Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №348/1003/25 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1003/25

24 лютого 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючої-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

позивача : ОСОБА_1 ,

представника позивача: Гураша М.В.

представника відповідача : Кривонос І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому

засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.04.2025 року за № 8845 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП

УстАновив:

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.04.2025 року за № 8845 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.04.2025 року за № 8845 у справі про адміністративне правопорушення його визнано винуватим у вчиненні адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративного стягнення у виді штрафу 17 000грн

Як вбачається із змісту даної постанови його незаконні дії виразилися в тому, що під час перевірки військово-облікових даних мене як військовозобов`язаного та звірки з АІТС «Оберіг» було виявлено, що він не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин по повісті №2678528, яка була надіслана йому Укрпоштою чим порушив правила військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12. 2020 року, тобто вчинив правопорушення передбачене ч ст.210-1 КУпАП, що скоєне в особливий період. Копію вказаної постанови ним отримано особисто в день її винесень 17 квітня 2025 року.

Постанову про накладення на нього адміністративного стягнення вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню судом в зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушень», а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП слід закрити, виходячи з наступні підстав.

Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративі відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційної підготовки та мобілізацію, вчинене в особливий період. При цьому службова особа визнаючи його винуватим і накладаючи нга нього адміністративне стягнення в оскаржуваній постанові зазначила, що він порушив правила військового обліку, оскільки без поважних причин повістці №2678528, яка була надіслана ІНФОРМАЦІЯ_4 з`явився ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто конкретизувала його дії, які стали підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.Однак викладені обставини вчинення адміністративне правопорушення в постанові від 17 квітня 2025 року №8845 не відповідають фактичним даним.

Так він з 27 листопада 2012 року зареєстрований і проживаю разом сім`єю в будинку АДРЕСА_1 , що стверджується зазначеним місцем мі проживання в моєму паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 від березня 2000 року, виданим Надвірнянським РВ УМВС України в Іва: Франківській області та Витягом з реєстру Пасічнянської територіаль громади за№2025/005123842 від 22 квітня 2025 року.

Разом з ним проживає його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та неповнолітній син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У квітня 2023 року він проходив військово-лікарську комісію у зв`язку перебуванням на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 і з 25 квітня 2023 року було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 10 частини 1 статті 23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» терміном безстроково, як такому, що має дружину із числа осіб із інвалідністю.

Тоді ж ним були пред`явлені відповідачу особисті документи та надані їх ксерокопії, зокрема паспорт громадянина України, в яких було зазначено місце ї реєстрації та проживання, а саме АДРЕСА_1 , що знаходяться в матеріалах моєї особової справи. А тому відповідачу було достовірно відомо вказаний факт, тобто місце моєї реєстрації та проживання.

Підставою для цього є той факт, що його дружина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 є інвалідом першої групи загального захворювання довічно, про що свідчить пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) від 20 грудня 2020 року видане Надвірнянським управлінням Пенсійного фонду України та довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №211349 від 30 листопада 2022 року, видана Івано-Франківським бюро медико-соціальної експертизи Івано-Франківської спеціалізованої кардіологічної МСЕК.

Як вбачається із реквізитів рекомендованого листа направленого ІНФОРМАЦІЯ_8 за №0610233895566 від 24 лютого 2025 року через Укрпошту, він був надісланий по адресу в АДРЕСА_2 і повернутий відділенням Укрпошти смт.Битків 22 березня 2025 року по закінченню терміну зберігання, тобто повістка №2678528 про необхідність з`явитися в дану установу була направлена в зовсім інший населений пункт, а не по адресу його реєстрації та проживання в АДРЕСА_1 .

Таким чином, з вини відповідача було допущено помилку в направленні йому повістки про виклик в ІНФОРМАЦІЯ_8 , оскільки по вище вказаній адресі в АДРЕСА_1 він вже тривалий час фактично з 2002 року не проживаю.

Більше того, про надходження рекомендованого листа не було повідомлено ні його рідних чи знайомих, а тому він не знав і не міг знати про його поступлення. За таких обставин він не з`явився по повістці №2678528 по незалежних від нього причинах, оскільки повістки не отримував і фактично не міг отримати.

За відсутності належних доказів, позивач не визнає факт направлення йому повістки (виклику) у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» (далі також Постанова КМУ №560). Враховуючи зазначене, оскаржувана постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.04.2025 року №8845 є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 статті 210-1 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу данного адміністративнього правопорушення.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Стислий виклад позицій сторін:

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених в адміністративному позові, просили задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 та визнати протиправною та скасувати постанову №8845 від 17 квітня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.З ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення в зв`язку з відсутністю в моїх діях складу даного правопорушення і провадження по даній адміністративній справі закрити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_9 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечила обставини на які посилається позивач. Вважає що позовні вимоги є необгрунтованими та будь-які підстави для задоволення вимог - відсутні.

В судовому засіданні пояснила, що позивач є військовозобов`язаним та на нього розповсюджуються вимоги законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про військовий обов`язок і військову службу, про оборону України у тому числі прибувати за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до вимог Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 року.

Формування, надсилання та повернення повісток сформованих за допомогою Державного реєстру чітко врегульовано законодавством, та донесено громадянам України в установлений законодавством метод та спосіб, а тому факт обізнаності про виникнення певного обов`язку позивачу був відомий, а питання стосовно повноважень працівників поштового відділення не має відношення до ІНФОРМАЦІЯ_3

Таким чином, повістка про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних була надіслана позивачеві відповідно до вимог Порядку № 560 і Позивач вважається таким, що був належним чином оповіщений про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 (пункт 41 Порядку № 560). Повістка направлена по фактичному місцю проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Дана адреса було надана органом місцевого самоврядування під час звірки, як фактичне місце проживанняДутчака М.М,

Враховуючи вищевказані факти і обставини, на підставі матеріалів адміністративної справи та керуючись статтями 258, 283, 284, 285 КУпАП начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 виніс постанову за справою про адміністративне правопорушення від 17.04.2025 за № 8845 у справі про адміністративне правопорушення згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3ст.210-1КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн. Аналізуючи зміст оскаржуваної позивачем постанови, слід дійти висновку, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про адміністративне правопорушення відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі елементи, що повинні міститися в постанові відповідно до ст. 283 КУпАП та складена уповноваженою на те особою.

В свою чергу позивачем не надано будь-яких належних доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 210-1 КУпАП.

Враховуючи викладене а також те, що відсутні всі підстави в частині вимоги протиправності дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо винесення та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності згідно ч.3 ст. 210-1 КУпАП, винесену постанову начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо військовозобов`язаного вважати законною та такою, що прийнята згідно чинного законодавства та скасуванню не підлягає. Оскільки позовні вимоги є необгрунтованими, будь-які підстави для задоволення вимог - відсутні. Просить у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Постановлено адміністративне судочинство по даній справі здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.05.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 16.09.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, згідно протоколу про адміністративне правопорушення №8779 від 16.04.2025, складеного головним спеціалістом відділення призову сл. ЗСУ ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 , встановлено, що 16.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 доставлено посадовими особами Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області військовозобо`язаний ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що він перебував у розшуку за скоєне праворушення за ст. 210-1 КУпАП, а саме неявка по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час перевірки військово-облікових даних військовозобов`язаного та звірки з АІТС`Оберіг» було виявлено , що даний військовозобо`язаний ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин по повістці № 267885, яка надіслана УкрПОШТОЮ, чим порушив правила війського обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1КУпАП скоєне в особливий період.

В протоколі зазначено пояснення ОСОБА_1 ,. згідно якого ОСОБА_1 пояснив, що не згідний з протоколом у звязку з тим, що повістка була направлена на укрпошту і повинна була відправитися на адресу проживання його матері АДРЕСА_2 . Разом з тим він проживає по АДРЕСА_1 . Про повістку йому не повідомили та він повістку не отримував.

17.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 винесено за постановою № 8845 у справі про адміністративне правопорушення згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3ст.210-1КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн.

З огляду змісту оскаржуваної постанови, встановлено, що 16.04.2025року до ІНФОРМАЦІЯ_3 посадовими особами Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області доставлений ОСОБА_1 . Під час перевірки військово-облікових даних військовозобов`язаного та звірки з АІТС »Оберіг» було виявлено, що військовозобо`язаний ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин по повістці №2678528, яка надіслана Укр поштою, чим порушив правила війського обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, чим вчинив правопорушення передбачене ч 3 ст.210-1КУпАП скоєне в осробливий період.

Повістка направлена по фактичному місцю проживання ОСОБА_6 АДРЕСА_2 .

За поясненнями представника відповідач в судовому засіданні саме така адреса було надана органом місцевого самоврядування під час звірки, як фактичне місце проживання ОСОБА_1 ,

В судовому засіданні встановлено, що25.02.2025сформована повістка №2678528 про те, що ОСОБА_1 необхідно з`явитися 10.03.2025 року на 14год.00хв. до ІНФОРМАЦІЯ_10 для уточнення даних. Метод доставки УкрПошта (а.с. 91-92).

Сформована повістка була направлена 24.02.2025 на ім`я ОСОБА_1 на даресу АДРЕСА_2 . рекомендованим листом з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення за №0610233895566, за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується копією опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення, роздруківкою трекінгу Укрпошти за номером № 0610233895566.(а.с. 91-92)

Відповідно до форми № 20 (довідки про причини повернення досилання ) повістка повернута» за закінченням терміну зберігання.» (а.с. 81)

Згідно облікової картки до військового квитка (військово-облікового документа) № НОМЕР_4 ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , тип картотеки: картотека вільних залишків, тип підкар тотеки : користується правом на відстрочку; надана відстрочка до 08.05.2025, порушник ВО з 21.03.2025- не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце заначене в повістці.(а.с.87-90)

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 08.12.2022 рокуу, що підтверджується відповідною відміткою про реєстрацію місця проживання у паспорті громадянина України та витягом з реєстру територіальної громади Пасічнянської територіальної громади за № 2025/0051123842. ( а,с 5-7)

25 квітня 2023 року ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 10 частини 1 статті 23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» терміном безстроково, як такому, що має дружину із числа осіб із інвалідністю,що підтверджується довідкою за №2557 від 25 квітня 2023 року виданою начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 . Підставою є той факт, що о дружина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 є особою з інвалідністю першої групи загального захворювання довічно, що підтверджується пенсійним посвідчення серії НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) від 20 грудня 2020 року видане Надвірнянським управлінням Пенсійного фонду України та довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №211349 від 30 листопада 2022 року, видана Івано-Франківським бюро медико-соціальної експертизи Івано-Франківської спеціалізованої кардіологічної МСЕК та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 від 07 липня 2004 року. (а.с. 10-14) .

Відповідно до електронного військовооблікового документа Резер + ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , дані уточнено вчасно, наявна відстрочка відповідно п.11 ч.1 ст.23. Дата ВЛК 03.04.2023. Дійсний до 01.11.2026.Місце проживання АДРЕСА_1 . ( а.с 107)

Відповідно до інформацією, облікованою в реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» ОСОБА_1 , стоїть на обліку ІНФОРМАЦІЯ_11 , користується правом на відстрочку; надана відстрочка до 08.05.2025, порушник ВО з 21.03.2025- не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце заначене в повістці для звірки. Зазначено постійне місце проживання АДРЕСА_1 , а також фактичне місце проживання АДРЕСА_2 ( а.с 72) .

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Статтями 17 та 65 Конституції України установлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року №2105-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, а надалі іншими Указами Президента України цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.

Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.

Із початком широкомасштабної військової агресії рф фундаментальні національні інтереси, які полягають у збереженні суверенітету, територіальної цілісності і незалежності, що є засадничими умовами реалізації права Українського народу на самовизначення та збереження держави Україна, викликали потребу у невідкладній повній мобілізації оборонних ресурсів для забезпечення відсічі агресору, в тому числі громадян України, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації або можуть бути залучені в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

У відповідності до частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з частиною 3 статті 22 Закону №3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Пунктом 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок № 1487), додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі також - Правила військового обліку).

Відповідно до положень пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3).

Дана норма є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.

Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Також, суд зауважує, що частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 20.05.2020 справа №524/5741/16-а).

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судом встановлено на підставі матеріалів справи, що 25.02.2025сформована повістка №2678528 про те, що ОСОБА_1 необхідно з`явитися 10.03.2025 року на 14год.00хв. до ІНФОРМАЦІЯ_10 для уточнення даних. Метод доставки УкрПошта.Сформована повістка була направлена 24.02.2025 на ім`я ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_2 . рекомендованим листом з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення за №0610233895566.Відповідно до форми № 20 (довідки про причини повернення досилання ) повістка повернута» за закінченням терміну зберігання.» (а.с. 81)

Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. №270 (далі - Правила №270) рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Пунктом 85 Правил №270 передбачено, що поштові відправлення з позначкою Вручити особисто, адресовані фізичним особам, підлягають врученню особисто адресатам або особам, уповноваженим ними на це в установленому порядку. Вручення зазначених поштових відправлень, а також рекомендованих листів з позначкою Судова повістка, адресованих посадовим і службовим особам органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, або за місцем роботи фізичних осіб, здійснюється у порядку, визначеному в таких органах, підприємствах, установах. Рекомендовані листи з позначками Повістка ТЦК, Вручити особисто підлягають врученню особисто адресатам.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлюється, зокрема, чи відповідає протокол вимогам закону, чи його складено відповідно до статті 256 КУпАП, чи достатньо матеріалів та доказів для притягнення особи до адміністративної відповідальності тощо (ст.278 КУпАП).

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, якщо за наявними у матеріалах справи доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, наявними доказами, не підтверджено події чи складу адміністративного правопорушення, компетентний орган приймає рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення оцінюється правомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, чи складено його відповідно до статті 256 КУпАП уповноваженою на те особою та чи діяла посадова особа під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до закону в межах покладених на нього функцій та завдань, про що зазначає у своїй постанові.

Невідповідність протоколу вимогам закону, зокрема статті 256 КУпАП, або складання неповноважною особою може мати наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Отже, відповідність протоколу про адміністративне правопорушення (за формою чи змістом) вимогам закону, складення його уповноваженою особою, а також правомірність інших дій (бездіяльності) уповноважених посадових осіб під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення перевіряється при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення №8779 від 16.04.2025, складеного головним спеціалістом відділення призову сл. ЗСУ ОСОБА_4 за ч.3 ст.210-1 КУпАП не містить часу вчинення правопорушення, зокрема коли саме (дата та час) повинен був з`явитись військовозобов`язаний в РТЦК, тобто день коли ним не вчинені дії, які він повинен був вчинити, що складають порушення певних правил, день виявлення цього порушення. Крім того, зазначена у протоколі суть правопорушення «порушення правил військового обліку» не узгоджується з диспозицією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Протокол не містить жодного посилання на конкретне порушення саме цих норм, що робить його зміст таким, що не відповідає вимогам закону.

Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, проте такий не містить жодного посилання на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а тому на думку суду він складений із грубим порушенням вимог ст.256 КУпАП та пункт 3 розділу ІІ Інструкції.

Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про дату та час вчинення правопорушення свідчить про його неповноту та невідповідність вимогам статті 256 КУпАП, а в спірній постанові, яка складена на підставі вказаного протоколу не зазначено таких обставин, хоча відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити серед іншого, опис обставин, установлених при розгляді справи, а вказані обставини є суттєвими при визначенні наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні. Крім того в судовому засіданні не здобуто доказів, що позивач змінив місце проживання, так як згідно витягу з реєстру територіальної громади Пасічнянської територіальної громади за № 2025/0051123842. зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 08.12.2022 рокуу. Вказана адреса зазначена у Резерві +.

Представником відповідача не підтверджено належним доказами необхідність направлення повістки за адресою АДРЕСА_2 .

Разом з тим, притягуючи до адміністративної відповідальності позивача посадова особа відповідача не встановила наявність складу адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, отже постанова про накладення адміністративного стягнення не містить об`єктивної сторони зазначеного правопорушення щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, адже відповідальність за порушення правил військового обліку встановлена статтею 210 КУпАП,

Посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, при встановлені порушень вимог щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення 8779 від 16.04.2025, на підставі ст.278 КУпАП повинна повернути протокол для дооформлення, відкласти розгляд справи для належного повідомлення або закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 247 КУпАП).

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що суворе дотримання процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності є необхідною умовою правомірності адміністративного провадження та гарантією реалізації особою свого права на захист. Недотримання встановленого законом порядку, у тому числі вимог до складання протоколу, виключає можливість визнання провадження справедливим і таким, що відповідає принципам законності та верховенства права. В сукупності такі порушення є істотним, оскільки унеможливлюють встановлення часу вчинення правопорушення, точної кваліфікації діяння, визначення строків притягнення до відповідальності, а також позбавляє особу можливості належним чином організувати свій захист.

Судом враховується, що межею, яка розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 17.04.2025 та необхідність задоволення позову повністю.

Висновки суду :

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку , що в порушення вимог статті 245 КУпАП, під час прийняття оскаржуваної постанови відповідачем не надано належної оцінки всім обставинам справи в їх сукупності у зв`язку з чим відповідачем допущено неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, а тому наявні підстави для скасування оскаржувана постанова та закриття провадження у справі

Керуючись ст.6,10,14,241-246,255,286,293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.04.2025 року за № 8845 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП – задовільнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.04.2025 року за № 8845 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Закрити провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 статті 210-1 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строк, визначений ч. 4 ст. 286 КАС України.

Суддя Міськевич О.Я.