Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №212/5011/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2325/26 Справа № 212/5011/25 Суддя у 1-й інстанції - Ваврушак Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів – Зубакової В.П., Остапенко В.А.

секретар судового засідання Лідовська А.А.

сторони:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26

відповідач - Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,

третя особа: Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_8 , адвоката Гавриленко Юлії Юріївни на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 25 вересня 2025 року, ухвалене суддею Ваврушак Н.М. в м. Кривому Розі, (повне судове рішення складене 06.10.2025),

В С Т А Н О В И В

В травні 2025 року до Покровського районного суду міста Кривого Рогу адвокат Гавриленко Ю.Ю. звернулася із позовом в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_27 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 .

Позивачі у позові просять визнати протиправним та скасувати наказ Голови правління акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» в особі Голови правління Сергія Новака № 222 від 02.04.2025 «Про оптимізацію організаційної структури та чисельності працівників АТ «Кривбасзалізрудком».

На обґрунтування позову зазначено, що лише 23 квітня 2025 року дізналися від Позивача 1 – фінансового директора про видання Головою правління АТ «Кривбасзалізрудком» наказу № 222 від 02.04.2025. Оскаржуваним наказом з 02 червня 2025 року скорочуються загалом 857 посад, зокрема всі 41 планові одиниці фінансової служби – економічного відділу, відділу бюджетування, відділу звітності (МСФЗ), відділу стратегії та інвестицій апарату управління Товариства, відділи стратегії шахт. Одночасно з 02.02.2025 в апараті управління створюється планово-економічний відділ у складі 18 планових одиниць та відділ бюджету та фінансування у складі 8 планових одиниць.

На думку позивачів, під час прийняття оскаржуваного наказу АТ «Кривбасзалізрудком» були допущені чисельні порушення, такі як, не дотриманий двомісячний строк попередження про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці до вивільнення, як це передбачено частиною першою статті 49-2 КЗпП України; до 02.04.2025 дати видання оскаржуваного наказу адміністрацією відповідача не проведено роз`яснювальну роботу з кожним із працівників фінансової служби, які підлягають вивільненню, ознайомлення з наказом здійснено несвоєчасно, оскільки мало б відбутись не пізніше 02.04.2025, одночасно з ознайомленням з наказом вивільнюваним працівникам не запропонована інша робота, чим порушена частина третя статті 49-2 КЗпП України; не доведено до відома державної служби зайнятості інформацію про заплановане масове вивільнення працівників, чим порушена частина третя статті 49-2 КЗпП України; не проведена консультація з профспілковою організацією, не надана інформація про причини вивільнення працівників, чим порушені пп13.1. п.13 Колективного договору та частина третя статті 49-2 КЗпП України; проведене вивільнення працівників без передбачених на те підстав в порушення п.1 частини першої статті 49 КЗпП України, працівників не ознайомлено з новими положеннями про новостворені відділи та посадовими інструкціями; видання наказу вчинено Головою правління з перевищенням повноважень. Позивачі переконані, що така сукупність порушень свідчить про незаконність та необґрунтованість наказу № 222 від 02.04.2025 та відсутність підстав для вивільнення працівників.

Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 25 вересня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_27 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не змінював організаційну структуру підприємства, а здійснював оптимізацію чисельності в межах організаційної структури, затвердженою Наглядовою радою; позивачами не доведено належними та допустимими доказами наявність порушень з боку відповідача в частині повідомлення про майбутнє вивільнення, про не надсилання вакансій, не повідомлення профспілки, оскільки ці обставини підтверджені письмовими доказами, зокрема повідомленнями про видання наказу № 222 від 02.04.2025 «Про оптимізацію організаційної структури та чисельності працівників АТ «Кривбасзалізрудком», яке було направлено на адресу профспілок 11.04.2025 та відомостями про направлення вказаного наказу на електронну адресу позивачів; позивачі не були звільнені за ініціативою роботодавця у зв`язку із скороченням їх посад, продовжують працювати, тому в даному випадку не можна стверджувати про порушені строки попередження працівників про вивільнення. У роботодавця відсутній обов`язок узгоджувати необхідність оптимізації із працівниками, посади яких скорочуються, та надсилати на їх адресу поточний та оновлений штатні розписи, витяги з планової чисельності працівників, нові положення про відділи та оновлені посадові інструкції, оскільки це не передбачено нормативним документом.

Суд виснував також, що з аналізу Наказу № 222 від 02.04.2025 видно, що вивільнення працівників не носить масового характеру, та про відсутність перевищення Головою правління своїх повноважень, який не змінював організаційну структуру підприємства, а здійснював оптимізацію чисельності в межах організаційної структури, затвердженої Наглядовою радою.

Не погодившись із даним рішенням представник позивачів адвокат Гавриленко Ю.Ю. в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_8 звернулася із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку щодо відсутності змін в організації виробництва та праці на підприємстві відповідача. Ці зміни відбулись у відповідача, але вони були штучними та не направленими на реальне покращення господарської діяльності та поліпшення фінансового становища підприємства, вони мали на меті позбавитись певного кола працівників. При прийнятті наказу №222 відповідачем було допущено такі порушення: не дотриманий двомісячний строк попередження про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (відсутнє повідомлення про вивільнення до 02.04.2025) чим порушено ч.1 ст. 49-2 КЗпП України; одночасно до 02.04.2025 вивільнюваним працівникам не запропонована інша робота, не доведено до відома державної служби зайнятості інформацію про заплановане масове вивільнення працівників чим порушено ч.3 ст. 49-2 КЗпП України; не проведено консультація з профспілковою організацією, не надана інформація про причини вивільнення працівників чим порушено п.п. 13.1 п.13 Колективного договору та ч.3 ст. 49-2 КЗпП України, проведено вивільнення працівників без передбачених на те підстав в порушення ч.1 ст. 49 КЗпП України.

Апелянти не погоджуються також із висновком суду першої інстанції про відсутність перевищення Головою правління відповідача своїх повноважень при підписанні оскаржуваного наказу №222, оскільки прийнявши цей наказ одноособово, він змінив організаційну структуру підприємства шляхом затвердження нової організаційної структури, про що зазначено в преамбулі оскарженого наказу. Але згідно до пп.21 п.9.2.3. Статуту товариства, це є виключною компетенцією Наглядової ради товариства відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат Шатунов А.О. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду як законне і обґрунтоване залишити без змін. Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що обраний позивачами спосіб захисту- визнання протиправними дій з видання наказу, не передбачений положеннями статті 16 ЦК України та рішення з його реалізації не призведе до захисту прав позивачів, а також рішення з його реалізації не призведе до захисту права позивачів, а також рішення про задоволення позов не може бути виконане у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм його виконання, натомість спричинить незаконні обмеження виконання керівником підприємства його обов`язків. У випадку скорочення чисельності або штату працівників, оскарженню підлягає саме звільнення, а не попередній наказ про скорочення. Наказ про зміни в організації виробництва та праці, зміни штатного розпису або скорочення не є підставою для звернення до суду.

З приводу доводів апелянтів про неотримання копії оскаржуваного наказу №222 від 02.04.2025 року та пропозицій вакансій, представник відповідача у відзиві зазначає, що представник позивачів, які нібито за їх ствердженням дізнались про існування спірного наказу 23.04.2025 року, вже 08.04.2025 зверталась з адвокатськими запитами до Державної служби з питань зайнятості, до відповідача, до профспілок, що спростовує ці ствердження.

Наказ №222 від 02.04.2025 року було направлено на адресу всіх позивачів 07.04.2025 на повідомлені ними же адреси електронної пошти, на які відбувається розсилка і наказів, і розрахункових листів і інші інформація, яка стосується працівників. На ці ж адреси 11.04.2025 було направлено попередження про вивільнення та перелік наявних вакансій. Вакансії також надсилались станом на 14.04.2025, 18.04.2025, 25.04.2025, 02.05.2025, 09.05.2025, 16.05.2025. 23.05.2025, 30.05.2025.

Зазначає, що оптимізація чисельності вимушений крок, оскільки підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі, і саме для підвищення продуктивності праці згідно пропозицій профільних спеціалістів підприємства в АТ «Кривбасзалізорудком» було прийнято наказ №222 від 02.04.2025 року відповідно до якого з 02 червня 2025 року з планової чисельності персоналу АТ «Кривбасзалізорудком» буде виключено 885 планових одиниць, в тому числі апарат управління – 85 планових одиниць, автобаза – 291 планова одиниця, управління залізничного транспорту -504 планові одиниці, апарати управління шахт та ШБУ – 5 планових одиниць. Водночас з цієї ж дати до планової чисельності Товариства буде включено 817 планових одиниць, а саме через створення структурного підрозділу – Транспортного управління – 788 планових одиниць, а також апарат управління – 29 планових одиниць, в тому числі адміністративний відділ – 3 планові одиниці, та безпосередньо до підпорядкування фінансового директора: планово-економічний відділ – 18 планових одиниць та відділ бюджету та фінансування - 8 планових одиниць.

Отже 68 одиниць- загальна кількість оптимізованих планових одиниць з яких 32 вакансії, і лише 36 фактично скорочуються.

Станом на дату подання даного позову та на дату набрання чинності оскаржуваного наказу 02.06.2025 року нікого з позивачів звільнено не було, а навпаки підприємство продовжує пропонувати наявні вакансії, зокрема новостворені, на які позивачі відмовляються переводитись. Отже вивільнюваним працівникам запропоновано іншу роботу, тому жодним чином не порушено ч.3 ст. 49-2 КЗпП України.

З приводу стверджуваного апелянтами неповідомлення профспілкової організації про майбутнє вивільнення, не надання інформації про причини вивільнення працівників, чим порушено пп 13.1 п.13 Колективного договору та ч.3 ст. 49-2 КЗпП України, представник відповідач заперечив, зазначивши, що повідомлення про видання наказу №222 від 02.04.2025 було направлено на адресу профспілок 11.04.2025.

Щодо неповідомлення Державної служби зайнятості, представник звертає увагу, що відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» під масовим вивільненням розуміється одноразове або протягом одного місяця вивільнення 10 і більше працівників, якщо чисельність працівників компанії складає від 20 до 100 працівників, вивільнення 10 і більше відсотків працівників якщо чисельність працівників компанії складає від 101 до 300 працівників, протягом трьох місяців- вивільнення 20 і більше відсотків працівників незалежно від чисельності працівників. Проте в даному випадку скорочуються лише 68 посад, з яких 32 вакансії, в загальна чисельність працівників відповідача 4630 осіб. Тобто немає масового звільнення працівників.

Щодо доводів апелянтів про перевищення повноважень голови правління відповідача, представник відповідача наголосив, шо органом управління товариством не змінено організаційну структуру підприємства без погодження із Наглядовою радою товариства, оскільки представник позивачів намагається ототожнити оптимізацію чисельності зі зміною структури підприємства. Листом №991 від 09.04.2025 голова правління повідомив наглядову раду товариства про прийняття оспореного наказу №222.

Окремо представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу зазначив про відсутність предмету спору у позивача ОСОБА_21 , який працює на підприємстві помічником фінансового директора, посада якого не скорочувалася, не переміщалась тощо. Які саме права ОСОБА_28 порушені не зазначено.

У відповіді на відзив представник позивачів адвокат Гавриленко Ю.Ю. навела ті ж аргументи, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді, представника позивачів адвоката Гавриленко Ю.Ю.,яка підтримала доводи апеляційної скарги з викладених у ній підстав та наполягала на її задоволенні, представника відповідача Шатунова А.О., який запеерчував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, наказом голови Правління № 222 від 02.04.2025 «Про оптимізацію організаційної структури та чисельності працівників АТ «Кривбасзалізрудком» (далі Наказ №222) з 02.06.2025 з планової чисельності персоналу AT «Кривбасзалізрудком» виключено 885 планових одиниць, в тому числі у апараті управління — 85 планових одиниць, у автобазі — 291 планова одиниця, в управлінні залізничного транспорту — 504 планові одиниці, у апаратах управління шахт та шахтобудівельного управління — 5 планових одиниць.

