Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №766/17625/20 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/17625/20

н/п 2/766/5334/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року? ? ? ? ? ? м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Єпішина Ю.М.

за участю секретаря судового засідання? ? ? ? Царенко Д.Р.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Реви С.Л. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Херсоні ради, про виключення відомостей з актового запису про народження дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Долгополов Олександр Вікторовичв інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Херсоні ради, про виключення відомостей з актового запису про народження дитини, посилаючись на те, що 18.02.1995 року між позивачем та відповідачем зареєстрований шлюб. Під час шлюбу у них народилася спільна дитина ОСОБА_4 . З 2000 року спільне життя сторін не склалося та позивач проживав окремо від дружини та дитини. Рішенням суду від 01.06.2005 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано та зазначеним рішенням суду встановлено, що відповідач з 2000 року мешкала ОСОБА_5 і ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна донька, але вони не мають можливості зареєструвати дитину оскільки позивач є законним чоловіком відповідача. В жовтні 2020 року позивач дізнався, що його і відповідача позбавили батьківських прав відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Саме з цього рішення позивач дізнався що зареєстрований батьком ОСОБА_3 . На запит адвоката отримано відповідь, що відомості щодо батька дитини внесено по заяві матері дитини. З огляду на викладене, просив: виключити запис про ОСОБА_1 як батька з актового запису № 401 від 02.08.2005 року Корабельного районного відділу у місті Херсоні відділу державної реєстрації актів цивільного стану про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою від 09.12.2020 року, відкрито провадження у справі за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою від 24.09.2021 року по справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу.

Ухвалою від 05.01.2022 року відновлено провадження у справі.

Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 року «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.

Після відновлення роботи суду, та проведення інвентаризації, розгляд справи продовжено.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити у повному обсязі. Заперечень проти заочного рішення не надійшло.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем його проживання, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України. Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористалася. Документів, що підтверджують поважність причин відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Якщо фізична особа звертається до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, такий документ повинен бути підписаний електронним цифровим підписом. Даний висновок узгоджується з Постановою від 13.09.2023 № 204/2321/22 Верховний Суд. Велика Палата.

Суд не приймає до уваги надану особами зазначеними в заявах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заяви про розгляд справи без участі та фактичне визнання позовних вимог, оскільки зазначені заяви не скріплені електронним цифровим підписом заявників.

Представник третьої особи Дніпровської районної у м. Херсоні ради, в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася.

09.02.2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд даної справи.

? ? ? ? За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

? ? ? ? ? ? ? Суд, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з приписами ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до норми ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

За вимогами ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Ст. 51 Конституції України, ч. ч. 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини (ч. 1 ст. 136 Сімейного кодексу України). Частина 2 ст. 136 Сімейного кодексу України передбачає, що у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.02.1995 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Дніпровським відділом РАЦС м.Херсона за актовим записом № 74. ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідача та позивача народилася донька ОСОБА_3 про що Відділом державної реєстрації цивільного стану Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні складено відповідний актовий запис за № 401. Батьком народженої дитини було записано позивача ОСОБА_1 .

01.06.2005 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано відповідно до рішення Комсомольського районного суду м.Херсона, справа № 2-2939/05.

Даним рішенням встановлено, що між сторонами відсутні шлюбні відносини, від спільного проживання ОСОБА_2 з гр. ОСОБА_5 народилася дитина, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

У випадку преюдиційного установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиційного рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відродження у мотивувальній частині судового акта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17).

Подібні правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? у постановах: від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), від 08 червня 2021 року у справі №662/397/15-ц (провадження № 14-20цс21).

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Даний висновок узгоджується з Постановою Верховного Суду від? ? 20.06.2022 року у справі № № 756/10472/15-ц, провадження № 61-14042св21.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 30.03.2015 року позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стосовно їх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач вважає, що актовий запис про народження дитини, в якому він записаний батьком дитини ОСОБА_3 не відповідає дійсності, і відомості про нього як батька повинні бути виключені, оскільки він? ? не є батьком ОСОБА_3 .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.09.2021 року за клопотанням представника позивача було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проте згідно повідомлення директора Миколаївського НДЕКЦ від 21.12.2021 року № 19/115/09-19365-2021 відповідач ОСОБА_2 до експертної установи для відбору порівняльних зразків не з`явилася. Ухвалу про призначення експертизи повернуто без виконання.

Згідно із пунктом 9 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, зокрема висновку експертизи, у тому числі судово-генетичної.

Згідно з п. 11 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК) шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Таким чином, у даній категорії справ для встановлення кровного споріднення передбачено проведення судово-генетичної експертизи.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

Не дивлячись на рівність вищезазначених доказів, основним і найбільш достовірним є генетична експертиза. Її вірогідність складає 99.99%. Висновок судово-генетичної експертизи є підставою для категоричного висновку про відсутність кровного споріднення між батьком та дитиною, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення/спростування батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Хоча висновок експерта для суду не є обов`язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 89 ЦПК України, у справах про оспорювання батьківства він має особливе, вирішальне значення. Він містить дані спеціального характеру, які тісно пов`язані з предметом доказування, і не може бути замінений ніякими іншими засобами доказування, оскільки вони не містять достатньої інформації.

Такого висновку додержується Європейський суд з прав людини. Суд зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року N 3451/05, § 34, «Kalacheva V. Russian Federation»).

Відповідно до ч. 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Судом встановлено, що відповідач, не з`являлася до експертної установи для забору біологічних зразків, що свідчить про її ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі.

Нез`явлення відповідача разом до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи, свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про відсутність кровного споріднення з дитиною.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не довела наявність поважних підстав, які перешкоджали їй з`явитися до експертної установи для надання відповідних зразків.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, встановлення, чи є особа біологічним батьком, окрім захисту немайнового права самої особи, яка записана батьком дитини, відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 136 СК України, також є і в інтересах самої дитини, оскільки може представляти важливість з точки зору історії її хвороб, донорства тощо.

Верховний суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що у разі підтвердження факту ухилення відповідача від прийняття участі в призначеній судово-генетичній експертизі та від надання експертам зразків своєї крові, внаслідок чого проведення призначеної експертизи не відбулось і ці обставини позбавили позивача надати суду докази з приводу визначення кровної спорідненості між ним та дитиною, суд повинен застосовувати положення ст. 109 ЦПК України, оскільки тест ДНК станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; доказова цінність такого тесту переважає будь-який доказ на підтвердження, або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії.

Згідно ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Право особи, яка записана батьком дитини, оспорити своє батьківство закріплено у нормах СК України, а тому твердження відповідача, що дитина народжена у сім`ї, апріорі є дитиною саме цієї подружньої пари, і позов про оспорення батьківства є таким, що не відповідає нормам Сімейного кодексу, не приймається судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Позивач має право звернутися з позовом про оспорювання батьківства до досягнення дитиною 18 років, це є його правом, яке передбачено та захищається нормами Конституції України, Сімейного кодексу та ЦПК України. Презумпція батьківства не позбавляє особу, яка записана батьком дитини, відповідно до ст. 122, 124, 126, 127 СК України, прав оспорити своє батьківство.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.? ?

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 СК України, кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою, враховуючи відмову відповідача від проходження генетичного дослідження без наявності поважних підстав, дають об`єктивні підстави вважати, що позовні вимоги щодо виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір по справі складає 840,80 грн., за подання позовної заяви.

Оскільки позовні вимоги задоволено, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено 19.02.2026 року.

На підставі викладеного, ст. ст. 7, 122, 125, 128, 130, 134-135 СК України, керуючись ст.ст. 6-13, 76-79, 81, 82, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Херсоні ради, про виключення відомостей з актового запису про народження дитини - задовольнити.

Виключити відомості про батька – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) з актового запису № 401 від 02.08.2005 року про народження дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП не встановлено адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не встановлено, адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Херсоні ради, адреса: м.Херсон, вул.? ? Перекопська, 166.

Суддя: ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Ю.М.Єпішин