Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №194/231/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1682/26 Справа № 194/231/25 Головуючий у першій інстанції: Корягін В. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області у складі судді Корягіна В.О. від 16 вересня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,–

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно у виді 1/2 частки квартири за адресою по АДРЕСА_1 . Позивачка є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері, яка прийняла спадщину. Однак, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане спадкове майно, у зв`язку з відсутністю витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та відсутності рішення Тернівського міського суду в ЄДРСР. Позивач зверталась з листом до Тернівського міського суду Дніпропетровської області про внесення даних щодо рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області про визнання права власності, поділ спільного спадкового майна, та отримала відповідь про відсутність такої можливості. Також зверталася до суду з позовною заявою про визнання за нею права власності на майно в порядку спадкування за законом; у задоволенні її вимог рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 24.04.2024 року було відмовлено з підстав незвернення спадкоємця ОСОБА_1 із заявою про відновлення втраченого судового провадження. Позивач зверталася до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження, але ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 06.06.2024 року було відмовлено у відновленні втраченого судового провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності та розділ спадкового майна та ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення майна із спільної сумісної власності. Відсутність у неї правовстановлюючого документу на спадкове майно, зокрема рішення Тернівського міського суду від 19.11.1996 року із внесенням до ЄДРСР та отримання Витягу з реєстру на нерухоме майно є єдиною підставою для відмови у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно. Тому позивачка просила визнати за нею право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позову.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи. Від ОСОБА_1 надійшла заява від 15.01.2026 про розгляд апеляційної скарги без її участі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка є матір`ю позивачки, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивачки (дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 ) серії НОМЕР_1 від 31.08.1991, копіями свідоцтв про укладення шлюбу (зміну прізвища) спадкодавця з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 (серії НОМЕР_2 від 18.12.1982) та з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 (серії НОМЕР_3 від 27.10.1989), а також копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 10.03.2023, виданого Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 10, 11, 12).

Відповідно до повної копії спадкової справи після №164/2023, заведеної 05 вересня 2023 року нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області після ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про прийняття спадщини звернулась 05 вересня 2023 року ОСОБА_1 , тобто у встановлений шестимісячний термін для прийняття спадщини (а.с. 47-48).

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №73817192 від 05.09.2023 року, спадкодавець ОСОБА_2 за життя заповіти не посвідчувала (а.с. 50).

У спадковій справі №164/2023 також наявна довідка Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Виконавчого комітету Тернівської міської ради від 01.09.2023 №1393, відповідно до якої ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована за адресою по АДРЕСА_3 та разом з нею на день смерті нікого зареєстровано не було (а.с. 51).

Отже, позивачкою доведено факт прийняття нею спадщини у порядку спадкування за законом після своєї матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії довідки на нерухоме майно, виданої КП Тернівське БТІ 08.09.2023 року, 1/2 частка квартири АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 , по 1/4 частці належить ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , на підставі рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 листопада 1996 року (а.с. 13, 14).

Вказана вище довідка містить реєстраційний напис на правоустановчому документі від 28 травня 1998 року щодо квартири АДРЕСА_2 з посилання на рішення Тернівського міського суду від 19 листопада 1996 року (а.с. 15).

З роздруківки виписки, яка належним чином не завірена судом, з рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 листопада 1996 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності та поділ спадкового майна, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення майна із спільної сумісної власності вбачається, що за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та неповнолітньою ОСОБА_9 визнано право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 за кожним у порядку спадкування після ОСОБА_10 ; визнано також за ОСОБА_2 в порядку спадкування після ОСОБА_10 право власності на 1/4 частину вказаної квартири (а.с. 14).

Листом Тернівського міського суду Дніпропетровської області №12/85/2023 від 12.10.2023 року повідомлено, що згідно обліково-статистичних карток алфавітних покажчиків та даних АСДС (автоматизована система документообігу суду) інформація щодо розгляду цивільної справи від 19.11.1996 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності та поділ спадкового майна, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення майна із спільної сумісної власності відсутня (а.с. 16).

Постановою державного нотаріуса Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 03.11.2023 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , оскільки згідно листа Тернівського міського суду Дніпропетровської області за вих. 12/85/2023 від 12.10.2023 року, справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності та поділ спадкового майна, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення майна із спільної сумісної власності відсутня (а.с. 17).

На виконання ухвали суду від 14.02.2025 року КП Тернівським бюро технічної інвентаризації було надано копію виписки з рішення від 19.11.1996 року, на підставі якого було внесено інформацію до довідки на нерухоме майно від 08.09.2023 року (а.с. 36-37).

Також установлено, що позивачка зверталася до суду з позовною заявою про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, але у задоволенні позовних вимог рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2024 року у справі №194/1918/23 було відмовлено, оскільки підстава яка слугувала для внесення відомостей до довідки на нерухоме майно Тернівського БТІ від 08.09.2023 року, відсутня, а саме оригінал виписки з рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 листопада 1996 року, як і сама справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності та поділ спадкового майна, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення майна із спільної сумісної власності. Рішення набрало законної сили 04.06.2024 (а.с. 60).

ОСОБА_1 зверталася до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження в частині судового рішення від 19.11.1996 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності та розділу спадкового майна та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення майна спільної сумісної власності (а.с. 21-22).

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 20.12.2024 року у справі №194/1026/24 у відновленні втраченого судового провадження у справі за позовом за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності та розділу спадкового майна та ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення майна із спільної сумісної власності - відмовлено, у зв`язку з недостатністю зібраних матеріалів для відновлення втраченого судового провадження. Ухвала набрала законної сили 20.12.2024 (а.с. 21-22).

У вказаній вище ухвалі, зокрема, встановлено, що з довідки Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23.09.2024 року вбачається, що згідно алфавітних покажчиків, обліково-статистичних карток та даних АСДС інформація щодо розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності та розподіл спадкового майна, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_11 про відокремлення майна із загальної спільної власності (витяг з рішення Тернівського міського суду від 19.11.1996 року) відсутня.

Відповідно до статтей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За положеннями статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом установлено, що позивачка у встановлений шестимісячний строк звернулась до нотаріуса із заявою від 05 вересня 2023 року про прийняття спадщини після своєї матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом із спадкодавцем на день смерті нікого зареєстровано не було (а.с. 51).

Отже, позивачкою доведено факт прийняття нею спадщини у порядку спадкування за законом після своєї матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, належних, допустимих та достатніх доказів належності за життя спадкодавцю ОСОБА_2 на праві власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 суду не представлено; клопотання про витребування відповідних доказів апеляційним судом - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи, протоколами судових засідань.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивачкою на підтвердження позовних вимог, наявності у складі спадщини права власності на 1/2 частину спірної квартири надано не завірену належним чином судом роздруківку виписки з рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 листопада 1996 року (а.с. 14, 36-37).

Однак, згідно обліково-статистичних карток алфавітних покажчиків та даних АСДС (автоматизована система документообігу суду) інформація щодо розгляду цивільної справи від 19.11.1996 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності та поділ спадкового майна, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення майна із спільної сумісної власності відсутня, що підтверджено листом Тернівського міського суду Дніпропетровської області №12/85/2023 від 12.10.2023 року (а.с. 16).

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 20.12.2024 року у справі №194/1026/24 у відновленні втраченого судового провадження у справі за позовом за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності та розділу спадкового майна та ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення майна із спільної сумісної власності - відмовлено, у зв`язку з недостатністю зібраних матеріалів для відновлення втраченого судового провадження. Ухвала набрала законної сили 20.12.2024 (а.с. 21-22).

Позивачкою також не надано належним чином завірену повну копію рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 листопада 1996 року, з якої можливо було б встановити обставини набуття за життя ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину спірної квартири у порядку спадкування після ОСОБА_10 ; клопотання про витребування копії спадкової справи після ОСОБА_10 - не заявлено.

Доказів реєстрації у встановленому порядку за спадкодавцем ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно чи Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також не представлено.

Будь-які інші докази, які б підтверджували право власності спадкодавця на половину спірної квартири, суду надано не було. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, право власності спадкодавця ОСОБА_2 на /12 частину квартири АДРЕСА_2 не підтверджене належними та допустимими доказами.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, приймаючи до уваги недоведеність належності спадкодавцю ОСОБА_2 за життя на праві власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , тобто не доведено входження цього майна до спадкової маси після матері позивачки, – колегія дійшла висновку про відсутність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на вказане нерухоме майно в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Доводи апеляційної скарги, що Тернівська міська рада Дніпропетровської області не заперечує позовні вимоги та не спростовує надані позивачкою письмові докази, не може бути підставою для задоволення позову, адже обов`язок доказування насамперед покладається на позивачку.

Виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і тому підлягає залишенню без змін.

Колегія звертає увагу, що позивачка, за наявності підстав, не позбавлена можливості, на захист своїх прав та законних інтересів, звернутись до суду з іншим позовом, за іншого обґрунтування.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

Л.П. Никифоряк