адвоката Ульянова Р. А., щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи.., що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:

1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;

2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення.

Так, депутати місцевих рад, які, крім конституційних гарантій, закріплених у ст. 38 Конституції України, з огляду на проведений аналіз ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», користуються ухвальним голосом з усіх питань, що розглядаються на засіданнях рад та їх органів, до складу яких вони входять, мають право обирати і бути обраними до органів відповідної ради. Тобто до інтересів представницьких повноважень відноситься голосування на сесіях міської ради, обирання та обрання до органів відповідної ради. Також, як приклад, судді, які беруть участь в обранні, в тому числі самих себе, на адміністративні посади відповідного суду, реалізують право, передбачене ст. 38 Основного Закону, «вільно обирати та бути обраними», а також здійснюють свої повноваження, визначені ст. 20 Закону № 1402 щодо забезпечення ефективного та належного адміністрування відповідного суду. Крім того, слід зазначити, що Рада суддів України, яка відповідно до п. 6 ч. 8 ст. 133 Закону № 1402 здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, у рішенні від 04 листопада 2016 року № 77 констатувала, що волевиявлення кожної особи - учасника зборів з обрання суддів на адміністративні посади не може бути підставою для встановлення наявності в діях цих осіб конфлікту інтересів та підставою для притягнення до відповідальності за волевиявлення особи під час таємного голосування;

3) наявність повноважень на прийняття рішення.

Так, відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є, крім іншого, утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу. Згідно ст. 43 цього Закону виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання, як обрання голови ради, відповідно, заступника голови районної ради та першого заступника, заступника голови обласної ради, звільнення їх з посади; утворення, обрання і ліквідація постійних та інших комісій ради, зміна їх складу, обрання голів комісій; утворення президії (колегії) ради, затвердження положення про неї тощо. Аналогічне випливає й зі змісту ст. 20 Закону № 1402, де передбачено, що обрання суддів на адміністративні посади здійснюється виключно зборами суддів відповідного суду (колегіально) з числа суддів цього суду;

4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Беручи до уваги визначення поняття «реальний конфлікт інтересів», згідно з яким він можливий при прийнятті рішення, а також роль окремої особи при прийнятті рішення колегіальним органом, можемо констатувати, що голосування окремою особою само по собі не може створювати безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між її діями та юридичними наслідками у формі прийнятого рішення колегіальним органом (наприклад, зборами суддів відповідного суду). Те саме стосується й осіб, які здійснюють представницькі повноваження. Згідно з п. З ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад, тобто виборного колегіального органу, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Те саме випливає з положень ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування», які регламентують питання, що вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях, тобто колегіальним органом. Іншими словами, у разі, якщо, наприклад, депутат місцевої ради, який виконує свої повноваження у складі такого колегіального органу, голосує за погодження самого себе до складу виконавчого органу міської ради та погодження призначення себе на посаду заступника міського голови, він одноособово не приймає такого рішення, таке рішення приймається колегіальним органом більшістю голосів. Відтак відсутній прямий і безпосередній причинно- наслідковий зв`язок між голосуванням та прийняттям рішення. Голосування депутата за формування виконавчого органу є його обов`язком, тобто участь у такому голосуванні є здійсненням депутатом його представницьких повноважень. Одночасно право депутата бути обраним до складу виконавчого органу прямо встановлене ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Із цього випливає, що право бути обраним до складу виконавчого органу є реалізацією представницьких повноважень депутата, а не здійсненням його приватного інтересу. З обранням особи депутатом органу місцевого самоврядування такій особі разом з комплексом інших прав та повноважень делегується і представницьке право бути обраним до складу виконавчих органів такої ради.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.

Разом з тим слід зазначити, що в разі, якщо, наприклад, депутат місцевої ради чи суддя голосує за погодження призначення особи, з якою пов`язаний родинними відносинами, до складу виконавчого органу чи на посаду голови, заступника голови та секретаря судової палати відповідного суду, то реальний конфлікт інтересів у такому випадку може мати місце лише у випадку, коли при прийнятті такого рішення необхідно зробити вибір між особою, з якою суддя перебуває в родинних відносинах, та іншим кандидатом. Наведене відповідає вищезгаданому висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.

Аналізуючи вказані у Листі ВССУ № 223-943/0/4-17 критерії у співставленні із фабулами інкримінованих адміністративних правопорушень за ч.1. ч.2 ст.172-7 КУпАП, у розрізі наявності чи відсутності конфлікту інтересів у депутата ОСОБА_1 , можна констатувати, що

1)наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений - не сформульовано у протоколах належним чином. Адже голосування на комісії міської ради та засіданні міської ради відбувалося за питання загального місцевого значення, яке стосується необмеженого кола осіб(встановлення податків і зборів).

Згідно п.24 ч.1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» 21 травня 1997 року № 280/97-ВР(далі за текстом також – Закон) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 24) встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Стаття 69 Закону визначено, що органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

Стаття 71 Закону констатує, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження. Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

Питання «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Тернівської міської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області» не формулювалося таким чином, щоб воно безпосередньо мало позитивний вплив на гр. ОСОБА_1 , тобто, пільга не встановлювалась конкретно для його гаражу за адресою: АДРЕСА_2 чи навіть для сукупності гаражів за однією адресою: АДРЕСА_2 . Питання податків і зборів стосувалося всієї громади та необмеженого кола осіб, а не конкретної особи чи індивідуально визначеного майна.

Формально суперечність дійсно існує, адже особа має у власності гараж на який скасовано оподаткування. Але, по перше - податкове навантаження річне, яке становило, зі слів гр. ОСОБА_1 станом на 2018 рік 57 грн., є дуже незначним, щоб сторонній спостерігач міг констатувати наявність дійсної матеріальної вигоди для депутата.

По друге, ст.13 Конституції України стверджує, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Поряд із цим ст.24 Конституції України визначено, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Отже, у даній ситуації відбувається дискримінація особи за її майновим станом, адже вона не може виконувати свої депутатські повноваження(голосувати) по причині наявності у неї певного майна(гаражу), що прямо заборонено Конституцією.

По третє, якщо припустити, що всі депутати які мають у власності певне майно не будуть голосувати за питання оподаткування - зупиниться діяльність місцевого самоврядування. Для запобіганню виникненню таких ситуацій законодавець передбачив норму ч.2 ст.59-1 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, якому передбачено, що якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу.

Тобто, у випадках, які унеможливлюють роботу ради, законодавець передбачив дозвіл на голосування з будь-яких питань, навіть при наявності конфлікту інтересів.

З цього можливо дійти висновку про пріоритетність роботи ради(вирішення питань місцевого самоврядування) у порівнянні з існуючим конфліктом інтересів.

3) наявність повноважень на прийняття рішення. Цей критерій наявний у даній справі, тому що гр. ОСОБА_1 обраний у передбачений законом спосіб депутатом місцевої ради та він має повноваження на проведення голосування.

4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення. Даний критерій не визначений у протоколах про адміністративне правопорушення по причині того, що незалежно від голосування чи утримання від голосування депутата ОСОБА_1 вказане рішення було б прийнято простою більшістю депутатів ради. Голос депутата ОСОБА_1 у даному випадку не був вирішальним.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях депутата ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів при голосуванні на сесії міської ради та на засіданні комісії міської ради питання «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Тернівської міської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області», що має наслідком закриття провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 283-287 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2026 року.

Суддя Д.Є. Хоменко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua