Постанова від 29 жовтня 2025 р. у справі №522/22678/24-Е — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/6671/25

Справа № 522/22678/24-Е

Головуючий у першій інстанції Донцов Д. Ю.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Лозко Ю.П., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Єфімов Олександр Миколайович

на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 07 липня 2025 року

за клопотанням ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Сузір`я Будова», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання право власності та зобов`язання виконати умови договору

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог

У липні 2025 р. до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Єфімова О.М. про забезпечення позову, а саме з вимогами заборонити Споживчому товариству «Сузір`я будова» та іншим особам (ЄДРПОУ 40355181) будь-яким способом відчужувати (передавати) будь-яким іншим: фізичним особам; юридичним особам; компаніям будь-яких форм власності, форм організації та власності; комерційним об`єднанням будь-яких форм власності, форм організації та власності; некомерційним об`єднанням будь-яких форм власності, форм організації та власності; громадським організаціям будь-якої форми організації та належності; конфесійним організаціям будь-яких форм організації та належності; політичним організаціям будь-яких форм організації та власності; державним структурам та організаціям усіх рівнів; господарським структурам та організаціям усіх рівнів; підрозділам усіх рівнів Міністерства Оборони України, включаючи саме Міністерство Оборони України; суб`єктам правових відносин, не обмежуючись перерахованим вище, права на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,5 м2 загальною площею 46,5 м2 в об`єкті завершеного будівництва ЖК «Чотири сезони» 4-а секція, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування заяви зазначено, що з урахуванням інформації та небажання відповідача надавати документально-підтверджену інформацію, що стосується будівництва, передачі права добудови та будь-якої інформації щодо строків та термінів будівництва, у позивача є підстави вважати, що зазначений об`єкт завершеного будівництва може бути відчужено на користь третіх осіб, без його згоди, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судових рішень.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 07.07.2025 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Єфімова О.М. про забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Сузір`я Будова», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання право власності та зобов`язання виконати умови договору - відмовлено.

Ухвала суду вмотивована тим, що відсутня реальна загроза невиконання судового рішення у випадку прийняття його на користь позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Єфімов О.М. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, вважаючи його таким яке ухвалене за неповним з`ясуванням обставин та неправильним застосуванням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким заборонити Споживчому товариству «Сузір`я будова» та іншим особам будь-яким способом відчужувати (передавати) будь-яким іншим: фізичним особам; юридичним особам; компаніям будь-яких форм власності, форм організації та власності; комерційним об`єднанням будь-яких форм власності, форм організації та власності; некомерційним об`єднанням будь-яких форм власності, форм організації та власності; громадським організаціям будь-якої форми організації та належності; конфесійним організаціям будь-яких форм організації та належності; політичним організаціям будь-яких форм організації та власності; державним структурам та організаціям усіх рівнів; господарським структурам та організаціям усіх рівнів; підрозділам усіх рівнів Міністерства Оборони України, включаючи саме Міністерство Оборони України; суб`єктам правових відносин, не обмежуючись перерахованим вище, права на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,5 м2 загальною площею 46,5 м2 в об`єкті завершеного будівництва ЖК «Чотири сезони» 4-а секція, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що апелянт вважає, що СТ «Сузір`я ПЛЮС» вже отримало майнові права на спірну квартиру, яка належить їй у розмірі проінвестованої частки паю, та яка є предметом цього позову, і має намір у подальшому відчужити це майно на користь третіх осіб. При цьому ОСОБА_1 не укладала жодного нового правочину із зазначеним товариством та не визнає законними вимоги, щодо здійснення додаткової оплати. На думку апелянта, такі дії відповідача свідчать про намір припинити договірні відносини та передати закріплену за нею квартиру іншим особам, що створює реальний ризик утруднення або унеможливлення виконання можливого судового рішення у разі задоволення позову, а також перешкоджає ефективному захисту або поновленню її порушених чи оспорюваних прав. Також, стороною скаржників, зазначається, що квартира з будівельним номером АДРЕСА_3 проспект Гагаріна) 19-г, на кресленнях експлікації після завершення будівництва позначена номером 253, зважаючи на розташування, планування, розмір квартири, а також розмір пайового внеску зазначеного у Додатковій угоді до Договору асоційованого членства у споживчому товаристві №4/250-КР від 13.03.2018.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Єфімова О.М. надійшло клопотання в якому адвокат просить проводити розгляд без участі позивача та його представника.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зазначене узгоджується з роз`ясненнями, наданими судам у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що: "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від кожного конкретного випадка.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність взаємозв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 просить визнати за нею майнові права на квартиру АДРЕСА_4 Українки (колишня назва - проспект Гагаріна) 19-Г.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.03.2018 року між ОСОБА_2 та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» було укладено договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 4/250-КР.

19.07.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та СТ «Сузір`я будова» було укладено Додаткову угоду, відповідно до якої ОСОБА_2 іменується як первісний пайовик, а ОСОБА_1 як новий пайовик, і згідно даної угоди відбулась повна заміна первісного пайовика на нового пайовика, при цьому первісний пайовик повністю втратив усі права та обов`язки за Договором.

Звертаючись до суду з вищезазначеною позовною заявою, позивач зазначає, що нею було добросовісно виконано її договірні зобов`язання, а саме сплачено грошові кошти за договорами, в свою чергу СТ «Сузір`я будова» порушує свої обов`язки у частині вчасного будівництва, ігнорування запитів щодо надання інформації про строк/терміни будівництва та неналежного повідомлення про зміну забудовника.

Також, як зазначила позивач, у лютому 2024 року вона отримала смс повідомлення у месенджері Viber з таким текстом: «Шановний інвестор! Повідомляємо, що вже в березні розпочинається добудування 4-го будинку та паркінгу ЖК «Чотири сезони». Майте на увазі, що СТ «Сузір`я Будова» втратило право забудови земельної ділянки на АДРЕСА_5 , про що ми повідомляємо офіційним листом. Добудовувати 4-й будинок та паркінг буде новий кооператив «Сузір`я Плюс», куди ми Вас запрошуємо перейти. З початком будівництва інвестори, які вирішать залишитися в старому кооперативі «Сузір`я Будова», мають право забрати внесену суму в гривні. Гарного дня!».

Також, інформація про перехід прав забудовника була відображена на сайті https://budova.ua/ua/ у розділі новин, що стосуються будівництва ЖК «Чотири сезони» де зазначалось, що поновлюється будівництво 4 секції цього житлового комплексу та право добудови, у результаті домовленостей з Міністерством оборони України, перейшло до СТ «Сузір?я Плюс», у зв`язку із чим для отримання квартир інвестори повинні укласти відповідні договори з СТ «Сузір`я Плюс».

Також, позивачкою зазначається, що у березня 2024 року їй прийшло сповіщення з номера телефону ( НОМЕР_1 ) у месенджері Viber з таким текстом: «Вітаємо! Повідомлення про крайній термін! Нагадуємо, що спільною метою всіх учасників процесу є завершення будівництва і здача в експлуатацію 4 будинку та паркінгу до кінця 2024 року через виповнення рішення Верховного суду щодо виділення 11017,34 м2 Міноборони, замовнику будівництва на АДРЕСА_5 . У зв`язку з цим акцентуємо вашу увагу, що процес переходу інвесторів до СТ «Сузір`я Плюс», якому належить право добудування об`єкта, не може тривати нескінченно. Споживче товариство лояльно ставилося до відтермінування строків перепідписання договорів, але до кінця квітня кооператив має через ТОВ «УВГП Система» звітувати Міноборони, як просувається процес акумулювання коштів для виповнення рішення суду. Саме тому оголошується крайній термін для можливості перепідписання договору - 20 квітня 2024 року. Після оголошеної дати кооператив залишає за собою право редагування комерційної вартості квадратного метра. Чекаємо вас на Великій Арнаутській, 39 за попереднім записом НОМЕР_2».

02 квітня 2024 року позивачці прийшло сповіщення з номера телефону (063-766-54 88) у месенджері Viber з фотографією листа, у якому зазначалось: « ОСОБА_3 ! Між Вами та Споживчим товариством «Сузір`я будова» у 2018 р. було укладено Договір асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/250-КР від 13.03.2018 р. Вказаний Договір укладено на підставі Договору про спільну діяльність, який було припинено у зв`язку з неможливістю його виконання через зміни умов, що виникли із рішення суду у. справі №916/1674/18 щодо збільшення частки відшкодування перед контрагентом по договору пайової участі у будівництві та неможливістю виконання Споживчим товариством «Сузір`я будова» збільшення частки у зв`язку з тим, що Споживче товариство «Сузір`я будова» є прибутковою організацією, яка існує на внески членів та асоційованих членів, чого недостатньо для здійснення будівництва квартир за додатковими вимогами Міністерства оборони України. Повідомляємо, що право Споживного товариства «Сузір`я будова» на подальше використання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_5 скасовано як результат вищезазначеної причини. Тому об`єкти (квартири, паркінги, нежитлові приміщення, комори), вказані в Договорах асоційованого членства, не можуть бути передані членам. Метою Споживчого товариства «Сузір`я будова» залишається забезпечення житлом членів товариства, для реалізації чого у разі необхідності Споживче товариство буде вживати заходів для здійснення будівництва та виконання обов`язків перед членами на іншій ділянці. У випадку, якщо ви хочете розірвати Договір та повернути сплачені за Договором кошти, звертайтесь до офісу за адресою вул. Велика Арнаутська, 39 або за телефоном: НОМЕР_1».

