Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №505/954/23 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 505/954/23

Провадження № 2/505/578/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2026 місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Івінського О.О.

секретаря судового засіданням – Мароли К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Подільську Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 14 березня 2023 року звернулась до суду із позовом до Подільської міської ради Подільського району Одеської області, та проситьвизнати дійсним договір купівлі-продажу 46/100 частини житлового домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від 02 серпня 2017 року, який укладений в усній формі у вигляді розписки від 02 серпня 2017 року між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець), згідно з яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила 46/100 частин житлового домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за нею право приватної власності на46/100 частин житлового домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивувала тим, що 02 серпня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали попередню письмову угоду про те, що позивач придбала, а ОСОБА_2 продала їй за 1000,00 доларів США 46/100 частин житлового домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової, та остання зобов`язалася оформити цю угоду в нотаріальному порядку. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла,що призвело до неможливості оформлення вищевказаної угоди в нотаріальному порядку. Після її смерті спадщина ніким не приймалась та вищевказаний об`єкт нерухомості досі обліковується за померлою.

На сьогодні у ОСОБА_1 відсутня можливість оформити вищевказану угоду в нотаріальному порядку, що змушує її звернутися до суду за захистом її права власності з відповідними позовними вимогами.

Позивач у судове засідання не з`явилася та надала заяву в якій просить розгляд справи проводити без її участі, на заявлених позовних вимогах наполягала.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності за наявними матеріалами справи.

Дослідивши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 1 частини 2 стаття 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до ст. 363 ЦК України, частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладання договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності належали 46/100 частини житлового домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 липня 2009 року серії ВМІ № 421336, за реєстровим номером 1370 виданим державним нотаріусом Котовської районної державної нотаріальної контори Одеської області.

02 серпня 2017 року між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець), згідно з яким ОСОБА_2 продала за 1000,00 доларі США, а ОСОБА_1 купила 46/100 частини житлового домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується письмовою розпискою від 02 серпня 2017 року.

Проте, ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 50 років у м. Подільську Одеської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07.11.2017, актовий запис № 896.

Таким чином, позивач позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію 46/100 частини житлового домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , придбаної за укладеним договором купівлі-продажу, оскільки договір купівлі-продажу не складено у формі, передбаченої чинним законодавством, а саме його нотаріальне посвідчення.

Відповідно звіту про оцінку майна СПД ОСОБА_3 від 24.01.2023, оціночна вартість житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 24.01.2023 становить 100 542,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 ст. 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України унормовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Зобов`язання припиняється, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).

Судом встановлено, що при вчиненні договору купівлі-продажу домоволодіння дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу домоволодіння. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення.

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально посвідчено, є підстави для визнання договору купівлі-продажу, оформленого відповідно до розписки, дійсним, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу 46/100 частини житлового домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від 02 серпня 2017 року, який укладений в усній формі у вигляді розписки від 02 серпня 2017 року між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець), згідно з яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила 46/100 частин житлового домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , право приватної власності на46/100 частину житлового домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя О.О. Івінський

Повне судове рішення складено 19 лютого 2026 року.