Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №205/2545/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/2545/26

Номер провадження1-кп/205/676/26

Новокодацький районний суд міста Дніпра

Провадження № 1-кп/205/676/26 Справа № 205/2545/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного судового провадження, відповідно до ст. 382 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), кримінальне провадження №12026047120000036 від 14.02.2026 стосовно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, громадянин України, українець, має середню освіту, розлучений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України (далі КК),

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у справі №204/849/19 від 09.04.2019 ОСОБА_3 зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання його малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи стягнення з 05 лютого 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь матері – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (прізвище за новим шлюбом «Алькема - Місюра»).

ОСОБА_3 , будучи зобов`язаним відповідно до рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у справі №204/849/19 від 09.04.2019 сплачувати аліменти на утримання його малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи стягнення з 05 лютого 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь матері - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, направленим на злісне ухилення від сплати аліментів, являючись фізично здоровим, працездатним, маючи можливість сплачувати аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ігноруючи загальноприйняті норми, що гарантують нормальний розвиток, виховання та здоров`я дітей, грубо порушуючи свої обов`язки щодо утримання дитини, покладені на нього як батька ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України, цілком обізнаний, що згідно ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковими до виконання на всій території України та держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, на неодноразові попередження про кримінальну відповідальність не реагував, ігноруючи вимоги державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про необхідність виконання аліментних зобов`язань, відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, у період часу з вересня 2021 року по лютий 2026 року почав злісно ухилятись від сплати аліментів, іншої будь-якої матеріальної допомоги не надавав, достовірно знаючи про необхідність виплати аліментів, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, маючи намір, спрямований, на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, тривалий час не виконував в добровільному порядку покладені на нього зобов`язання по виплаті аліментів, у зв`язку із чим, за період з вересня 2021 року по лютого 2026 року утворилась заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 105 996 грн. 82 коп., що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів, які добровільно ОСОБА_3 не сплатив.

Згідно довідки - розрахунку Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра у ОСОБА_3 утворилась заборгованість: в період з вересня 2021 року по грудень 2021 року включно встановлено, виплати не здійснювались. Сума боргу 8000 грн. 00 коп.; в період з січня 2022 року по грудень 2022 року включно виплати не здійснювались. Сума боргу 24000 грн. 00 коп.; в період з січня 2023 року по грудень 2023 року включно виплати не здійснювались. Сума боргу 24000 грн. 00 коп.; в період з січня 2024 року по грудень 2024 року включно встановлено, виплати не здійснювались. Сума боргу 24000 грн. 00 коп.; в період з січня 2025 року по грудень 2025 року включно встановлено, виплата здійснювались один раз. Сума боргу 23996 грн. 82 коп.; за січень 2026 року включно встановлено, виплати не здійснювались. Сума боргу 2000 грн. 00 коп.

Станом на 01 лютого 2026 року, загальна сума заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_3 складає 105996 грн. 82 коп.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК, за ознаками злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Разом з обвинувальним актом до суду надійшло клопотання прокурора, в якому зазначено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням фактичні обставини справи і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК, просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта також додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 яка складена в присутності захисника ОСОБА_7 в якій останній зазначає про беззастережне визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК, його згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, а також те, що йому роз`яснено і зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також зазначено про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Також обвинувачений ОСОБА_8 надав свою згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його участі.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_7 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Також потерпіла ОСОБА_6 подала заяву, в якій не заперечувала проти розгляду справи у спрощеному провадженні без проведення судового засідання.

Положеннями ч. 2, 3 ст. 381 КПК передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Враховуючи що вищевказані вимоги КПК виконано у повному обсязі, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду, тобто в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК.

Дослідивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК, а саме злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), за обставин, детально викладених у цьому вироку та правова кваліфікація його дій, надана органом досудового розслідування знайшла своє повне підтвердження.

Органом досудового розслідування повно, детально та всебічно встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які знайшли своє повне підтвердження судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. 65-67 КК, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК належить до категорії кримінальних проступків, відомості про особу обвинуваченого, зокрема, що ОСОБА_3 хоча раніше і не судимий, однак притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічне кримінальне правопорушення, беззаперечно визнав свою провину у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, не значиться в реєстрі осіб з наркологічними захворюваннями.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК, судом не встановлено.

Верховенство права не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, такі як справедливість, яка є однією з основних засад права і є вирішальною у визначенні його, як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, про що зазначив в своєму рішенні від 02.11.2004 № 15рп/2004 у справі № 1-33/2004 Конституційний Суд України.

У пункті 4 мотивувальної частини вказаного наголошено, що „окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину“ (абзац п`ятий підпункту 4.1); „правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям“ (абзац четвертий підпункту 4.2).

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що після засудження ОСОБА_3 до умовної міри покарання за аналогічне кримінальне правопорушення останній належних висновків для себе не зробив, продовжує ухилятись від сплати аліментів, суд вважає, що його виправлення можливе виключно в умовах ізоляції його від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі у максимальному розмірі, яке буде відповідати вимогам статей 50, 65 КК і буде справедливим, достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати принципам індивідуалізації та співмірності покарання.

Суд зважає на правову позицію щодо застосування норм процесуального права, викладеної у Постанові ККС ВС від 13.03.2025 у справі №756/10559/23, відповідно до якої спрощене судове провадження передбачене для розгляду обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, тобто діяння, яке за визначенням не може потягнути позбавлення волі, однак вважає її нерелевантної у даному випадку, оскільки призначене у даному випадку ОСОБА_3 покарання відповідає вимогам ч. 2 ст. 12 КК та узгоджується з положеннями ст. 382 КПК.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Речові докази та процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 7, 370, 373, 374, 381-382 КПК, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня прибуття його до виправного центру.

Вирок суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра, а для учасників цього кримінального провадження строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1