Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №127/40398/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/40398/25

Провадження № 2/127/9743/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 лютого 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся із позовом Департамент соціальної політики Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач отримувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у період з 01.11.2022 по 30.09.2024 щомісяця в розмірі 3 000,00 грн як особа з інвалідністю III групи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам».

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі закону, в межах повноважень та способом, передбаченим законом.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі – Закон № 1706-VII). Згідно з ч.1 ст.1 цього Закону, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах, має право на постійне проживання в Україні та була змушена залишити своє місце проживання унаслідок або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, проявів насильства, порушення прав людини чи надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Факт внутрішнього переміщення відповідача підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка видана безстроково, відповідно до Порядку № 509, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.

18.10.2022 року Відповідач звернулася до управління соціального захисту населення (Лівобережне) з заявою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та заявою про надання допомоги. На підставі поданих документів ОСОБА_1 видано довідку № 529-5002246436, де вказано фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

При цьому слід зазначити, що до 18.10.2022 Відповідач перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа у м. Запоріжжя та отримувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам до 30.10.2022 включно.10.11.2022 року рішенням № 15553599342-2022-2 ОСОБА_1 призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.11.2022 в розмірі 3 000 грн. Допомога нараховувалась щомісячно за повний місяць незалежно від дати звернення.

21.10.2022 року Відповідач подала до управління заяву про виправлення помилки в адресі фактичного проживання, після чого видана нова довідка з уточненим місцем проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 709 від 11.07.2023 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб», виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, де ведуться бойові дії або тимчасова окупація, продовжується автоматично на шестимісячний період, за умови відповідності критеріям Порядку № 332.

Перевіркою встановлено, що Відповідач має у власності квартиру у АДРЕСА_3 загальною площею 55,1 кв.м., що не входить до переліку територій, визначених для автоматичного продовження допомоги.

Відповідно до п.9 Порядку № 332 Відповідач була зобов`язана повідомити орган соціального захисту населення про наявність у власності житлового приміщення, розташованого на територіях, що не включені до переліку територій або щодо яких встановлено дату завершення бойових дій. Жодного повідомлення органу соціального захисту населення Відповідач не надала.

Таким чином, з 01.09.2023 року ОСОБА_1 втратила право на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеною особою, у зв`язку з чим виникла надміру виплачена сума допомоги в розмірі 39 000,00 грн за період з 01.09.2023 по 30.09.2024, що підтверджується розрахунком переплати.

Позивач повідомляв Відповідача про суму надміру виплачених коштів та можливість добровільного повернення шляхом поштового та електронного зв`язку, проте добровільне повернення коштів не здійснено.

У зв`язку з викладеним позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 надміру виплачені кошти допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.09.2023 по 30.09.2024 в розмірі 39 000,00 грн. (тридцять дев`ять тисяч), а також судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи здійснити без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилася, про дату час та місце судового засідання вважається повідомленим належним чином, причини неявки суду невідомо.

На підставі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Суд вирішив провести заочний розгляд справи.

У визначені судом строки, відзиву на позовну заяву, відповідачем подано не було.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд вирішив проводити розгляд справи у відсутність учасників справи, фіксування судового засідання, відповідно до вимог ЦПК України не проводилось.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.2 с.247 ЦПК України).

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 2 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2022р. № 457 «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України» встановлено, що для підтримки окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, надається внутрішньо переміщеним особам, відомості про яких включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, - допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022р. № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам».

Встановленим судом фактам відповідають правовідносини у сфері соціального захисту внутрішньо переміщених осіб (надалі за текстом - ВПО), зокрема щодо питання виплат допомоги на проживання ВПО.

Механізм взяття на облік внутрішньо переміщених осіб встановлено Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (надалі за текстом Порядок № 509).

Призначення та виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам регулюється Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (надалі за текстом Порядок № 332).

Згідно підпункту 5 пункту 7-1 Порядку № 332 із 01 грудня 2023 допомога не призначається/не виплачується на сім`ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання особа з числа членів сім`ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. При цьому не враховуються житлові приміщення, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування (а в разі його відсутності обласною державною (військовою) адміністрацією), або інформацією (за технічної можливості), внесеною до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлове приміщення (частина житлового приміщення) площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї), або житлове приміщення/частини житлового приміщення, придбані за кошти, отримані на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений особою з числа членів сім`ї, становив менш як 100 тис. гривень.

Пунктом 9 Порядку № 332 визначено, шо уповноважена особа зобов`язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це засобами поштового/електронного зв`язку (за технічної можливості з накладенням електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги») орган Пенсійного фонду України, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або адміністратора центру надання адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 29 Порядку № 332, у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом, що 18.10.2022 ОСОБА_1 подала до управління соціального захисту населення (Лівобережне) заяву про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та заяву про надання допомоги внутрішньо переміщеним особам. На підставі зазначеного, ОСОБА_1 видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 18.10.2022 №529-5002246436, де зазначено адресу фактичного місця проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, слід зазначити, що до 18.10.2022 ОСОБА_2 перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа в управлінні праці та соціального захисту населення м. Запоріжжя та відповідно отримувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам до 30.10.2022 включно.

Рішенням № 15553599342-2022-2 від 10.11.2022 ОСОБА_2 призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.11.2022 в розмірі 3000,00 грн Допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 призначалась централізовано в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери. Відповідно до довідки про отримання допомоги ОСОБА_1 отримувала допомогу в період з 01.11.2022 по 30.09.2024, в розмірі 3000 грн оскільки при зверненні гр. ОСОБА_1 вказала, що має III групу інвалідності. 21.10.2022 ОСОБА_1 подала до управління заяву, в якій просила виправити помилку допущену в адресі фактичного місця проживання.

На підставі чого видана нова довідка, де вказано адресу фактичного місця проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України №709 від 11.07.2023 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що з 1 серпня 2023 р. виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, а також особам, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення та яким допомогу було призначено відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам”, продовжується автоматично на один шестимісячний період. Відповідно до пп.5 п.2 постанови Кабінету Міністрів України №709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» (чинної на момент отримання Відповідачем допомоги) встановлено, що з 1 вересня 2023 р. виплата допомоги припиняється внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, якщо за результатами верифікації встановлено, що після набрання чинності цієї постанови: внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї).

Дана інформація була поширена засобами масової інформації, зокрема на сайті Вінницької обласної військової адміністрації (копії публікацій додаються).

Разом з тим, відповідно до підпункту 5 пункту 7 Порядку № 332 (в ред. постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709), допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень).

Відповідно до інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, встановлено, що ОСОБА_1 має у власності квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа квартири складає 55,1 кв.м. Згідно з п. 9 Порядку № 332 (чинного на момент отримання відповідачем допомоги) уповноважена особа зобов`язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це засобами поштового/електронного зв`язку (за технічної можливості з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису) орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.

Отже, обов`язок відповідача полягав у тому, щоб поінформувати управління соціального захисту населення (Лівобережне) щодо того, чи перебуває у власності житлове приміщення/частина житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 з 01.09.2023 року втратила право на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, у зв`язку з чим виникла надміру виплачена сума допомоги в розмірі 39 000,00 грн. за період з 01.09.2023 року по 30.09.2024 року, що підтверджується розрахунком переплати. Позивач надає суду довідку про отримання допомоги від 16.02.2025 № 379 на підтвердження отримання заявницею допомоги. Для досудового врегулювання спору, Позивач повідомляв відповідача про суму переплати. 08.11.2024 управлінням соціального захисту населення (Лівобережне) департаменту соціальної політики Вінницької міської ради надіслано Відповідачу через АТ Укрпошта повідомлення №08/00/008/173515 про суму та спосіб добровільного повернення коштів переплати. Повторне повідомлення про суму переплати надіслано 26.12.2024 за №08/00/008/183819 (копії листів додаються) Жодних повернень від отримувача допомоги не здійснювалось. Відповідно до пункту 29 Порядку 332. у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат. У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку. Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі. Повернуті кошти, перерахування (виплату) яких проводило Мінсоцполітики. протягом 15 робочих днів місяця, що настає за місяцем, в якому були повернуті кошти, але не пізніше ніж 26 грудня поточного року, орган соціального захисту населення перераховує на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в Казначействі, з розподілом коштів за місяцями та роками, в яких проводилася відповідна виплата. Повернуті кошти Мінсоцполітики використовує з дотриманням бюджетного законодавства.

Отже, механізм повернення надмірно отриманих коштів у виді допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання, передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна виплата відбулась неправомірно.

Тому, відповідач має повернути державі надмірно виплачену щомісячну допомогу внутрішньо переміщеним особам на проживання в сумі 39 000,00 грн., отриману в період з 01.09.2023 по 30.09.2024, оскільки дана допомога отримана неправомірно. Доказів того, що зазначене житлове приміщення є непридатним для проживання або зруйнованим внаслідок бойових дій, відповідач суду не надала.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач не повідомила Управління соціального захисту населення (Лівобережне) про наявність у її власності вищевказаного житлового приміщення, чим порушила обов`язок, передбачений пунктом 9 Порядку № 332.

У зв`язку з встановленням зазначених обставин виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам було припинено з 01.09.2023, однак кошти допомоги у розмірі 39 000 грн вже були нараховані та фактично отримані відповідачем, що підтверджується довідкою про отримання допомоги та витягом з ЄІССС.

Таким чином, суд дійшов висновку, що кошти допомоги отримані відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки на момент їх отримання право на допомогу було втрачено.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути це майно потерпілому.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 560/9166/23, відповідно до якої у разі встановлення факту неправомірного отримання допомоги орган соціального захисту населення має право звернутися до суду з позовом про стягнення надміру виплачених коштів, оскільки самостійне стягнення таких коштів без рішення суду не допускається.

Суд також враховує, що позивач вжив заходів для досудового врегулювання спору, направивши відповідачу повідомлення від 26.12.2024 № 08/00/008/183819, однак відповідач надміру виплачені кошти добровільно не повернула.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Управління соціального захисту населення (Лівобережне) департаменту соціальної політики Вінницької міської ради є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а надміру виплачені кошти допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 39000,00 грн підлягають стягненню з відповідача.

При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн., тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

На підставі викладеного та керуючись п.п. 2, 3, 5, 11 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, ст. 15, 1212, 1215 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282, 353, 355, 356 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради надміру виплачені кошти допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.09.2023 по 30.09.2024 в розмірі 39000,00 грн. (тридцять дев`ять тисяч гривень)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради витрати на оплату судового збору в сумі 3028 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Департамент соціальної політики Вінницької міської ради, місцезнаходження: 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 50, код ЄДРПОУ 38782790.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 25.02.2026.

Суддя: