Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №539/1758/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/1758/25 Номер провадження 22-ц/814/1460/26Головуючий у 1-й інстанції Пилипчук М. М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Обідіної О.І., Чумак О.В., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Юхимовича Олександра Всеволодовича на заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визначення місця проживання дитини, встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, про визначення місця проживання дитини, встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.

Позовна заява мотивована тим, що 05 грудня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лубни Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, зареєстровано шлюб позивача з відповідачем, актовий запис № 376. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 листопада 2023 року у справі № 539/4987/23 шлюб між сторонами у справі розірвано. Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до акта обстеження умов проживання спільна сторін у справі дитина проживає з батьком. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області у справі № 539/4986/23 від 19 січня 2024 року з відповідачки стягнуто аліменти на утримання спільного з позивачем сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 01 червня 2024 року заборгованість за аліментами складає 25 994 грн.

У цій справі позивач просить встановити факт самостійного виховання та утримання дитини. Позовні вимоги пов`язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за позивачем певного соціально-правового статусу - батька, який самостійно виховує дитину, і це необхідно для переміщення разом з дитиною без згоди матері, мати можливість одноосібно звертатися до державних та освітніх закладів від імені та в інтересах дитини, для того, щоб дитина не залишилася без догляду батька.

Відповідно до висновку Служби у справах дітей Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області щодо визначення місця проживання дитини від 22 серпня 2024 року № 702 визнано доцільним визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 ..

Відповідно до акта участі батьків у вихованні дитини від 13 червня 2024 року № 01-19-/220 та довідки від 09 грудня 2024 року № 01-19/434 ОСОБА_4 навчається в освітньому закладі «Засульський ліцей Лубенської міської ради» в 6-А класі. З третього класу (2021 року), вихованням сина займається тільки батько дитини ОСОБА_1 .. З класним керівником та педагогами спілкується лише батько.

Відповідно до характеристики на ОСОБА_4 від 09 грудня 2024 року, виданої освітнім закладом «Засульський ліцей Лубенської міської ради», дитина характеризується позитивно, правила поведінки знає та виконує, конфліктів з однокласниками та вчителями ліцею не має, приймає активну участь в житті класу та ліцею. За змістом характеристики з місця роботи ОСОБА_1 від 18 грудня 2024 року останній характеризується позитивно, як сумлінний працівник і добропорядна людина. Згідно з характеристикою з місця проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, скарг та нарікань не має.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив: визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 ; встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; судові витрати залишити за позивачем.

Заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 листопада 2025 року у задоволенні позову було відмовлено.

З вказаним рішенням суду не погодились представник ОСОБА_1 - адвокат Юхимович О.В. та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 листопада 2025 року, винести нове рішення, яким визначити місце проживання малолітньої дитини з батьком, встановити факт самостійного виховання та утримання малолітнього сина.

Зокрема вказує, що наданими доказами до позовної заяви встановлено, що відповідачка, як мати, належним чином не виконує свої батьківські обов`язки по вихованню дитини, не займається її розвитком, не утримує дитину, наведене свідчить про самоусунення відповідачки від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини.

Крім того, зазначає, що батько самостійно виховує дитину, має такі самі права та обов`язки, як і будь-який інший батько відповідно до законодавства України.

Акцентує увагу суду, що позивач повністю утримує дитину та опікується її інтересам та потребам, особисто займається вихованням, слідкує за розвитком та здоров`ям дитини без участі матері.

Відзив на адресу Полтавського апеляційного суду не надходив.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні позивач та його представник, інші особи, які брали участь в розгляді справи будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи, в судове засідання не з`явилися..

Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них. Позивачем не надано доказів того, що між сторонами існує спір про місце проживання дитини.

Проте, колегія суддів не може в повній мірі погодитись з такими висновками районного суду з огляду на наступне.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Відповідно до ч.1ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішено органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. Дитина, яка не досягла 14 років, повинна проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею якогось одного з її батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись насамперед, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі №377/128/18 (провадження №61-44680св18) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі №352/2324/17 (провадження №61-14041св19) зазначено, що «питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства».

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Відповідно до ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою (постанова Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 607/1091/16-ц (провадження № 61-13272св18).

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини суди мають враховувати передусім інтереси дитини.

Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновок органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства. Наведена правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 21.10.2019 року у справі №640/2670/17.

У відповідності з ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Судом першої інстанції вірно встановлено, згідно зі свідоцтвом про народження від 25 лютого 2013 року серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 (батько) та ОСОБА_2 (мати).

Заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 листопада 2023 року у справі № 539/4987/23, яке набрало законної сили, розірвано шлюб, зареєстрований 05 грудня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лубни Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 376, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Вказаним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 05 грудня 2009 року, про що відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лубни Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області складено актовий запис № 376.

Заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 січня 2024 року у справі № 539/4986/23, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Начальник Лубенського відділу Державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 02 травня 2024 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01 червня 2024 року, складеного заступником начальника Лубенського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за аліментами станом на 01 червня 2024 року становить 25 994 грн.

Згідно з актом участі батьків у вихованні дитини від 13 червня 2024 року № 01-19/220, складеного Опорним закладом «Засульський ліцей Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області» (далі - ОЗ «Засульський ліцей ЛМР»), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учень 5-А класу вказаного ліцею, навчається в освітньому закладі з 2019 року. Мати - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_1 .. Зараз ОСОБА_4 проживає з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Мати ОСОБА_2 , зі слів батька, перебуває закордоном. ОСОБА_2 за період навчання хлопчика у 5-А класі жодного разу не контактувала з класним керівником, не цікавилася навчанням та шкільним життям ОСОБА_4 . У 2023/2024 навчальному році заклад перебуває на змішаному навчанні, яке передбачає чергування очних та дистанційних занять. Під час дистанційного навчання батько контролює виконання дитиною домашніх завдань та контактує з класним керівником. Під час очного навчання ОСОБА_4 приходив до школи та цікавився успіхами у навчанні ОСОБА_4 , його поведінкою, регулярно відвідував батьківські збори.

У висновку служби у справах дітей щодо визначення місця проживання дитини від 22 серпня 2024 року № 01-19/702, наданому Службою у справах дітей Виконавчого комітету Лубенської міської ради, зазначено, що визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , з батьком ОСОБА_1 є доцільним.

У довідці ОЗ «Засульський ліцей ЛМР» від 09 грудня 2024 року № 01-19/434 зазначено, що ОСОБА_4 , навчається у 6-А класі зазначеного ліцею. Систематично відвідує освітній заклад. Має задовільний зовнішній вигляд. Учень забезпечений необхідним шкільним приладдям, підручниками, спортивним одягом та взуттям. З третього класу (2021 року) вихованням сина займається лише батько ОСОБА_1 .. Мати жодного разу не приходила у школу, не телефонувала класному керівнику, не цікавилася навчальними досягненнями та успіхами хлопчика. З класним керівником та педагогами спілкується лише батько, який приділяє належну увагу вихованню сина, завжди відвідує батьківські збори, приймає активну участь у вихованні дитини, цікавиться успіхами у навчанні та житті класу.

Відповідно до характеристики від 09 грудня 2024 року № 01-19/435, виданої ОЗ «Засульський ліцей ЛМР», ОСОБА_4 , навчається у цій школі з першого класу. Систематично відвідує освітній заклад. Має задовільний зовнішній вигляд. Учень забезпечений необхідним шкільним приладдям, підручниками, спортивним одягом та взуттям. Має навчальні досягнення нижче середнього рівня. Домашні завдання виконує, з боку батька регулярно здійснюється контроль за їх виконанням. Конфліктів з однокласниками та вчителями ліцею не має. Правила поведінки знає та виконує, на уроки завжди приходить вчасно, школу без поважних причин не пропускає, лише в результаті хвороби. Регулярно бере участь у заходах класу, благодійних акціях та громадській роботі. Діти поважають хлопчика, охоче товаришують з ним. У ОСОБА_4 багато друзів серед однокласників та однолітків. Хлопчик веселий, акуратний, чуйний, рішучий, відповідальний, проявляє доброзичливе ставлення до дітей, може здійснювати безкорисливу підтримку та допомогу іншим, проявляє толерантність до людей старшого віку, працелюбний, добросовісно виконує доручення класного керівника.

Згідно з характеристикою від 09 грудня 2024 року № 18-2/09/175, наданою старостою Засульського старостинського округу Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживає, проживає у АДРЕСА_1 , за період проживання сусідами характеризується позитивно. Письмових скарг від сусідів та односельців до старости не надходило.

У наданій Товариством з обмеженою відповідальністю «ДК «Глобал-сервіс» характеристиці від 18 грудня 2024 року зазначено, що ОСОБА_1 працює в указаному товаристві на посаді експедитора з 14 листопада 2023 року. За час роботи у товаристві виявив себе як дисциплінований, пунктуальний, цілеспрямований, відповідальний працівник і добропорядна людина. ОСОБА_1 сумлінно ставиться до роботи, користується повагою у працівників товариства. Завдання, які перед ним ставить адміністрація товариства, виконує якісно і в заплановані строки.

Згідно з довідкою про доходи від 18 грудня 2024 року № Г-000000018, виданій Товариством з обмеженою відповідальністю «ДК «Глобал-сервіс», ОСОБА_1 працює в указаному товаристві на посаді експедитора, загальна сума доходу за період із січня 2024 року до листопада 2024 року без урахування аліментів становить 70 285,77 грн.

За змістом акта житлово-побутових умов від 08 січня 2025 року № 1, складеного сусідами та затвердженого Виконавчим комітетом Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, за адресою: АДРЕСА_1 , проживає без реєстрації ОСОБА_1 , разом проживає і перебуває на утриманні батька неповнолітній ОСОБА_4 .. Мати участі у вихованні дитини не приймає.

За змістом розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01 квітня 2025 року, складеного заступником начальника Лубенського відділу Державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за аліментами станом на 01 квітня 2025 року становить 55 761,30 грн.

ОСОБА_1 вручено повістку щодо призову 05 травня 2025 року 05 травня 2025 року по мобілізації.

В акті обстеження від 05 травня 2025 року № 134, складеного сусідами та затвердженого Виконавчим комітетом Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживає без реєстрації ОСОБА_1 , разом проживає і перебуває на утриманні батька неповнолітній ОСОБА_4 . Мати участі у вихованні дитини не приймає.

Згідно з висновком Служби у справах дітей Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 01 липня 2025 року № 01-19/470 орган опіки та піклування виконавчого комітету Лубенської міської ради вважає, що визначення місця проживання, встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітнього ОСОБА_4 , з батьком ОСОБА_1 є доцільним.

У висновку від 01 липня 2025 року № 01-19/470 вказано, зокрема, що зі слів ОСОБА_1 останній зазначив, що будь-які зв`язки з ОСОБА_2 припинив, ніяких стосунків з нею не підтримує, шлюб з нею розірвано заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 листопада 2023 року. Про фактичне місце проживання матері дитини йому не відомо, та зі слів ОСОБА_1 та його батьків, ОСОБА_2 на протязі двох років перебуває за межами України на заробітках в Республіці Польща і за весь цей час перебування за кордоном жодного разу не цікавилась життям дитини, питаннями забезпечення сина одягом та взуттям, не турбувалася про його здоров`я, матеріально не допомагала, не телефонувала.

За змістом розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01 серпня 2025 року, складеного в.о. начальника Лубенського відділу Державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за аліментами станом на 01 серпня 2025 року становить 71 483,50 грн.

У витязі з бази даних від 28 жовтня 2025 року № 19/85030-25-Вих, наданому Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, зазначено, що ОСОБА_2 перетнула державний кордон України 17 вересня 2022 року у напрямку в`їзд, 23 березня 2023 року у напрямку виїзд.

Встановивши, що малолітній ОСОБА_4 15 лютого 2013 року, проживає у помешканні зі створеними всіма належними побутовими умовами, забезпеченням умов для навчання, розвитку та дозвілля, а також врахувавши вік хлопчика, його ставлення до матері та батька, бажання дитини проживати з батьком, колегія суддів вважає, що слід задовольнити позов та визначити місце проживання дитини разом із батьком, оскільки це буде відповідати як найкращим інтересам дитини та забезпечить йому розвиток і виховання в психологічно безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

В той же час, вимога позивача про необхідність одночасно з визначенням місця проживання дитини, зазначити що останній догляд і виховання сина здійснює самостійно, задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджували вказані обставини.

Крім того, позов не містить обґрунтувань щодо необхідності встановлення даного факту при вирішенні питання місця проживання неповнолітньої дитини сторін.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення районного суду слід скасувати із ухваленням нового рішення по суті заявлених вимог.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України, зважаючи на скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір як при подачі позовної заяви, так і апеляційної скарги, а саме 3028 грн.

Керуючись ст.ст 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Юхимовича Олександра Всеволодовича - задовольнити частково.

Заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 листопада 2025 року в частині вирішення вимог про визначення місця проживання дитини - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем проживання батька.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3028 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 23 лютого 2026 року.

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ О.І. Обідіна _________________ О.В. Чумак