З 02.06.2025 до планової чисельності Товариства включено 817 планових одиниць, а саме через створення структурного підрозділу — Транспортного управління — 788 планових одиниць, а також до апарату управління — 29 планових одиниць, в тому числі адміністративний відділ - 3 планові одиниці, та до фінансової служби апарату управління, в підпорядкування фінансового директора через створення планово-економічного відділу - 18 планових одиниць та відділу бюджету та фінансування — 8 планових одиниць.

Наказ № 222 від 02.04.2025 направлено на адресу позивачів (крім позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_21 ) 07.04.2025 на адреси їх електронної пошти, які містяться в особових картках працівників, на які здійснюється розсилка наказів, розрахункових листків, інша інформація, яка стосується організації праці, прав та інтересів працівників, у відповідності до встановленого роботодавцем порядку наказом АТ «Кривбасзалізрудком» № 3285 від 30.12.2022 року та розпорядженням № 81 від 19.04.2023.

На вказані адреси 11.04.2025 було надіслано попередження про вивільнення та перелік наявних вакансій кожному з позивачів, зазначені посади які скорочені та вакансії пропонуються.

07.04.2025 на електронні адреси працівників було надіслано запрошення до відділу кадрів для ознайомлення з наказом № 222 від 02.04.2025 «Про оптимізацію організаційної структури та чисельності працівників АТ «Кривбасзалізрудком», в зазначений строк жоден з позивачів, яких стосується оскаржуваний наказ не з`явився, про що 11.04.2025 складені відповідні акти.

Згідно до ч. 1, 2, 3 статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи.

Роботодавець вважається таким, що виконав вимоги ч.2 статті 40, ч.3 статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Ці обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Суд першої інстанції погодився із позицією відповідача, що дана норма передбачає повідомлення про вивільнення не пізніше ніж за два місяці до вивільнення, а не ознайомлення з наказом про майбутнє вивільнення. Констатував, що з боку відповідача дана вимога виконана, оскільки 11.04.2025 кожному працівнику було надіслало повідомлення про майбутнє вивільнення, інформація про наявні вільні вакансії, суд вказує, що жодним з позивачів не розірваний трудовий договір за ініціативою роботодавця.

З досліджених доказів, суд виснував, що не доведено належними та допустимим доказами про наявність порушень з боку відповідача в частині повідомлення про майбутнє вивільнення - про не надіслання вакансій, не повідомлення профспілки, оскільки ці обставини підтверджені письмовими доказами, зокрема повідомленнями про видання наказу № 222 від 02.04.2025 «Про оптимізацію організаційної структури та чисельності працівників АТ «Кривбасзалізрудком», яке було направлено на адресу профспілок 11.04.2025 та відомостями про направлення вказаного наказу на електронну адресу позивачів.

Щодо тверджень сторони позивачів про відсутність підстав для вивільнення працівників та порушення вимог п.1 ч. 1 статті 49 КЗпП України, слід зазначити, що з 02.06.2025 в АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» відбулась реорганізація підрозділів автобази та управління залізничного транспорту, які були об`єднанні в транспортне управління, що призвело до зміни організаційної структури підприємства та оптимізація п`яти відділів, які перебувають в підпорядкуванні фінансового директора, економічний відділ, фінансовий відділ, відділ бюджетування, відділ стратегії та інвестицій, та відділ звітності (МСФЗ) створено планово-економічний відділ та відділ бюджету та фінансування, які перебувають у підпорядкуванні фінансового директора, що призвело до змін в апараті управління.

Виключені із штатного розпису працівники автобази, управління залізничного транспорту, інших підрозділів апарату управління, що вказані у оскаржуваному наказі.

В той же час, працівники відділів апарату управління, посади яких були оптимізовані, на створені вакантні посади, або інші вакантні посади не перевелись, окрім ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , які переведені на вакантні посади та подали заяву про відмову від позову.

Позивачі не були звільнені за ініціативою роботодавця у зв`язку із скороченням їх посад, продовжують працювати, тому в даному випадку не можна стверджувати про порушені строки попередження працівників про вивільнення.

Крім того, суд зазначив, що рішення у даній справі не впливає на права наступних працівників: ОСОБА_26 (звільнилась 28.05.2025), ОСОБА_13 , (звільнилась ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 (звільнилась ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_21 , який 02.12.2024 переведений на посаду помічника фінансового директора, і ОСОБА_1 , які на день розгляду справи продовжують працювати на своїх посадах, і зміни щодо їх посад оскаржуваним наказом не впроваджувались.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Чинний Кодекс законів про працю України визначає механізм захисту трудових прав працівників, що включає в себе, зокрема, право на працю, та визначає способи захисту прав працівників.

Так, КЗпП України визначає можливість працівника оскарження наказу про його звільнення.

З матеріалів справи убачається, що правомірність звільнення позивачів не є предметом розгляду даної справи, на час розгляду частина з позивачів звільнилася але відмовилася від даного позову, решта продовжує працювати.

Частиною третьою статті 64 ГК України визначено, що підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною другою статті 65 ГК України, чинного на час видання оскаржуваного наказу, передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

При цьому саме втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Отже суд дійшов правильного висновку, що не є належним способом захисту оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою. При цьому, правом працівника залишається оспорювати власне саме правомірність його звільнення. Позивачем не доведено факту завдання моральної шкоди, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачів щодо складання наказу та захворюванням позивача.

Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги, щодо не доведення до відома державної служби зайнятості інформації про запланове масове вивільнення працівників, чим нібито порушено ч.3 ст. 49-2 КЗпП України, оскільки судом встановлено, а апелянтами не спростовано, що фактично планується скорочення 68 посад, тобто вивільнення не є масовим для даного роботодавця.

Так, згідно оспореного наказу №222 від 02.04.2025 року, з 02 червня 2025 року з планової чисельності персоналу АТ «Кривбасзалізорудком» буде виключено 885 планових одиниць, в тому числі апарат управління – 85 планових одиниць, автобаза – 291 планова одиниця, управління залізничного транспорту -504 планові одиниці, апарати управління шахт та ШБУ – 5 планових одиниць. Водночас з цієї ж дати до планової чисельності Товариства буде включено 817 планових одиниць, а саме через створення структурного підрозділу – Транспортного управління – 788 планових одиниць, а також апарат управління – 29 планових одиниць, в тому числі адміністративний відділ – 3 планові одиниці, та безпосередньо до підпорядкування фінансового директора: планово-економічний відділ – 18 планових одиниць та відділ бюджету та фінансування - 8 планових одиниць.

Отже 68 одиниць- загальна кількість оптимізованих планових одиниць з яких 32 вакансії, і лише 36 фактично скорочуються.

Не можна погодитися із доводами апеляційної скарги відносно нібито перевищення повноважень з боку голови правління відповідача при виданні оспореного наказу, а саме те, що він порушив п/п. 23 п.9.2.3. Статуту товариства, де зазначено, що вирішення питань про створення, реорганізацію та/або ліквідацію структурних та/або відокремлених підрозділів товариства віднесено до компетенції наглядової ради товариства, оскільки дане питання не є предметом даного трудового спору між роботодавцем та найманими працівниками в розріі захисту їх правна працю, до того ж жодний з позивачів не входить до складу наглядової ради та не уповноважений на представництво її інтересів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду, колегією суддів не установлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_8 , адвоката Гавриленко Юлії Юріївни залишити без задоволення.

Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 25 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повне судове рішення складено 25.02.2026 року.

Головуючий суддя

Судді