Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №211/8116/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/8116/25

Провадження № 2/211/1061/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Н.О. Сарат

за участю секретаря судового засідання - С.М. Зоріної

у відсутність сторін по справі, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса), Міністерства Оборони України, Міністерства Оборони України Південно-Східного територіального юридичного відділу про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який в подальшому уточнила до ОСОБА_2 , Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса), Міністерства Оборони України, Міністерства Оборони України Південно-Східного територіального юридичного відділу про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Позивач просила встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2013 року по день загибелі останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по день загибелі останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 2013 року проживала разом з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вела спільне господарство, вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, однак шлюб між ними зареєстрований не був. ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син - ОСОБА_4 . ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер від множинних сліпих проникаючих осколкових поранень м`яких тканин та внутрішніх органів отриманих під час виконання службових обов`язків із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в районі н.п. Орлянка Куп`янського району Харківської області. Протягом їх життя вони спільно вели господарство, купили у 2020 році автомобіль Шевроле, гараж, техніку в квартиру. Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу позивачу необхідне для набуття права на отримання передбачених законодавством виплат, компенсацій та пільг. Факт проживання як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу підтверджується обсягом наданих документів, з яких чітко вбачається наявність між ними відносин, притаманних подружжю.

Ухвалою суду від 04.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження.

10.09.2025 року до суду надійшов відзив представника Міністерства Оборони України Матвєєнко Г.М., згідно якого представник відповідача вказує, що між позивачем та Міністерством Оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги, тож не є належним відповідачем у справі. Як вбачається з позовної заяви, позивачем не надано жодного доказу, на підтвердження факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , починаючи з 2013 року по день загибелі останнього. Також, просить врахувати, що позивач не є особою на яку розповсюджується дія ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині перебування на утриманні. З урахуванням наведеного, просила прийняти наданий відзив та врахувати його при прийнятті рішення по справі.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, на позовних вимогах наполягає. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомили причини неявки, відзиву не надали.

Згідно вимог статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися в судове засідання, не повідомили причини неявки, не подали відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши наявні у справі письмові докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, письмові пояснення свідків, встановивши фактичні обставини справи, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у ч. 1 ст. 315 цього Кодексу, не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені, окрім визначених у ч. 1 ст. 315 ЦПК України, інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом установлено, що ОСОБА_1 мешкала разом з ОСОБА_3 з 2013 року як дружина та чоловік, однак шлюб між ними зареєстрований не був.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, де в графі батько записаний громадянин ОСОБА_3 , в графі мати записана ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер від множинних сліпих проникаючих осколкових поранень м`яких тканин та внутрішніх органів отриманих під час виконання службових обов`язків із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в районі н.п. Орлянка Куп`янського району Харківської області.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 проживав разом з її матір`ю ОСОБА_1 . У 2014 році народився її молодший брат ОСОБА_4 . Вони всі разом проживала за адресою АДРЕСА_1 . Вони робили ремонт у квартирі, купували техніку, разом усією родиною їздили на море, готували костюм ОСОБА_7 на свята в садочок, ходили родиною на усі свята та на перший дзвоник брата. Коли вона почала жити окремо, вони часто збиралися разом та підтримували один одного. У 2023 році у неї народилася донька і ОСОБА_3 ставився до неї, як до рідної онуки. Коли ОСОБА_3 отримав поранення, мати іздила до нього у шпиталь спочатку у м.Харків, а потім у м. Київ. Вона займалася його похованням.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_8 , вона є подругою та кумою ОСОБА_1 , а її чоловік ОСОБА_9 є товарищем ОСОБА_3 з раннього дитинства. ОСОБА_3 у 2013 році почав відносини з ОСОБА_1 та познайомив її з ними. Коли в них народився син, вони стали кумами. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали за адресою АДРЕСА_1 , вели спільне господарство та дружньо виховували дітей. Коли ОСОБА_10 отримав поранення і потрапив до Харківського шпиталю, вони всі разом поїхали відвідати його.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_11 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом, вели спільне господарство, виховували спільну дитину - ОСОБА_4 та дитину ОСОБА_12 від попереднього шлюбу - ОСОБА_6 .

Згідно письмових пояснень ОСОБА_13 , яка є сусідкою, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були дружньою родиною, разом виховували спільного сина, робили ремонт в квартирі купили машину та гараж. У 2020 році ОСОБА_14 зламала ногу та тривалий час знаходилася на лікарняному, в той час ОСОБА_15 повністю забезпечував родину, відвозив сина у садочок та забирав з садочку. У 2023 році у них народилася онука та ОСОБА_15 допомагав дітям, ставився до онуки, як до рідної. ОСОБА_15 завжди приходив на допомогу, ніколи не відмовляв в наданні допомоги.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свята та визначні родинні події проводили в колі рідних та друзів, на підтвердження чого додаються світлини.

Сам факт того, що сповіщення про смерть ОСОБА_3 адресовано ОСОБА_1 , як його дружині, також є доказом їхнього подружнього життя, судом встановлено, та доказами підтверджено, що саме позивачці ОСОБА_1 , як дружині, надійшло від начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , сповіщення про смерть ОСОБА_3 , як чоловіка та надійшло саме на адресу: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ ПО ДОВГИНЦІВСЬКОМУ ТА САКСАГАНСЬКОМУ РАЙОНАХ У МІСТІ КРИВОМУ РОЗІ КРИВОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДНІПРОВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ від 25.02.2026 року, в Державних реєстрах актів цивільного стану відсутні відомості про реєстрацію шлюбу громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 необхідне для набуття права на отримання компенсацій, пільг та виплат у зв`язку зі смертю військовослужбовця.

Факт проживання як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу підтверджується обсягом наданих документів, з яких чітко вбачається наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відносин, притаманних подружжю. Сам факт наявності у заявника документів, які надані суду в своїй сукупності, також слугують підтвердженням факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як чоловіка та дружини.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно із роз`ясненнями Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно з вимогами сімейного законодавства сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Зі змісту ст.315 ЦПК України вбачається, що судом розглядаються справи про встановлення факту, в тому числі проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

ОСОБА_1 встановлення зазначеного факту необхідно для набуття статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця та в подальшому для звернення із заявою на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю військовослужбовця.

Згідно пунктів 1, 2 ст. 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога) - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до ст. 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, в тому числі у випадку загибелі військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Частиною першою ст.4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За правилами ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положення ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ОСОБА_1 було надано достатньо доказів, які вказують на спільне проживання з ОСОБА_3 , ведення з ним спільного побуту, а тому суд вважає, що можливо встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Керуючись ст.ст.81, 89, 258-259, 263-265, 294, 315, 316, 318,319, 354, 355, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса), Міністерства Оборони України, Міністерства Оборони України Південно-Східного територіального юридичного відділу про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2013 року по день загибелі останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по день загибелі останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.02.2026 року.

Суддя: Н. О. Сарат