Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №734/5486/25 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/359/26 Справа № 734/5486/25

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 лютого 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді – Домашенка Ю.М.,

секретар судового засідання – Легкобит І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтований наступним.

28.06.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 154372170, згідно з яким Первісний кредитор надав Відповідачу кредит у розмірі 5000 грн строком на 16 днів зі сплатою процентів за користування кредитом.

28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» і ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за вказаним Кредитним договором.

03.01.2019 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» і ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20190103, згідно з яким Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за вказаним Кредитним договором.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 12064 грн, з яких: 5000 грн – сума заборгованості, 7064 – проценти.

Зважаючи на викладене, Позивач просить позов задовольнити та стягнути заборгованість з Відповідача в розмірі 12064 грн.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник Позивача у позові зазначив про розгляд справи без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

20.01.2026 Відповідач шляхом подання телефонограми заявив про відкладення судового засідання, призначеного о 12:15 год 22.01.2026, у зв?язку з неотриманням позовної заяви та просив повторно надіслати йому ухвалу про відкриття провадження у справі та примірник позовної заяви.

Судове засідання відкладено.

22.01.2026 Відповідачу повторно надіслано за адресою зареєстрованого місця проживання копію ухвали про відкриття провадження у справі, судову повістку та примірник позовної заяви. Поштове відправлення повернуто на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».

16.02.2026 Відповідач шляхом надіслання до суду звернення в електронній формі, зазначив, що не отримав жодного документа.

16.02.2026 ухвалу про відкриття провадження у справі та примірник позовної заяви надіслано Відповідачу на адресу його електронної пошти. До того ж надіслано повістку про виклик до суду. Відправлення отримано.

24.02.2026 Відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 15:30 год 25.02.2026, мотивуючи це тим, що він не був повідомлений про розгляд справи, не отримав копію позовної заяви з додатками.

Цього ж дня Відповідачу повторно надіслано позовну заяву на адресу електронної пошти. Відправлення отримано.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З письмової згоди представника позивача суду ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

28.06.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 154372170. Відповідно до його умов позичальник зобов`язується надати Відповідачу кредит у розмірі 5000 грн строком на 16 днів. Дата повернення кредиту – 14.07.2019. Процентна ставка – 0.33 % від суми кредиту за кожний день користування таким. Процентна ставка, відсотків річних – 120.45 %.

28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» і ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

Пунктом 2.1 даного Договору передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Позивачем не надано реєстру (витягу з реєстру) прав вимоги, який би підтверджував перехід права вимоги за Кредитним договором № 154372170 від 28.06.2019 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», доказів, що підтверджували б передачу грошових коштів як плату за відступлення прав вимоги.

03.01.2019 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» і ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20190103, згідно з яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Згідно з Реєстром прав вимоги № 8 від 28.05.2020 до Договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019 передано до Позивача право грошової вимоги за Кредитним договором № 268662583 в розмірі 12064 грн, з яких: 5000 грн – тіло кредиту, 7064 грн – відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно положень ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 статті 519 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17, від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16.

Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Як убачається з матеріалів справи, у додатках до позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відсутні копія реєстру (витягу з реєстру) прав вимоги, який би підтверджував перехід права вимоги за Кредитним договором № 154372170 від 28.06.2019 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», докази на підтвердження оплати за Договором факторингу № 28/1118-01.

Водночас суд ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17, відносно того, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на викладене, Позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до Відповідача за вказаним Кредитним договором № 154372170 від 28.06.2019 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Отже, не є доведеним і наступний перехід права вимоги за Кредитним договором до Позивача.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що Позивачем Товариством із обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не доведено набуття прав первісного кредитора, отже, у Позивача відсутні відповідні правові підстави на пред`явлення вимог за Кредитним договором № 154372170, укладеним 28.06.2019 між ТОВ ««МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України,

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ: 35625014).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РРНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Юрій ДОМАШЕНКО