Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №686/25607/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/25607/25

Провадження № 33/820/18/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Степанюка А.М., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Яхієва О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2025 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2025 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

За постановою суду, ОСОБА_1 31.08.2025 близько 02 год. 21 хв. рухаючись по пров. В. Пилипчука, 1 у м. Хмельницькому, в порушення п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом Chrysler 200, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного приладу - газоаналізатора алкотест «Drager ARBH № 0632» (тест 309) - результат 2,34 проміле.

Указаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2025 року скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, незважаючи на поважність причин неявки, не надав можливості особі, що притягується до адміністративної відповідальності реалізувати надані їй процесуальні права чим допустив порушення ст.6 Конвенції в частині доступу особи до правосуддя зважаючи на наступне.

Зазначає, що 12 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду у справі із клопотання, у якому просив відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки мав намір укласти договір із захисником і скористатися професійною правничою допомогою. Розгляд справи було відкладено на 14 годину 30 хвилин 29.09.2025 року.

29.09.2025 ОСОБА_1 повторно звернувся до Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням, у якому просив відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки захворів та перебував на лікарняному, докази перебування на лікарняному зобов`язався надати після завершення лікування. Однак, всупереч вищевикладеного, суд першої інстанції позбавив останнього права взяти участь у судовому розгляді, проігнорував вказану ним у клопотанні причину відкладення судового розгляду та фактично порушив його право на захист та можливість реалізувати свої права встановлені КУпАП.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явився. Неявка особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП.

Заслухавши пояснення захисника Яхієва О.А., дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судом першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.283-284 КУпАП, справу розглянуто відповідно до вимог ст.280 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №438165 від 31.08.2025, у вказаний день ОСОБА_1 близько 02 год. 21 хв. рухаючись по пров. В. Пилипчука, 1 у м. Хмельницькому, в порушення п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом Chrysler 200, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного приладу - газоаналізатора алкотест «Drager ARBH № 0632» (тест 309) - результат 2,34 проміле.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 438165 від 31.08.2025, відомостями тестування на алкоголь від 30.08.2025 за допомогою приладу «Драгер алкотест 6810» (результат тесту №309 – 2,34 проміле);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (огляд проведено у зв`язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння від 31.08.2025;

- відеозаписом, на якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення.

Апеляційний суд приходить до висновку, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, не суперечать фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції позбавив останнього права взяти участь у судовому розгляді, проігнорував вказану ним у клопотанні причину відкладення судового розгляду та фактично порушив його право на захист та можливість реалізувати свої права встановлені КУпАП не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

При цьому ст.268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно матеріалів справи у судове засідання 29.09.2025 ОСОБА_1 повторно не з`явився, повідомлявся про час та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. 12.09.2025 направив на адресу суду клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв`язку із наміром укласти договір про надання правничої допомоги із адвокатом. Указане клопотання суддею було задоволено, судове засідання відкладено на 29.09.2025.

29.09.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Зі змісту указаного клопотання слідує, що ОСОБА_1 має намір укласти договір про надання правничої допомоги із адвокатом 06.10.2025, однак жодних доказів поважності причин повторної неявки у судове засідання до суду не надав.

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання з неповажних причин, а тому з урахуванням вимог ч.2 ст.268 КУпАП провів розгляд у відсутності належним чином повідомлених осіб.

При цьому, ОСОБА_1 у повному обсязі під час судових засідань було реалізовано право надавати пояснення, заявляти клопотання та інші права, передбачені законом, користуватися професійною правничою допомогою адвоката.

Крім того, процесуальні права ОСОБА_1 були в повній мірі поновлені апеляційним судом, яким розглянуто апеляційну скаргу.

Тож, апеляційний суд не вбачає у діях суду першої інстанції ознак упередженості, необ`єктивності та формальності підходу до розгляду цієї справи, доказів на підтвердження зворотного не надано, тому суд не може погодитися з наведеними вище доводами апелянта про порушення судом першої інстанції права на захист особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Володимир БАРЧУК