Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №187/174/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/174/26 Провадження № 3/0187/142/26

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2026 Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П., за участі особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в селищі Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження м. Усмаль Ліпецької області; пенсіонер; місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

за порушення статті 124 та статті 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло два адміністративних матеріали стосовно ОСОБА_1 (далі особа, яка притягається до відповідальності).

1. Згідно протоколу ЕПР 1 № 575253 від 25.01.2026 про адміністративне правопорушення встановлено, що 25.01.2026 о 15:40 год. селище Курилівка по вул. Щаслива водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Рено державний номерний знак НОМЕР_3 при зустрічному роз`їзді, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Citroen (Сітроен, Citroen) державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 . В Наслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілих та постраждалих не має, автомобіль зазнав механічних пошкоджень з матеріальними збитками. Водій своїми діями порушив вимоги 13.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

2. Згідно протоколу ЕПР 1 № 575258 від 25.01.2026 про адміністративне правопорушення встановлено, що 25.01.2026 о 15:40 год. селище Курилівка по вул. Щаслива водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Рено державний номерний знак НОМЕР_3 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди покинув місце події до якої він причетний чим порушив п. 2.10 а ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 122-4 КУпАП.

У судовому засіданні особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснено права та обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 Кодекс України про адміністративні правопорушення. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що під час керування транспортним засобом рухалася з дотриманням вимог Правил дорожнього руху. Зазначила, що назустріч рухався інший автомобіль; вона знизила швидкість, тоді як водій зустрічного транспортного засобу швидкість не зменшив. За словами особи, вона прийняла праворуч та продовжила рух із малою швидкістю, однак інший водій допустив дотичне зіткнення («чиркнув» автомобіль). Після цього транспортні засоби зупинилися на відстані близько 200 метрів один від одного; між водіями відбувся словесний обмін, після чого особа поїхала з місця події. Згодом, уже за місцем проживання, їй зателефонували працівники поліції, які поцікавилися обставинами події та запропонували прибути для врегулювання ситуації. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначила, що не вважає себе невинуватою у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди, тому не вбачала необхідності врегулювати ситуацію.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У рішенні, ухваленому 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (справа «O'Halloran and Francis v. the United. Kingdom [GC], скарга № 15809/02), Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Щодо правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з п.13.3 ПДР водієві під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Суд, дослідивши матеріали: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 575253 від 25.01.2026 складеним з дотриманням вимог статті 256 КУпАП, який містить виклад обставин вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка його вчинила, та є джерелом доказової інформації; електронним рапортом про вчинення адміністративного правопорушення; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди з фототаблицею, на якій, зокрема, зафіксовано пошкодження дзеркала з водійської сторони автомобіля; поясненнями ОСОБА_2 , які узгоджуються з матеріалами справи, зокрема, щодо дати, часу і місця ДТП та виклику поліції; та пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, що дійсно був контакт транспортних засобі, та те, що він поїхав з місця ДТП не чекаючи працівників поліції.

ОСОБА_1 своїми неправомірними діями вчинив правопорушення, яке передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Щодо правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 122-4 залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Суд, дослідивши матеріали: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 575258 від 25.01.2026, складеним з дотриманням вимог статті 256 КУпАП, який містить виклад обставин вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка його вчинила, та є джерелом доказової інформації; поясненнями ОСОБА_2 та пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, що дійсно був контакт транспортних засобі, та те, що він поїхав з місця ДТП не чекаючи працівників поліції.

ОСОБА_1 своїми неправомірними діями вчинив правопорушення передбачене ст. 122-4 КУпАП, а саме: залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

Суд критично оцінює доводи про залишення місця дорожньо-транспортної пригоди з підстав невизнання своєї вини, оскільки відповідно до вимог Правил дорожнього руху України водій у разі причетності до ДТП зобов`язаний негайно зупинитися та залишатися на місці події до прибуття працівників поліції. Суб`єктивне переконання особи у відсутності своєї вини не звільняє її від виконання передбачених законом обов`язків.

З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, не вживши заходів щодо належної фіксації обставин події, зокрема визначення місця розташування транспортних засобів, місця їх зіткнення та інших істотних деталей, суд не може вважати її пояснення належним чином підтвердженими допустимими та достатніми доказами.

Зокрема, твердження особи про прийняття праворуч до узбіччя, зниження швидкості руху та характер безпосереднього контакту між транспортними засобами не підтверджені об`єктивними даними та спростовуються відсутністю належної фіксації місця події, що стала наслідком самовільного залишення місця ДТП.

Крім того, з огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, фактично залишила місце дорожньо-транспортної пригоди з мотивів власного переконання у відсутності своєї вини, суд не може прийняти як належне та самостійне обґрунтування її доводи про необхідність залишення місця події у зв`язку з потребою здійснення дружині обов`язкової ін`єкції.

Як убачається з пояснень самої особи, її дружина тривалий час хворіє, а відтак обізнана щодо необхідності своєчасного забезпечення себе відповідними лікарськими засобами. При цьому зі слів особи будь-якої критичної чи невідкладної ситуації на момент події не існувало. Також матеріалами справи не підтверджено вчинення будь-яких дій, спрямованих на належне повідомлення інших учасників дорожньо-транспортної пригоди або ж працівників поліції, що додатково свідчить про відсутність об`єктивних підстав для залишення місця події.

Частиною 2 статті 36 КУпАП встановлено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При призначенні адміністративного стягнення суд враховує таке.

Обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення передбачені статтями 124, 122-4 КУПАП судом не встановлено.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та остаточно накласти на нього стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 36, 40-1, 221, 280, 283-285, 289, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративних правопорушень передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ст. 124 КУпАП (протокол ЕПР 1 № 575253) у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- за ст. 122-4 КУпАП (протокол ЕПР 1 № 575258) у виді штрафу розміром двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 36 КУпАП, остаточно накласти ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп. на користь держави (реквізити: отримувач: ГУК у Днiпр-кiй обл/ Дн-ка обл/ 21081300, р/р UA758999980313020149000004001, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», протокол ЕПР 1 № 575253 від 26.01.2026, протокол ЕПР 1 № 575258 від 26.01.2026).

Штраф підлягає сплаті особою, на яку накладено адміністративне стягнення, не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їй постанови про накладення штрафу. У разі оскарження такої постанови, штраф має бути сплачений не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає примусовому виконанню шляхом направлення її до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягуються: подвійний розмір штрафу, зазначеного в постанові про накладення адміністративного стягнення; витрати на здійснення виконавчих дій, пов`язаних з обліком адміністративних правопорушень.

Роз`яснити, що у разі наявності обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання постанови (зокрема, тяжка хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження, стихійне лихо тощо), особа має право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про надання відстрочки або розстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) на користь держави (реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - судовий збір по справі №187/174/26 про адміністративне правопорушення).

Строк пред`явлення виконавчого документа становить три місяці з наступного дня після набрання постанови про накладення адміністративного стягнення законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Петриківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя І.М. Соловйов