15 квітня 2024 року Позивачу ОСОБА_1 прийшло сповіщення з номера телефону ( НОМЕР_1 ) у месенджері Viber з шаблонами документів, а саме: договір про зарахування зустрічних позовних вимог, договір про переведення боргу, додаткова угода до договору асоційованого членства у споживчому товаристві та договір асоційованого членства у споживчому товаристві (СП «Сузір`я плюс»).

Як зазначає, позивачка ОСОБА_1 , вона ознайомилась із зазначеними шаблонами і була здивована, що у неї наявний «борг», оскільки відповідно до Довідки №54-H від 19.07.2018 виплатила свою частину паю. У переписці вона ставить питання у месенджері Viber: «Я подивилася договори, там написано про виплати боргу, але в мене нема боргу, квартира сплачена в повному обсягу, тоді мені на підписання який договір?» У відповідь ОСОБА_1 отримала відповідь з номера телефону ( НОМЕР_1 ) у месенджері Viber: «У вас з`явиться борг має на увазі доплату після підписання договору».

Таким чином, позивач вважає, що СТ «Сузір`я плюс» підтверджує, що вже отримало майнові права на спірну квартиру від СТ «Сузір`я будова», яка є предметом цього позову та зазначає, що в подальшому має намір відчужувати нерухоме майно на користь третіх осіб.

Крім того, позивач вважає, що дії відповідача свідчать про наміри припинити договірні відносини та передати закріплену за позивачем квартиру іншим особам, а тому невжиття необхідних та адекватних заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Ураховуючи те, що предметом заявленого позову є майнові права на спірну квартиру, а відповідач є власником спірного майна, та не обмежений у праві розпорядження цим майном, зокрема відчужити його на користь третіх осіб, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив порушене заявником питання щодо забезпечення позову без дотримання практики ЄСПЛ щодо ефективного способу захисту прав позивача у національному законодавстві та безпідставно відмовив у застосуванні заходів забезпечення позову ОСОБА_1 .

Колегія суддів, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, вважає за необхідне застосувати вид забезпечення позову як заборона в будь-який спосіб відчужувати (передавати) будь-яким іншим особам право власності на квартиру АДРЕСА_1, оскільки такий вид забезпечення позову співмірний заявленим позовним вимогам, та є єдиним ефективним способом захисту прав позивача.

Апеляційний суд вважає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову шляхом заборони відчужувати спірне майно є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування такого виду забезпечення позову, оскільки таке майно після подання позивачем позову до суду та відкриття провадження у справі може бути відчужене відповідачем на користь інших осіб. Такий захід забезпечення позову може гарантувати виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Вказаний вид забезпечення позову колегія суддів вважає найефективнішим заходом захисту прав позивача, оскільки цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Зокрема колегія суддів зазначає, що згідно ч.4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до приписів ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується, а також спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Враховуючи викладене, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття такого заходу забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій. Крім того, запропонований позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обмежується лише можливість відчуження спірного майна.

Також слід відмітити, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для вирішення справи по суті спору, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовується для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Також, колегія суддів вважає за потрібним зауважити, що у разі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені можливості звернутись до суду з питанням про скасування заходів забезпечення позову.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права то відповідно до положень ст. 374, ст. 379 ЦПК України це є підставою для того, щоб апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Керуючись ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Єфімов Олександр Миколайович, задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 07 липня 2025 року про відмову у забезпеченні позову скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити СПОЖИВЧОМУ ТОВАРИСТВУ «СУЗІР`Я БУДОВА» (адреса місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25; код ЄДРПОУ 40355181) в будь-який спосіб відчужувати (передавати) будь-яким іншим особам право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді Ю.П. Лозко

В.В. Кострицький