Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №205/7506/22 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3170/26 Справа № 205/7506/22 Суддя у 1-й інстанції - Костромітіна О. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Халаджи О.В., Агєєва О.В.

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, поділ спільного майна подружжя,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мартинова Олена Вікторівна,

на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 27 жовтня 2025 року,-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

09.11.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя.

Просив суд встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 24.12.2017 року по 03.08.2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнати автомобіль «Mitsubishi Grandis» (NAW)_2,4_2008», сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 об`єктом спільної сумісної власності. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частини автомобіля «Mitsubishi Grandis» (NAW)_2,4_2008», сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 в сумі 165 000 гривень з орієнтованого розрахунку: грошова компенсація частки від повної вартості спільно придбаного авто за 9000 доларів США, складає 4500 доларів США, що в еквіваленті складає 166230 гривень, шляхом перерахування на банківський рахунок ОСОБА_1 : ПриватБанк, картка № НОМЕР_2 , рахунок отримувача НОМЕР_3 , РНОКПП отримувача НОМЕР_4 .

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 27 жовтня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання автомобіля «Mitsubishi Grandis» (NAW)_2,4_2008», сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , об`єктом спільної сумісної власності, стягнення на користь ОСОБА_1 компенсації вартості 1/2 частки автомобіля у розмірі 166230,00 гривень, відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

22.12.2025 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мартинова Олена Вікторівна надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 27 жовтня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що навіть якщо боргові зобов`язання відповідачки були реально існуючими (що заперечує позивач) то й це б не скасовувало спільну власність на придбаний автомобіль. Так, наявність боргового документа не свідчить про особисту власність відповідача, оскільки якщо для придбання у шлюбі майна використовувалися запозичені кошти одним із подружжя, вони вважаються використаними в інтересах сім`ї та не є особистою власністю одного з подружжя.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (том 3, а.с.85-87).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Судом першої інстанції було виписки з банківських рахунків позивача, квитанції та торгові чеки, сплачені останнім, поштові замовленнями Нової пошти на його ім`я за адресою проживання спільною з відповідачем, безліч фото та щоденникових текстових записів, доказові фото-файли та відео файли, які були надані суду в електронній формі, договори оренди квартир, документи про понесення витрат на придбання предметів побуту, які були надані відповідачем, якими підтверджується існування між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 близьких відносин, про що не заперечується останньої.

21.06.2025 року відповідач ОСОБА_2 купила автомобіль «Mitsubishi Grandis» (NAW)_2,4_2008», сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією технічного паспорту на автомобіль.

Відповідно до розписки від 18.06.2019 року ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_5 гроші у розмірі 100000 гривень для покупки автомобіля. Даний борг відповідач ОСОБА_2 повертала ОСОБА_5 частинами, що підтверджується розписками від 28.12.2019 року, 05.12.2020 року, 27.11.2021 року, 30.12.2022 року. Такі відомості узгоджуються з показами свідків, які викладені нижче.

Позивач ОСОБА_6 не був присутнім при отриманні відповідачем у борг грошей, згоду на отримання відповідачем таких грошей не надавав. Контраргументів, які б спростували такі обставини позивачем суду не надано.

Будь-яких доказів щодо наявності у позивача ОСОБА_7 2000 доларів США, вкладення цих грошей у купівлю машини та придбання машини в інтересах сім`ї останнім суду не надано.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_9 . Вона зустрічалася з ним та відповідачем в одному тамбурі. Бачила ОСОБА_9 з великими пакетами продуктів, з водою, у домашньому халаті, коли вони тільки вселилися. У неї склалося враження, що вони сім`я. Проте, вона з ними не спілкувалася, тільки привіталася. Їй відомо, що у них появилася машина, гараж напроти будинку. За чиї гроші вона була куплена, не знає. Чи був у них сумісний бюджет вона не знає.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що бачив позивача та відповідача з середини 2019 року, оскільки вони проживали в одному будинку. До квартири він особисто не заходив. В якості кого проживав позивач в квартирі він не знає. Було помітно, що є двоє людей і є стосунки. Впевнено сказати, що це було подружжя він не може.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він є двоюрідним братом позивача, який проживав з відповідачем ОСОБА_4 5 років однією сім`єю. Він приїзжав до них на свято Новий рік 2017-2018 роки. В квартирі був один раз. Бачив ОСОБА_7 разом з відповідачем на дачі у батьків. Одного разу мав намір запросити позивача до себе в гості, то ОСОБА_12 не надала свою згоду на це. ОСОБА_6 розповідав йому, що автомобіль вони придбали за сумісні кошти. Він бачив, як останній керував автомобілем. За 5 років він бачив ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4 приблизно 20 разів. Зустрічалися на лавочці, в машині. Щодо обставин їх проживання, сумісного бюджету йому відомо зі слів брата. Хто і скільки вклав грошей в придбання автомобіля йому не відомо. Йому не відомо розмір доходів позивача та відповідача. Ніяких розмов про придбання сумісного майна при ньому не велося.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він є батьком позивача ОСОБА_14 2018 року його син проживав з відповідачем. Вони приходили до них у гості. З 2018 року на Різдво, на його день народження. Влітку приїжджали на дачу разом з донькою ОСОБА_15 . Вони жили у цивільному шлюбі. Відповідач хвалила ОСОБА_9 . Він був у них в гостях один раз у 2020 році. Про їх спільний бюджет йому відомо зі слів сина. Йому не відомий розмір доходу ОСОБА_16 . Син переїхав до м. Дніпро з м. Біла Церква. Частину речей він відправив поштою до них, частину до ОСОБА_17 сина були свої заощадження, розмір яких він не знає, та вони дали йому у 2018 році 2000 доларів на покупку машини. Оплатили йому операцію у 2019 році. Чому не давала гроші на операцію ОСОБА_12 він не знає. Відповідач не просила гроші на покупку автомобіля. В літній період вони часто приїжджали до них на дачу, проте ночувати не залишалися. Всі речі сина знаходяться в їх квартирі.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що вона знає позивача як сусіда. Він проживав разом з жінкою на першому поверсі, вона проживає на шостому поверсі. Вони зустрічалися у під`їзді. Бачила його вдень, у ввечері, з ранку, декілька разів на тиждень, з торбами АТБ Бачила його в домашньому одягу. Вони ходили разом за ручку. У них є автомобіль, марку вона не знає. Їй особисто не розповідав про їх стосунки з відповідачем, але вона бачила, що вони живуть разом. Вона особисто не була в квартирі, їй не відомо про їх спільний бюджет, про сумісні витрати. Їй не відомо коли придбали машину, за чиї гроші. ОСОБА_6 їй розказував, що він давав гроші на придбання автомобіля.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що у неї є власний бізнес. З ОСОБА_4 вона знайома 7 років. Вона займала гроші ОСОБА_19 для придбання машини у розмірі 100 000 гривень. Вони зустрічались з ОСОБА_4 в машині в районі цирку у м. Дніпро. Вони домовились про повернення грошей за можливістю. У неї знаходяться розписки про повернення боргу частинами за 2019, 2021, 2022, 2023 роки. Вона знає людину, яка продавала машину ОСОБА_20 . Цей чоловік ремонтував їй автомобіль.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що вона є донькою позивача. Її мати довго шукала машину. ОСОБА_22 , яка продала матері авто порекомендувала її клієнтка. Вона знає позивача з грудня 2018 року. Вона проживає окремо від матері, але часто буває у неї. Позивач проживав з ними не довго, оскільки молодша сестра не сприймала його, не виносила, дуже нервувала та виганяла його. Спільного бюджету у позивача та відповідача не було. Вона знає, що мати займала гроші на придбання машини у ОСОБА_23 . Гроші передавалися в машині. У ОСОБА_24 автомобіль «Лексус» білого кольору. Розписки писали в машині. Машину оформляли в сервісному центрі в МРЕО. Позивача при оформлені машини не було. Вони з мамою оглядали машину за день до її оформлення. Гроші за автомобіль передавали 19.06.2019, налічкою. Її не було при передачі грошей. Позивач проживав у своїх батьків, коли не проживав з відповідачем. Позивач іноді купував продукти, коли мама його просила та коли він приходив до неї.

Свідок ОСОБА_25 суду пояснила, що вона працювала нянею молодшої доньки ОСОБА_26 з серпня 2021 року та по теперішній час. Донька ОСОБА_27 аутист, важка. ОСОБА_12 проживала разом з донькою ОСОБА_27 . До них приходила старша донька, іноді вона бачила ОСОБА_1 , який ніколи не залишався на одинці з молодшою донькою. Він ніколи не намагався встановити контакт з нею. Дитина сприймала його погано. Коли він приходив, то допомоги від нього дитині не було. ОСОБА_6 один раз залишився в квартирі, коли вона уходила додому, та надавав поради як себе поводити, коли дитина агресивна. За послуги по догляду за дитиною розраховувалася тільки ОСОБА_28 .

Свідок ОСОБА_29 суду пояснив, що він був свідком передачі грошей в червні 2019 року. ОСОБА_30 бачив один раз, коли вона брала гроші в борг для придбання машини. Його попросив батько ОСОБА_24 бути присутнім при передачі грошей в якості свідка та групи підтримки. Розписку писали в машині ОСОБА_24 «Лексусі». Розписку писала ОСОБА_12 , яка брала гроші в борг, російською мовою.

Свідок ОСОБА_31 , якого допитано в судовому засіданні в режимі відеоконференції, про що не заперечували учасники процесу, суду пояснив, що знає ОСОБА_30 , якій він продав автомобіль «Mitsubishi Grandis», оскільки збирався переїжджати з м. Дніпра. Автомобіль він продав за 2000 доларів та 80 000 гривень. Долари передавалися купюрами по 100 доларів. С початку приїхала ОСОБА_12 з чоловіком, який стояв поруч, оглянула автомобіль. Чоловік не вступав в перемовини. На другий день поїхали разом з ОСОБА_4 та її донькою в МРЕО для переоформлення автомобілю, де виявилося, що на нього накладено штраф, який не сплачено. Він сплатив штраф і на наступний день автомобіль переоформили на ОСОБА_30 , яка була одна та розрахувалася особисто вона.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 дійсно існували близькі відношення, але ці відносини не підтверджують наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю, оскільки у сторін не існувала спільного бюджету, що підтверджується тим, що позивач навіть не знав про розмір доходів відповідача.

В позовній заяві позивач сам зазначає, що він втратив багато фізичних та матеріальних зусиль на належний догляд, обслуговування та ремонт автомобіля і гаражу, фінансових коштів, з власної зарплатні, на заправку автомобіля та капітальний ремонт гаражу, що свідчить про відсутність спільного бюджету, проведення спільних витрат. Також позивачем не підтверджено придбання автомобіля «Mitsubishi Grandis» в інтересах сім`ї та за спільні кошти, оскільки такі твердження спростовуються показами свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_29 , ОСОБА_32 , з пояснень яких слідує відсутність участі позивача при купівлі спірного автомобіля, наявними в матеріалах справи копіями розписок ОСОБА_26 про отримання у ОСОБА_24 грошей у борг в розмірі 100 000 гривень, та повернення такого боргу частинами останній, що також свідчить про відсутність між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків. Дані обставини позивачем не спростовані. Відсутність між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків підтверджується також поясненнями свідка ОСОБА_33 , батька позивача, який суду пояснив що вони надавали гроші сину на операцію, що свідчить про відсутність спільного бюджету у позивача та відповідача, поясненнями позивача, який суду пояснив, що він не знає про наявність захворювання у відповідача, та йому не відомо, чи відвідувала відповідач, за час нібито його проживання з нею сім`єю, лікаря, що свідчить про відсутність його інтересу до її стану здоров`я та піклування про неї, відповідно про відсутність відносин, притаманних подружжю.

Користування позивачем автомобілем, сумісне проходженням навчання для отримання водійського посвідчення, прогулянки позивача та відповідача за ручку, сумісне знаходження їх в під`їзді, біля будинку найманої квартири, про що пояснили свідки позивача, наявність в матеріалах справи особистої переписки, в якій відповідач виявляє свої інтимні почуття до позивача, відео та фото файлів, на яких зафіксовано присутність позивача поряд з відповідачем в найманій квартирі, в різний час, в домашній обстановці, підтверджують наявність близьких відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що не заперечується останньою, проте це не є підтвердженням, що між позивачем та відповідачем існували відносини, притаманні подружжю з огляду на вищевикладені висновки суду. Відповідно автомобіль «Mitsubishi Grandis» (NAW)_2,4_2008», сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , придбаний відповідачем ОСОБА_4 , не є об`єктам спільної сумісної власності подружжя, тому не підлягає поділу між позивачем та відповідачем.

Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, правомірною) підставою для виникнення у них певних прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Відповідно до статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються приписи глави 8 СК України.

Отже, правовими наслідками встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу є встановлення належності їм майна, набутого у власність у цей період, на праві спільної сумісної власності.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, упродовж якого було придбано спірне майно.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Презумпція спільності права власності в силу положень статті 74 СК України поширюється й на майно, придбане в період проживання жінки та чоловіка однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Отже законодавством передбачено рівнозначну презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна та майна, придбаного жінкою та чоловіком, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, до спільної сумісної власності.

Це означає, що якщо майно придбано подружжям під час шлюбу чи жінкою та чоловіком в період проживання однією сім`єю, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності. Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована. Якщо ж заява одного з подружжя про те, що річ була куплена на його особисті кошти, не буде належно підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною. Отже, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя чи ту особу, яка заперечує проти належності майна до об`єктів спільної сумісної власності подружжя чи осіб, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Доводи викладені в апеляційній скарзі спростовуються наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем дійсно існували близькі відношення, але ці відносини не підтверджують наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю, оскільки у сторін не існувало спільного бюджету.

Тобто між сторонами відсутні подружні взаємні права та обов`язки.

Отже, позивачем не підтверджено придбання автомобіля «Mitsubishi Grandis» в інтересах сім`ї та за спільні кошти, а тому автомобіль «Mitsubishi Grandis» (NAW)_2,4_2008», сірого кольору, державний номер НОМЕР_1 , придбаний відповідачем ОСОБА_4 , не є об`єктам спільної сумісної власності подружжя.

Крім того, позивачем не надано доказів, його особистої (фінансової) участі у купівлі спірного авто, тож вважати автомобіль «Mitsubishi Grandis» спільної частковою власністю теж не має підстав.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.

При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мартинова Олена Вікторівна залишити без задоволення.

Рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 27 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 24.02.2026 року.

Судді: