Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №175/13453/24 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 18 лютого 2026 р.

Справа: №175/13453/24

Суддя: Гришин Г. А.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/92/26 Справа № 175/13453/24 Суддя у 1-й інстанції - Журавель Т.С. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Карлаша І.А., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 , 12.07.2024 року о 20 год 57 хв., керував транспортним засобом «ВАЗ 2103», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Волгодонська, 1, смт. Шабельківка, Краматорський район, Донецька область, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим допустив порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху.

Доводи апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зазначає, що строк оскарження ним пропущений з поважних причин. Так, постановою Дніпровського апеляційного суду від 07.08.2025 року апеляційна скарга, подана ним в інтересах ОСОБА_1 , була повернута, оскільки до ордеру на надання правової допомоги не було долучено витяг з договору про надання правової допомоги. Вказані недоліки були усунені одразу ж в день отримання постанови апеляційного суду, тобто 09.08.2025 року.

В апеляційній скарзі захисник Карлаш І.А., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2025 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що матеріали справи та долучені два відеозаписи до матеріалів справи не містять доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом саме 12.07.2024 року о 20:57 год.

Звертає увагу, що в матеріалах справи є 2 відеозаписи, на одному з них ОСОБА_1 спілкується з працівниками поліції і час запису починається з 21:03 год., тобто після 20:57 годин. На іншому відеозаписі взагалі немає жодних часових відміток, а тому встановити, коли саме та ким він був зроблений неможливо, що унеможливлює його використання для доведення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Наголошує, що у зв`язку з відсутністю доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 в час, зазначений в протоколі, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутній.

Позиції сторін в суді :

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисник Карлаш В.М. повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилися. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, про причини поважності своєї неявки суд не повідомили.

Ураховуючи положення ст. 268 КУпАП, якою не передбачено обов`язкову участь особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, а також строк, протягом якого особу може бути притягнуто до відповідальності в разі доведення її вини, та з огляду на те, що апелянтом не надано на розгляд суду будь-яких нових доказів, вважаю за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності належним чином повідомлених ОСОБА_1 та його захисника адвоката Карлаша В.М.

Висновки суду:

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 12.07.2024 року о 20 год 57 хв., керував транспортним засобом «ВАЗ 2103», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Волгодонська, 1, смт. Шабельківка, Краматорський район, Донецька область, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим допустив порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху.

Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді належним чином врахував зазначені вимоги закону та обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується дослідженими судом 1-ї інстанції доказами, а саме:

- протоколом серії ААД № 982198 від 12.07.2024 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений уповноважною на те особою, в якому викладені фактичні обставини вчиненого правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- відеозаписами, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2103», номерний знак НОМЕР_1 , та не заперечував факт його керування вказаним транспортним засобом. На відеозаписі також зафіксована категорична та чітка відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. На запитання працівника поліції ОСОБА_1 повідомив, що вживав лише баночку «Рево».

- рапортом працівника поліції, в якому викладені підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування з яким було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, та який відмовився пройти огляд в установленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, такими, що доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі відеозаписам подій, що мали місце 12.07.2024 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).

Апеляційні доводи захисника про те, що матеріали цієї справи не містять доказів факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №982198 від 12.07.2024 року, складеного щодо ОСОБА_1 за порушення п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, спростовуються дослідженими відеозаписами, долученими до матеріалів справи.

Так, з відеозапису чітко вбачається наявність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 , відповідно до якого він не заперечував факт керування транспортним засобом саме 12.07.2024 року о 20:57 год.

Крім того, доводи сторони захисту щодо заперечення факту керування ОСОБА_1 за фактичних обставин, викладених в протоколі, спростовуються дослідженими відеозаписами. Так, з відеозапису «.....5574» вбачається, що патрульний автомобіль наздоганяв саме транспортний засіб «ВАЗ 2103», номерний знак НОМЕР_1 , та спецсигналами зупинив його (відеозапис, починаючи з 0:00:29). Потім водій вийшов з водійського сидіння (відеозапис, починаючи з 0:00:48). Зовнішній вигляд водія, його одяг, а також транспортний засіб та номерний знак співпадають з зафіксованими на відеозаписі «export».

Апеляційний суд вважає, що надані працівниками поліції відеозаписи, які містяться в матеріалах справи про адміністративні правопорушення, отримані з автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.

Відеозаписи відповідають вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026.

Той факт, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є роздільними, а відеофіксація не здійснювалася безперервно, не свідчить про наявність підстав піддавати сумніву зміст даних відеозаписів та вважати такі докази недопустимими. Доказами відповідно до приписів ст. 251 КУпАП є, в тому числі, і показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.

Факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується і рапортом працівника поліції, в якому викладені підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування з яким було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, та який відмовився пройти огляд в установленому законом порядку.

Будь-яких доказів, які б спростовували встановлені фактичні дані під час судового розгляду, зокрема факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , стороною захисту надано не було.

Тож, доводи апелянта щодо відсутності в матеріалах справи доказів факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №982198 від 12.07.2024 року, вважаю необґрунтованими.

Будь-яких доказів оскарження дій співробітників поліції при складанні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП суду надано не було. В установленому порядку водій ОСОБА_1 або його захисник дії працівників поліції не оскаржували. Під час апеляційного розгляду апелянтом доказів на підтвердження оскарження дій чи рішень працівників поліції за вказаних вище обставин також не надано.

Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі судом встановлено не було, та стороною захисту під час апеляційного розгляду не надано.

Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Адміністративне стягнення накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.

Постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити строк на апеляційне оскарження адвокату Карлашу І.А., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2025 року.

Апеляційну скаргу адвоката Карлаша І.А., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Гришин

Оригінал: reyestr.court.gov.ua