Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №357/13511/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 24 лютого 2026 р.

Справа: №357/13511/25

Суддя: Шебуєва Вікторія Андріївна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 357/13511/25 Головуючий у 1 інстанції: Ярмола О.Я.

Провадження № 22-ц/824/5136/2026 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Усенка Михайла Ігоровича, який діє від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2025 року, ухвалене в м. Біла Церква в складі судді Ярмоли О.Я., в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

В серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначило, що 18 листопада 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №3215348. Відповідно до умов договору відповідачці були надані грошові кошти у розмірі 15000 грн. на визначених кредитним договором умовах, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором. Відповідачка не виконала належним чином умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість. 21 вересня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № ККАУ-21092021, згідно умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Авентус Україна», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №3215348 від 18 листопада 2020 року. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №3215348 від 18 листопада 2020 року, яка відповідно до наданого ним розрахунку становить 34440 грн., з яких: 10500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 23940,00 грн. - заборгованість за процентами.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2025 року в задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне встановлення обставини, що мають значення для справи. Вважає, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку умовам договору про надання споживчого кредиту №3215348 від 18 листопада 2020 року, якими регламентовано пролонгацію договору внаслідок сплати відповідачкою процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність у кредитодавця права на нарахування ним процентів більше ніж за 30 днів. Врахувавши здійснені відповідачкою сплати, суд безпідставно відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 18 листопада 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір про надання споживчого кредиту №3215348, який був підписаний позичальником електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора М481268.

Пунктами 1.3-1.6 договору про надання споживчого кредиту №3215348 визначено, що сума кредиту складає 15000,00 грн. Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком № 1 до договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 договору. Тип процентної ставки фіксована. Знижена процентна ставка 0,57 % в день. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Відповідно до п.1.8. договору про надання споживчого кредиту №3215348 орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за зниженою ставкою 17 565,00 грн.; за стандартною ставкою 23550,00 грн.

Відповідно до листа АТ КБ «Приватбанк» від 15 жовтня 2025 року № 20.1.0.0.0/7-251014/50443-БТ, на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 18 листопада 2020 року здійснено переказ коштів у сумі 15 000,00 грн.

Судом встановлено, що 21 вересня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-21092021за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які зазначені у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-21092021 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3215348 у загальному розмірі 34440,00 грн.,з яких: 10500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 23940,00 грн. - заборгованість за процентами, які і просило стягнути ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як було встановлено судом, 18 листопада 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна», яке відступило своє право вимогиТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в електронній формі було укладено договір про надання споживчого кредиту №3215348, на підставі якого ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 15 000,00 грн.

Пунктом. 1.4 договору сторони визначили строк кредитування 30 днів.

Відповідно до висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до умов договору ТОВ «Авентус Україна» мало право на нарахування відповідачці процентів за користування кредитом лише за 30 днів.

Згідно п. 1.8. договору про надання споживчого кредиту №3215348, паспорта споживчого кредиту, графіка платежів до договору, сторонами договору було погоджено загальну вартість кредиту у розмірі 17 565,00 грн, що включає в себе: 15 000,00 грн - тіло кредиту, 2565,00 грн. - проценти.

Згідно наданого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» розрахунку відповідачка сплатила на користь ТОВ «Авентус Україна»: 13 грудня 2020 року 6723,00 грн., 10 січня 2021 року - 5586,00 грн., 09 лютого 2021 року - 5985,00 грн., що разом складає 18294,00 грн. Тому суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про відмову в позові ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості.

Колегія суддів відхиляє посилання представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на пролонгацію відповідачкою договору про надання споживчого кредиту №3215348 від 18 листопада 2020 року на умовах, визначених п. 4 цього ж договору. Такі посилання не ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах.

Пунктом 4.1 договору про надання споживчого кредиту №3215348 від 18 листопада 2020 року визначено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2-4.5 договору.

Відповідно до пп. 4.3. пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Якщо споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк кредитування, споживач зобов`язаний повідомити про це товариство в один із вказаних способів: 1. Перед здійсненням платежу здійснити в особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в особистому кабінеті в Розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «часткове погашення кредиту»; 2. Протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку товариства повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов`язковою вказівкою в такому повідомленні номеру та дати цього договору та суми здійсненого платежу. В іншому разі здійснений платіж буде розцінений товариством як пропозиція споживача щодо продовження строку користування кредитом.

Відповідно до пункту 4.5. договору у випадку акцептування товариством пропозиції споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в пункті 4.3. договору та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті.

Матеріали справи не містять доказів ініціювання відповідачкою пролонгації строку кредиту, відсутні відомості, що відповідачка не вказувала у призначенні платежу про часткове погашення без пролонгації.

Саме по собі зазначення у договорі про можливість пролонгації строку кредиту не вказує на продовження сторонами строку користування кредитом, оскільки такий строк визначений п. 1.4. договору. З урахуванням визначеного строку сторонами було розраховано загальну вартість кредиту для споживача та реальну річну процентну ставку за договором про споживчий кредит.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надало доказів відображення зміни умов договору щодо строку кредитування та нової дати повернення кредиту в особистому кабінеті споживача, як це передбачено договором, зокрема, п. 4.5.

ТОВ «Авентус Україна» мало право на нарахування відповідачці процентів за користування кредитом виключно в межах строку кредитування, визначеного п. 1.4. договору.

Колегія суддів не убачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2025 року без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Усенка Михайла Ігоровича, який діє від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», залишити без задоволення, а заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2025 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Кафідова О.В.

Оніщук М.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua