Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №175/4970/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/93/26 Справа № 175/4970/25 Суддя у 1-й інстанції - Войтух О. М. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., захисника Пятаха Ю.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2025 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови 06 лютого 2025 року о 09-30 год. біля ТОВ «Краматорський ринок» по вул. Паркова, 81 у м. Краматорську ОСОБА_1 здійснив продаж тютюнового виробу табаку масою 30 грам за 40 гривень громадянину ОСОБА_2 без марок акцизного податку, чим порушив п.9 ст. 65 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2025 року від 05 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 3400 гривень.

Предмет торгівлі, вилучений на підставі протоколу огляду від 06 лютого 2025 року, а саме табак в обсязі 0,72 кг. згідно з квитанцією №447 від 06 лютого 2025 року конфісковано на користь держави.

Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.

З таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає оскаржувану постанову передчасною, незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням права на захист і порядку накладення адміністративного стягнення, за відсутності належних і допустимих доказів. Вказує, що суд першої інстанції визнав його винним без ознайомлення з поданими письмовими поясненнями та без дотримання норм процесуального права. Зазначає, що постанова йому не вручалась і не надсилалась, а апеляційна скарга подана у межах строку на оскарження. Вважає, що було порушено його право на правову допомогу та інші права, передбачені ст. 268 КУпАП і Конституцією України. Вказує, що ним укладено договір з адвокатом, який звертався до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду, однак суд розглянув справу без його та адвоката участі. Зазначає, що фактичний розгляд справи відбувся в інший день, ніж зазначено, без його присутності, що призвело до обмеження права на захист. Вважає протокол про адміністративне правопорушення недійсним, оскільки в ньому невірно зазначено його прізвище. Вказує, що протокол складено з порушенням вимог законодавства та Інструкції МВС №1376, а суд не мав повноважень самостійно вносити зміни до протоколу. Зазначає, що за наявності таких недоліків суд не міг встановити наявність або відсутність складу правопорушення та вийшов за межі обвинувачення. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП. Вказує, що суб`єктом такого правопорушення може бути лише суб`єкт господарювання, а в матеріалах справи відсутні докази того, що він є суб`єктом господарювання або фізичною особою-підприємцем. Зазначає, що відсутні докази належності вилученої речовини до підакцизних товарів, експертний висновок не надано, а клопотання про призначення експертизи судом відхилено. Вказує на неналежність і недопустимість доказів, долучених до матеріалів справи. Зазначає, що до протоколу не долучено доказів факту здійснення торгівлі, наявності ліцензії чи її відсутності, чеків, відеозаписів, пояснень покупця, а також не вилучено виручку, що спростовує факт торгівлі. Вважає, що за таких обставин суд був позбавлений можливості повно, всебічно та об`єктивно розглянути справу.

Про дату, час та місце апеляційного розгляду особа, що притягається до адміністративної відповідальності та її захисник повідомлені у передбачений КУпАП строк, клопотань про відкладення апеляційного розгляду з поважних причин не надійшло.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши думку сторони захисту, вважаю, що апеляційну скаргу слід задовольнити за таких підстав.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи та постанови суду не вбачається, що справу було розглянуто за участю ОСОБА_1 або його захисника.

Як вказує апелянт справу було розглянуто без участі ОСОБА_1 та його захисника і до початку судового засідання стороною захисту були поданні клопотання про відкладення розгляду справи, про призначення експертизи, а також подані пояснення по справі, у яких ОСОБА_1 просив викликати та допитати зазначених у матеріалах справи осіб, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які зазначені у протоколі огляду речей.

У судовому рішенні вирішено питання тільки щодо відмови у призначення експертизи. Вирішення судом питання щодо інших клопотань сторони захисту про надання часу для ознайомленням з матеріалами справи та виклику свідків, не відображені у матеріалах справи про їх розгляд.

Апеляційний суд зазначає, що виходячи з вимог національного законодавства у разі відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у двох випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи той факт, що до початку розгляду справи про адміністративне правопорушення захисник завчасно подала клопотання про відкладення розгляду справи для можливості ознайомлення з матеріалами справи. Апеляційний суд вважає поспішними висновки суду першої інстанції про можливість розгляду справи за відсутністю ОСОБА_1 та його захисника, без розгляду вказаного клопотання.

З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати в суді, передбачені законом ст.268 КУпАП права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності, що є безумовною підставою для скасування постанови суду.

Крім того відповідно до ст. 245, 280 КУпАП суд зобов`язаний всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи та надати належну оцінку доказам у їх сукупності.

Разом із тим, із тексту оскаржуваної постанови вбачається, що районний суд обмежився формальним перерахуванням наявних у справі доказів (протоколу, рапорту, пояснень, фототаблиці, квитанції), не навівши мотивів, з яких наданим доказам надано перевагу над запереченнями сторони захисту, не проаналізувавши їх належність, допустимість та достатність.

Суд першої інстанції не надав оцінки доводам сторони захисту щодо суперечностей у матеріалах справи, зокрема щодо факту здійснення саме торгівлі, відсутності вилученої виручки, а також не навів мотивів відхилення клопотання про виклик та допит осіб, зазначених у протоколі огляду речей.

Такий підхід свідчить про недотримання вимог ст. 252 КУпАП щодо оцінки доказів за внутрішнім переконанням на основі їх всебічного та об`єктивного дослідження.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 зроблені без належного дослідження всіх істотних обставин справи та без усунення сумнівів щодо доведеності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин постанова районного суду підлягає скасуванню, відповідно до ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції скасовує постанову та приймає нову постанову.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП настає за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Апеляційний суд встановив наявність розбіжностей між відомостями, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, та змістом долучених до нього письмових пояснень і інших матеріалів справи. Такі суперечності стосуються обставин події, її фактичного опису та узгодженості доказової бази в цілому, що не дає можливості дійти беззаперечного висновку про доведеність події правопорушення та винність особи.

Разом із тим апеляційний суд не вдається до оцінки доводів сторони захисту щодо необхідності призначення експертизи та виклику свідків у даній справі, з огляду на процесуальну ситуацію та строки притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 7 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Як убачається з протоколу, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення нібито вчинене 06 лютого 2025 року. Станом на дату апеляційного розгляду строки, передбачені статтею 38 КУпАП, сплинули.

За таких обставин подальше дослідження питання щодо призначення експертизи, повторного виклику свідків чи усунення виявлених розбіжностей у доказах є недоцільним та призвело б до безпідставної витрати процесуального часу й адміністративного ресурсу, оскільки навіть у разі додаткового з`ясування окремих обставин накладення адміністративного стягнення стало неможливим у зв`язку із закінченням строків притягнення до відповідальності.

Крім того, відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі є фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи. Обов`язок щодо збирання таких доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, згідно ст. 255 КУпАП. Суд розглядає справу в межах складу адміністративного правопорушення, визначеного у протоколі, та на підставі наданих матеріалів, не підміняючи собою орган, який надсилав протокол до суду. Особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

З урахуванням встановлених суперечностей у матеріалах справи, розбіжностей доказів між собою та обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, а також спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності, апеляційний суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, не доведена.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, а провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 294, 247 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.156 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч.1 ст.156 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя