Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №180/2616/25 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

Справа № 180/2616/25

2/180/205/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нанічкіної Н.М.

з секретарем судового засідання Лебедєвою К.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , обґрунтовуючи позов тим, що спільне життя з відповідачем не склалось та припинилося через відсутність взаєморозуміння, взаємоповаги, розходження поглядів на сімейні обов`язки. Відповідач проживає окремо, спільного господарства не ведуть. Між ними, як подружжям, втрачені всі фізичні та духовні зв`язки. Поновлення сім`ї неможливе. Мають сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка надала заяву про розгляд справи без її участі, просить позов задовольнити.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином; заяв, клопотань до суду не подавав.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Відповідно до ч.3 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Статтею 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 25 червня 2021 року. Шлюб зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Томаківському району та місту Марганцю Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис 110.

Сторони мають сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка стверджує, а відповідач не надав заперечень щодо того факту, що шлюбні стосунки між сторонами фактично припинилися.

Зважаючи на небажання позивачки зберегти шлюб, враховуючи те, що сторони не мають дітей віком до одного року, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для відмови в задоволенні позову, а отже, шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує приписи статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений при поданні позову у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 263-265, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 25 червня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Томаківському району та місту Марганцю Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис 110.

Залишити позивачці прізвище - « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 гривень.

Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Томаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, для виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, визначених в ч.2 ст.354 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 26 лютого 2026 року.

Суддя: Н. М. Нанічкіна