Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №180/2474/25 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

Справа180/2474/25

1-кп/180/79/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Марганець угоду про визнання винуватості, що надійшла до суду разом з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2025 року № 12025046330000109, за яким

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Марганець Дніпропетровської області, громадянка України, з середньою спеціальною освітою, не є особою з інвалідністю, працююча в «Центрі надання соціальної допомоги» Марганецької міської ради на посаді соціального робітника зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту, у невстановлений під час досудового розслідування час, місці та за невстановлених під час досудового розслідування обставин, у ОСОБА_3 винник умисел, направлений на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу для особистого вживання, без мети збуту.

Реалізуючи свій умисел, направлений на незаконне придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено – канабіс, без мети збуту, ОСОБА_3 на початку квітня 2025 року, більш точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, у невстановленому під час досудового розслідування місці та за невстановлених під час досудового розслідування обставин, через мережу Інтернет замовила, таким чином придбавши, насіння рослин роду коноплі у кількості 6 штук, які в подальшому принесла до місця проживання.

Далі ОСОБА_3 висадила вказане насіння рослин роду коноплі у кількості 6 штук в картонні стаканчики, які поставила на підвіконня в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та поливала його за необхідності. У подальшому, приблизно в кінці квітня 2025 року (точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3 на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , пересадила 5 (п`ять) рослин роду конопель у дві теплиці у відкритий ґрунт.

Продовжуючи реалізовувати свій умисел, направлений на незаконне придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено – канабіс, без мети збуту, ОСОБА_3 приблизно в кінці жовтня 2025 року, в денний час доби (точного часу під час досудового розслідування не встановлено), перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1 , діючи умисно, у порушення вимог ст.ст.2, 7, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року (зі змінами), якими встановлено правовий режим обігу наркотичних засобів та психотропних речовин в Україні, Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 (зі змінами), а також Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (із змінами), підійшла до однієї з рослин роду коноплі, яка росла на території вказаного домоволодіння, та відділила від стебел рослин фрагменти (гілки з листям), тобто умисно, незаконно, без мети збуту, придбала наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс.

У подальшому ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу для особистого вживання, без мети збуту, у порушення вимог ст.ст.2, 7, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року (зі змінами), якими встановлено правовий режим обігу наркотичних засобів та психотропних речовин в Україні, Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 (зі змінами), а також Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (із змінами), наприкінці жовтня 2025 року, в денний час доби (більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1 , перенесла до господарського приміщення фрагменти рослини роду коноплі (гілки з листям), частину з яких підвисила за дві мотузки в приміщенні, та розклала на полиці, на дерев`яній тумбі, у коробці і пластиковій ємності, та висушила, таким чином умисно, незаконно, без мети збуту виготовила наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс.

У період часу з 13 години 30 хвилин до 16 години 14 хвилин 07 листопада 2025 року працівниками поліції відділення поліції № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі ухвали слідчого судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 07.11.2025 по справі № 180/2320/25, провадження № 1-кс/180/364/25, проведено обшук домоволодіння АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено речовину рослинного походження зелено-коричневого кольору (листя з верхівковими частинами, стебло та гілки) масою 4340 г, що складається з верхівкових частин, що супроводжуються листям масою 2720 г, які є канабісом, що відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 1565,632 г.

Загальна маса наркотичного засобу, обіг якого обмежений – канабісу, який ОСОБА_3 умисно, незаконно в період часу приблизно з кінця жовтня 2025 року (більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено) по 07 листопада 2025 (момент вилучення працівниками поліції), у порушення вимог ст.ст.2, 7, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року (зі змінами), якими встановлено правовий режим обігу наркотичних засобів та психотропних речовин в Україні, Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 (зі змінами), а також Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (із змінами), зберігала без мети збуту на території домоволодіння АДРЕСА_1 , складає 2720 г, що в перерахунку на висушену речовину складає 1565,632 г.

Згідно із затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», відповідно до таблиці ІI, списку № 1, канабіс віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

Відповідно до таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29.07.2010 № 634) маса вилученого під час санкціонованого обшуку канабісу становить 1565,632 г, що відноситься до великих розмірів.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України – як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів у великих розмірах без мети збуту.

25.11.2025 року між прокурором Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 ,якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025046330000109, та підозрюваною ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_6 , в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрювана ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_3 за ч.2 ст.309 КК України. Також, сторонами досягнуто домовленостей щодо узгодженого покарання ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які зрозумілі обвинуваченому, та які передбачені ч.2 ст.473, ст.ст.394, 424, 474, 476 КПК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене покарання.

Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник ОСОБА_6 також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджені в ній вид та розмір покарання. При цьому, ОСОБА_3 зазначила, що беззаперечно визнає себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, і визнає фактичні обставини справи, встановлені слідством.

Крім того, зазначила, що розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Вислухавши думку учасників процесу, з огляду на матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, суд приходить до такого.

Згідно ч.5 ст.469 КПК України – укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Пунктом 2 ч.1 ст.468 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п.1 ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює характер пред`явленого їй обвинувачення, беззастережно визнає себе винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, і повністю визнала фактичні обставини справи, встановлені слідством та викладені в обвинувальному акті.

Прокурор та підозрювана в присутності захисника добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам ст.472 КПК України. Підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч.7 ст.474 КПК України, відсутні.

Суд, шляхом проведення опитування сторін судового провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_3 раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, отримує пенсію за віком, працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Суд приймає до уваги обставину, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченї, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою і призначити узгоджені сторонами вид та міру покарання.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувався, і суд не вбачає підстав для його застосування на час до набрання даним вироком законної сили.

Матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не завдана.

Цивільний позов не заявлявся.

Вартість проведеної судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, оформлених висновком експерта № СЕ-19/104-25/44046-НЗПРАП від 14.11.2025 року, становить 3119,90 грн., які необхідно стягнути із засудженої в дохід держави.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 листопада 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному 08 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046330000109, укладену між прокурором Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3119,90грн. – вартість проведення судової експертизи.

Речові докази:

- об`єкти дослідження (наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс та фрагменти стебел і гілок) після проведення експертизи, переупаковані в мішок та поміщені на зберігання до камери схову ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція № Н41, - знищити після набрання вроком суду законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1