Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №510/2558/25 — Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 3/510/496/26

Справа № 510/2558/25

24 лютого 2026 року м. Рені Одеської області

Суддя Ренійського районного суду Одеської області Гончарова-Парфьонова О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кислиця-Прут Республіки Молдова, громадянина України, власника ФСГ «Дерменжи», який проживає у АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, -

встановив:

28 листопада 2025 року о 16 годині 10 хвилин, на ділянці відповідальності впс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) в районі прикордонного знаку № 0781/09 на відстані близько 800 м від лінії Державного кордону України з Молдовою, прикордонним нарядом «ПП» було виявлено ОСОБА_1 в результаті спрацювання фотопастки.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 знаходився у прикордонній смузі, особи, які перебували у прикордонному наряді прийшли до висновку, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявні ознаки спроби незаконного перетину Державного кордону України поза пунктом пропуску.

Таким чином, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явися, проте до суду надійшли заперечення на протокол про адміністративне правопорушення його представника – адвоката Златі Н.С., з яких вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вину не визнає. Так, у своїх запереченнях адвокат Златі Н.С. зазначає, що ОСОБА_1 є фермером (відповідний запис є й у протоколі про адміністративне правопорушення) та має кошару поблизу державного кордону, про що свідчать відповідно правовстановлюючі документи, а саме: рішення Ренійського районного суду Одеської області від 12 травня 2015 року, яким за особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, визнано права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд (ферму) без юридичної адреси, що розташована біля північної межі селищної забудови м. Рені Одеської області, на підставі якого 31 серпня 2018 року рішенням виконавчого комітету Ренійської міської ради вказаному комплексу було присвоєно поштову адресу: Одеська область, м. Рені, комплекс будівель і споруд №7 (територія Ренійської міської ради).

28 листопада 2025 року у ОСОБА_1 загубилися вівці і він пішов їх шукати.

Крім того, про відсутність умислу на незаконний перетин державного кордону поза пунктом пропуску свідчить й надано суду копія пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 є інвалідом, а тому має законні підстави для виїзду за кордон.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 268 КУпАП, явка особи, що притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204 КУпАП не є обов`язковою, а тому суд вважає, що розглядати справу можливо без участі ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, оскільки всі наявні документи не є достатніми доказами, що правопорушення дійсно мало місце.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з`ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення ПдРУ № 012669Е від 28 липня 2025 року відсутні будь-які відомості стосовно обставин, при яких ОСОБА_1 «було виявлено», не зазначено конкретних дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, спрямованих на незаконний перетин Державного кордону України поза пунктом пропуску, окрім спрацювання фотопастки.

Аналогічна неточність є й у рапортах старшого інспектора прикордонної служби 1 категорії відділення мониторігу обстановки впс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) та старшого зміни прикордонних нарядів впс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) від 28 листопада 2025 року.

Також, у матеріалах справи наявна довідка щодо проведення інтерв`ювання затриманого правопорушника на дільниці відповідальності ПОРВ (з м.д. АДРЕСА_1 ) ГОРВ ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якій зазначено, що 28 листопада 2025 року, ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Рені Одеської області, близько 13 години 30 хвилин «вийшов зі свого помешкання, попередньо визначивши маршрут…. Та прослідував на околицю м. Рені»… «В подальшому рухався у напрямку прикордонної смуги». Грошових коштів та особистих речей виявлено не було.

Крім того, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення є витяг з спрацювання фотопастки на Державному кордоні, зафіксованого 28 листопада 2025 року, однак, з копії фотокартки не вбачається ані місця ані дати зйомки, а встановити особу чоловіка, якого на ній зафіксовано можливо лише приблизно, звіряючи з фото ОСОБА_1 на інших документах.

Таким чином, всі наявні у матеріалах справи докази протирічать один одному та мають неточності, а обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП ґрунтується виключно на припущеннях різних посадових осіб відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б).

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Крім того, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.

За нормою ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є винною у його вчиненні.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу доказів, які є у матеріалах справи, та які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, яка викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Наявність таких обставин, яким не має розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Так, у матеріалах справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП ОСОБА_1 не має жодного доказу, який би поза розумним сумнівом свідчив про те, що правопорушення дійсно мало місце и дійсно було вчинено особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП – провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події та наявності складу адміністративного правопорушення.

Отже, у даному випадку, відсутні достатні, допустимі та безсумнівні докази, які б поза розумним сумнівом свідчили про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а тому суд приходить до висновку, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 204-1 ч. 1, 221, 247, 268, 284, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова