Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №635/1567/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1567/26

Провадження № 3-в/635/8/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року смт Покотилівка Харківський район Харківська область

Суддя Харківського районного суду Харківської області Даниленко Т.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови Харківського районного суду Харківської області від 19.02.2026 у справі № 635/1567/26 Провадження 3/635/963/2026

В С Т А Н О В И В:

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 19.02.2026, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 17 000 грн.

25.02.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Харківського районного суду Харківської області від 19.02.2026 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн на 12 місяців, посилаючись на те, що на даний час проходить військову службу в умовах воєнного стану та виконує службові обов`язки в районі ведення бойових дій. Особливості проходження служби, підвищені ризики для життя та здоров`я, а також обмежені можливості щодо додаткових джерел доходу об`єктивно ускладнюють його матеріальне становище. Сплата штрафу в повному обсязі одноразово є для нього фінансово обтяжливою та може негативно вплинути на забезпечення його базових потреб під час проходження військової служби.

Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Положеннями ч. 1 ст. 307 КУпАП визначено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Можливість розстрочки сплати штрафу передбачена положеннями ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Згідно з ст. 3 вказаного закону, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі у тому числі постанов судів у справах про адміністративні правопорушення.

Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).

Суд також звертає увагу, що попри відсутність в Кодексі України про адміністративні правопорушення положень, що безпосередньо регулюють питання розстрочення сплати штрафу, подібну можливість надає засудженим Кримінальний кодекс України.

Так, згідно ч. 4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 по справі № 263/10894/2020, в ситуаціях, коли нормами КУпАП чітко не врегульовано ті чи інші питання, суди відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. У цьому випадку найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство.

ЄСПЛ неодноразово вказував на кримінально-правовий характер адміністративних правопорушень.

Ураховуючи наведене, вказана справа про адміністративне правопорушення підпадає під дію кримінального аспекту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, становище правопорушника у справі про адміністративне правопорушення не може бути гіршим, ніж становище засудженого у кримінальній справі, оскільки протилежний підхід призвів би до порушень загальних засад справедливості судочинства та верховенства права.

За таких обставин суд дійшов висновку, що розстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу не суперечить законодавству України і відповідатиме завданням вжиття заходів примусу на засадах справедливості, верховенства права, гуманізації та індивідуалізації.

Вирішуючи заяву про розстрочення виконання постанови, суд з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою з огляду на каральну мету стягнення провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року), дане питання слід розглянути за аналогією закону відповідно частини 4 статті 53 КК України, відповідно до якої з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Враховуючи розмір штрафу, суд враховує, що сплата ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17000 грн одним платежем становитиме для нього надмірний тягар, та на підставі ч. 2 ст. 301 КУпАП дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови суду підлягає задоволенню, та вважає за можливе розстрочити сплату штрафу в повному обсязі та призначити штраф із розстрочкою виплати строком на дванадцять місяців, а саме з 1 по 11 платіж необхідно сплатити по 1420 грн, та 12 - в сумі 1380 грн.

Згідно ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Керуючись ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 40-1, 283-285, 301, 304, КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови Харківського районного суду Харківської області від 19.02.2026 у справі №635/1567/26 Провадження 3/635/963/2026 – задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 сплату суми штрафу у розмірі 17000 гривень строком на 12 місяців зі сплатою штрафу щомісячно, протягом дванадцяти місяців, а саме з 1 по 11 платіж необхідно сплатити по 1420 грн, в 12 - 1380 грн, починаючи з дня набрання постановою законної сили.

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату штрафу, шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

Після сплину строку, на який відстрочено виконання постанови, у разі не сплати штрафу особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту закінчення строку розстрочки сплати штрафу.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Т.П.Даниленко