Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №356/509/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 356/509/25

номер провадження №22-ц/824/2856/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,

суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» - Полякова Олексія Володимировича

на рішення Березанського міського суду Київської області від 11 вересня 2025 року /суддя Дудар Т.В./

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вимогами стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 884718760 від 11 лютого 2022 року в розмірі 10 212 грн 15 коп., з яких 8 350 грн 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 1 862 грн 15 коп. - заборгованість по відсотках, а також судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн 00 коп.

Рішенням Березанського міського суду Київської області від 11 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. / а.с. 126-131/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» - Поляков О.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення та ухвалити нове - про задоволення позову в повному обсязі.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що суд помилково вважав неможливим відступлення права вимоги за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, оскільки договір є рамковим, а передача прав вимоги відбувається за реєстрами прав вимоги (№ 175 від 05.05.2022), які укладені після виникнення кредитних правовідносин 11.02.2022. Апелянт вказує, що суд не врахував чинність договору факторингу до 31.12.2024 (з додатковими угодами), підписання реєстрів як акту виконання, можливість передачі майбутніх вимог (ст. 1078 ЦК України), а також аналогічну практику апеляційних судів (Постанови від 24.01.2025 у справі № 754/10139/24, від 07.02.2025 у справі № 381/2590/24, від 08.08.2024 у справі №127/12660/24 тощо). Апелянт наголошує, що суд першої інстанції неправильно застосував норми щодо предмету факторингу, не врахував, що реєстр прав вимоги підписано після укладення кредитного договору, а тому право вимоги є дійсним на момент передачі.

ОСОБА_1 у відзиві заперечувала проти доводів апеляційної скарги, посилається на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, апеляційна скарга не містить нових обставин чи доказів, суд повно дослідив матеріали справи, правильно застосував норми щодо позовної давності та переходу прав вимоги, доводи скаржника не спростовують висновків суду.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з задоволенням позовних вимог, на підставі наступного.

Судом встановлено, що 11 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 884718760 на суму 8 350 грн строком до 10 березня 2022 року.

Договір укладено в електронній формі з підписанням одноразовим ідентифікатором MNV2J5Q5. Кошти перераховано на картку відповідачки.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (рамковий, з пролонгаціями до 31.12.2024), за яким клієнт відступає фактору права вимоги, зазначені в реєстрах.

05 травня 2022 року підписано реєстр прав вимоги № 175, за яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідачки на суму 9 041 грн 48 коп.

23 лютого 2024 року укладено договір факторингу № 23/0224-01 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», за реєстром № 1 від 23.02.2024 перейшло право вимоги на 10 212 грн 15 коп.

29 травня 2025 року укладено договір факторингу № 29/05/25-Е між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», за реєстром боржників від 29.05.2025 позивачу перейшло право вимоги на 10 212 грн 15 коп.

Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції керувався ст. 512, 514, 1077, 1078 ЦК України про те, що кредитор може бути замінений за відступленням права вимоги, до нового кредитора переходять права в обсязі на момент переходу, предметом факторингу може бути наявна або майбутня вимога; ст. 256, 257 ЦК України про загальну позовну давність у три роки.

Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що право вимоги за кредитним договором від 11.02.2022 не могло бути відступлене за договором факторингу від 28.11.2018, оскільки на момент укладення факторингу зобов`язання не існувало, тому позивач не довів набуття права вимоги, позов підлягає відмові.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції помилково вважав неможливим відступлення майбутньої вимоги за рамковим договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом факторингу може бути право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Договір факторингу є рамковим (п. 2.1, 4.1), передача прав вимоги відбувається за реєстрами, підписання реєстру і є моментом переходу права.

Реєстр № 175 від 05.05.2022 підписано після виникнення зобов`язання (11.02.2022), що підтверджує дійсність передачі. Аналогічно, перехід прав відбувався і для наступних договорів факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 та № 29/05/25-Е від 29.05.2025.

Висновок Верховного Суду, викладений у Постанові від 07.01.2026 у справі №727/2790/25 підтверджує: майбутня вимога індивідуалізується на момент виникнення, рамковий договір факторингу з пролонгаціями дозволяє передачу прав за реєстрами після виникнення зобов`язання, підписання реєстру засвідчує перехід права. Презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) діє, доки договір не визнаний недійсним судом.

Суд першої інстанції не врахував, що договори факторингу не визнані недійсними, чинні на момент передачі, а реєстри підписані після укладення кредиту.

Реєстри підписано після виникнення зобов`язання, отже, перехід прав вимоги відбувся законно, висновки суду першої інстанції суперечать практиці ВС від 07.01.2026 у справі №727/2790/25 щодо майбутніх вимог та презумпції правомірності правочину.

Щодо розрахунків і суми заборгованості, доводи у відзиві на апеляційну скаргу відсутні, контррозрахунки відсутні, тому апеляційний суд доходить висновків про стягнення з відповідачки заборгованості за Кредитним договором № 884718760 від 11.02.2022 у розмірі 10 212,15 грн.

Отже, висновок суду про відсутність права вимоги у позивача не відповідає обставинам справи (п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України), що є підставою для скасування рішення та ухвалення нового про задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 13 056,00, а саме: судовий збір у розмірі 6 056,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу, підтверджені договором від 29.05.2025 р. і актом від 05.06.2025 р. /а.с. 69-72/ у розмірі 7 000,00 грн. покладаються на відповідачку, заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу або її зменшення, у відзиві на апеляційну скаргу не висловлено.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» - Полякова Олексія Володимировича на рішення Березанського міського суду Київської області від 11 вересня 2025 року - задовольнити.

Рішення Березанського міського суду Київської області від 11 вересня 2025 року - скасувати.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором № 884718760 від 11.02.2022 у розмірі 10 212,15 грн.

Судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) 2422, 40 грн судового збору і 7000 грн витрат на правову допомогу.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) 3633, 60 грн судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Головуючий: Судді: