Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №591/8191/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/8191/25

Провадження № 2/591/1933/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Косар А. І.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики

інші учасники справи

представник позивача Москаленко Маргарита Станіславівна

представник відповідача ОСОБА_2

УСТАНОВИВ:

У липні 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» через представника подало до Зарічного районного суду м. Суми позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики, в якому просить стягнути заборгованість за Договором позики № 4615693 від 28.09.2023 у розмірі 32 585.50 грн, та судові витрати у розмірі 3 028.00 грн. Заявлені вимоги мотивовано тим, що позивач у справі набув права вимоги до боржників за укладеними договорами факторингу, у тому числі, і щодо відповідача ОСОБА_1 на суму боргу, заявлену до стягнення. За ствердженням позивача, з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. При нормативному обґрунтуванні позову позивач посилався на висновки Верховного Суду, викладені у справі № 732/670/19 (постанова від 09 вересня 2020 року), у справі № 404/502/18 (постанова від 23 березня 2020року), у справі № 127/33824/19 (постанова від 07 жовтня 2020 року).

25.08.2025 представник відповідача подала відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог за необгрунтованістю. В обґрунтування вказано на те, що заявлені вимоги не грунтуються на умовах договору і наданому позивачем розрахунку щодо суми позики; з розрахунку не можливо встановити які саме умови договору було порушено та перевірити правильність нарахування відсотків; відсутні належні докази перерахування кредитних коштів; строк кредитування по договору №4615693 від 28.09.2023 складає 15 днів, отже нарахування відсотків по кредиту поза його межами є протиправним; нарахування пені за прострочення виконання за договором в силу закону підлягає списанню кредитодавцем; відсутні належні і допустимі докази передачі права вимоги до відповідача від первісного кредитора до позивача; не надано підтвердження сплати первісному кредитору коштів за Договором факторингу. Жодна вимога про стягнення заборгованості за договорами не містить вимогу про стягнення неустойки. Крім того, відповідач є військовослужбовцем, і на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

29.08.2025 представник позивача в системі Електронний суд сформував відповідь на відзив, відповідно до якої просить суд поновити строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи докази надані до відповіді на відзив. У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи, щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення. Відповідь на відзив мотивовано такими аргументами: Відповідачем 28.09.2023 укладено з первісним кредитором Договір позики №4615693 і 30.09.2023 додаткову угоду №4615693 до Договору позики №4615693, яка з технічної помилки не долучена до позову. Договір підписаний за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, є чинним, а тому укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання ним зобов`язань та які б спростували суму заборгованості. Перерахування коштів на платіжну картку позичальника здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури у безготівковій формі і підтверджено інформаційною довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС». Розрахунок заборгованості за договором позики первісного кредитора не суперечить розрахунку заборгованості позивача. У відповідності до умов укладеного договору передбачено умови та строки нарахування відсотків за користування коштами. Підписуючи договір позики, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів». Заміна кредитора у зобов`язанні відповідає чинному законодавству, не є перешкодою для реалізації відповідачем свого зобов`язання по сплаті заборгованості на рахунки первісного позикодавця і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України. Звертає увагу суду, що відповідно до роз`яснень Національного Банку України, для звільнення військовослужбовців, військовозобов`язаних від нарахувань, зокрема, процентів за користування кредитом відповідно до пункту 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», такі позичальники мають надати до Банку документи, що підтверджують їх призов під час мобілізації та проходження військової служби та відповідають переліку документів, зазначеним у листі Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142. За ствердженням позивача, надана відповідачем довідка не містить відомостей про те, що відповідач є військовослужбовцем призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, чи є військовослужбовцем під час дії особливого періоду, який брав або бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони…, який перебував або перебуває безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Отже, відповідачем не доведено що на нього поширюються пільги передбачені пункту 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Аналогічний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №642/548/21. Відповідачем обрано спосіб захисту як спростування аргументів шляхом їх недоведеності, тобто фактично сторона захисту не заперечує факт, але намагається показати, що позивач не довів його належним чином.

Рух справи у суді першої інстанції

29 липня 2025 року Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження за цим позовом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не надійшло.

25.08.2025 відповідач подав відзив.

29.08.2025 позивач подав відповідь на відзив.

11 вересня 2025 року Ухвалою суду задоволено клопотання ТОВ «ФК «ЄАПБ» та витребувано від АТ КБ ПриватБанк інформацію що містить банківську інформацію.

05.01.2026 від АТ КБ ПриватБанк надійшла витребувана інформація.

25 лютого 2026 року Ухвалою суду поновлено ТОВ «ФК «ЄАПБ» процесуальний строк для подання доказів та долучено до матеріалів справи № 591/8191/25 докази, подані разом із відповіддю на відзив 28.08.2025.

Фактичні обставини справи встановлені судом

28.09.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (за договором - позикодавець) та відповідачем ОСОБА_1 (за договором - позичальник) було укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 4615693 (надалі - договір позики) шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції зі застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно зі Законом України «Про електронну комерцію. Договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) DDFU8bLeca, про що свідчать положення п. 20, 21, 28 договору.

Згідно з п. 1 договору позики за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі позику), на погоджений умовами договору строк (надалі - строк позики), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

У п. 2 договору позики зазначено параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів, а саме: сума позики - 3 7000.00 грн (п. 2.1); строк позики (строк договору) - 15 днів (п. 2.2); процентна ставка (базова) в день - 3.00 % (п. 2.4); дата надання позики - 28.09.2023; дата повернення позики (останній день) - 13.10.2023; знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики - 0.01 %; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період воєнного стану) - 3.50 %; пеня в день (не застосовується в період воєнного стану) - 3.50 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 844442.32 %; орієнтовна загальна вартість позики - 5 365.00 грн.

Відповідно до п. 4 договору позики проценти за договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу певного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього договору.

Згідно з п. 5.5 договору позики позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за договором позикодавець має право без згоди позичальника передати свої права кредитора (відступити право вимоги) за договором, залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості…..

У п. 6 договору позики зазначено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за ставкою 3.00% (ставка незмінна протягом всього строку позики), якщо інше не буде зазначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку, позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.

Згідно з п. 20 договору позики цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи зі застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно зі Законом України «Про електронну комерцію».

Позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою системи BankID НБУ (п. 22 договору позики).

Згідно з п. 23 договору позики договір укладено із використанням веб-сайту http://clickcredit.ua/. Сторони узгодили наступний спосіб надсилання (у тому числі повторного) підписаного договору позичальнику: примірник договору надсилається на електронну пошту позичальника, вказану у договорі. Примірник договору також доступний позичальнику в особистому кабінеті. Засвідчена копія договору на папері надається позичальнику за його письмовим зверненням, яке розглядається у порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».

У п. 28 договору позики зазначено відомості про позичальника, а саме: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;РНОКПП: НОМЕР_1 ; відомості про паспортні дані: НОМЕР_2 ; поштова адреса: АДРЕСА_1 ; тел.: НОМЕР_3 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Рахунок: НОМЕР_4 ; електронний підпис одноразовим ідентифікатором: MH3XSnFdY.

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору позики № 4615693 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 28.09.2023, передбачено та зазначено такі умови: дата видачі кредиту/дата платежу; кількість днів у розрахунковому періоді; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період; сума кредиту за договором/погашення суми кредиту; проценти за користування кредитом; реальна річна процентна ставка; загальна вартість кредиту.

30.09.2023 між ТОВ "ФК "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 4615693-1 до договору позики.

Згідно п.1 до додаткової угоди до договору позики на підставі звернення позичальника, здійсненого за допомогою засобів інформаційно- телекомунакаційної системи, позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 3 700.00 грн на 4 300.00 грн. Таким чином, загальний розмір позики становить 8 000.00 грн.

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору позики № 4615693 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 28.09.2023 зі змінами, внесеними згідно додаткової угоди № 4615693-1 від 30.09.2023, передбачено та зазначено такі умови: дата видачі кредиту/дата платежу; кількість днів у розрахунковому періоді; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період; сума кредиту за договором/погашення суми кредиту; проценти за користування кредитом; реальна річна процентна ставка; загальна вартість кредиту.

У зв`язку зі збільшенням загального розміру позики введенням нової процентної ставки за перший період користування збільшеною сумою позики (38.88%) змінюється орієнтовна загальна вартість позики у сумі 11 342.00 грн.

Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору і набирає чинності з дати її підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором та Додатковою угодою.

Згідно з випискою за договором за період 28.09.2023 по 02.10.2023 на картковий рахунок № НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_1 було здійснено зарахування коштів у сумі 3 700.00 грн, 30.09.2023 - 4 300.00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, виконаного первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», сума заборгованості відповідачки за період з 28.09.2023 по 20.03.2024 (останній день нарахування відсотків 11.01.2024) становила 32 585.50 грн, у тому числі: заборгованість по основному боргу - 8 000.00 грн; заборгованість за відсотками - 24 685.50 грн.

Заборгованість нарахована за період - 103 днів, з яких за період з 28.09.2023 по 12.10.2023 з розрахунку 0,01 % у день користування кредитом, та з 14.10.2023 по 20.03.2024 з розрахунку 3.00 % у день користування кредитом.

Також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем було здійснено оплати на погашення заборгованості у загальній сумі 100.00 грн, а саме: 17.10.2023 - 50.00 грн, 18.10.2023 - 50.00 грн.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (фактор) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (клієнт) було укладено договір факторингу № 14/06/21 (ас 8) та низку додаткових угод до нього (28.07.2021, 13.06.2022, 20.03.2024).

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно з додатком № 1, та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому - передачі відповідного реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому - передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

У день, коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників, клієнт зобов`язаний передати фактору інформацію згідно з реєстром боржників в електронному виді за формою, наведеною у додатку № 5 до цього договору, на підставі акту прийому-передачі інформації згідно з реєстром боржників в електронному вигляді (додаток № 6).

Відповідно до п. 3.1 договору факторингу загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром боржників, ціна продажу та одинична ціна визначаються у додаткових угодах до цього договору окремо для кожного реєстру боржників і вказується в таких реєстрах боржників.

Фактор сплачує клієнту 100 % ціни продажу протягом 7 робочих днів з моменту передачі по акту прийому - передачі відповідного реєстру боржників шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта, вказаний у розділі 10 даного договору (п. 3.2 договору факторингу).

Клієнт зобов`язується надати документацію по боржниках, зазначених у реєстрі боржників, протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту прийому - передачі відповідного реєстру боржників, але у будь-якому разі не раніше сплати фактором ціни продажу заборгованості (п. 4.1 договору факторингу).

З копії платіжної інструкції від 26.03.2024 № 21043 слідує, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошові кошти у сумі 2 198 520.05 грн за відступлення права вимоги згідно з додатковою угодою № 21 від 20 березня 2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 без ПДВ (ас 15).

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників від 20 березня 2024 року за договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) прийняло реєстр боржників № 20 від 20 березня 2024 року кількістю 3353, після чого з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників, і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 20 березня 2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у загальній сумі 32 585.50 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 7 900.00 грн; заборгованість по процентами - 24 685.50 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, виконаним позивачем, заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом 31.05.2025 за період з 20.03.2024 по 31.05.2025 становить загальну суму 32 585.50 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 7 900.00 грн; заборгованість по процентами - 24 685.50 грн (ас 17).

Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права

Згідно зі ч. 1, 2 статті 207 ЦК України (редакції, чинній на момент укладення договору позики) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України (також - ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Я кщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».

Так, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (тут та на далі - у редакції, чинній станом на дату укладення договору позики) встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що е електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно зі статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно зі статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 (справа № 404/502/18), від 09.09.2020 (справа № 732/670/19) дійшов такого висновку:

«Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Договір в спрощеній формі шляхом обміну, наприклад, електронними листами та іншими засобами електронної комунікації, або договір, який укладається шляхом приєднання до нього можна підписати з використанням:

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Однак важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Однак важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.».

У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачає таке:

«У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (набрання чинності 24 грудня 2023 року + 30 днів = 23 січня 2024 року), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.».

Тобто у період з 01.03.2020 по 23.01.2024 споживач звільняється законом від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення за кредитним договором. Будь-які платежі, нараховані у вказаний період за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за кредитним договором підлягають списанню кредитодавцем.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦКУ).

Відповідно до ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За ст. 518 ЦКУ боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 28.09.2023 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) в електронній формі, що згідно зі ч. 2 ст. 639, ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору у письмовій формі.

Факт укладення такого договору належним чином підтверджено доказами, наданими позивачем.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису) договір між відповідачкою та первісним позикодавцем не було б укладено.

Так, підписання договору відповідачкою підтверджується змістом договору який містить усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові відповідачки; дату народження та податковий номер відповідачки, номер паспорта, номер телефону; маску банківської картки; адресу місця проживання; електронну адресу.

Доказів підписання договору від імені відповідачки іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідачкою суду не надано, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надано.

Отже, суд уважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договору саме відповідачем.

Також суд уважає доведеним позивачем та не спростованим відповідачем факт видачі 28.09.2023 первісним позикодавцем позики у сумі 3 700.00 грн, 30.09.2023 у сумі 4 300.00 грн, а усього 8 000.00 грн, та перерахування коштів саме у такій сумі у день укладення договору та додаткової угоди на картковий рахунок відповідача.

Доказів повного погашення відповідачем заборгованості за договором позики перед первісним позикодавцем чи перед позивачем як новим кредитором матеріали справи не містять, відповідачем суду не надано.

Факт набуття позивачем права вимоги до відповідача за договором суд також уважає доведеним належними та достатніми доказами.

Відповідачем було здійснено оплати на погашення заборгованості у загальній сумі 100.00 грн, а саме: 17.10.2023 - 50.00 грн, 18.10.2023 - 50.00 грн. Вказану суму первісний кредитор зарахував у рахунок погашення основної суми боргу. Після такого зарахування сума заборгованості за договором позики буде становити тіло кредиту 7 900.00 грн.

З цих підстав позовні вимоги позивача щодо стягнення основної суми заборгованості за договором позики у сумі 7 900.00 грн суд уважає законними, обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на умовах договору.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував, власного контррозрахунку, доказів про належне виконання умов кредитного договору не надав.

Здійснюючи перевірку розрахунку заборгованості за процентами за користування позикою суд висновує таке.

Чинна редакція Закону України «Про захист прав споживачів» звільняє відповідача як споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення за кредитним договором/договором позики у період з 01.03.2020 по 23.01.2024. Будь-які платежі, нараховані у вказаний період за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за договором позики підлягають списанню кредитодавцем та примусовому стягненню не підлягають.

Отже, суд уважає, що відповідач на підставі п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» звільняється від відповідальності перед первісним позикодавцем, а відповідно й перед позивачем як правонаступником, за прострочення виконання зобов`язань за договором позики; звільняється від обов`язків сплачувати позикодавцю інші платежі (проценти за період прострочення).

Отже, за договором позики сума процентів за період з 25.08.2023 по 10.01.2024 нарахована первісним позикодавцем та пред`явлена до стягнення позивачем неправомірно.

Як вбачається з Військового квитка, посвідчення серії УБД, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, звільнений з військової служби за станом здоров`я 24.12.2024.

Відповідно до ст.14 п.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції Закону станом на час укладення кредитного договору), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Із урахуванням викладеного суд погоджується з позицією відповідача щодо неправомірності нараховування кредитором відсотків за користування кредитом.

Підсумовуючи все викладене вище суд уважає такими, що є доведеними, обґрунтованими та підставними позовні вимоги у частині стягнення позивачем з відповідача суми заборгованості за договором позики у загальному розмірі 7 900.00 грн. У задоволенні решти позовних вимог на суму 24 685.5 грн суд відмовляє за безпідставністю.

Розподіл судових витрат

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 3 028.00 грн.

Відповідно до статті141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 734.11 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 7 900.00 грн (розмір задоволених позовних вимог) * 3 028.00 грн (сума сплаченого судового збору) / 32 585.5 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 734.11 грн.

Керуючись стст. 7, 141, 191, 258-259, 263-265, 268, 272, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (ЄДРПОУ: 35625014; місцезнаходження юридичної особи: вул. Симона Петлюри, буд. 30, місто Київ, 01032, Україна; НОМЕР_6 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Договором позики №4615693 у розмірі 7 900.00 грн (за основною сумою боргу), судові витрати у розмірі 734.11 грн у відшкодування судового збору, а усього 8 634 (вісім тисяч шістсот тридцять чотири) грн 11 коп.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. І. Косар