Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №202/11605/24 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/11605/24

Провадження № 2/202/274/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Пономаренко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

цивільну справу № 202/11605/24

за позовом

ОСОБА_1

до

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА»

Мироненка Олександра Леонідовича

про стягнення недоплаченого страхового відшкодування,

матеріальної та моральної шкоди,

завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди –

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача – адвоката Скосарева П.В.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача – адвоката Воронцова В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

25.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що 14 листопада 2023 року близько 14:00 години, автомобіль Hyundai Sonata, д/н НОМЕР_1 , яким він керував, рухаючись біля будинку №64 вул. Березинська у м Дніпрі, в напрямку з Донецького Шосе в бік вул. Генерала Захарченка, зіткнувся з автомобілем Volkswagen, д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який виїжджав з території РЦ АТБ № 6 та під час маневру не надав перевагу автомобілю Hyundai Sonata, д/н НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі по відношенню до автомобіля Volkswagen, д/н НОМЕР_2 .

На місці дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 (Відповідач), визнав свою вину у дорожньо-транспортній пригоді, у зв`язку з чим за їх обоюдною згодою, було складено повідомлення про дорожньо-транспорту пригоду (Європротокол).

Внаслідок зіткнення йому, як власнику автомобіля Hyundai Sonata, була завдана матеріальна шкода у розмірі 397 909,28 грн, без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні.

На момент ДТП автомобіль Volkswagen, д/н НОМЕР_2 , був застрахований у ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на підставі страхового полісу № 212965296 від 17.01.2023 і 08.02.2024 він отримав страхову виплату у розмірі 59 795,44 грн, але максимальний ліміт страхових виплат по «Європротоколу» був встановлений у розмірі 80 000,00 грн, а відтак розмір недоплаченого страхового відшкодування складає 20 204,56 грн.

01.03.2024 ним було направлено страховику вимогу здійснити доплату страхового відшкодування. До листа була додана копія звіту № АК006-24 від 18.02.2024 р. про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ.

05.03.2024 ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» у задоволені вимоги доплатити страхове відшкодування відмовило, у зв`язку з чим, 01.04.2024 ним була направлена скарга до Національного банку України.

10 травня 2024 року ним отримана відповідь Національного банку України від 03.04.2024, у який НБУ повідомив, що 24.03.2023 Національний банк України прийняв рішення № 113-рш про відкликання (анулювання) ліцензій ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на продовження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування. У подальшому, 29 березня 2023 року Національний банк України прийняв рішення № 21-565рк про виключення Страховика з Державного реєстру фінансових установ, у зв`язку з чим ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» не підпадає у наглядову компетенцію Національного банку.

Також зазначив, що розмір шкоди, що був завданий йому внаслідок ДТП, з урахуванням ПДВ на складові, складає 218 349,23 грн., але ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» компенсувала лише суму у розмірі 59 795,44 грн., відтак не відшкодованою залишається сума у розмірі 185 553,79 грн. (218 349,23 грн. – 59 795,44 грн.)

На момент подання позову ОСОБА_2 суму заподіяної шкоди не відшкодував, а ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» страхову виплату у повному обсязі не здійснило.

Крім того, внаслідок ДТП йому завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях пов`язаних з пошкодженням його майна, а також у переживаннях та стресі, які він зазнав після події. Завдану моральну шкоду оцінює в 40 000 грн.

Враховуючи викладене, просив суд стягнути з ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОВІДНА» на його користь недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 20 204,56 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн; стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 185 553,79 грн та моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн; стягнути з відповідачів судові витрати.

04.11.2024 по справі відкрите спрощене позовне провадження та відповідачам встановлений строк для подання відзивів на позов.

04.12.2024 через канцелярію суду від представника відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» Митлощука К.Б. надійшов відзив на позов у якому представник відповідача зазначив, що страхова компанія позовні вимоги не визнає з наступних підстав.

Так, на момент ДТП (14.11.2023) автомобіль Volkswagen, д.н. НОМЕР_2 , був застрахований ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на підставі страхового полісу № ЕР/212965296.

Потерпілий ОСОБА_1 самостійно, без залучення представника страхової компанії, провів оцінку пошкодженого автомобілю Hyundai Sonata, за результатами якої був складений звіт, яким визначено вартість відновлювального ремонту в сумі 397 909,28 грн.

Однак, обов`язок викликати представника страховика на огляд при проведенні потерпілим своєї експертизи передбачений вимогами Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.

Вважають, що наданий позивачем звіт не може братися судом до уваги, оскільки при проведенні дослідження позивач не повідомив та не запросив представника страхової компанії для участі у проведенні дослідження; виходячи з вимог «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV позивач не мав права самостійно обирати експерта.

Щодо розміру заявлених позовних вимог зазначили, що позивач просить стягнути зі страховика судові витрати, відшкодування яких за рахунок страховика взагалі не передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Сплачене страхове відшкодування було розраховано у порядку встановленому Законом.

Щодо стягнення моральної шкоди зазначили, що ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування моральної шкоди у зв`язку з пошкодженням майна за рахунок страховика не передбачено.

Враховуючи викладене просили у задоволенні позову відмовити.

13.12.2024 через канцелярію суду від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Воронцова В.В. надійшов відзив на позов у якому представник відповідача зазначив, що ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає з наступних підстав.

Так, ОСОБА_2 своєї вини у дорожньо-транспортній пригоді не визнавав та не визнає, а одразу після ДТП саме позивач благав відповідача не викликати поліцію, і тому вони її і не викликали, а домовились вирішити питання відшкодування шкоди за взаємною згодою в майбутньому, після ремонту транспортного засобу ОСОБА_2 . Вважає, що учасники ДТП не складали ніякі матеріали щодо ДТП, зокрема не оформлювали «Європротокол» і не фіксували вини ОСОБА_2 , оскільки він не винен у ДТП.

Також зазначив, що доданий до позову «Європротокол» ніколи не складався, його копія не містить підпису ОСОБА_2 , тобто він складений самостійно позивачем і є фіктивним. Крім того, надана копія «Європротоколу» не містить необхідних даних (де який із автомобілів, відсутні позначки, які б ідентифікували малюнки на схемі, незрозуміло хто, звідки та куди здійснював рух та яким саме чином відбулось ДТП). Схема ДТП у «Європротоколі» та повідомленні про ДТП відрізняються. Повідомлення про ДТП також не містить підпису ОСОБА_2 , його пояснень чи заперечень.

Щодо розміру завданої шкоди зазначив, що наданий позивачем звіт про оцінку є неналежним доказом, оскільки не містить застереження про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність та, що він складений для подання до суду. Розрахунки, наведені у звіті, є математично неправильними. Звіт не відображає реального розміру завданих збитків та зазначений з урахуванням ПДВ. Отже, заявлений позивачем розмір збитків підлягає зменшенню на суму ПДВ та відповідно становить 174 679,38 грн., а відтак позивач має право на відшкодування завданих збитків за рахунок страхової компанії в межах страхового ліміту, а саме 80 000,00 грн та різницю між фактичними збитками та страховим відшкодуванням, яка становить 94 679,38 грн., а не на суми, які зазначені у позові.

Щодо моральної шкоди зазначив, що позивачем взагалі не конкретизовано у чому полягає моральна шкода, яким чином обґрунтовано її розмір та не доведено причинно-наслідкового зв`язку між моральною шкодою та ДТП.

Враховуючи викладене просив у задоволенні позову відмовити.

31.12.2024 через підсистему «Електронний суд» представник позивача подав відповідь на відзиви, у якій зазначив, що 23 листопада 2023 року у присутності позивача повноважний представник страховика здійснив огляд пошкодженого майна. На підтвердження цього до відзиву страхова компанія сама додала засвідчену копію акта (протоколу) огляду транспортного засобу від 23.11.2023. Як повноважна особа страховика в акті зазначений ОСОБА_3 , який має вищу освіту, кваліфікацію аварійного комісара (свідоцтво АК-ОЗ № 116 від 20.11.2008) та оцінювача (свідоцтво МФ № 214 від 07.10.2017, підвищення кваліфікації — МФ № 789 ПК від 13.09.2023). Саме він склав звіт № АК006-24 від 18.02.2024, яким встановлено суму завданої шкоди.

Крім того, представник позивача наголосив, що акт огляду транспортного засобу від 23.11.2023 є невід`ємною складовою звіту № АК006-24 від 18.02.2024, а відтак заперечення ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» щодо проведення оцінки без участі їхнього представника не відповідають фактичним обставинам справи. Також страхова компанія фактично не заперечує проти самого звіту та за замовчуванням погоджується з визначеним у ньому розміром матеріальної шкоди. Щодо заперечень проти стягнення судових витрат, позивач зазначив, що вони суперечать нормам ЦПК України, який є спеціальним законом у питанні розподілу судових витрат. Можливість стягнення моральної шкоди передбачена Цивільним кодексом України.

Стосовно відзиву ОСОБА_2 позивач пояснив, що твердження його представника суперечать фактам. До позовної заяви дійсно була додана фотокопія «Європротоколу» без підпису ОСОБА_2 , проте після повторного ознайомлення з фотоархівом позивач знайшов копію «Європротоколу» з підписом, а також фотографії з місця ДТП, які спростовують позицію відповідача.

Твердження про невизнання вини ОСОБА_2 спростовуються діями ПрАТ «СК «ПРОВІДНА», яка при відкритті страхової справи визнала надані документи достатніми для кваліфікації ДТП як страхового випадку.

Щодо зауважень ОСОБА_2 до звіту № АК006-24, позивач звернувся за роз`ясненнями до судового експерта Ярмолюка В. В. Останній письмово повідомив, що певні відхилення у розрахунках є технічним збоєм, який не впливає на загальний висновок. Крім того, ОСОБА_3 надав суду пояснення у вигляді уточнення до звіту.

Запропонований представником відповідача ОСОБА_2 розрахунок шкоди не може бути врахований судом, оскільки він базується лише на власних міркуваннях сторони з метою введення суду в оману.

Враховуючи викладене, позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.

16.04.2025 представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Воронцовим В.В. заявлене клопотання про призначення судової транспортно-трасологічної експертизи.

21.04.2025 судом, за клопотанням представника позивача, витребувана копія страхової справи та інформація щодо власника автомобіля Volkswagen, д.н. НОМЕР_2 .

01.05.2025 до суду надійшла інформація з РСЦ ГСЦ МВС щодо власника автомобіля Volkswagen, д.н. НОМЕР_2 .

07.05.2025 судом, за клопотанням представника позивача, допитано свідка ОСОБА_4

14.05.2025 у справі, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Воронцова В.В., призначена автотехнічна експертиза обставин і механізму ДТП. Провадження по справі зупинене.

07.07.2025 провадження у справі поновлено для вирішення клопотання експерта.

23.09.2025 експерту надані додаткові вихідні дані для проведення автотехнічної експертизи та провадження по справі зупинене.

22.12.2025 до суду надійшов висновок автотехнічної експертизи.

05.01.2026 провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Воронцов В.В. просили у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві.

Представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» у судове засіданні не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений судовими повістками, які доставлені до електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд». У відзиві просив справу розглядати без його участі.

У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_4 , який показав суду, що був безпосереднім очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, точну дату коли вона сталася він не пам`ятає, але можливо, що це було 14.11.2023. Пригода сталася у денний час доби, було ясно, асфальт був сухий, видимість була хороша. Він рухався на автомобілі Volkswagen по вул. Березинській у м. Дніпрі в напрямку ТРЦ «Караван» біля школи №135. Дорога має дві смуги у кожному напрямку. Попереду побачив, що у протилежному напрямку у лівій смузі по вул. Березинській зі швидкістю приблизно 50-60 км/год рухається легковий автомобіль Hyundai Sonata, д/н НОМЕР_1 , оскільки у правій смузі був припаркований вантажний автомобіль (фура). У цей же час він побачив, що з прилеглої території на вул. Березинську виїжджає Volkswagen Crafter, який повертав наліво на вул. Березинську у бік ТРЦ «Караван», і у цей час Hyundai Sonata, д/н НОМЕР_1 , почав змінювати напрямок руху у праву смугу з метою уникнути зіткнення з Volkswagen Crafter, але зіткнення сталося лівою передньою частиною Hyundai Sonata у ліву задню частину Volkswagen Crafter. Після чого Volkswagen Crafter проїхав декілька метрів уперед та зупинився у лівій смузі по вул. Березинська у бік ТРЦ «Караван». Він також зупинився та підійшов до водіїв з метою надання допомоги у разі її потреби. Допомога не знадобилась. Також він чув, що водії мали намір скласти «європротокол».

Заслухавши учасників судового розгляду, свідка, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2023 року близько 14:00 години, автомобіль Hyundai Sonata, д/н НОМЕР_1 , яким керував та який належить позивачу ОСОБА_1 , рухаючись біля будинку №64 вул. Березинська у м Дніпрі, в напрямку з Донецького Шосе в бік вул. Генерала Захарченка, зіткнувся з автомобілем Volkswagen, д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який виїжджав з території РЦ АТБ № 6 та під час маневру не надав перевагу автомобілю Hyundai Sonata, д/н НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі по відношенню до автомобіля Volkswagen, д/н НОМЕР_2 .

Приписами п.33.2 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, в редакції станом на 17.08.2022, яка діяла на момент пригоди, передбачено, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Учасники ДТП скористались правом, визначеним пунктом 33.2 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), у якому зазначена схема ДТП, прізвище водіїв, назви транспортних засобів та їх пошкодження. У п.14 вказаного повідомлення відсутні зауваження, що водій транспортного засобу марки Volkswagen, д.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 свою вину не визнає.

З висновку експерта №1471-25 від 11.12.2025 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи судом встановлено, що в умовах варіанту «Згідно пояснень водія ОСОБА_2 », водій автомобіля Hyundai Sonata ОСОБА_1 , за умов руху з допустимою швидкістю 50 км/год та своєчасного застосування гальмування, мав технічну можливість запобігти зіткнення, то слід дійти висновку, що в умовах даного варіанту його дії не відповідали вимогам п.12.3, п.12.4, п.12.9 «б» ПДР України та з технічної зору перебували у причинному зв`язку з ДТП.

У той же час, експерт, з сукупності вихідних даних, дійшов висновку, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля Volkswagen Crafter ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти зіткненню шляхом дотримання вимог п.10.2 Правил дорожнього руху; в даній в даній дорожній обстановці водій автомобіля Volkswagen Crafter ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.10.2 Правил дорожнього руху та з технічної точки зору знаходились у причинному зв`язку з зіткненням з автомобілем Hyundai Sonata.

Окрім вказаних письмових доказів, судом проаналізовані показання допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_4 , та суд дійшов висновку, що вони є правдивими та послідовними, відповідають письмовим доказам по справі, а відтак, суд приймає їх до уваги та зазначає, що свідок прямо вказує, що безпосередньо бачив дорожньо-транспорту пригоду за участю сторін у справі, а саме як з прилеглої території на вул. Березинську виїжджає Volkswagen Crafter, який повертав наліво на вул. Березинську у бік ТРЦ «Караван», і у цей час Hyundai Sonata, д/н НОМЕР_1 , почав змінювати напрямок руху у праву смугу з метою уникнути зіткнення з Volkswagen Crafter, але зіткнення сталося лівою передньою частиною Hyundai Sonata у ліву задню частину Volkswagen Crafter.

Отже, проаналізувавши в сукупності дані повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, висновок експерта, показання свідка ОСОБА_4 , пояснення позивача та відповідача щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, суд доходить висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено, що 14.11.2023 дорожньо-транспорта пригода за участю автомобілів Volkswagen Crafter та Hyundai Sonata сталася з вини водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем Volkswagen Crafter та порушив вимоги п.10.2 ПДР України, який встановлює, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Таким чином, суд виснуває, що саме дії ОСОБА_2 , які полягають у порушенні пункту 10.2 ПДР України, знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із ДТП.

При цьому суд не приймає до уваги варіант №3 пункту 2 висновку експерта «Згідно пояснень водія ОСОБА_2 », оскільки ОСОБА_2 є зацікавленою особою та його пояснення щодо обставин ДТП спростовані сукупністю інших, досліджених судом, доказів, які зазначені вище.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу автомобіль зазнав механічних ушкоджень.

З відповіді РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 30.04.2025, судом встановлено, що автомобіль марки Volkswagen Crafter, д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , належить ОСОБА_5 , але ОСОБА_2 17.01.2023 року уклав із ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс № 212965296. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого становить 300 000,00 грн, за шкоду, завдану майну, - 160 000 грн та розмір франшизи становить 0,00 грн.

У той же час, відповідно п.п. 4 п.1 Постанови Правління НБУ від 30 травня 2022 року №108 «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80 000,00 гривень на потерпілого.

22.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» з повідомленням №2300393904 про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.

23.11.2023 автомобіль, на замовлення ОСОБА_1 , оглянуто аварійним комісаром ОСОБА_3 , що підтверджено протоколом огляду транспортного засобу.

03.01.2024 страховиком складено страховий акт №2300393904, у якому зазначена сума до виплати потерпілому ОСОБА_1 у розмірі 59 795,44 грн.

З розрахунку суми матеріального збитку, якій міститься в страховій справі, та наданий на вимогу суду, випливає, що вартість відновлювального ремонту складає 59 795,44 грн. Розрахунок склав ОСОБА_6 (посада не зазначена).

08.02.2024 ОСОБА_1 виплачене страхове відшкодування у розмірі 59 795,44 грн, що дорівнює розрахунку суми матеріального збитку, якій міститься в страховій справі.

У той же час, матеріали страхової справи не містять доказів, що страховик протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, тобто з 22.11.2023, направив свого представника (працівника або експерта) до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Таким чином, суду не надано доказів, що працівник страховика або експерт оглянули пошкоджений транспортний засіб і саме за наслідками огляду розрахована сума матеріального збитку.

Надані суду матеріали страхової справи не місять доказів узгодження розміру страхового відшкодування між страховиком та ОСОБА_1 , як особою, яка має право на отримання відшкодування.

18.02.2024 ОСОБА_3 , який має кваліфікацію аварійного комісара та оцінювача, за наслідками проведеного 23.11.2023 огляду, складено звіт №АК006-24 про оцінку вартості матеріального збитку завданого КТЗ ОСОБА_1 з якого судом встановлено, що вартість відновлювального ремонту, без врахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає 397 909,28 грн; матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Hyundai Sonata, д/н НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження складає 218 349 грн 23 коп з ПДВ.

01.03.2024, у зв`язку з незгодою з сумою виплаченого страхового відшкодування, ОСОБА_1 звернувся з вимогою до ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» доплатити 20 204,56 грн страхового відшкодування, але отримав відмову.

01.04.2024 ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Національного Банку України.

10.05.2024 ОСОБА_1 отримав відповідь Національного банку України від 03.04.2024, у який НБУ повідомив, що 24.03.2023 Національний банк України прийняв рішення № 113-рш про відкликання (анулювання) ліцензій ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на продовження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування. У подальшому, 29 березня 2023 року Національний банк України прийняв рішення № 21-565рк про виключення Страховика з Державного реєстру фінансових установ, у зв`язку з чим ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» не підпадає у наглядову компетенцію Національного банку.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

1)Щодо стягнення недоплаченого страхового відшкодування

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон № 1961-IV в редакції станом на 17.08.2022, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі – Закон) виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

За приписами п 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, в редакції цієї статті із змінами, внесеними згідно із Законом № 1909-IX від 18.11.2021, передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Підпункт 34.2 ст. 34 Закону, в редакції цієї статті із змінами, внесеними згідно із Законом № 1909-IX від 18.11.2021, визначає, що страховик протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Виходячи з аналізу наведених вище положень Закону України №1961-IV, зокрема ст.ст.33,34 цього Закону, випливає, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком може бути залучено свого представника, яким може бути працівник страхової компанії, або експерт.

У цій справі судом встановлено, що страховик не направив свого представника (працівника або експерта) до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення розміру збитків, як це передбачено ст.ст.33,34 Закону № 1909-IX.

У той же час судом встановлено, що позивачем в порядку п. 34.4. ст.34 Закону №1961-IV для визначення розміру спричиненої шкоди залучена юридична особа ТОВ «АВАРКОМ КОНСАЛТИНГ», у складі якої є аварійний комісар/оцінювач ОСОБА_3 , з правом проведення оцінки матеріальної шкоди відповідного напряму.

За положеннями ст. 7 Закону України Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна при визначенні збитків або розміру відшкодування передбачено в обов`язковому порядку.

Суд приймає як доказ розміру заподіяної позивачу шкоди звіт ТОВ «АВАРКОМ КОНСАЛТИНГ» від 18.02.2024 №АК006-24, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту, без врахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає 397 909,28 грн; матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Hyundai Sonata, д/н НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження складає 218 349 грн 23 коп з ПДВ.

Звіт має посилання про кримінальну відповідальність оцінювача за завідомо неправдивий висновок.

Відповідачами суду не надано належного контррозрахунку розміру завданої позивачу шкоди.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума, це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яка є підставою для виплати страхового відшкодування, страховик, у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

На підставі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховою компанією в зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленого законодавством.

У цій справі судом встановлено, що виплачена страховиком сума страхового відшкодування є меншою ліміту відповідальності страховика на 20 204,56 грн, а відтак ця сума підлягає стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» на користь позивача.

Крім того, з ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» відповідно до пункту 34.3 статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1909-IX від 18.11.2021, підлягають стягнення витрати на проведення дослідження у розмірі 4 500,00 грн, які ОСОБА_1 сплатив ТОВ «АВАРКОМ КОНСАЛТИНГ», що підтверджується договором та актом прийняття-передачі виконаних послуг від 21.02.2024, оскільки представник страховика не з`явився у визначений строк, і потерпілий самостійно обрав експерта для визначення розміру шкоди.

2)Щодо стягнення з ОСОБА_2 різниці між страховим відшкодуванням та фактичним розміром спричиненої матеріальної шкоди

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Наведене дає підстави для висновку, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

Отже страхова виплата має певні обмеження та може не у повній мірі покривати потерпілому заподіяний збиток (фізичний знос, франшиза, ПДВ, ліміт відповідальності).

Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 19 липня 2021 року у справі № 203/3219/15-ц, від 02 вересня 2019 року у справі № 545/425/17, від 11 березня 2020 року та у справі № 754/5129/15-ц та постановою Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 757/54513/16 де зазначено, що системний аналіз статті 22 ЦК України частини другої статті 1192, статті 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню потерпілому для відновлення його порушеного права у повному обсязі є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу.

Відтак, розмір спричиненої матеріальної шкоди, який в порядку ст. 22, 1192, 1194, 1166 ЦК України не відшкодовується страховиком та покладається безпосередньо на винного у ДТП – ОСОБА_2 становить 94 679,38 грн (218349,23 – 20% ПДВ (43 669385) - 59 795,44 (сума сплаченого страхового відшкодування) – 20 204,56 (сума стягнутого судом страхового відшкодування).

При цьому суд зазначає, що позивач під час розгляду справи не надав належних та допустимих доказів фактичних витрат на відновлення автомобіля після ДТП.

Суд вважає, що позивач повинен був довести зазначені обставини, проте він не виконав своїх процесуальних обов`язків, зокрема, не надав до суду належних та допустимих доказів понесених фактичних витрат на ремонт автомобіля після ДТП, а відтак суд дійшов висновку щодо зменшення розміру матеріальної шкоди на суму ПДВ (20%), оскільки документальне підтвердження факту оплати проведеного позивачем ремонту в матеріалах справи відсутнє.

Враховуючи викладене, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди та стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача різницю між страховим відшкодуванням та фактичним розміром спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 94 679,38 грн.

3)Щодо стягнення моральної шкоди

Приписами ч. 1 ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, окрім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п. 3 ч.1 ст.23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 40 000 грн. 00 коп. позивач посилається на те, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу він переніс нервовий стрес, його життя зазнало негативних змін.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оцінивши доводи позивача про завдання моральної шкоди та враховуючи усі докази по справі суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із пошкодженням її майна.

Вирішуючи питання про розмір завданої моральної шкоди суд виходить із того, що на цей час не існує якогось сталого алгоритму визначення розміру моральної шкоди, але виходячи з характеру правопорушення, характеру механічних пошкоджень автомобілю, переживань ОСОБА_1 та оцінивши поведінку ОСОБА_8 , а також усі чинники завданої моральної шкоди, виходячи із морально-правових імперативів справедливості, розумності й добросовісності суд доходить висновку, що з відповідача ОСОБА_8 на користь позивача слід стягнути 5 000 грн. 00 коп. у якості відшкодування моральної шкоди.

Щодо стягнення моральної шкоди зі страховика суд зазначає, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. (ст. 26-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У цій справі судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не зазнав ушкодження здоров`я, а відтак підстав для стягнення моральної шкоди зі страховика судом не встановлено, а отже позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 457 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 20.09.2024, а відтак, виходячи з розміру задоволених позовних вимог, з відповідачів на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам підлягає стягненню судовий збір та витрати, пов`язані із розглядом справи.

Так, з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» на користь позивача стягнуто 24 704,56 грн, що дорівнює 10,05% позовних вимог, а з відповідача ОСОБА_8 стягнуто усього 99 679,38 грн, що дорівнює 40,56% позовних вимог, а відтак з ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 246,99 грн, а з відповідача ОСОБА_2 996,80 грн.

Приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем у першій заяві по суті справи та до закінчення судових дебатів, зроблена заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. У зв`язку з чим суд вважає за необхідне встановити позивачу строк у п`ять днів після ухвалення рішення суду для подання суду доказів на підтвердження витрат, які він сплатив у зв`язку з розглядом справи.

Керуючись ст. ст. 10,12,13, 137, 141, 158, 263-265 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (ЄДРПОУ 23510137, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд.25) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) недоплачене страхове відшкодування у розмірі 20 204,56 грн (двадцять тисяч двісті чотири грн 56 коп.), витрати на дослідження у розмірі 4 500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот грн 00 коп) та судовий збір у розмірі 246,99 грн (двісті сорок шість грн 99 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 94 679,38 грн (дев`яносто чотири тисячі шістсот сімдесят дев`ять грн 38 коп.), моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч грн 00 коп.) та судовий збір у розмірі 996,80 грн. (дев`ятсот дев`яносто шість грн 80 коп.).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України позивачу ОСОБА_1 подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення докази щодо розміру витрат, які він сплатив у зв`язку з розглядом справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суддя склала 26.02.2026

Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО