Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №149/3721/25 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/3721/25

Провадження №2/149/240/26

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25.02.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Олійника І. В.,

за участі секретаря Янюк А. Й.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ "Універсал Банк"заявлено позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Короткий виклад позовних вимог

Позов мотивований тим, що відповідачем підписано анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, за умовами якої відповідач отримала кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 4000 грн, зі сплатою відсотків: пільгова ставка – 0,00001% річних, базова ставка – 3,1% на місяць, збільшена відсоткова ставка – 6,2 % на місяць на суму загальної заборгованості за кредитом, зобов`язалася належним чином виконувати умови Договору. Внаслідок порушення відповідачем взятих зобов`язань у неї станом на 05.10.2025 наявна заборгованість у розмірі 46942,54 грн, яку позивач просить стягнути.

Рух справи

Ухвалою суду від 18.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справу за його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судові засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подала.

За одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом було ухвалено проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини

02.01.2024 між позивачем та відповідачем, шляхом підписання відповідачем анкети-заяви, укладено договір про надання банківських послуг (далі - Договір) відповідно до умов котрого відповідач отримала кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 4000 грн (06.02.2024 кредитний ліміт підвищено до 8000 грн), зі сплатою відсотків: пільгова ставка – 0,00001% річних, базова ставка – 3,1% на місяць, збільшена відсоткова ставка – 6,2 % на місяць на суму загальної заборгованості за кредитом. Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти (анкета а.с. 11, умови і правила а.с. 20-26, паспорт кредиту а.с. 15-17).

Згідно наданого банком розрахунку (а.с. 8), виписки (а.с. 10) заборгованість відповідача за вказаним Договором, на 05.10.2025 становить 46942,54 грн - залишок простроченої заборгованості за кредитом, з яких: тіло кредиту – 18589,09 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання – 21161,46 грн, пеня – 7191,99 грн.

Позиція суду

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Згідно зі ст. 628 ЦК України, ураховуючи підпункт 2.3 пункту 2 Розділу ІІ Умов обслуговування рахунків фізичної особи, договір, що укладений між банком та відповідачем є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, зокрема і договору банківського рахунку та про споживчий кредит.

За обставин даної справи, з Анкети-заяви від 02.01.2024 року видно, що сторонами укладено змішаний договір про надання банківських послуг, погоджено його умови, отримання відповідачем кредиту та інших банківських послуг.

Відповідач отримала кредит.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором, виписки по рахунку встановлено, що у відповідача станом на 05.10.2025 наявна заборгованість у розмірі 46942,54 грн. Подані позивачем докази є належними та допустимими, підтверджують надання банком кредитних коштів відповідачеві, їх отримання, використання, а також періодичне погашення позичальником заборгованості за кредитним договором.

Разом з цим, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до наданих розрахунків, позивач після 01.06.2024 нараховує відповідачеві пеню, яка в загальному розмірі становить 7191,99 грн. На підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вказана пеня не підлягає стягненню.

Враховуючи встановлені обставини, зокрема те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором не виконала та допустила заборгованість, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором у розмірі 39750,55 грн, з яких: тіло кредиту – 18589,09 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання – 21161,46 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2564,08 (3028 грн (сума судового збору, сплаченого за подання позовної заяви)/46942,54 грн (ціна позову) х 39750,55 грн (розмір позовних вимог, який підлягає до задоволення) грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 204, 526, 530, 610, 1054 ЦК України, ст. ст. 76-81, 141, 142, 206, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованість за Договором про надання банківських послуг від 02.01.2024 на загальну суму 39750 (тридцять дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят) грн 55 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" документально підтверджений розмір сплаченого судового збору – 2564,08 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: АТ «Універсал Банк», 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. № 23, код ЄДРПОУ 21133352)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 25.02.2026.

Суддя Ігор ОЛІЙНИК