Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №185/14852/23 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Дата: 16 лютого 2026 р.

Справа: №185/14852/23

Суддя: Макаров М. О.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/130/26 Справа № 185/14852/23 Суддя у 1-й інстанції - Головін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Петешенкової М.Ю., Свистунової О.В.

при секретарі – Пікос А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля», третя особа: Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Первинна профспілкова організація Виробничого структурного підрозділу шахта Західно-Донбаська Відкритого акціонерного товариства Павлоградвугілля Професійної спілки працівників вугільної промисловості України про визнання недійсним та скасування акту розслідування нещасного випадку, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2023 року позивач звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про визнання недійсним та скасування акту розслідування нещасного випадку.

Позов мотивовано тим, що позивач знаходився у трудових відносинах з ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» 17.10.2023 року позивач виконував свої трудові обов`язки в шахті і з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого було завдано ушкодження його здоров`ю. За наслідками розслідування нещасного випадку відповідачем було складено акт розслідування нещасного випадку від 25.10.2023 року за формою Н-1/НП про те, що нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом, і не підлягає обліку. Рішення комісії про це було прийнято вирішальним голосом голови комісії, а два інші члена комісії вважають, що нещасний випадок пов`язаний з виробництвом, внаслідок чого вони виклали окремі думки до акту розслідування. Позивач не погоджується з вказаним висновком комісії, оскільки під час нещасного випадку він перебував на робочому місці в шахті під землею під час виконання трудових обов`язків і вважає, що акт розслідування складений у порушення норм Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2025 року позов задоволено повністю та ухвалено визнати недійсним та скасувати Акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП від 25.10.2023 року, що стався 17.10.2023 року о 13 год. 20 хв. у ВИРОБНИЧОМУ СТРУКТУРНОМУ ПІДРОЗДІЛІ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ТЕРНІВСЬКЕ» ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИТВА «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», за формою Н-1/НП від 17.10.2023 року, затверджений 25.10.2023 року директором ВИРОБНИЧОГО СТРУКТУРНОГО ПІДРОЗДІЛУ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ТЕРНІВСЬКЕ» ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИТВА «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» Забєліним Д.С. Вирішено питання стосовно судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що комісія з розслідування нещасного випадку в оспорюваному акті безпідставно визнала нещасний випадок таким, що не пов`язаний з виробництвом, не врахувала, що нещасний випадок стався з позивачем в робочий час на території підприємства, при виконанні ним трудових обов`язків, і відсутні визначені законодавством підстави для визнання нещасного випадку не пов`язаним з виробництвом .

В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» просить рішення суду скасувати повністю, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 17.10.2023 року позивач працював заступником начальника дільниці з ремонту забійного обладнання Виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». 17.10.2023 року у першу зміну позивач отримав завдання від головного механіка ОСОБА_2 на обстеження забійного обладнання в підготовчому вибої заїзду на пром штрек пласта С10 дільниці підготовчих робіт № 3. Знаходячись в шахті в підготовчому вибої заїзду на пром. штрек пласта С10 дільниці підготовчих робіт № 3 позивач здійснив обстеження забійного обладнання після чого йому належало піднятися на поверхню. Прохідники, які працювали у підготовчому вибої , за виваленими дефектами гідродомкратів для видачу їх на поверхню демонтували, погрузили та ув`язали їх на порожню спеціальну площадку для перевезення аркового кріплення (металовоз), яка разом із буксировочною вагонеткою знаходилась у забої. О 13 год. 15 хв. ланковий прохідник ОСОБА_3 по селекторному зв`язку дав команду на привід надгрунтової дороги ДКНУ запускати ДКНУ і став на буфер буксировочної вагонетки УВГ-3,3, яка була зачеплена ззаду (по ходу руху) за металовозом. Позивач став на буфер вагону ліворуч від ОСОБА_3 . О 13 год. 20 хв. на ПК 48 стався схід з рейкової колії металовозу, який переднім буфером вперся у підошву та під дією тягового зусилля приводу ДКНУ потягнув через себе буксировочну вагонетку, на якій стояли працівники та перекинув її на лівий по ходу руху борт виробки. Позивача за інерцією вдарило тулубом об торцеву частину вагона та разом з вагоном кинуло до лівого борту виробки. Внаслідок цього позивач отримав тілесні ушкодження. Позивач 17.10.2023 року був доставлений до КНП «Павлоградська міська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради», про що цією установою складено Екстрене повідомлення про звернення потерпілого щодо нещасного випадку на виробництві № 132 від 18.10.2023 року. 18.10.2023 року відповідачем здійснено повідомлення про нещасний випадок з позивачем.

18.10.2023 року відповідачем здійснено повідомлення про нещасний випадок з позивачем.

Внаслідок цього нещасного випадку позивач отримав наступні тілесні ушкодження: ОСОБА_4 . Поєднана травма. ЗЧМТ, Струс головного мозку. Закрита травма грудної клітини. Травматичний двобічний мінімальний пневмоторакс. Травматичний гемоторакс праворуч. Забій базальних відділів легень. Перелом 8,9,10,11,12 справа, 6,7,8,9 ребер ліворуч. Емфізема м`яких тканин грудної клітини. Закрита травма живота. Субкапсулярна та периренальна гематома лівої нирки. Перелом праворуч поперечних відростків тіл хребців L1-L4 зі зміщенням, гематоми паравертебральних м`яких тканин праворуч.

Вказані обставини нещасного випадку зазначені і в Матеріалах розслідування нещасного випадку, складених відповідачем, визнаються та не заперечуються сторонами по справі.

Наказом відповідача від 18.10.2023 року № 15418 призначено комісію з розслідування нещасного випадку з позивачем. За результатами розслідування комісією складено Акт розслідування нещасного випадку, що стався 17 жовтня 2023 року о 13 год. 20 хв. від 25 жовтня 2023 року форма Н-1/НП, в якому зазначено висновок, що потерпілий ОСОБА_5 , заступник начальника дільниці з ремонту забійного обладнання ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» прямував не за затвердженим маршрутом пересування для виїзду із шахти, не виконував посадові обов`язки, а також завдання роботодавця та дії в інтересах підприємства, а саме – переміщався на буфері вагонетки не призначеної для перевезення людей, тобто використовував її в особистих інтересах, що стало причиною нещасного випадку. Враховуючи, що вище викладені обставини не підпадають під дію пунктів 1; 2; 5; 12 пункту 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від17.04.2019 № 337, комісія з розслідування нещасного випадку, керуючись пунктом 34 Порядку шляхом голосування (за – 2, проти – 2) вирішальним голосом голови комісії прийняла рішення, що нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом, і не підлягає обліку на ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та по ньому складається акт за формою Н-1/НП.

Два члени комісії з розслідування цього нещасного випадку головний спеціаліст відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управляння контрольно-перевірочної роботи ГУ ПФ України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 та голова профкому Яценко С.С. не погодилися з таким висновком акту розслідування нещасного випадку, виклали окремі думки до акту згідно з якими цей нещасний випадок пов`язаний з виробництвом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що комісія з розслідування нещасного випадку в оспорюваному акті безпідставно визнала нещасний випадок таким, що не пов`язаний з виробництвом, не врахувала, що нещасний випадок стався з позивачем в робочий час на території підприємства, при виконанні ним трудових обов`язків, і відсутні визначені законодавством підстави для визнання нещасного випадку не пов`язаним з виробництвом

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно зі ст. 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Відповідно до положень статті 22 Закону України “Про охорону праці” роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши що, в акті розслідування нещасного випадку комісія вказала неналежні з точки зору положень Порядку № 337 підстави вважати, що нещасний випадок, який стався із позивачем, є таким, що не пов`язаний із виробництвом.

Доводи відповідача про те, що ушкодження здоров`я позивача відбулось саме внаслідок його дій, а також що позивач прямував не за затвердженим маршрутом пересування для виїзду із шахти, не виконував посадові обов`язки, а також завдання роботодавця та дії в інтересах підприємства, а саме переміщався на буфері вагонетки не призначеної для перевезення людей безпідставні.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. .

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» — залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено 17 лютого 2026 року

Повний текст судового рішення складено 23 лютого 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді М.Ю. Петешенкова

О.В. Свистунова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua