Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №184/2320/23 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1368/26 Справа № 184/2320/23 Головуючий у першій інстанції: Томаш В. І. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Первинної організації профспілки металургів та гірників України Покровського гірничо-збагачувального комбінату на рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області у складі судді Томаша В.І. від 17 вересня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Первинної організації профспілки металургів та гірників України Покровського гірничо-збагачувального комбінату про визнання відомостей такими, що не відповідають дійсності та принижують честь, гідність і ділову репутацію, стягнення моральної шкоди,–

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він у листопаді 2023 року отримав заяву від Перинної організації профспілки металургів та гірників України Покровського гірничо-збагачувального комбінату за вих. №43 від 02.11.2023 року по справі №184/1105/21 (де він є відповідачем за позовом АТ ПГЗК), в якій поширена відносно нього інформація є негативною, недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права, ганьбить його честь, гідність і завдає шкоди діловій репутації, у тому числі, і як посадовій особі – голові ПрАТ «ОРРЗ». Позивач зазначив, що він отримав заяву від Перинної організації профспілки металургів та гірників України Покровського гірничозбагачувального комбінату за вих. №43 від 02.11.2023 року підписану головою ПО ПМГУ ПГЗК ОСОБА_2 , в якій міститься наступна інформація: Так втрата бази відпочинку АТЦ внаслідок незаконних дій відповідачів із незаконного захоплення землі бази відпочинку підприємства – членів Перинної організації профспілки металургів та гірників України Покровського гірничо-збагачувального комбінату соціальних прав на оздоровлення, забезпечення потреби у відпочинку, культурному дозвіллі (абзац 33 Заяви). Така інформація формує його морально-етичний портрет в очах громадськості та інших осіб з якими він укладав угоди. Зазначену заву було направлено до наступних осіб – ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Відділу у Нікопольському районі міськрайонного управління у Нікопольському районі та м. Нікополі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Голови виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області Камінського Івана Миколайовича, Покровської міської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, що є фактом поширення інформації. Тому позивач просив визнати, що поширені Первинною організацією профспілки металургів та гірників України Покровського гірничо-збагачувального комбінату відносно нього відомості, що він, як відповідач у справі №184/1105/21, здійснив незаконне захоплення землі бази відпочинку підприємства АТЦ, не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність та ділову репутацію; стягнути з відповідача 805200,20 грн як відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Покровського міського суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2025 року, з урахуванням ухвали Покровського міського суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2025 року про виправлення описки, позов задоволено. Визнано, що поширені Первинною організацією профспілки металургів та гірників України Покровського гірничо-збагачувального комбінату відносно ОСОБА_1 відомості, що він, як відповідач у справі №184/1105/21 здійснив незаконне захоплення землі бази відпочинку підприємства АТЦ , не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність та ділову репутацію. Стягнуто з Первинної організації профспілки металургів та гірників України Покровського гірничо-збагачувального комбінату на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 805200,20 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати із сплати судового збору у розмірі 13152,20 грн.

В апеляційній скарзі Первинна організація профспілки металургів та гірників України Покровського гірничо-збагачувального комбінату, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про відмову у задоволення позову, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що у провадженні Покровського міського суду Дніпропетровської області (до перейменування - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області) перебуває цивільна справа №184/1105/21 за позовом Акціонерного Товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Відділу у Нікопольському районі міськрайонного управління у Нікопольському районі та м. Нікополі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Голови виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області Камінського Івана Миколайовича, Покровської міської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки (а.с. 33-40, 47-52).

Позов обґрунтований тим, що у користуванні АТ «Покровський ГЗК» за адресою: АДРЕСА_1 , на березі Шолоховського водосховища знаходяться об`єкти нерухомого майна – будинки, які закріплені за Автотранспортним цехом АТ «ПОКРОВСЬКЙ ГЗК». База відпочинку знаходиться на земельній ділянці, орієнтовною площею 2,5831 га, які перебувають на балансі АТ «Покровський ГЗК», є його власністю та у 2009-му році були зареєстровані в державному реєстрі речових прав. В січні 2021 року з Публічної кадастрової карти АТ “ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК” випадково дізналось про формування земельної ділянки 1222987000:02:001:0038, площею 1,2082 га, до складу якої потрапила частина земельної ділянки, площею 0,6522 га, що необхідна та використовується для розміщення належних АТ «Покровський ГЗК» будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 та дорога загального користування, орієнтовною площею 0,1 га, яка використовується для доступу до будівель та споруд. Згідно витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки 1222987000:02:001:0038, площею 1,2082 га, АТ «Покровський ГЗК» дізналось, що Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області 14.12.2020 року було зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 1222987000:02:001:0038, площею 1,2082 га, цільовим призначенням – землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам). При проведені аналізу земельних ділянок, які знаходяться в користуванні АТ «Покровський ГЗК» з публічної кадастрової інформації було виявлено, що земельна ділянка, площею 1,2082 га. (кадастровий номер 1222987000:02:001:0038), що належала ОСОБА_3 , вже була продана ОСОБА_1 АТ «Покровський ГЗК» вважає, що земельну ділянку передано гр. ОСОБА_3 з порушенням прав товариства та з порушенням законодавства України.

Первинною організацією профспілки металургів та гірників України Покровського гірничо-збагачувального комбінату у листопаді 2023 року до Дніпровського апеляційного суду було подано заяву за вих. №43 від 02.11.2023 року по справі №184/1105/21, в якій вона просила, зокрема, залучити її до участі у справі №184/1105/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача; відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити без змін ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.05.2023 про забезпечення позову (а.с. 18-21).

Копію вказаної вище заяви №43 від 02.11.2023 року було направлено ОСОБА_1 , як стороні у справі №184/1105/21, що підтверджується копією опису вкладення та поштового конверту (а.с. 18).

Заява відповідача №43 від 02.11.2023 року містить, зокрема, абзац наступного змісту: "Так, втрата бази відпочинку АТЦ внаслідок незаконних дій відповідачів із незаконного захоплення землі бази відпочинку позбавляє працівників підприємства – членів ПЕРИННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФСПІЛКИ МЕТАЛУРГІВ ТА ГІРНИКІВ ПОКРОВСЬКОГО ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО КОМБІНАТУ соціальних прав на оздоровлення, забезпечення потреби у відпочинку, культурному дозвіллі" (абзац 33 заяви).

Заяву Перинної організації профспілки металургів та гірників України Покровського гірничо-збагачувального комбінату №43 від 02.11.2023 року було направлено учасникам справи №184/1105/21, відповідно до положень абзацу 2 частини 2 статті 183 ЦПК України.

Згідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є керівником Приватного акціонерного товариства «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» (а.с. 13-17).

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України станом на 28.11.2023 до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с. 12).

Відповідно до статті 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.

Згідно із частиною четвертою статті 32 Конституції України та статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, – кожному гарантується право на захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Частиною першою статті 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація (частина перша статті 201 ЦК України).

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканим. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Позови про захист гідності, честі та ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За змістом статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Позови про захист честі, гідності чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (статті 3, 28).

Згідно із роз`яснень, викладених у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1, юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред`явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом (абзац 3 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

У пункті 18 цієї ж постанови зазначено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК України та статті 10 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Згідно із частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року (справа №464/1761/19-ц, провадження №61-14455св20).

Відповідно до ст.30 ЗУ «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що оспорювана у цьому позові інформація подана суду, у зв`язку із розглядом вказаної вище цивільної справи №184/1105/21 про визнання незаконними та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, є обґрунтуванням правової позиції, у зв`язку з поданням процесуального документу - заяви про залучення до участі у справі в якості третьої особи; враховуючи, що оспорювана інформація безпосередньо стосується предмету позову у цивільній справі №184/1105/21 щодо незаконного, як стверджує позивач у зазначеній справі, відведення та реєстрації у приватну власність земельної ділянки природно-заповідного фонду, що розташована частково під базою відпочинку на березі Шолоховського водосховища по АДРЕСА_1 , яка перебуває у користуванні АТ «Покровський ГЗК», - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову про захист честі, гідності, ділової репутації.

Крім того, оспорювана інформація про втрату бази відпочинку внаслідок незаконних дій відповідачів із незаконного захоплення землі бази відпочинку, у зв`язку з розглядом відповідної цивільної справи №184/1105/21 щодо законності (незаконності) відведення та реєстрації у приватну власність земельної ділянки природно-заповідного фонду, є оціночним судженням, гіперболізує позовні вимоги у вказаній справі про визнання незаконними та скасування наказів відповідача ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, скасування державної реєстрації права власності за відповідачем ОСОБА_1 , скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то стаття 23 ЦК України передбачає підстави відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болі і стражданнях, що особа зазнала в зв`язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв`язку з протиправною поведінкою у відношенні його; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв`язку з ушкодженням чи знищенням майна; у приниженні честі, достоїнства, а також ділової репутації.

Враховуючи недоведеність завдання позивачу моральної шкоди відповідачем та оскільки відсутні підстави для задоволення вимог про визнання поширених відомостей такими, що не відповідають дійсності та принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача, тому не підлягає задоволенню похідна позовна вимога про відшкодування моральної шкоди в розмірі 805200,20 грн.

На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, дійшов безпідставного висновку про задоволення позову. Тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги відмову в задоволенні позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь Первинної організації профспілки металургів та гірників України Покровського гірничо-збагачувального комбінату підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі (1073,60 грн + 12078,00 грн = 13151,60 грн х 150%) 19727,40 грн (а.с. 167).

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Первинної організації профспілки металургів та гірників України Покровського гірничо-збагачувального комбінату– задовольнити.

Рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2025 року, з урахуванням ухвали Покровського міського суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2025 року про виправлення описки – скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Первинної організації профспілки металургів та гірників України Покровського гірничо-збагачувального комбінату про визнання відомостей такими, що не відповідають дійсності та принижують честь, гідність і ділову репутацію, стягнення моральної шкоди – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Первинної організації профспілки металургів та гірників України Покровського гірничо-збагачувального комбінату (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 19727 (дев`ятнадцять тисяч сімсот двадцять сім) грн 40 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

Л.П. Никифоряк