Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №521/12625/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/182/26

Номер справи місцевого суду: 521/12625/25

Головуючий у першій інстанції Непорада О. М.

Доповідач Журавльов О. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду – Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Хангельдян К.С., представника Одеської митниці Ревенко Т.А, представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Берзінь С.Л., розглянувши апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Берзінь С.Л., на постанову судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 07.10.2025, якою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, місце проживання - АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 25.06.2024 виданий ОСОБА_3 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Хаджибейсього районного суду м. Одеси від 07.10.2025, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України та накладено стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки VW EOS SPORT р/н НОМЕР_2 (Болгарія).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Встановлено, що 11.04.2025 року о 16 годині 00 хвилин в зоні міжнародного автомобільного пункту пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці, в напрямку в`їзд в Україну перетинав кордон ДАМЯНОВ СВІЛЕН АТАНАСОВ.

Під час здійснення митного контролю встановлено, що ОСОБА_4 29.01.2022 року ввіз на митну територію легковий автомобіль VW EOS SPORT р/н НОМЕР_3 . Та по теперішній час не вивезено з України.

Документів про звернення в митні органи з метою продовження строку тимчасового ввезення зазначеного транспортного засобу при собі не має. Документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, виданих компетентними органами (установами) та засвідчених в установленому порядку гр. ОСОБА_4 не має.

Відповідно до пункту 4 статті 380 Митного кодексу України дозволяється тимчасове ввезення громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов`язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання митному органу документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.

Згідно пункту 6 статті 380 Митного кодексу України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог Митного кодексу України, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Виходячи з вищенаведеного, гр. ОСОБА_4 повинен був вивезти з митної території України даний транспортний засіб особистого користування марки VW EOS SPORT р/н НОМЕР_2 (Великобританія) до 29.01.2023 року.

Таким чином, враховуючи вимоги Митного кодексу України та Закону України від 16.05.2019 року № 2725-VIII, Закону України від 08.11.2018 року №2612-VIII щодо змін до Митного кодексу України гр. ОСОБА_4 , перевищив встановлений статтею 380 Митного кодексу України строк тимчасового ввезення транспортного засобу VW EOS SPORT р/н НОМЕР_2 (Великобританія) більше ніж на тридцять діб.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ч .6 ст. 481 МК України.

На підставі вищевказаних обставин, у відношенні ОСОБА_5 було складено протокол про ПМП за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

На дану постанову представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Берзінь С.Л. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення .

Доводи обґрунтовує тим, що жодного доказу на підтвердження ввезення автомобіля на територію України, його невивизення з території України або будь-яких інших доказів, які б підтверджували склад та подію вказаного правопорушення матеріали справи не містять.

Зазначає, що строк накладення адміністративного стягнення сплинув, оскільки інформація щодо невивезення транспортного засобу VW EOS SPORT, p/u НОМЕР_2 (Великобританія), ОСОБА_1 у встановлений законом строк містилася у програмно-інформаційному комплексі «Єдина автоматизована інформаційна система митних органів України» (ЄАС), а тому була відомою митному органу станом на 29.01.2023 - день закінчення строку тимчасового ввезення вищевказаного автомобіля на територію України, однак протокол складений не був та будь-які заходи перевірки з цього приводу посадовими особами митних органів не вживались. Зважаючи на вищевказані обставини, правопорушення слід вважати саме 29.01.2023, а протокол про порушення митних правил №0274/UA500000/2025 було складено 11 квітня 2025 року, тобто через 2,2 роки після вчиненого ОСОБА_1 порушення митних правил.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Берзінь С.Л., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника Одеської митниці Ревенко Т.А., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ч. 1 ст. 495 МК доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до вимог ст. ст. 486, 489 МК, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції правильно встановив обставини правопорушення та на законних підставах визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 481 МК України законом передбачено адміністративну відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

Відповідно до ч. 6 ст. 380 МК тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України, тимчасове ввезення громадянами - нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Згідно з п.п. «в» п. 33 ст. 4 МК України, нерезиденти це - фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.

Як вбачається із матеріалів справи, автомобіль марки VW EOS SPORT р/н НОМЕР_2 (Великобританія), був ввезений на митну територію України ОСОБА_1 29.01.2022 року та станом на 11.04.2025 року не вивезений з митної території України.

До митного органу з метою продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу марки VW EOS SPORT р/н НОМЕР_2 (Великобританія) ОСОБА_1 не зверталася.

Документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, виданих компетентними органами (установами) та засвідчених в установленому порядку ОСОБА_1 не надав.

Таким чином ОСОБА_1 повинен був вивезти з митної території України (доставити до митниці призначення) даний транспортний засіб марки VW EOS SPORT р/н НОМЕР_2 (Великобританія), до 29.01.2023 року.

Однак, інформація щодо вивезення за межі митної території України даного транспортного засобу станом на 11.04.2025 відсутня.

Отже, апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи сторони захисту про те, що жодного доказу на підтвердження ввезення автомобіля на територію України, його невивизення з території України або будь-яких інших доказів, які б підтверджували склад та подію вказаного правопорушення матеріали справи не містять, та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України, за кваліфікуючою ознакою перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб.

Доводи апеляційної скарги про те, що строк накладення адміністративного стягнення сплинув, апеляційний суд вважає недоречними, враховуючи наступні обставини.

Так, сторона захисту стверджує, що інформація щодо невивезення ОСОБА_1 транспортного засобу у встановлений законом строк містилася у програмно-інформаційному комплексі «Єдина автоматизована інформаційна система митних органів України» (ЄАС), а тому була відомою митному органу станом на 29.01.2023 - день закінчення строку тимчасового ввезення вищевказаного автомобіля на територію України, однак протокол складений не був та будь-які заходи перевірки з цього приводу посадовими особами митних органів не вживались.

Зважаючи на вищевказані обставини, датою виявлення правопорушення представник вважає саме 29.01.2023, водночас протокол про порушення митних правил №0274/UA500000/2025 було складено 11 квітня 2025 року, тобто через 2,2 роки після вчиненого ОСОБА_1 порушення митних правил.

На переконання апеляційного суду, вказане правопорушення є триваючим, оскільки триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі №804/401/17.

Тому, навіть у разі притягнення особи до відповідальності за порушення ст.481 МК України, це не звільняє її від обов`язку вивезення за межі території України транспортного засобу, який є предметом правопорушення, та триває до виконання такого обов`язку або припиненням дії відповідної норми закону.

При цьому, як було встановлено в ході апеляційного розгляду справи на момент складання митницею матеріалів, в строк до 29.01.2023, в тому числі до теперішнього часу, автомобіль не вивезений.

Разом з тим, слід врахувати, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Одеською митницею було виявлено перебування вказаного транспортного засобу на митній території України з порушенням строку тимчасового ввезення до 11.04.2025, тобто до моменту перетину кордону ОСОБА_1 в зоні міжнародного автомобільного пункту пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці, в напрямку в`їзд в Україну, саме під час якого і було встановлено, що ОСОБА_1 було перевищено строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб, за наслідком чого в цей же день було складено протокол про порушення останнім митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо недотримання строків накладення стягнення не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи встановлене, у всій своїй сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.

Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, з урахуванням встановлених в суді апеляційної інстанції обставин, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

При цьому, представником в судовому засіданні не зазначено щодо будь-яких порушень у долучених до матеріалів справи митницею документів, або зазначення в них невірних чи неточних даних.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, оскільки вона є законною, обґрунтованою та вмотивовано, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, статтями 472, 529, 530 МК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргупредставника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Берзінь С.Л. – залишити без задоволення.

Постановусудді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 07.10.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов